Профспілкові зауваження та пропозиції до проекту Держбюджету

На виконання п.2 протоколу наради за результатами зустрічі Віце-прем’єр-міністра України П.В.Розенка з представниками профспілкової делегації щодо обговорення вимог учасників Всеукраїнської профспілкової акції 17.10.2018 ближчими днями відбудуться додаткові консультації з Мінфіном щодо можливості врахування профспілкових пропозицій до проекту Держбюджету на 2019 рік (додаються).

Інформуємо, що всі профспілкові постатейні зауваження та пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (№9000 від 15.09.2018) подано народними депутатами України – представниками ФПУ у парламенті і включено до порівняльної таблиці до першого читання (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64598).

За результатами розгляду 18.10.2018 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у першому читанні Верховна Рада схвалила Бюджетні висновки Верховної Ради України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2602-viii), в яких частково враховані окремі профспілкові пропозиції. КМУ має підготувати проект Держбюджету до другого читання відповідно до Бюджетних висновків. Розгляд проекту Держбюджету у другому читання має відбутися до 20 листопада.

Постатейні пропозиції та зауваження профспілок у сфері охорони здоров’я до проекту Закону України

«Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000 від 15.09.2018)

 

1). Статтю 7 законопроекту викласти в редакції:

«Стаття 7. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 4361 гривень, з 1 липня –4503 гривень, з 1 грудня – 4645 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 3242 гривні, з 1 липня – 3347 гривень, з 1 грудня – 3452 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 3958 гривень, з 1 липня –  4087 гривень, з 1 грудня – 4215 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 5167 гривень, з 1 липня – 5335 гривень, з 1 грудня – 5503 гривні;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 2840 гривень, з 1 липня – 2932 гривні, з 1 грудня – 3024 гривні.»

Обґрунтування: Запропоновані профспілками розміри прожиткового мінімуму розраховані у відповідності до законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують принципи формування його величини.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб включає його фактичний розмір з урахуванням суми обов’язкових платежів, витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування й освіту, відповідно до положень ратифікованої Конвенції МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики, та прогнозного індексу споживчих цін.

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу розраховано з урахуванням його фактичного розміру, суми обов’язкових платежів та прогнозного індексу споживчих цін.

Розміри прожиткового мінімуму для інших груп населення розраховано з урахуванням їх фактичних розмірів та індексу споживчих цін.

Закладений у проекті Держбюджету розмір прожиткового мінімуму порушує положення: Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; Закону України «Про прожитковий мінімум»; Методики визначення прожиткового мінімуму, що затверджена спільним  наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби статистики України №178/147/31 від 03.02.2017; конвенції Міжнародної організації праці № 117 (п. 2 ст. 5) про основні цілі та норми соціальної політики, що ратифікована Україною 16.09.2015 .

Запропонований Урядом прожитковий мінімум занижено більш ніж удвічі в порівнянні з його фактичним розміром, він об’єктивно не здатний задовольнити основні потреби людини в усіх соціально-демографічних групах на фізіологічному та соціальному рівнях. Відповідно, занижені і розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою, державної соціальної допомоги тощо.

Довідково: фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах липня п.р. за розрахунками Мінсоцполітики становив:

на одну особу – 3745 грн;

для дітей віком до 6 років – 3092 грн;

для дітей віком від 6 до 18 років – 3778 грн;

для працездатних осіб – 4200 грн;

для осіб, які втратили працездатність – 2744 грн.

 2). Статтю 8 викласти в редакції:

«Стаття 8. Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня — 7 751 гривня, з 1 липня – 8 003 гривні, з 1 грудня – 8 255 гривень

у погодинному розмірі: з 1 січня — 46,69 гривні, з 1 липня – 48,21 гривень, з 1 грудня – 49,73 гривень».

Обґрунтування: Запропонований проектом бюджету розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік на рівні 4 173 грн:

- призведе до її знецінення наприкінці року на 5,1 % (індекс інфляції за 2018-2019 роки складе 109,9*107,4=118,0%, а зростання мінімальної заробітної плати заплановано лише на 12%);

- є меншим за розмір сьогоднішнього фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за розрахунками Мінсоцполітики, у цінах липня 2018 року з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору він склав 4 200 грн). А станом на 01.01.2019 фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб, за розрахунками Мінсоцполітики, становитиме 4570 грн, що на 9% перевищить запропонований розмір мінімальної заробітної плати.

- становитиме лише 41 % прогнозованого розміру середньої заробітної плати (43,0% у 2018 р.), що не відповідає нормам чинного законодавства України та ратифікованим конвенціям МОП № 117 та № 131, Резолюції Європарламенту 2008/2034 (INI), якою рекомендується встановлювати мінімальну заробітну плату не нижче ніж 60% від середньої зарплати.

Розмір мінімальної  заробітної  плати  як основної  державної  соціальної гарантії має бути не нижчим розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до законодавства з урахуванням положень Конвенцій МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики, та № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються (витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування, освіту, сімейну складову) та прогнозованого індексу споживчих цін.

 

3). пункт 8 статті 14 проекту після слів «педагогічних працівників» доповнити словами «медичних працівників», далі за текстом.

…8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);

 

4). У Додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»:

 У сфері охорони здоров’я:

 - збільшити обсяг фінансування видатків галузі охорони здоров’я на реалізацію програм медичних гарантій  не менше 5% від ВВП

Обґрунтування:  У проекті Держбюджету зведений бюджет на охорону здоров’я заплановано збільшити  лише на 8,4 млрд грн ( з 115,7 млрд грн у 2018 р. до 124,1 млрд грн у 2019 р.). При закладеному зростанні ВВП, показник фінансування охорони здоров’я у 2019 році (співвідношення зведеного бюджету на охорону здоров’я до ВВП) зменшено до 3,1% проти 3,5% у 2018 році. Це не відповідає рекомендаціям ВООЗ (не менше 6% ВВП) та вимогам частини п’ятої  статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо видатків на реалізацію програми медичних гарантій не менше 5% ВВП (потреба - 197 млрд грн), зокрема:

 -  за КПКВК 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» в обсязі 93 057 081,2 тис.грн.

Обґрунтування: Обсяг медичної субвенції у 2019 році передбачено у розмірі 55 502 068,3 тис.грн., що на 1,9 млрд грн менше ніж у 2018 році.  Медична субвенція у поточному році становить 57 366 717, 0 тис. грн, при цьому дефіцит фонду оплати праці складає близько 3,6 млрд грн, що призвело до утворення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я в 11 областях України, станом на 21.08.2018 сума заборгованості склала 121,0 млн. грн (прострочена 24,1 млн.грн).

Для встановлення І тарифного розряду ЄТС у розмірі 1921 грн та мінімальної заробітної плати – 4173 грн фонд оплати праці (з нарахуваннями) за розрахунками Профспілки працівників охорони здоров’я України має становити 89 070,1 млн.грн.

Зазначена вище потреба розрахована виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року та 1 т. р. ЄТС, з урахуванням, передбачених галузевими умовами праці, обов’язкових доплат і надбавок (надбавка за вислугу років, доплата за шкідливі умови роботи, нічні, святкові тощо), доплати до мінімальної заробітної плати тим працівникам, посадові оклади яких менші за її розмір, та обов’язкової допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки (постанова КМУ від 11.05.2011 № 524), без урахування стимулюючих виплат, також передбачених галузевими умовами оплати праці, та диференціації заробітної плати залежно від рівня освіти та кваліфікації працівників, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи (постанова КМУ від 28.12.2016 № 1037).

Отже, видатки на оплату праці, передбачені Міністерству охорони здоров’я України, не забезпечують чинні законодавчі гарантії щодо проведення диференціації заробітної плати залежно від рівня освіти та кваліфікації працівників, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи (постанова КМУ від 28.12.2016 № 1037), встановлення доплат та надбавок, передбачених для працівників протитуберкульозних закладів (постанова КМУ від 20.03.2013 № 174), працівників системи екстреної медичної допомоги (постанова КМУ від 27.03.2013 № 199), працівників, які надають первинну медичну допомогу (постанова КМУ від 30.12.2013 № 977) та інших, гарантованих державою виплат (постанови КМУ від 29.12.2009 № 1418, від 16.02.2011 № 123).

При цьому, на думку Профспілки працівників охорони здоров’я України, найкращим рішенням щодо покращення рівня оплати праці та соціального захисту працівників галузі, а також з метою ліквідації «зрівнялівки» в оплаті праці було б прийняття рішення щодо встановлення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати (за розрахунками Профспілки, для цього необхідно близько 57 млрд. грн. додаткових коштів).

 Систематичне недофінансування галузі негативно впливає на стан матеріального забезпечення її працівників, традиційно залишаючи їх на останніх позиціях у рейтингу за рівнем середньомісячної заробітної плати.

Так, якщо за даними Державного комітету статистики України у червні 2018 року середній рівень заробітної плати працівників охорони здоров’я становив  6 258 грн., що менше у 1,5 рази від показника в промисловості ( 9 552 грн.), у 1,4 рази -  галузі освіти (8 553 грн.),  в 1,1 рази - галузі культури (6 641 грн.).

 - за КПКВК 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» в обсязі 19 073 880,0 тис.грн.

Обґрунтування: З 1 січня 2019 року фінансування первинної ланки передбачається лише через Національну службу охорони здоров’я України  у розмірі 15,3 млрд. грн. проти 13,3 млрд. грн. у 2018 р. Слід зазначати, що розмір капітаційної ставки у 2019 році мав скласти 450 грн. відповідно до схваленої Урядом 14 червня 2017 року бюджетної резолюції на 2018 – 2020 роки - проти 370 грн. у 2018 р. Разом з тим, за даними Держкомстату України, на 01.01.2018 чисельність населення України становила 42 386 403 особи, отже розрахунковий обсяг коштів на первинну медичну допомогу, визначений виходячи з національного тарифу (капітаційної ставки) у розмірі 450 грн., має сягати 19,1 млрд. грн.

Звертаємо увагу, що Пояснювальна записка до проекту Держбюджету взагалі не містить інформації щодо розміру капітаційної ставки на 2019 рік.

В той же час, Профспілка працівників охорони здоров’я України наполягає на встановленні капітаційної ставки на первинному рівні надання медичної допомоги у розмірі 900 грн., а також на фінансовому забезпеченні бази для визначення компонента оплати праці медичних працівників, при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів, не менше 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

 - за КПКВК 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я » - в обсязі 2 114 667,3 тис.грн.

 - за КПКВК 2301410 «Функціонування Національної наукової  медичної бібліотеки, збереження та популяризація історії медицини» - в обсязі  57 751,2 тис.грн.

 - за КПКВК 6560000 «Національна академія медичних наук України» передбачити видатки у обсязі 4 000 000,0 тис. грн.

Обґрунтування:  у проекті Державного бюджету України на 2019 рік передбачено видатки  в сумі  2 670640,1 тис. грн, що на 10% більше від обсягу на 2018 рік, але на 30% менше від реальної потреби (4 млрд грн).

Щорічне обмеження обсягів фінансування фундаментальних досліджень та прикладних розробок призводить до того, що зношеність парку наукового обладнання та матеріально-технічної бази досягла критичної межі, відсутні кошти на придбання реактивів і матеріалів для наукових досліджень, зменшується колекція штамів мікроорганізмів в депозитарії, вимушено закриваються віварії. Граничні обсяги видатків на наукову діяльність при постійному зростанні заробітної плати не відповідають потребам наукових установ НАМН. Фактично 98 % від затверджених обсягів становлять лише заробітна плата та нарахування на оплату праці. Проте і цих коштів не вистачає в повній мірі на виплату обов’язкових доплат і надбавок. Зазначене призводить до падіння престижу професії наукового працівника, швидкого старіння та відповідного зменшення чисельності наукових кадрів.

 - за КПКВК 2311470 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві» - в обсязі 2 017 939,4 тис. грн.

Обґрунтування:  Це дозволить підвищити заробітну плату працівникам служби ЕМД. Наразі у проекті бюджету передбачена субвенція розміром 922,6 млн грн з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги лише для пілотних регіонів (у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві)

 

- за КПКВК 2761040 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості»  передбачити видатки в обсязі 5 000 000,0 тис. грн.

Обґрунтування:  Видатки необхідно привести у відповідність до Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», у т.ч на запровадження додаткових стимулів для залучення на роботу у сільській місцевості висококваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників (у проекті бюджету передбачено лише 20% від потреби.)

 

 5). У Додатку № 4 до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»:

 - за КПКВК 2751390 «Надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» необхідно передбачити видатки у обсязі 1 590 548,9 тис. грн. 

Обґрунтування:     Відповідно до ст. 10. Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава сприяє молодіжному житловому будівництву, молоді сім'ї та молоді громадяни можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання жилих будинків і квартир. 

За бюджетною програмою надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам за попередній період її дії (20132017 рр.) при передбачених обсягах фінансування з держбюджету 3004,0 млн грн згідно Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013–2017 роки  забезпечено відповідними коштами тільки 4,1% (у 2013 році – 97,0 млн грн та у 2014 – 25,9 млн грн). Тому очікуваних результатів від реалізації Державної програми і заходів щодо забезпечення молоді житлом не досягнуто. Основні стратегічні завдання забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та створення умов для розвитку молодіжного будівництва залишилися нереалізованими.

У 2018 році також не профінансовані кошти за програмою 30,0 млн. грн. – щорічний обсяг фінансування, який було затверджено при подовженні терміну дії Державної програми до 2020 року. Цей обсяг фінансування є вкрай недостатнім і значно меншим порівняно з тим, який затверджувався на попередній термін (2013р. – 526,5 млн грн; 2014р. – 559,0 млн грн; 2015р. – 599,2 млн грн; 2016р. –639,9 млн грн; 2017р. – 679,4 млн грн).

Усього за 2013–2018 роки недофінансування складає 2 911,1 млн грн.

Разом з тим Більшість з молодих сімей не мають достатніх коштів придбати власне житло та потребують бюджетної підтримки. Тому проблема забезпечення молодих сімей житлом є вкрай актуальною в Україні, передусім щодо демографічної ситуації. Відсутність у молоді  перспектив економічної доступності житла сприяє відтоку за кордон найбільш перспективних і мобільних молодих працівників, що в свою чергу погіршує ситуацію з наповненням пенсійного фонду, робить економіку України не привабливою для інвестицій в частині забезпечення кваліфікованими працівниками.

 

6). У Додатку № 6 до проекту Закону України « Про Державний бюджет України на 2019 рік » - передбачити збільшення обсягу медичної субвенції з 55 502 068,3 тис.грн. до 93 057 081,2 тис.грн.

 

7). У Додатку № 7 до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачити:

- збільшення дотації  на здійснення переданих з державного  бюджету видатків з утримання  закладів охорони здоров’я  з  14 900,0 млн грн   до  19 800,0 млн грн.;

- додаткову дотацію місцевим бюджетам на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти з урахуванням інфляції та підвищення соціальних стандартів у обсязі не менше 35,0 млрд грн з виокремленням її для галузі освіти з розподілом їх між обласними, районними, міськими бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад.

Обґрунтування: Проектом бюджету передбачається у 2019 році додаткова дотація з державного бюджету обласним бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я у сумі 14,9 млрд грн, тобто на рівні 2017 року (тоді як 2018 рік обсяги такої додаткової дотації закладено в сумі 16,5 млрд грн. Тож порівняно з поточним роком їх зменшено на 1,6 млрд грн. Але за даними територіальних організацій Профспілки працівників освіти і науки України загальна потреба у видатках на господарське утримання загальноосвітніх навчальних закладів та оплату праці обслуговуючого персоналу ще у 2017 році становила 29,6 млрд грн.

Відсутність необхідного фінансового забезпечення у місцевих бюджетах призвела до несвоєчасної виплати заробітної плати та виникнення заборгованості із заробітної плати у закладах загальної середньої освіти окремих областей. Проблемним для таких закладів є оновлення матеріально-технічної бази, вжиття заходів та приведення її у відповідність з нормативними вимогами пожежної безпеки, охорони праці і безпеки життєдіяльності, оплати комунальних послуг, енергоносіїв тощо.