Кінець безплатного лікування

Кінець безплатного лікування

Кінець безплатного лікування


У новому році держава фактично відмовиться від фінансування медицини

Минулого року Верховна Рада ухвалила закон про реформування вітчизняної галузі охорони здоров’я. Згідно з ним передбачається, що Київ та декілька областей України перейдуть на нову систему надання медичної допомоги, зокрема, в 2013-му будуть ліквідовані районні поліклініки. Медики категорично проти цього і наполягають на скасуванні закону. Що чекає на вітчизняну систему охорони здоров’я, якщо реалізація реформи все ж таки продовжуватиметься? Чи не стане медицина повністю платною, а лікарі потраплять під масове скорочення? На ці запитання під час відеочату на інтернет-порталі INTV відповів завідувач відділом соціально-економічних питань ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров›я Віталій Коваль.

— Реформа передбачає впровадження чітко структурованої системи галузі: первинна допомога, яку забезпечують сімейні лікарі, вторинна, орієнтована на спеціалізовану допомогу в стаціонарах, і, нарешті, високоспеціалізована, що надається в особливо складних випадках у закладах обласного та державного підпорядкування. Здавалося б, європейська модель. То чому вона викликала одностайне неприйняття медиків, і чому профспілки категорично проти цієї реформи?
— Почну здалеку. За часи незалежності у нас змінилося 17 міністрів охорони здоров’я, і кожен з них, заступаючи на посаду, намагався реформувати галузь. Причому все це робилося без належного фінансування, хоча загальновизнано, що ця галузь тримається на трьох китах — фінансовій підтримці, забезпеченні висококваліфікованими кадрами і постійній технічній модернізації. Без цих трьох складових жодні перетворення не матимуть позитивних результатів. Від липня 2011-го в двох районах столиці — Дарницькому та Дніпровському — здійснюється пілотний проект із впровадження реформи. На базі існуючих поліклінік — юридичних осіб — створені комунальні некомерційні підприємства: консультативно-діагностичні центри та центри первинної медико-санітарної допомоги. Вони мають право вести господарську діяльність, і нині планується поширити цей експеримент на вісім інших районів столиці. Але якщо в пілотних районах усі юридичні особи залишилися у своєму статусі, то тепер з п’яти-шести поліклінік зроблять лише дві юридичні особи, а решта закладів будуть їм підпорядковані як філії. На думку профспілок, це — пряме порушення ст. 40 Конституцїї Украіни і ст. 16 «Основ законодавства про охорону здоров’я».На сьогодні кожна установа, підпорядкована Головному управлінню охорони здоров’я КМДА, має борги по комунальних послугах. Дається взнаки колосальне недовиконання столичного бюджету. Якщо решта поліклінік столиці отримає статус комунальних некомерційних підприємств, то ці борги вже з 1 січня перейдуть до наступників, і керівники закладів змушені будуть виплатити значні суми «Київводоканалу» та «Київенерго», інакше на них чекає відключення води та електрики. До речі, ситуація нагадує мені 2007–2008 роки, коли команда Леоніда Черновецького довела столичну медицину до жахливого стану.Я телефонував у половину міських поліклінік, у них середня сума боргу становить від 180 до 440 тисяч гривень. А стаціонарні заклади — київські міські клінічні лікарні — заборгували близько мільйона. Що означає вимкнути електроенергію у лікарні — усі розуміють. Під час таких попередніх раптових вимикань у реанімації однієї з клінік померли дві людини, що знаходилися на вентиляції легенів, а резервний апарат не змогли вчасно підключити.

— Нині наша медицина, за великим рахунком, платна. Чи не буде у результаті реформи це де-факто узаконено? Адже медичні заклади змушені будуть не лише повертати борги за воду, газ і світло, а й платити за аренду приміщень — вочевидь, міський бюджет намагатиметься заробити на цьому?

— Існує затверджений перелік платних послуг, мають місце і так звані благодійні внески — медицина у нас фінансується за залишковим принципом і без цих надходжень просто не зможе існувати. Хоча чимало людей нарікають на те, що їм доводиться платити лікареві, коли до нього звертаються за допомогою. Я переконаний, що лікар і без грошей не відмовить хворому. Адже він давав клятву Гіппократа. А щодо платної медицини, то коли рішення Київради про перетворення усіх поліклінік столиці на комунальні некомерційні підприємства буде прийняте, з міського бюджету на охорону здоров’я виділять мізерні гроші. І для того щоб вижити і не збанкрутувати, ці установи змушені будуть розширити перелік платних послуг.

— Є дані, що нині в столиці не вистачає 350 дільничних терапевтів та 135 сімейних лікарів. І водночас тривають розмови про можливе скорочення медперсоналу.
— У пілотних районах профспілки жорстко відстежували ситуацію, і там жодну людину не скоротили. Всіх лікарів і медсестер, які працювали в поліклініках, перевели на відповідні посади у центри первинної медичної допомоги та консультативно-діагностичні центри. Але нині Верховна Рада, ухвалюючи новий бюджет на 2013 рік, скоротила фінансування галузі. Отже, медичні установи відпускають у самостійне плавання — як хочеш, так і давай собі раду.
Згідно зі статусом, керівник комунального некомерційного підприємства має право складати та затверджувати штатний розклад на свій розсуд. Отже, він не буде керуватися наказом про чисельність штатних посад, а через обмежене фінансування діятиме за принципом доцільності. Тож ми передбачаємо, що людей у створених після реорганізації установах будуть скорочувати, і висловлюємо свою незгоду з цим.

— До речі, як зарекомендували себе амбулаторії сімейних лікарів, що були створені в пілотних районах? Адже система надання медичної допомоги, до якої ми звикли, передбачала чіткий розподіл персоналу: одні лікарі і навіть заклади приймали дітей, інші — дорослих. А нині усі мусять звертатися до сімейного лікаря широкого профілю. Чи були скарги і нарікання на це з боку пацієнтів?
— Це є одним із ключових і найсуперечливіших питань реформи. На нашу думку, воно від самого початку не було досконало вивчене, і тому спричинило хвилю невдоволення громадян. Адже усі звикли, що дітей обстежує педіатр. До того ж, санітарно-епідеміологічна служба досі не надала дозвіл на спільні прийоми дорослих і малечі в амбулаторіях, а деякі медичні установи навіть зробили для цих категорій пацієнтів окремі виходи.

— До того ж, не усі громадяни довіряють сімейному лікареві, бо це поняття для нас нове, хоча в усьому світі доволі поширене. Такий фахівець повинен бути універсальним, щоб вилікувати, скажімо, мене, моїх батьків та мою дитину. Столиці, як уже було зазначено, не вистачає нині майже півтори сотні сімейних лікарів. Отже, виникає питання: чи можна буде перекваліфікувати, наприклад, хірурга або педіатра, скорочених у результаті реформи?
— Перевчити за півроку дільничних терапевтів та інших спеціалістів нереально. З-поміж хірургів, з якими я спілкувався, ніхто не виявив бажання перенавчатися — сімейних лікарів потрібно готувати з інститутських лав. Я вважаю, що слід було спочатку підготувати фахівців, а потім ламати систему Семашко, яку в 90-х роках минулого сторіччя ВОЗ визнав найкращою і яка була рекомендована для поширення на теренах України. До речі, свого часу саме ця система на 26 років збільшила середню тривалість життя мешканців СРСР. А зараз її намагаються знищити, не замислюючись над тим, що створять натомість.Звісно, сімейна медицина має право на існування, але, на мій погляд, вона повинна доводити свою ефективність паралельно із службою поліклінічною. Можливо, найкраще було б відкрити при чинних поліклініках відділення сімейної медицини. Зауважу, що наказ про право вибору пацієнтом лікаря дає можливість користуватися послугами або дільничного терапевта, або представника сімейної медицини.

— Яка нині заборгованість по виплатах зарплатні медичним працівникам?
— Станом на сьогодні протермінованої заборгованості нема. Але впродовж поточного року вона мала місце чотири рази. Згідно з колективним договором, який укладається між керівником закладу і профспілковим комітетом, заробітна плата і аванс повинні виплачуватися у певні терміни, в медичних закладах це відбувається з 3 по 6 число кожного місяця. Так ось, чотири рази гроші давали із затримкою, найсуттєвіша була минулого місяця. Ми одразу скликали засідання соціально-економічної ради і висловили жорстку позицію, заявивши, що винуватці затримки виплат мають за це відповісти.

— Зараз активно обговорюється ухвалений Верховною Радою держбюджет на 2013 рік. Наскільки, на вашу думку, медицина буде недофінансована наступного року?
— Як тільки президент підпише державний бюджет, почне формуватися столичний. Він, за підрахунками Головного фінансового управління КМДА, недоотримає від 5 до 8 мільярдів гривень. Безумовно, це позначиться і на охороні здоров’я. А щодо реформи, то профспілка медиків переконана: без ретельного вивчення досвіду пілотних районів (а вони мають, на мою думку, відпрацювати ще принаймні рік), не можна поширювати такі перетворення на всю столицю. А тим паче — на всю державу. В нинішньому вигляді та аспекті ця реформа не матиме сенсу.


Спілкувався Дмитро БРОВКІН
"Вечерние Вести"