Комітет з питань охорони здоров’я провів круглий стіл на тему: "Права медичних працівників на захист від протиправних посягань на їх життя та здоров’я"

Комітет з питань охорони здоров’я провів круглий стіл на тему: "Права медичних працівників на захист від протиправних посягань на їх життя та здоров’я"

 Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Канаровська Л.В. взяла участь у заході, проведеному за ініціативи заступника голови Комітету Ірини Сисоєнко взяла участь народні депутати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники Адміністрації Президента України, секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, правоохоронних органів, обласних державних адміністрацій, професійних громадських об’єднань медичних працівників та правників, міжнародних організацій, а також фахівці, експерти і представники ЗМІ.

Учасники «круглого столу» ознайомилися зі світовим досвідом захисту медичних працівників від протиправних посягань на їх життя та здоров’я та дійшли висновку про необхідність удосконалення національного законодавства щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги як дієвого механізму правового регулювання безпеки медичних працівників під час надання медичної допомоги.

У виступах наголошувалося на необхідності прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги» №6311, яким пропонується:

надати медикам (за їх зверненням) супровід поліції; посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за протиправні дії щодо медиків та працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Під час обговорення наводилися факти нападів агресивних пацієнтів (у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних речовин, з психічними розладами, асоціальних осіб та ін.) на медиків (особливо часто - на бригади екстреної медичної допомоги (ЕМД) та лікарів-психіатрів.

Тільки з  2010 по 2017 роки у місті Києві скоєно 99 нападів ( з них за 2017 рік – 10 нападів) на бригади екстреної медичної допомоги,  постраждали 73 працівника і 15 одиниць медичного транспорту.

Промовці також звертали увагу на різке збільшення кількості випадків, коли хворі нападають на медиків із вимогою надати наркотичні препарати.

Іноді приклади беззахисності медичних працівників і наслідки неправомірних дій проти них шокують. Наприклад, у Запоріжжі хворий на психічний розлад зарубав льодорубом медсестру невідкладної допомоги, що прибула до нього додому за викликом.

Зазначалося також, що кількість випадків протиправних дій проти працівників служби ЕМД (без урахування злочинів проти лікарів інших спеціальностей) у 2016 році склала 112.

Проте, як свідчить практика, наведена статистика є досить умовною, адже у випадку заподіяння легких тілесних ушкоджень чи, наприклад, пошкодження майна медичні працівники зазвичай не звертаються до правоохоронних органів, пояснюючи це відсутністю часу та коштів на отримання належної правової допомоги.

Викрутки та вила, сокири та ножі, побутові льодоруби й уламки скла, кислота й кулаки – перед пацієнтами з таким «арсеналом», які часто сприймають  медиків як «медичне таксі» та потенційне джерело наркотичних речовин, фахівці беззахисні, а методи протидії агресії обирають самотужки: складають списки проблемних будинків/квартир, опановують навички самозахисту. При цьому використання спеціальних засобів захисту (наприклад, електрошокерів чи газових балончиків), що часто пропонується як один із варіантів, є досить ризикованим, оскільки нападник може використати їх проти медиків.

Учасники заходу зазначали: надавати допомогу хворому за будь-яких обставин - професійний обов’язок лікаря, за невиконання якого він несе кримінальну відповідальність. Тому гарантувати медикам особисту безпеку повинні закони та спеціальний правовий статус медичного працівника. Зараз факти нападу на медиків із застосуванням фізичної сили розглядаються правоохоронними органами без урахування того, що це відбувається під час виконання службових обов’язків.

Часто лікарі, особливо працівники служби ЕМД, скаржаться на те, що поліція не приїжджає на виклик та відмовляється забезпечити належний супровід. Інколи доводиться довго їх очікувати і, відповідно, на власний ризик приймати рішення щодо надання медичної допомоги, незважаючи на агресивний стан пацієнта або його оточення. Тож, як зазначили учасники заходу, доцільним є запровадження обов’язку Національної поліції України щодо здійснення супроводу медичного працівника (за його зверненням) для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту та вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз для життя та здоров’я медиків під час виконання ними професійних обов’язків. Саме це передбачає законопроект №6311.

 Випадки створення перешкод медичним працівникам та працівникам, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у наданні медичної допомоги з боку родичів або близьких пацієнта, що може призвести до погіршення здоров’я хворого та навіть летального наслідку, є непоодинокими. До того ж в умовах погіршення криміногенної ситуації, яке спостерігається нині в нашій державі, навряд чи варто сподіватися на позитивні зрушення. Саме тому доцільно запровадити адміністративну відповідальність для третіх осіб шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я неодноразово зверталась до голови КМДА з пропозиціями:

1. Установити пости охорони у всіх медичних закладах, особливо в стаціонарах.

2. Установити камери відео спостереження на входах до  медичних закладів.

3. Всі бригади Центру екстреної медичної допомоги треба забезпечити кнопками екстреного виклику правоохоронців безпосередньо, а не через диспетчерську (економія часу).

4. Назріла необхідність створення системи правового захисту медичних працівників на законодавчому рівні, які працюють на викликах в Центрі екстреної медичної допомоги, в Центрах первинної медико-соціальної допомоги.

 Ґрунтовні та інформаційно насичені доповіді спікерів викликали неабияку зацікавленість аудиторії. С.Бараннік проаналізував досвід забезпечення безпеки працівників служби ЕМД в Україні та світі; аспекти правової захищеності професійної діяльності лікарів загальної практики - сімейних лікарів висвітлив О.Г.Шекера; захист прав медичних працівників, які надають паліативну і хоспісну допомогу населенню, потрапив у поле зору А.В.Царенка; С.Ф.Глузман представив виступ «Безпечні умови надання психіатричної допомоги – складова захисту прав пацієнтів»; темою доповіді О.О. Скорини стала «Профілактика і протидія загрозам для безпеки лікаря - основа системи якості надання медичної допомоги»; Р.С.Титикало зосередив увагу на можливостях судового захисту прав медичних працівників, а Л.В.Секелик - правового регулювання безпеки медичних працівників під час надання медичної допомоги. Деталізовані тематичні звіти презентували представники Міністерства охорони здоров’я та Національної поліції України.

Учасники круглого столу підсумували: профілактика і протидія загрозам для безпеки лікаря - це фактор, який впливає також на якість і доступність надання медичної допомоги. Тому забезпечення безпеки життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків слід розглядати як одне з пріоритетних завдань держави. За результатами засідання «круглого столу» було  ухвалено відповідну резолюцію.