ВІДДІЛ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПИТАНЬ

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ


відповідальний працівник:
Левицький Віталій Олегович -
завідувач відділу з соціально-економічних питань 
тел. (044) 288-07-24

Відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 7 липня 2011 року ?3612-VI, в столиці проводиться експеримент з реформування медичної галузі.

Профспілка приймала участь у всіх засіданнях та нарадах Міністерства  охорони здоров'я України, Київської міської державної адміністрації  (голова ради профспілки  протягом року 14 разів зустрічалася з головою КМДА), Головного управління  охорони здоров'я  з питання реформування.

Проведенню реформи галузі у двох «пілотних» районах столиці передувало широке громадське обговорення, ініціатором  якого, серед інших, була і сама київська міська влада.

За результатами громадського обговорення і наступних численних круглих столів, медичних рад, конференцій, колегій  було прийнято рішення про проведення реформи лише у Дарницькому та Дніпровському районах.

Згідно  нормативних актів Київради та КМДА, на базі існуючих поліклінік зазначених районів створені комунальні некомерційні підприємства - консультативно-діагностичні центри (КДЦ) та центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).

Реформа у цих районах ще навіть не принесла жодних чітких результатів, однак викликала багато нарікань як з боку медичних працівників, так і збоку медичної громадськості.

Натомість, протокольним рішенням Комітету з економічних реформ виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Про хід реформування системи медичного обслуговування в м. Києві у 2012 році та завдання на 2013 рік» від 21 вересня 2012 року, було вирішено винести на розгляд Київської міської ради питання поширення досвіду такої реформи та створення КДЦ та ЦПМСД у решті восьми районів столиці.

Керівництво Головного управління охорони здоров'я міста переконує, що зміна організаційно-правового статусу медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства суттєво розширить можливості оптимізації роботи закладу та створить умови для зміни системи стимулювання персоналу.

Зазначені підприємства у своїй діяльності керуються вже не нормами та положеннями Бюджетного кодексу України,  а нормами та положеннями Господарського кодексу України

Однак, на думку медичної громадськості, зміна організаційно-правового статусу медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства,  призведе до того, що мешканці столиці втратять гарантоване статтею 49 Конституції України право на безкоштовну медичну допомогу.

І, оскільки, загальновизнано, що медицина тримається на трьох китах - належне фінансування, кадровий потенціал та постійна модернізація, то   на нашу думку  для оптимізації роботи закладів не потрібно поспішно руйнувати існуючу бюджетну систему охорони здоров'я столиці шляхом створення комунальних некомерційних підприємств, а необхідне належне фінансування  з боку держави в цілому та міста зокрема всіх статей  видатків закладів, що дасть можливість і забезпечити галузь кадрами і здійснити модернізацію.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я постійно здійснює моніторинг стану справ, як  в реформованих лікувально-профілактичних закладах  столиці, так і в решті закладів  приділяючи особливу увагу соціально-економічному захисту працівників закладів. (Слайд)

У 2012 році було ініційовано декілька зустрічей голови КМДА та начальника ГУОЗ з сімейними лікарями де працівники «первинки» висловлювали своє невдоволення реформою,  здійснено перевірку показників діяльності 100 амбулаторій сімейного лікаря, проведені зустрічі з керівниками та  трудовими колективами  всіх закладів двох «пілотних» районів, з метою виявлення проблемних питань та спільного їх вирішення, проведено аналіз стану кадрового забезпечення та рівня зарплати працівників первинної ланки  закладів міста.

Погоджуючись із необхідністю реформування системи охорони здоров'я, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я звертала увагу на неможливість поширення експерименту з реформування галузі у пропонованій моделі сьогодні на інші райони столиці, з наступних причин:

1.           Проект пропонованих змін хоч і  пройшов  громадські обговорення, але здебільшого медичні працівники та громадськість його не підтримують, про що свідчить, зокрема, позиція громадської організації «Здоровий Київ», яка проводила опитування серед працівників галузі і пацієнтів, позиція громадськості, яка постійно підіймає тему реформування у ЗМІ в основному  у  негативному аспекті, а також рішення останнього Пленуму профспілки який звернувся до органів місцевої влади та самоврядування з  вимогою не поширювати сьогодні експеримент на інші райони столиці до отримання глибоких результатів реформування у пілотних районах.

2.            Запропонована  модель  з реформування суперечить нормам ст. 49 Конституції України та ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, якими заборонено скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я.

                 Тому перетворення окремих поліклінік, що мають статус  юридичної особи, у філії центрів ПМСД або КДЦ, які не матимуть статусу окремих юридичних осіб, прямо порушуватиме норми Основного закону, права працівників й позбавить мешканців столиці можливості отримання належної медичної допомоги.

3.            У галузі тривалий час відсутнє належне фінансування, без якого не можливо проводити будь-які зміни. І це веде до ганебно-низького рівня зарплати медиків та відсутності матеріально технічного оснащення амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров'я (особливо більшості новостворених амбулаторій), тобто не існує матеріально-технічного ресурсу для забезпечення втілення змін. Також зазначимо, що впродовж поточного року чотири рази було затримано виплату заробітної плати медичним працівникам. Протягом 2012 року, до профспілки надходили чисельні звернення саме від працівників «пілотних» районів про невиплату заробітної плати у терміни передбачені колективними договорами.

4.            Маємо значний кадровий дефіцит в дільничній мережі (понад 800 фізичних осіб), а наявний кадровий потенціал первинки на 40% складається з осіб пенсійного віку, іншими словами, не має достатньої кількості медпрацівників, які будуть впроваджувати реформу в життя.

                 Сьогодні працівники первинки не мають бажанні іти перенавчатися за 6 місяців на сімейних лікарів.

                 Кадровий дефіцит впливає на навантаження медиків (подекуди кількість обслуговуваного населення  перевищує дві норми) і не може не відобразитись на умовах роботи медиків та на якості надання медичної допомоги.

Постанова Кабінету міністрів України від 5 березня 2012 року ?209, «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров'я»  яка дала можливість платити за збільшену норму навантаження, за рахунок  значного збільшення обслуговуваного населення, подекуди 2-3 норми практично дала зелене світло неприхованій експлуатації працівників первинки.

                 З лікаря фактично зробили заробітчанина і гонитва за показниками неодмінно буде погіршувати якість обслуговування

5.            Пропоновану модель не доцільно поширювати на інші райони ще й в перед час спалаху захворюваності на ГРИП та ГРВЗ, оскільки, вже сьогодні кількість викликів лікарів первинки та кількість відвідувань суттєво зросла у порівнянні з літнім періодом.

6.            Відсутній глибокий аналіз результатів проведених змін у двох «пілотних» районах де втілено реформу. Однак, вже сьогодні маємо порушення прав та гарантій працівників, що склалась у процесі реформування, наприклад, з виходом на пенсію за вислугу років.

Сьогодні, члени профспілки занепокоєні ситуацією, що склалась навколо закладів охорони здоров'я столиці, підпорядкованих Головному управлінню охорони здоров'я у процесі реформування.

Для стимулювання працівників закладів охорони здоров'я, за умови наповнення в повному обсязі фонду оплати праці, є законна підстава -  спільний наказ Мінпраці та МОЗ України від 5.10.2012 року ?308/519 «Про впорядкування умов оплати праці ...», а саме доплати за складність і напруженість в роботі - 50% посадового окладу та премії за виконану роботу - 50% посадового окладу.

Дефіцит лікарів в лікувально-профілактичних закладах м. Києва складає -  3578, в т.ч. лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів (дільничних терапевтів і педіатрів) - 800, лікарів загальної практики-сімейних лікарів - 135, укомплектованість лікарями «первинки» складає 75% і третина працюючих - пенсійного віку.

Не додає оптимізму і епідеміологічна ситуація, яка нажаль, сьогодні склалася в столиці.  Прогресують такі інфекційні хвороби як СНІД, гепатит, туберкульоз.

 Всі ці факти були неодноразово оприлюднені на нарадах з реформування та викладені письмово в листах на адресу голови КМДА та начальника ГУОЗ.

 Також, на думку медичної громадськості, запланована реформа галузі у восьми інших районах столиці, в пропонованому Головним управлінням охорони здоров'я вигляді, не принесе бажаної користі, а зміна структури закладів прямо порушить норми чинного законодавства. Адже, в інших районах столиці планується проводити реформу шляхом перетворення окремих закладів охорони здоров'я - самостійних юридичних осіб у відокремлені структурні підрозділи інших юридичних осіб, шляхом приєднання, що призведе до ліквідації перших.

(Слайд)Однак, сьогодні, всі амбулаторно-поліклінічні заклади столиці складають мережу, яка безоплатно надає медичну допомогу громадянам, а, відповідно до статті 49 Конституції України, прямо заборонено скорочення такої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я

Всі вищеперераховані аргументи були викладені письмово на адресу голови КМДА, голови постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики, секретаря КМР та керівників депутатських фракцій Київради з пропозицією  не поширювати експеримент до отримання  результатів про роботу «пілотів» хоча б за рік.

                 Коли у столиці було запроваджено експеримент з реформування медицини - це були тільки два райони столиці - Дарницький та Дніпровський, тоді ГУОЗ вдалося переконати лобістів впровадження реформи досягати результату поступово, не руйнуючи водночас все,  і це на глибоке переконання профспілки був виважений крок - адже дуже  легко зламати  існуючу систему охорони здоров'я, яка за останні 20 років витримала різного роду реформи (за часів незалежності країни у галузі змінилося 17 міністрів охорони здоров'я, які тим чи іншим чином намагалися реформувати галузь, попри всі негаразди система вистояла та довела свою ефективність (система Семашко у 80 -х роках була визнана ВООЗ найкращою в світі і рекомендована для застосування в інших країнах),  а збудувати нову дуже не  просто.

                 Любий експеримент має право на помилку. Сьогодні помилки бачимо і про них говоримо. Помилку можливо або виправити або поглибити її. Зараз якраз настав час спокійно виправити всі недоліки в роботі установ пілотних районів.

                 Постійна комісія Київради з питань гуманітарної політики  у повному складі проголосувала за непоширення експерименту з реформування на решту 8 районів столиці з 1 січня 2013 року.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я окрім лікувально-профілактичних закладів підпорядкованих Головному управлінню охорони здоров'я, об'єднує  державні установи - національні інститути підпорядковані Академії медичних наук України, заклади Міністерства охорони здоров'я України, Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця, Національна медична Академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, заклади  підпорядковані Державному управлінню справами, заклади санітарно-епідеміологічної служби, підприємства промислової групи КП «Фармація» та ДО «Київмедавтотранс»

Ключові  питання яким профспілка приділяє максимальну увагу захищаючи працівників медичної галузі столиці - це питання виконання законодавства в частині повноцінної організації медичної допомоги та її фінансування,  питання оплати праці, робота з кадрами, максимально використовучи механізм соціального діалогу - взаємодію з органами державної влади  та розвиток соціального партнерства.

 Саме на засадах соціального партнерства та соціального діалогу розвиваються стосунки Профспілки з НАМН України, Міністерством охорони здоров'я України та КМДА.

В  основі зазначеного партнерства лежить відповідні Угоди. В Територіальній Угоді укладеній на 2012-2013 роки між Київською міською державною адміністрацією та Київською міською радою профспілок та Галузевій Угоді укладеній на 2010-2012 роки між Головним управлінням охорони здоров'я та Київською міською профспілкою працівників охорони здоров'я працівникам закладів  охорони здоров'я   передбачено виплату надбавок за складність і напруженість в роботі (до 50% посадового окладу) та надання матеріальної допомоги до Дня медичного працівника (один посадовий оклад).

 Однак не зважаючи на це гарантії, відповідно до актів соціального партнерства виконуються не в повному обсязі.

         Питання  оплати праці медиків постійно були в центрі уваги та розглядалися на засіданнях президій і за ініціативою профспілки порушувалися під час зустрічей з першими особами держави та міста, на засіданнях  у голови КМДА на засіданнях постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики, колегіях ГУОЗ.

Основне питання зустрічей - належне фінансування установ та підвищення рівня зарплати працівників галузі.

Динаміка обсягів фінансування

охорони здоров'я міста

Рік

Фінансування з міського бюджету(тис.грн.)

2007

2  107  047

2008

1  698  611

2009

1  860  518

2010

2  201  160

2011

2  346  604

2012

3   298  400

Співвідношення між рівнем зарплати медиків та прожитковим мінімумом - мізерне.  

Зокрема, породжує багато питань та викликає непорозуміння і невдоволення медичних працівників відсутність єдиних підходів в оплаті праці працівників бюджетних галузей.

Для порівняння заробітна плата лікарів світу

Країна

Зарплата, доларів США в місяць

США

14500

Швейцарія

7800

Англія

7000

Нідерланди

6300

Франція

6000

Сінгапур

6000

Германія

5500

Японія

5400

Тайвань

5388

Італія

5200

Іспанія

5000

Данія

4600

Таіланд

2936

Фінляндія

2500

Португалія

2500

Кувейт

2371

Естонія

2100

Чехія

1600

Польща

1500

Латвія

1100

Литва

900

Румунія

656

Росія

637

 

За результатами аналізу оплати праці працівників галузей економіки найгірша ситуація сьогодні з медичними працівниками (за рівнем середньої заробітної плати медицина знаходяться на передостанньому місці).

Ні Уряд, ні Верховна Рада не дотримувалися як вимог 49 статті Конституції України так і Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо належного фінансування галузі.

Результат, галузь фінансується на 40 % від потреби і заробітна плата в охороні здоров'я втратила свою мотивуючу та відтворювальну функції.  За її рівнем, галузь десятиліттями посідає передостаннє місце серед інших галузей економіки.

 На столичному рівні в закладах охорони здоров'я не виконується у повному обсязі наказ мінпраці та МОЗ України від 5.10.2005 року ? 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці», який регламентує нарахування та виплату зарплати медикам.

У 2012 році середня зарплата на фізичну особу працівників в  закладах ГУОЗ  склала 2684 грн.

Розмір середньої зарплати   на фізичну особу медичних працівників  закладів, що підпорядковані безпосередньо ГУОЗ у 2012 році

Спеціальність

грн.

Лікарі

3802

Середній медперсонал

2652

Розмір середньої зарплати   на фізичну особу медичних працівників  закладів підпорядкованих РУОЗ у 2012 році

Район

Лікарі (грн.)

Середній медперсонал(грн.)

Дніпровський

4100

3000

Дарницький

4254

3310

Деснянський

3057

2442

Голосіївський

4219

3515

Шевченківський

3209

2833

Оболонський

3452

2695

Подільський

3521

2580

Святошинський

3351

2596

Солом'янський

3872

3089

Печерський

3560

2535

В столиці функціонує 21 державна установа Академії медичних наук України, в яких нараховується 4.5 тисяч ліжок,  в них  працює 24 тисячі працівників, що  надають високоспеціалізовану медичну допомогу в тому числі і мешканцям столиці. В даних закладах окрім обов'язкових виплат здійснюється виплати доплат за складність та напруженість в роботі і за рівнем середньої зарплати ситуація дещо краща ніж в установах ГУОЗ.

В закладах підпорядкованих МОЗ України НДСЛ «Охматдит» та Науково-практичний медичний центр «Дитячої кардіології та кардіохірургії» також завдяки доплатам стимулюючого характеру середня зарплата вища за зарплату працівників ГУОЗ.

2012 рік став справжнім випробуванням для  КП «Фармація» та ДО «Київмедавтотранс»  і відсутність належного фінансування призвели до колосальної заборгованості, що поставило під загрозу функціонування цих установ.

ДО «Київмедавтотранс» станом на грудень 2012 року мав борг за паливо (бензин та солярку)  3.8 млн.грн., за запчастини - 800 тисяч грн.. Профспілка з цього приводу направила телеграму на адресу голови КМДА і отримала відповідь, що з міського бюджету на погашення зазначеної заборгованості виділені кошти у сумі 2.5 млн.грн..

Існуючий стан справ   в системі охорони здоров'я не може утримати кадри, а тим більше сприяти залученню молоді, і як наслідок із-за відсутності мотивації до праці  Україну  залишають 6 тисяч лікарів.(ФОТО)

З метою подолання кадрової кризи профспілка наполягає на запровадженні на столичному рівні програму забезпечення працівників закладів охорони здоров'я  житлом за договором найму (службовим житлом) та гуртожитками.

На сьогодні на квартирному обліку за місцем проживання перебуває понад 1539 осіб, які працюють в лікувально-профілактичних закладах системи Головного управління охорони здоров'я та потребують поліпшення житлових умов.

Міська влада виділила земельну ділянку для будівництва доступного житла для працівників медичних закладів комунальної власності м. Києва за адресою вул. Підвисоцького 4 В.

Насамкінець, необхідно зазначити, що влада, як соціальний партнер, має виконувати у повному обсязі свої зобовязання відповідно до актів соціального партнерства, і кожен крок влади на шляху реформування столичної медици повинен бути виваженим та економічно обгрунтованим і мати під собою чітке фінансування і якщо очільники держави та міста не подумають про тих, хто буде ці реформи втілювати в життя, а саме про працівників закладів охорони здоров'я то будь які нововведення не матимуть очікуваних результатів.