Використання щорічної відпустки в умовах воєного часу

Якщо працівник хоче використати щорічну відпустку, чи може роботодавець відмовити йому у цьому?
Відповідно до норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", дійсно, можуть тимчасово обмежуватись права та свободи громадян, однак, наразі вказаним законом право на відпустку НЕ обмежено.
Тому відпустки і надалі надаються працівникам на загальних підставах, визначених Законом України "Про відпустки". Стаття 10 Закону України «Про відпустки» встановоює, що черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, і доводиться до відома всіх працівників (до 5 січня на поточний рік). Тому такий графік повинен бути у вашому закладі.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
 - особам віком до вісімнадцяти років;
 - особам з інвалідністю;
 - жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
 - жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
 - одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
 - дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
 - ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 - ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
 - батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
 - в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Щорічна відпустка працівника за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою самого працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
У разі, якщо у працівника у бажаний для нього час не передбачено щорічної відпустки за графіком, він може скористатись відпусткою без збереження заробітної плати.
Надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки» здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника.
Надання ж відпусток без збереження зарплати, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону здійснюється за згодою сторін, тобто, як працівника, так і роботодавця.
Водночас, на думку Міністерства економіки України (https://usnd.to/FyKp), в умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктурі та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом.
Відмова у наданні працівнику відпустки може бути пов’язана лише з необхідністю виконувати певний обсяг робіт, який спрямований на забезпечення безпеки та обороноздатності держави.
В інших випадках навпаки доцільно надавати працівникам за їх бажанням щорічні, соціальні відпустки та відпустки за свій рахунок.