Про щорічні відпустки медикам в умовах воєнного стану
Правове регулювання відносин, пов’язаних з наданням щорічних відпусток працівникам, здійснюється на підставі норм Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) та Закону України «Про відпустки». Проте, на період воєнного стану можуть вводитись обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Такі обмеження введені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), який набув чинності 24 березня 2022 р., і норми якого визначили особливі правила організації трудових відносин на період воєнного часу. Серед багатьох питань цей закон певною мірою змінив і порядок надання працівникам відпусток. Розглянемо, що саме змінилося.
Відповідно до норм с.12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Одночасно, стаття 4 Закону України «Про відпустки» чітко визначає поділ відпусток за видами, і встановлює, що щорічна відпустка поділяється на:
– основну відпустку (стаття 6 цього Закону);
– додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
– додаткову відпустку за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
– інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, відпустка передбачена для медпрацівників первинки, згідно пункту «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я).
Таким чином, визначення «щорічна відпустка» співвідноситься з з визначенням «щорічна основна відпустка» і «щорічна додаткова відпустка», як загальне з частковим.
Варто звернути увагу, що Законом № 2136 встановлено обмеження щодо надання працівникам лише щорічної основної відпустки, проте Закон № 2136 не містить жодних обмежень щодо надання працівникам щорічних додаткових відпусток.
За загальним правилом стаття 75 КЗпП України та стаття 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
При цьому, окремим категоріям працівників нормами статті 6 Закону України «Про відпустки» передбачено подовжену тривалість саме основної відпустки. До них, зокрема, належать працівники з числа:
– осіб з інвалідністю I і II груп — щорічна основна відпустка становить 30 календарних днів;
– осіб з інвалідністю III групи — щорічна основна відпустка становить 26 календарних днів.
– осіб віком до вісімнадцяти років — щорічна основна відпустка становить 31 календарний день.
– керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників — щорічна основна відпустка становить до 56 календарних днів тощо.
Тому саме цих категорій працівників і стосуються наведені обмеження, встановлені Законом №2136.
Іноді працівники, які мають невикористані щорічні основні відпустки за попередні роки прагнуть їх використати разом із щорічними основними відпустками за поточний рік. В цьому випадку правила щодо обмежень щорічної основної відпустки будуть діяти. Оскільки 24 календарних дні щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надають у цілому за будь-який період, а не за кожен відпрацьований рік окремо.
Необхідно розуміти, норми статті 12 Закону № 2136 вводять обмеження лише на період воєнного часу, тобто, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних дні, то різниця днів відпустки не втрачається, і має бути надана для використання після відміни чи скасування воєнного стану.
Зважаючи на те, що нормами частини третьої статті 1 Закону № 2136 визначено, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим законом. А сам Закон № 2136 не вніс жодних обмежень в правове регулювання надання щорічних додаткових відпусток, які широко встановлені для посад працівників закладів охорони здоров’я, ці відпустки і надалі повинні надаватись медикам відповідно до вимог Закону України «Про відпустки».
Так нормами статей 7, 8 Закону України «Про відпустки» встановлено, що окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679; далі — Список).
До таких професій належать загальні професії працівників закладів та установ охорони здоров’я, а також окремі посади працівників, які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих, у інфекційних, туберкульозних (протитуберкульозних), психіатричних (психоневрологічних), нейрохірургічних, наркологічних та інших закладів, вміщених у нормах розділу «XVII. Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку:
| Номер позиції | Виробництва, роботи, професії і посади | Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, календарних днів |
| 114. | Акушерка, яка працює у стаціонарі пологового будинку, пологового відділення (палати), медпункті, лазареті, фельдшерсько-акушерському пункті; фельдшер, який працює у фельдшерсько-акушерському пункті, військовій частині | 7 |
| 115. | Гардеробник, який працює у радонолікарні | 4 |
| 116. | Дезінфектор, зайнятий роботами на вогневій, камерній і профілактичній дезінфекції, дезінсекції, дератизації в лікувально-профілактичних установах | 7 |
| 117. | Електромеханік з ремонту та обслуговування медичного рентгенівського устаткування, зайнятий ремонтом, настроюванням та регулюванням рентгенівських апаратів та установок | 7 |
| 118. | Інструктор виробничого навчання робітників масових професій системи соціального захисту: | – |
| хворих туберкульозом | 7 | |
| психохроніків | 25 | |
| 119. | Інструктор виробничого навчання установ (відділень) системи соціального захисту населення: | – |
| дитячих | 7 | |
| неврологічного, геріатричного типу та спеціальних | 25 | |
| 120. | Кастелянка, яка працює у радонолікарні | 4 |
| 121. | Керівники і фахівці, які безпосередньо працюють у лікувальних барокамерах | 11 |
| 122. | Лікар-анестезіолог-реаніматолог, сестра-анестезист медична, а також лікар та молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лікаря-лаборанта та лаборанта) відділень (груп) анестезіології-реанімації та палат для реанімації та інтенсивної терапії | 11 |
| 123. | Лікар – дільничний терапевт, лікар загальної практики – сімейний лікар, лікар-педіатр, лікар-онколог, лікар-невропатолог; лікар-акушер-гінеколог, який працює у стаціонарі; лікар, який працює в оздоровчому пункті та медпункті, лікар – дільничний терапевт цехової лікувальної дільниці; лікар-терапевт підлітковий, лікар кабінету антирабічних щеплень; лікар – завідувач відділення (відділу, лабораторії, кабінету, покоїв); лікар – терапевт дільничний та районний (сільського району), які працюють у лікарні, амбулаторії в сільській місцевості, а також лікар, який працює у госпіталі, лазареті, медсанбаті та медсанроті, розташованих у районних центрах та населених пунктах, що належать до сільської місцевості | 7 |
| 124. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у підземних оздоровчих пунктах | 7 |
| 125. | Керівники і фахівці, які безпосередньо беруть участь в операціях із застосуванням апаратів «Штучне серце», «Штучна нирка», «Штучні легені» та дихальних центрів | 7 |
| 126. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у венерологічних стаціонарах закритого типу | 11 |
| 127. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та препаратор із збирання та оброблення крові, які працюють у боксах | 7 |
| 128. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у амбулаторіях та оздоровчих пунктах на штучних островах нафторозробок | 7 |
| 129. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у лікувально-профілактичних установах (відділеннях, групах), установах (відділеннях, групах) соціального забезпечення, установах (групах) освіти для дітей з фізичними вадами або з ураженням центральної нервової системи з порушенням опорно-рухового апарату без порушення психіки | 7 |
| 130. | Інструктор з організаційно-масової роботи, який працює у відділеннях та палатах для хворих з ураженням спинного мозку та хребта (спинальних хворих) у лікувально-профілактичних установах та будинках інвалідів | 7 |
| 131. | Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою, які працюють в барокамерах та кесонах | 11 |
| 132. | Лікар, який працює в закладах і установах охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та будинку відпочинку | 7 |
| 133. | Молодші спеціалісти з медичною освітою закладів та установ охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення | 7 |
| 134. | Молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри закладів і установ охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення | 7 |
| 134а. | Нянька у дитячих яслах та ясельних групах ясел-садків | 7 |
| 135. | Персонал центрів і відділень мікрохірургії, який безпосередньо виконує хірургічні операції з імплантації пальців, кісток, сегментів кінцівок у пластичній мікрохірургії, мікросудинній хірургії | 11 |
| 136. | Працівники лабораторій, відділень та відділів, зайняті заготовленням та консервуванням трупної крові та трупних тканин | 7 |
| 137. | Сестра-господиня, яка працює у радонолікарні | 4 |
| 138. | Сестра медична з дієтичного харчування та працівник молочної кухні, які працюють біля печі та автоклавів | 7 |
| 139. | Слюсар-ремонтник, механік, електромеханік з ремонту та обслуговування медичного устаткування та електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, зайняті на роботах у цехах, відділеннях, відділах та лабораторіях, де всі основні працівники мають право на щорічну додаткову відпустку | 4 |
| 140. | Швейцар, який працює у радонолікарні | 4 |
Також щорічні додаткові відпустки встановлюються працівникам з ненормованим робочим днем за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів, згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Щорічні додаткові відпустки, передбачені статтями 7 та 8 Закону України «Про відпустки», надають понад щорічну основну відпустку і лише за однією підставою, обраною працівником.
Черговість же надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцями за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і доводять до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки.
Зважаючи на вимоги п. 23 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о, графіки відпусток складаються в закладах охорони здоров’я на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року.
Тобто, на момент введення воєнного стану в Україні в усіх закладах охорони здоров’я вже повинні були бути затверджені та діяти графіки черговості надання щорічних відпусток.
Крім того, згідно за нормами статті 10 Закону України «Про відпустки», щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Тож в загальному, медичний працівник і надалі може використати повну тривалість щорічної відпустки у 31 календарний день, що складається з щорічної основної (тривалість якої обмежена 24 календарними днями) та щорічної додаткової відпустки за особливі умови праці (тривалістю, наприклад, 7 календарних днів).
Важливо зазначити, що частиною другою статті 12 Закону № 2136, визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, проте така відмова повинна бути обґрунтована певною виробничою необхідністю, і може бути різною залежно від типу закладу та виду допомоги населенню, який він надає.
Однак, наведеною нормою передбачено лише право роботодавця, а не його обов’язок. Тобто Закон № 2136 не встановив заборону для надання щорічних відпусток працівникам чи окремих їх видів, а лише створив можливість для роботодавця, заклад якого відноситься до критичної інфраструктури, оперативно реагувати на ситуацію щодо потреб населення в наданні медичної допомоги в умовах воєнного часу.
Сергій Кубанський,
голова Ради Київської міської профспілки
працівників охорони здоров’я, експерт у
сфері медичного та трудового права,
адвокат