Профспілка посилює громадський контроль за станом охорони праці в закладах охорони здоров’я

Виробничий травматизм. Основні причини.

Нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV. Причини та обставини нещасних випадків на виробництві встановлюються згідно з постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337).

У 2023 році Порядок зазнав деяких змін, зокрема до нього внесли новий розділ — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Нововведення передбачені постановою Кабміну від 20.01.2023 № 59.

Найбільш поширеними є такі технічні причини нещасних випадків:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва чи транспортних засобів;
• неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо;
• неякісне виконання будівельних робіт;
• недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки;
• незадовільний технічний стан, зокрема: виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; засобів виробництва; транспортних засобів;
• незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів);
• інші.

Серед організаційних причин нещасних випадків виділяють такі:

• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, зокрема: відсутність або неякісне проведення інструктажу;
• допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
• неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
• відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці;
• порушення режиму праці та відпочинку;
• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
• виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо;
• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
• порушення технологічного процесу;
• порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо;
• порушення правил безпеки руху (польотів);
• незастосування засобів індивідуального  та колективного захисту (за їх наявності);
• порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема: невиконання посадових обов’язків;
• невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
• інші.

До психологічних причин належать, зокрема, такі:

• алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння чи сп’яніння;
• низька нервово-психічна стійкість;
• незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;
• незадовільний психологічний клімат у колективі;
• травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб;
• особиста необережність потерпілого;
• інші причини.

До санітарно-гігієнічних причин зараховують:

• порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві;
• погане освітлення;
• високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру;
• виробничий пил;
• високу концентрацію токсичних речовин у повітрі;
• забрудненість приміщення;
• сильний шум тощо.

Від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить ефективність розроблюваних заходів щодо запобігання подібним випадкам. Профспілка проводить громадський контроль за станом охорони праці. Громадський контроль за охороною праці є складовою системи правових, і організаційно-технічних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Там, де немає контролю зі сторони профспілок:

• низький рівень правової культури серед роботодавців;
• значне поширення неофіційної зайнятості;
• ігнорування роботодавцями законодавства про працю та охорону праці тощо.

Тільки Профспілка може захистити права працівника на безпечні умови праці!