Розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану

Сьогодні наші медики та фармацевти працюють, ризикуючи життям, особливо на територіях бойових дій, де трапляються випадки травмування та загибелі працівників на робочих місцях. Як розслідуються такі випадки, які зміни в цій процедурі передбачено під час воєнного стану і на які компенсації можна розраховувати, розповідає завідувачка відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Анжела МАРТИНЮК.

Законодавча база

Сьогодні тема розслідування нещасних випадків особливо актуальна. Якими документами регулюється ця процедура?

Так, на жаль, травмованих під час виконання своїх професійних обов’язків під час війни більшає. Посудіть самі – за даними МОЗ станом на серпень 2022 року внаслідок військових дій загинули близько 20 цивільних медиків, 56 медичних працівників отримали тяжкі поранення. Від початку повномасштабного вторгнення Росії було пошкоджено 884 обʼєкти закладів охорони здоровʼя, 123 − зруйновані повністю.

Всі нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337 (далі – Порядок 337). Він визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України ʼПро загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняʼ.

Хто розслідує випадок поранення на робочому місці

Як проводиться розслідування, якщо медичний чи фармацевтичний працівник отримали поранення під час професійної діяльності?

Ця процедура визначається Порядком 337, вона аналогічна для всіх нещасних випадків. Комісія з проведення розслідування створюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок (поранення) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

До складу комісії входять:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
• представник робочого органу Фонду соціального страхування;
• представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (за потреби та за відповідним погодженням).

До складу комісії з проведення розслідування не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Навіщо потрібна спеціальна комісія

Що передбачає спеціальне розслідування і коли воно проводиться?

Спеціальне розслідування проводиться, якщо сталися:

• нещасні випадки зі смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки (2 і більше осіб);
• випадки смерті працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливим настанням інвалідності потерпілого;
• випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
• нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Спеціальну комісію утворює територіальний орган Держпраці протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).

За матеріалами статті на сайті The PharmaMedia