Щодо антикорупційного декларування членами комісій з реорганізації закладів охорони здоров’я
Профспілка, у зв’язку з чисельними зверненнями спілчан, з числа членів комісій з реорганізацій закладів охорони здоров’я, щодо питань необхідності подання антикорупційних декларацій, просить взяти до відома наступну інформацію.
Закон України «Про запобігання корупції» (далі також – Закон) в нормах ст.3 визначає вичерпний перелік осіб, які є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Разом з тим, не на всіх осіб, на яких поширюється дія цього Закону, розповсюджується обов’язок з подання антикорупційних декларацій.
Так, норми розділу VII «Фінансовий контроль» Закону чітко визначають перелік осіб, які підлягають обов’язковому антикорупційному декларуванню. До суб’єктів декларування у юридичних особах публічного права (які повинні подавати декларацію) належать лише окремі посадові особи державних та комунальних закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (згідно з роз’ясненнями НАЗК, до них відносяться як комунальні чи державні установи, так і комунальні чи державні некомерційні підприємства):
– керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня;
– голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи;
– голови та члени військово-лікарських комісій.
При цьому, нормами частини 5 статті 45 Закону встановлено, що дія наведеного Розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на: посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій) (ч. 5 ст. 45 Закону).
Охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних i психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров’я; фізичні особи – підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об’єднання i громадяни (ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, далі – Основи).
Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно- правової форми a6o її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників i фахівців з реабілітації (абз. 7 ч. 1 ст. 3 Основ).
Перелік закладів охорони здоров’я затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 (далі – Перелік від 28.10.2002 №385).
Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (абз. 12 ч. 1 ст. 3 Основ).
Своєю чергою, медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями i патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 9 ч. 1 ст. 3 Основ).
Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій), яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):
– мають статус закладу охорони здоров’я, установи чи організацій, що здійснює діяльність у сфері охорони здоров’я;
– здійснюють діяльність щодо забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії;
– така діяльність для них є основною;
– є закладом охорони здоров’я відповідно до Переліку від 28.10.2002 №385.
Таким чином, вбачається, що Закон України «Про запобігання корупції» не створює обов’язку та не встановлює вимог щодо обов’язкового подання антикорупційних декларацій посадовими особами юридичних осіб публічного права, з числа голів та членів комісій з реорганізації, ліквідаційних комісій, комісій з припинення, ліквідаторів тощо державних та комунальних закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я.
Звертаємо увагу, що аналогічне роз’яснення міститься і в базі знань НАЗК «Декларування» 2026 року, зокрема, вміщено у пункті 38.
З роз’ясненням можна ознайомитись за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Categories/ab/55/ab5537ddaf9a766843b4ded05de4c248920e740bc84b8616fffdc5d577701316269411914.pdf
Одночасно зазначаємо, що листи Профспілки не є нормативними актами, не створюють норм права, а за своєю природою вони носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.
