Відповідальність роботодавців щодо пожежної безпеки в закладах охорони здоров’я

Пожежна безпека  в закладах охорони здоров’я 

Пожежна безпека і протипожежна профілактика – це сукупність організаційних, інженерно-технічних та медичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення пожежі, створення умов для швидкого та ефективного гасіння пожежі тощо. В кожному закладі охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), незалежно від форми власності та підпорядкування необхідно створити умови, щоб не допустити виникнення пожежі, а в разі все ж появи возгорання – зробити все можливе, щоб вогонь не пошкодив матеріальні цінності, а головне – щоб не було постраждалих через пожежу. Тільки в місті Києві, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, фіксіється від 10 до 14 возгорань в ЗОЗ.

Пожежа являє собою неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі людей. За пожежну безпеку ( як і за охорону праці та цивільний захист) в закладі несе повну відповідальність роботодавець.

Керівник ЗОЗ може частково делегувати свої повноваження з питань пожежної безпеки іншому співробітнику. У такому випадку видається відповідний наказ та посадова інструкція з детальним описом повноважень, які делегуються новопризначеному фахівцю з питань пожежної безпеки. Він, в свою чергу, підтверджує факт ознайомлення з документом власним підписом. Також наказом по закладу всі завідувачі відділень і керівники структурних підрозділів призначаються відповідальними за пожежну безпеку у підпорядкованих ним відділенях (структурних підрозділах) і відповідають за пожежну безпеку безпосередньо на робочих місцях своїх підлеглих працівників,  проведення інструктажів з пожежної безпеки на робочому місці тощо.

Постійні атаки на заклади  охорони здоров’я під час повномасштабного вторгнення росії завдають чималих руйнувань та пожеж в будівлях в той час, коли там можуть знаходитися пацієнти та медичні працівники. В кожному відділенні всі працівники повинні знати алгоритм дій в разі пожежі та в разі попадання снарядів в будівлю. Для цього потрібно проводити практичні заняття з працівниками і з цивільного захисту і з пожежної безпеки. Чітке виконання заходів під час пожежі чи бомбордування допоможе уникнути паніки, людських жертв і втрат майна.

З 12 серпня 2023 року набрали чинності Мінімальні вимоги до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі, затверджені наказом Міністерством економіки України від 09.03.2023 № 1268. Роботодавцю необхідно оснастити всі приміщення, де це необхідно, вказівними  знаками: «Знаки пожежної безпеки», «Аварійні знаки», «Знаки заборони» тощо. Правильне розміщення всіх знаків допоможе в аварійній ситуації чи в разі пожежі скоріше зорієнтуватися всім працівникам та відвідувачам ЗОЗ.

Керівник ЗОЗ має своєчасно організувати та провести навчання, перевірку знань та інструктажі працівників із питань пожежної безпеки. Це записано в  пункті 4 розділу І Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням (далі — Порядок), який затверджений наказом Міністерства внутришніх справ України від 05.12.2019 № 1021. Документ діє з 14.02.2020.

Навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємств також регулюється: статтею 40 Кодексу цивільного захисту України і Порядком здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013року №444. Осіб, які не пройшли навчання, перевірку знань із питань пожежної безпеки та інструктаж, до роботи не допускають (п. 7 розд. І Порядку).

Що ж необхідно зробити керівнику закладу охорони здоров’я, щоб попередити виникнення пожеж, а в разі  настання – своїми силами швидко її приборкати?

Необхідно провести організаційні, технічні та інші заходи  для того, щоб:

– запобігти пожежам;

– забезпечити безпеку людей;

– знизити можливі збитки;

– зменшити негативні екологічні наслідки у випадку їх виникнення;

– створити умови для термінового виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

Для цього необхідно розробити та виконувати організаційні та технічні заходи.

Організаційні заходи:

– розробка і затвердження наказів, інструкцій, правил, пам’яток з пожежної безпеки; плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

– організація інструктажів та навчання всіх працівників;

– здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму;

– організація добровільних пожежних дружин та пожежних комісій;

– організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю;

– призначення відповідальних осіб в кожному відділенні, кожному приміщенні за пожежну безпеку.

Технічні заходи:

– підтримання в справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання;

– улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

– дотримання пожежних норм, правил та вимог при будівництві та реконструкції приміщень ЗОЗ;

– правильна організація праці на робочих місцях;

– заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень, що не відповідають вимогам пожежної безпеки.

Заклад охорони здоров’я – об’єкт підвищеної пожежної небезпеки з огляду на постійну присутність великої кількості людей, частина з яких не може самостійно пересуватися. Найчастіше пожежі виникають через те, що керівники та посадові особи цих закладів не дотримують своїх обов’язків із забезпечення протипожежного захисту підвідомчих об’єктів та ігнорують встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

Під час пожежі в ЗОЗ  можливий вплив цілого ряду чинників, які ускладнюють гасіння пожежі:

– виникнення паніки;

– наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я (шок, серцевий напад, підняття тиску, задуха, інше);

– наявність людей з обмеженими фізичними можливостями, які не можуть самостійно пересуватися;

– наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів, пологів, тощо);

– особливий (складний) план приміщень;

– велика завантаженість горючими матеріалами;

– наявність великої кількості медичних препаратів та ліків на основі легко займистих речовин та горючих речовин; хімічні речовини, рентгенівська плівка;

– наявність унікального, дороговартісного обладнання;

– розвинена система кондиціонування та вентиляції повітря;

–  балони з киснем, трубопроводи з киснем та іншими медичними газами;

– перенавантаження електричних мереж.

Основні вимоги до приміщень ЗОЗ

Всі приміщення ЗОЗ повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки згідно з новими ДБН ( ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення», затверджені наказом Мінрегіону від 26.12.2022 № 278),  які набрали чинності з 01 березня 2023 року. Ці норми застосовують для проєктування закладів охорони здоров’я при новому будівництві, реконструкції і капітальному ремонті.

Зрозуміло, що ті заклади охорони здоров’я, які побудовані до прийняття нових ДБН, не можуть повністю їм відповідати, але приміщення таких закладів мають відповідати всім вимогам пожежної безпеки та бути обладнані:

– системами пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

– установками протидимного захисту, оповіщення людей про пожежу та управління евакуацією;

– первинними засобами пожежогасіння;

– аварійним освітленням;

– шляхами евакуації у разі пожежі.

Міністерство внутрішніх справ України наказом від 01.03.2023 №141 внесло зміни до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417. Зокрема, доповнило їх новим положенням: в разі перебування на об’єкті осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, зору та слуху, інтелектуальні та психічні порушення, а також інших маломобільних осіб, плани (схеми) евакуації на випадок пожежі розробляються та розміщуються з урахуванням потреб цих осіб. Це необхідно обов’язково врахувати та розробити нові схеми евакуації. Весь персонал ЗОЗ має знати алгоритм дій у разі пожежі, а також правила евакуації нетранспортабельних хворих.

Завідувачка відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Анжела МАРТИНЮК