Всесвітній день здоров’я у 2025 році

Сьогодні, 7 квітня, в Україні відзначають Всесвітній день здоров’я, який щороку присвячений одній із ключових тем у сфері глобального здоров’я. У 2025 році він про здоров’ї матерів і новонароджених: адже саме турбота про мам і немовлят є основою міцних родин і стійких громад. Охорона здоров’я матері — один із пріоритетів ВООЗ. Це питання завжди розглядається крізь призму прав людини і є невід’ємною частиною зусиль із забезпечення загального доступу до медичної допомоги. 

Також у Всесвітній день здоров’я Європейська федерація профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО) відзначає відданість і стійкість працівників охорони здоров’я по всій Європі. Так, цього року також виповнюється п’ять років з моменту оголошення пандемії COVID-19 – події, яка спричинила безпрецедентний тиск на системи охорони здоров’я та підкреслила важливість інвестування в сильні, добре укомплектовані служби охорони здоров’я. Реагування на пандемію спиралося на відданість медичних працівників, багато з яких зіткнулися з довгими змінами, непередбачуваним графіком, надмірною роботою вночі та високим рівнем стресу. Отримані знання повинні слугувати орієнтиром для довгострокового покращення умов праці та стійкості робочої сили.

Оскільки 78% працівників охорони здоров’я – жінки, покращення якості робочого часу – це не лише питання робочої сили, а й питання гендерної рівності. Справедлива заробітна плата, безпечний рівень укомплектування штату та політика балансу між роботою та особистим життям мають важливе значення для забезпечення того, щоб охорона здоров’я залишалася привабливою професією для майбутніх поколінь. ЄФПГО закликає європейські та національні уряди вжити невідкладних і послідовних заходів, включаючи наступні:

• виключити системи охорони здоров’я з будь-яких заходів жорсткої економії та забезпечити більше державних коштів;
• застосовувати безпечні рівні укомплектування штатів на національному рівні для запобігання надмірному навантаженню;
• вирішити проблему нестачі кадрів шляхом підвищення заробітної плати та покращення умов для утримання існуючого персоналу та залучення нових працівників;
• посилити роль колективних переговорів і соціального діалогу в поліпшенні умов праці;
• запровадити спеціальну Директиву ЄС про психосоціальні ризики для захисту психічного здоров’я працівників;
• підтримувати соціальних партнерів у покращенні умов праці в рамках соціального діалогу на рівні ЄС та на національному рівні.

Отже, соціальний діалог і колективні договори є цінними інструментами, які можна і потрібно використовувати для поліпшення умов праці.