Новини

За ініціативи Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я  в період з 9 грудня 2018 року по 24 лютого 2019 року проводиться ІІІ Чемпіонат з футзалу серед медичних працівників закладів охорони здоров’я міста Києва. Загалом в змаганнях приймуть участь наступні команди: 1.  Київська міська клінічна лікарня №6; 2. Національний науковий центр кардіології ім. акад. Н.Д.Стражеска НАМНУ; 3. Українська військово-медична академія; 4. «САНА-ФАРМ»; 5. ПАТ «Фармак»; 6. Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги; 7. Збірна стоматологів м.Києва; 8. Національний інститут раку МОЗ України; 9. Збірна медичної мережі клініка «Добробут»; 10. НМУ ім. О.О.Богомольця; 11.  Збірна лікарів Київської обласної клінічної лікарні. 12. КЛ «Феофанія» ДУС; Розклад змагань 9 грудня відбулися перші матчі, місце проведення: м.Київ, вул. Академіка Вернадського, 32. Спорткомплекс "Наука Спорт".: КОКЛ-КМКЛ ШМД 5:4 (голи: Корицький - 2, Карнута, Боровик, Наконечний - Данчук Сергій - 2, Миц, Запорожець) Збірна стоматологів - Сона-Фарм 2:2 Фармак - Інститут кардіології 4:3 ( - Загородній - 2, Степура) КМКЛ6 - Добробут 11:2 (Кретов - 4, Дрозд - 2, Цапук- 2, Семенюк Остапчук, Кандоба - Німкович, Щербина) УВМА - НМУ 1:7 (Раковський - Хомяков - 3 , Слоницький - 2, Таранов, Борисенко) Команда Національного Інституту Раку (НІР). І тур Футзальної ліги УФАМ. Феофанія - НІР 2:2 (А.Матейко, Петренко - Корабльов, Смоланка) За свої команди вболівали голови первинних профспілкових організацій Починок Н.Т. (НІР), Марьян Є.П. (КМКЛ № 6), Луценко В.І. (Інсмтитут отоларингології), Поздняков М.М. ("Феофанія)

  В засіданні приймали участь завідувач відділу з питань організаційної та інформаційної роботи  Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я   Дегрик Ірина Миколаївна, голова ОППО УОЗ Подільського району Гіранова   Оксана Михайлівна та голова ОППО УОЗ  Солом’янського району Риженко Оксана Валентинівна. Голова об’єднання Лариса Полкопіна  інформувала членів профспілкового об’єднання про   головні події, що відбулися в листопаді, підсумки акції протесту Профспілок. Під час акції Профспілка висувала вимоги забезпечити медиків гідними зарплатами, здійснювати належне фінансування медицини. Наразі соціальний діалог, як важливий інструмент регулювання соціально-трудових відносин в галузі,  взагалі  відсутній. В ході реформування відбувається автономізація закладів охорони здоров’я, які  перетворюються з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. Відповідно, на зміну державного регулювання оплати праці, приходить договірне регулювання через колективні договори та угоди.   Голови первинних профспілкових організацій обговорили питання про важливість відстоювання прав медичних працівників через укладення колективних договорів. При         йняли рішення про участь в міському  галузевому  конкурсі  на кращій колективний договір 2018 року. Головний бухгалтер ОППО УОЗ Голосіївського району Оляніна Юлія Миколаївна інформувала про підготовку  до  Новорічних  заходів для дітей медичних працівників. В районі закуплено 1160 подарунків на суму 127600 грн. та 604 запрошення на суму 86800 грн. Ірина Дегрик розповіла про важливість інформаційної роботи в первинних профспілкових організаціях, про роботу районних об’єднань. Важливо донести до кожного працівника, що Профспілка – це ефективна громадська структура, яка послідовно і планово  захищає права медичних працівників на працю і гідну оплату праці. Профспілка зацікавлена у стабільній роботі підприємств та закладів. Профспілка є соціальним партнером роботодавця та допомагає у вирішенні наявних проблем, як у соціальній, так і у виробничій сфері. У консолідованих  і активних діях, участі у виконанні спільних рішень і рекомендацій – запорука нашого успіху. Голова первинки повинен постійно звітувати перед всіма членами організації про свою роботу, успіхи та складності, чого вдалося добитися через колективні договори, або через Угоди з місцевими органами влади, а чого – ні. На державному та міському рівні в свою чергу наша Профспілка приймали участь у засіданнях Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я, у засіданнях постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та бюджетної комісії, в розширених засіданнях колегії КМДА, в засіданнях  Президії НАМН України. Профспілка активно долучається до обговорення та надає свої пропозиції під час Громадських слухань та засідань «круглого столу», співпрацює з Координаційною радою Платформи Національної стратегії охорони здоров’я України.   Профспілка протягом вересня – листопада провела зустрічі з лікарями первинної ланки надання медичної допомоги Центрів ПМСД Голосіївського, Шевченківського, Святошинського, Печерського, Солом’янського,  Подільського району а також  ВОРКШОП на засіданні ради голів закладів первинної ланки з питань регулювання оплати праці та умов роботи через укладання колективних договорів в КНП ЦПМСД. В зв’язку з реорганізацією стоматологічної служби міста проведено засідання ради голів стоматологічних поліклінік та створено об’єднаний профком КНП «Київська стоматологія». Голови ОППО УОЗ, присутні на нараді обговорили питання співпраці з  адміністраціями району, обмінялися досвідом.

Сьогодні пішла з життя чудова людина, чоловік, медик, лікар-стоматолог, організатор охорони здоров’я – Мохорєв Віталій Андрійович. Його вклад у розвиток столичної медицини важко переоцінити, що підтверджено його трудовим шляхом від лікаря-стоматолога до керівника Головного управління охорони здоров’я міста Києва.  Вся медична спільнота сумує за втратою… Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким … Вічна пам'ять

Цього вікенду відбувся фінал VII Київської міської спартакіади «ЗДОРОВИЙ КИЯНИН». Заради цих вихідних, компанії та підприємства відправляли, майже кожні вихідні протягом цілого року, своїх кращих спортсменів, щоб ті захищали спортивну честь та славу своєї компанії. І саме фінал, як і мусить бути, став найгучнішим та непередбачувальним  на події. У фінальній частині приймали участь п'ятнадцять команд: Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я (КМППОЗ), Департамент освіти і науки КМДА, Укртрансгаз, ДНЕСТЕРЕНЕРГО (Молдова),  КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО,  УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ, ФАРМАК, ДНІПРООБЛЕНЕРГО,  Національна академія наук України, HLB Ukraine, Центр екстреної медицини та медицини катастроф, КНТЕУ, Національний інститут раку МОЗ України, Управління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві. В заключній частині спартакіади, спортсмени в останнє в цьому році могли показати та доказати свою силу, спритність, розум, командну взаємодію та повну віддачу. Але і не це було самим головним.  На мою думку, головною метою спартакіади було показати, що не важливо скільки тобі років, малий ти чи великий, одинак ти,  чи командний гравець—головне, що ти любиш спорт, що ти розвиваєшся, прагнеш бути кращим, боротися до кінця, отримувати радість від того, що ти робиш, познайомитися з новими цікавими людьми, відпочити! Організатори спортивного заходу повністю посприяли цьому, зробивши атмосферу по справжньому спортивно-домашньою. Кожен хто приймав участь в спартакіаді міг вибрати свій вид спорту, де він почував би себе, як риба у воді, адже дисциплін було вдосталь, а саме: гирьовий спорт, настільний теніс, армспорт, шахи, стрітбол, волейбол та футзал. Вже по справжньому рідна територія Київського національного торгово-економічного університету дала можливість провести ці змагання на високому рівні, надавши два зали та всі необхідні умови для проведення Спартакіади. Фінальні змагання  були розбиті на три дні. П’ятниця, як зазвичай стала днем для розігріву для волейболістів та футзалістів. В футзалі було три групи по три команди в кожній, де вже після першого ігрового дня, визначилися приблизні фаворити цієї дисципліни. В волейболі ж все було трохи простіше, адже розподіл був зроблений на дві групи по три команди. Основне дійство розпочалося в суботу, де до змагань приєдналися всі учасники спартакіади і вже з самого ранку розпочали боротьбу за медалі в одиночних дисциплінах та в стритболі. Так вже до церемонії відкриття були відомі перші переможці. Хочеться відзначити, що в таких дисциплінах, як гирьовий спорт та армспорт змагання проходили у  чотирьох вагових категоріях, починаючи з категорії до 70 кг, до 80 кг, до 90 кг та закінчуючи ваговою категорією понад  90 кг. Існує така думка, що в цих видах немає нічого складного. Але це не вірна думка, адже, якщо наприклад брати гирьовий спорт, то тут, окрім сили потрібно мати не аби яку витривалість. Що стосується армспорта, то на мою думку, тут велику роль грає концентрація та володіння технікою. В цій дисципліні є стільки прийомів, що люди, які в цьому не розуміють просто не здатні їх помітити, але це навпаки додає азарту публіці, а її на змаганнях було вдосталь. В сусідньому залі спортсмени боролися за нагороди в стрітболі (баскетбол 3х3). Насправді, недооцінений вид спорту. Та кількість ривків, прийомів, обманних маневрів змушує спортсменів викладатися на повну. В цьому виді мало мати виснагу, тут потрібно на досить високому рівні володіти своїм тілом, креативно мислити та приймати нестандартні рішення. Та найголовнішим правилом, тут є взаємодія між партнерами. Якщо вони діють, як єдиний організм, відчуваючи на підсвідомому рівні, де знаходиться колега по команді, щоб віддати скритий пас чи вивести на кидок, то перемога на тридцять  відсотків вже в кишені. Прикладом такої взаємодії стала команда-новачок – збірна команда освітян. Хлопці показали вищій пілотаж, де в фінальному матчі в запеклій боротьбі перемогли команду столичних лікарів. А третє місце посіли баскетболісти з Національного інституту раку МОЗ України. По завершенню цих трьох дисциплін відбулося відкриття фінальних змагань, на якому організатори та почесні гості, серед яких був – Олімпійський чемпіон, заслужений тренер України, Директор департаменту молоді та спорту КМДА – Вадим Гутцайт. Після чого розпочались наступні спортивні види: настільний теніс, футзал, волейбол та армспорт. І якщо в тенісі та армспорті переможці виявились цього ж дня, то волейболісти та футболісти свої медалі та кубки розіграли вже в заключний день змагань. Тим не менш, кубки та медалі знайшли своїх володарів, як у футзалі, так і в волейболі. Так в футзалі перехідний кубок виграли столичні лікарі перегравши чинних чемпіонів команду ДНЕПРООБЛЕНЕРГО з рахунком 4-3. У матчі за третє місце зустрілись команди Укртрансгаз та аудиторська компанію HLB Ukraine з рахунком 4-2  перемогу здобуди аудитори. В волейболі все пройшло спокійно, що стосується дисциплінарної складової, а ось з огляду на ігрову частину, то фінал видався запеклим і несподіваним.  ДНЕСТЕРЕНЕРГО переграв ФАРМАК, як у груповій стадії так і у фіналі,  а в боротьбі за третє місце столичні лікарі поступились стоичним вчителям з рахунком 0-2. Що стосується загальнокомандних результатів, то титул абсолютного переможця VII сезону спартакіади «Здоровий киянин» завоювали столичні лікарі, які представляють Київську міську профспілку працівників охорони здоров’я набравши 1083 балb, друге місце посіла збірна команда Департаменту освіти і науки КМДА 998 балів. Бронзовим призером Спартакіади, вже сьомий рік поспіль стала команда УКРТРАНСГАЗ з результатом 971 бал. Таким чином, фінальна спартакіада завершилася, а з нею  і цілий сезон, який приніс масу емоцій, вражень та спогадів. Кубок виклику вшосте завоювали медики і це є рекорд, тому організатори передали почесний трофей «Кубок виклику» назавжди в музей спортивної слави Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я !  Остання зустріч учасників та призерів проекту «Здоровий киянин» відбудеться 13 грудня, на офіційній церемонії нагородження та підведення підсумків VII Київської міської спартакіади «ЗДОРОВИЙ КИЯНИН». А вже 21 грудня поточного року стартує новий восьмий сезон Спартакіади «Здоровий киянин» і розпочинається він традиційно спортивними іграми тім-лідерів. Тож приєднуйтесь до нас і не зупиняйтесь на досягнутому! Київська міська організація ФСТ «Спартак» висловлює подяку за сприяння в організації Спартакіади : -          Вадиму Гутцайту - Директору департаменту  молоді та спорту Київської міської державної адміністрації -          Мельнику Сергію – куратору системи фізкультурно-спортивної роботи Департаменту освіти і науки КМДА -          Олександру Ячкуринському – голові профкому апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» -          Людмилі Топехіній – голові профкому «УКРТЕЛЕКОМ» -          Віктору Столярову  – голові профкому НАНУ -          Ларисі Канаровській – голові Київської міської профспілки  охорони здоров’я -          Миколі Задорожному – куратору системи фізкультурно-оздоровчої роботи КМППОЗ -          В’ячеславу Слепневу – спортінструктору  «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» -          Павлу Терентьєву – голові профкому ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» -          Павлу Олексійчуку – голові профкому ПАТ «ФАРМАК» -          В’ячеславу Гамову – завідуючому кафедри фізичного виховання КНТЕУ -          Любові Пінчук – голові профкому ДП «УДЦР» -          Миколі Сергійчуку – голові Ради профкомів «ДНІПРООБЛЕНЕРГО» -          Дмитру Янову – голові профкому  «ДНЕСТЕРЕНЕРГО» -    Руслану Свірину – головному редактору спортивних новин ТК «КИЇВ» -    Роману Сагай – спортивному журналісту ТК «КИЇВ» -   Юрію Амеліну – спортивному фотокору  Токаренко Іван Олександрович

За підсумками проведення Спартакіади перемогу отримала команда Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я. Друге місце посіла команда профспілки працівників державних установ м. Києва. Третє місце виборола команда Київської міської професійної спілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг.Київськи профспілки і надалі планують проводити змагання серед спілчан м.Києва з ротацією видів спорту.Запрошуємо об’єднання та членські організації Київських профспілок брати активну участь у Спартакіаді.

На виконання п.2 протоколу наради за результатами зустрічі Віце-прем’єр-міністра України П.В.Розенка з представниками профспілкової делегації щодо обговорення вимог учасників Всеукраїнської профспілкової акції 17.10.2018 ближчими днями відбудуться додаткові консультації з Мінфіном щодо можливості врахування профспілкових пропозицій до проекту Держбюджету на 2019 рік (додаються). Інформуємо, що всі профспілкові постатейні зауваження та пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (№9000 від 15.09.2018) подано народними депутатами України – представниками ФПУ у парламенті і включено до порівняльної таблиці до першого читання (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64598). За результатами розгляду 18.10.2018 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у першому читанні Верховна Рада схвалила Бюджетні висновки Верховної Ради України (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2602-viii), в яких частково враховані окремі профспілкові пропозиції. КМУ має підготувати проект Держбюджету до другого читання відповідно до Бюджетних висновків. Розгляд проекту Держбюджету у другому читання має відбутися до 20 листопада. Постатейні пропозиції та зауваження профспілок у сфері охорони здоров’я до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000 від 15.09.2018) 1). Статтю 7 законопроекту викласти в редакції: «Стаття 7. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 4361 гривень, з 1 липня –4503 гривень, з 1 грудня – 4645 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 3242 гривні, з 1 липня – 3347 гривень, з 1 грудня – 3452 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 3958 гривень, з 1 липня –  4087 гривень, з 1 грудня – 4215 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 5167 гривень, з 1 липня – 5335 гривень, з 1 грудня – 5503 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 2840 гривень, з 1 липня – 2932 гривні, з 1 грудня – 3024 гривні.» Обґрунтування: Запропоновані профспілками розміри прожиткового мінімуму розраховані у відповідності до законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують принципи формування його величини. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб включає його фактичний розмір з урахуванням суми обов’язкових платежів, витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування й освіту, відповідно до положень ратифікованої Конвенції МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики, та прогнозного індексу споживчих цін. Розмір прожиткового мінімуму на одну особу розраховано з урахуванням його фактичного розміру, суми обов’язкових платежів та прогнозного індексу споживчих цін. Розміри прожиткового мінімуму для інших груп населення розраховано з урахуванням їх фактичних розмірів та індексу споживчих цін. Закладений у проекті Держбюджету розмір прожиткового мінімуму порушує положення: Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; Закону України «Про прожитковий мінімум»; Методики визначення прожиткового мінімуму, що затверджена спільним  наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби статистики України №178/147/31 від 03.02.2017; конвенції Міжнародної організації праці № 117 (п. 2 ст. 5) про основні цілі та норми соціальної політики, що ратифікована Україною 16.09.2015 . Запропонований Урядом прожитковий мінімум занижено більш ніж удвічі в порівнянні з його фактичним розміром, він об’єктивно не здатний задовольнити основні потреби людини в усіх соціально-демографічних групах на фізіологічному та соціальному рівнях. Відповідно, занижені і розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою, державної соціальної допомоги тощо. Довідково: фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах липня п.р. за розрахунками Мінсоцполітики становив: на одну особу – 3745 грн; для дітей віком до 6 років – 3092 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – 3778 грн; для працездатних осіб – 4200 грн; для осіб, які втратили працездатність – 2744 грн. 2). Статтю 8 викласти в редакції: «Стаття 8. Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня — 7 751 гривня, з 1 липня – 8 003 гривні, з 1 грудня – 8 255 гривень у погодинному розмірі: з 1 січня — 46,69 гривні, з 1 липня – 48,21 гривень, з 1 грудня – 49,73 гривень». Обґрунтування: Запропонований проектом бюджету розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік на рівні 4 173 грн: - призведе до її знецінення наприкінці року на 5,1 % (індекс інфляції за 2018-2019 роки складе 109,9*107,4=118,0%, а зростання мінімальної заробітної плати заплановано лише на 12%); - є меншим за розмір сьогоднішнього фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за розрахунками Мінсоцполітики, у цінах липня 2018 року з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору він склав 4 200 грн). А станом на 01.01.2019 фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб, за розрахунками Мінсоцполітики, становитиме 4570 грн, що на 9% перевищить запропонований розмір мінімальної заробітної плати. - становитиме лише 41 % прогнозованого розміру середньої заробітної плати (43,0% у 2018 р.), що не відповідає нормам чинного законодавства України та ратифікованим конвенціям МОП № 117 та № 131, Резолюції Європарламенту 2008/2034 (INI), якою рекомендується встановлювати мінімальну заробітну плату не нижче ніж 60% від середньої зарплати. Розмір мінімальної  заробітної  плати  як основної  державної  соціальної гарантії має бути не нижчим розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого відповідно до законодавства з урахуванням положень Конвенцій МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики, та № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються (витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування, освіту, сімейну складову) та прогнозованого індексу споживчих цін. 3). пункт 8 статті 14 проекту після слів «педагогічних працівників» доповнити словами «медичних працівників», далі за текстом. …8) надання кредитів на будівництво (придбання) житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону); 4). У Додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»: У сфері охорони здоров’я: - збільшити обсяг фінансування видатків галузі охорони здоров’я на реалізацію програм медичних гарантій  не менше 5% від ВВП Обґрунтування:  У проекті Держбюджету зведений бюджет на охорону здоров’я заплановано збільшити  лише на 8,4 млрд грн ( з 115,7 млрд грн у 2018 р. до 124,1 млрд грн у 2019 р.). При закладеному зростанні ВВП, показник фінансування охорони здоров’я у 2019 році (співвідношення зведеного бюджету на охорону здоров’я до ВВП) зменшено до 3,1% проти 3,5% у 2018 році. Це не відповідає рекомендаціям ВООЗ (не менше 6% ВВП) та вимогам частини п’ятої  статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо видатків на реалізацію програми медичних гарантій не менше 5% ВВП (потреба - 197 млрд грн), зокрема: -  за КПКВК 2311410«Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» в обсязі 93 057 081,2 тис.грн. Обґрунтування: Обсяг медичної субвенції у 2019 році передбачено у розмірі 55 502 068,3 тис.грн., що на 1,9 млрд грн менше ніж у 2018 році.  Медична субвенція у поточному році становить 57 366 717, 0 тис. грн, при цьому дефіцит фонду оплати праці складає близько 3,6 млрд грн, що призвело до утворення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я в 11 областях України, станом на 21.08.2018 сума заборгованості склала 121,0 млн. грн (прострочена 24,1 млн.грн). Для встановлення І тарифного розряду ЄТС у розмірі 1921 грн та мінімальної заробітної плати – 4173 грн фонд оплати праці (з нарахуваннями) за розрахунками Профспілки працівників охорони здоров’я України має становити 89 070,1 млн.грн. Зазначена вище потреба розрахована виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року та 1 т. р. ЄТС, з урахуванням, передбачених галузевими умовами праці, обов’язкових доплат і надбавок (надбавка за вислугу років, доплата за шкідливі умови роботи, нічні, святкові тощо), доплати до мінімальної заробітної плати тим працівникам, посадові оклади яких менші за її розмір, та обов’язкової допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки (постанова КМУ від 11.05.2011 № 524), без урахування стимулюючих виплат, також передбачених галузевими умовами оплати праці, та диференціації заробітної плати залежно від рівня освіти та кваліфікації працівників, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи (постанова КМУ від 28.12.2016 № 1037). Отже, видатки на оплату праці, передбачені Міністерству охорони здоров’я України, не забезпечують чинні законодавчі гарантії щодо проведення диференціації заробітної плати залежно від рівня освіти та кваліфікації працівників, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи (постанова КМУ від 28.12.2016 № 1037), встановлення доплат та надбавок, передбачених для працівників протитуберкульозних закладів (постанова КМУ від 20.03.2013 № 174), працівників системи екстреної медичної допомоги (постанова КМУ від 27.03.2013 № 199), працівників, які надають первинну медичну допомогу (постанова КМУ від 30.12.2013 № 977) та інших, гарантованих державою виплат (постанови КМУ від 29.12.2009 № 1418, від 16.02.2011 № 123). При цьому, на думку Профспілки працівників охорони здоров’я України, найкращим рішенням щодо покращення рівня оплати праці та соціального захисту працівників галузі, а також з метою ліквідації «зрівнялівки» в оплаті праці було б прийняття рішення щодо встановлення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати(за розрахунками Профспілки, для цього необхідно близько 57 млрд. грн. додаткових коштів).  Систематичне недофінансування галузі негативно впливає на стан матеріального забезпечення її працівників, традиційно залишаючи їх на останніх позиціях у рейтингу за рівнем середньомісячної заробітної плати. Так, якщо за даними Державного комітету статистики України у червні 2018 року середній рівень заробітної плати працівників охорони здоров’я становив  6 258 грн., що менше у 1,5 рази від показника в промисловості ( 9 552 грн.), у 1,4 рази -  галузі освіти (8 553 грн.),  в 1,1 рази - галузі культури (6 641 грн.). - за КПКВК 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» в обсязі 19 073 880,0 тис.грн. Обґрунтування: З 1 січня 2019 року фінансування первинної ланки передбачається лише через Національну службу охорони здоров’я України  у розмірі 15,3 млрд. грн. проти 13,3 млрд. грн. у 2018 р. Слід зазначати, що розмір капітаційної ставки у 2019 році мав скласти 450 грн. відповідно до схваленої Урядом 14 червня 2017 року бюджетної резолюції на 2018 – 2020 роки - проти 370 грн. у 2018 р. Разом з тим, за даними Держкомстату України, на 01.01.2018 чисельність населення України становила 42386403 особи, отже розрахунковий обсяг коштів на первинну медичну допомогу, визначений виходячи з національного тарифу (капітаційної ставки) у розмірі 450грн., має сягати 19,1млрд.грн. Звертаємо увагу, що Пояснювальна записка до проекту Держбюджету взагалі не містить інформації щодо розміру капітаційної ставки на 2019 рік. В той же час, Профспілка працівників охорони здоров’я України наполягає на встановленні капітаційної ставки на первинному рівні надання медичної допомоги у розмірі 900 грн., а також на фінансовому забезпеченні бази для визначення компонента оплати праці медичних працівників, при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів, не менше 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». - за КПКВК 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я » - в обсязі2 114 667,3тис.грн. - за КПКВК 2301410 «Функціонування Національної наукової  медичної бібліотеки, збереження та популяризація історії медицини» - в обсязі  57 751,2 тис.грн.  - за КПКВК 6560000 «Національна академія медичних наук України» передбачити видатки у обсязі 4 000 000,0 тис. грн. Обґрунтування:у проекті Державного бюджету України на 2019 рік передбачено видатки  в сумі  2 670640,1 тис. грн, що на 10% більше від обсягу на 2018 рік, але на 30% менше від реальної потреби (4 млрд грн). Щорічне обмеження обсягів фінансування фундаментальних досліджень та прикладних розробок призводить до того, що зношеність парку наукового обладнання та матеріально-технічної бази досягла критичної межі, відсутні кошти на придбання реактивів і матеріалів для наукових досліджень, зменшується колекція штамів мікроорганізмів в депозитарії, вимушено закриваються віварії. Граничні обсяги видатків на наукову діяльність при постійному зростанні заробітної плати не відповідають потребам наукових установ НАМН. Фактично 98 % від затверджених обсягів становлять лише заробітна плата та нарахування на оплату праці. Проте і цих коштів не вистачає в повній мірі на виплату обов’язкових доплат і надбавок. Зазначене призводить до падіння престижу професії наукового працівника, швидкого старіння та відповідного зменшення чисельності наукових кадрів. - за КПКВК 2311470 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві» - в обсязі 2 017 939,4 тис. грн. Обґрунтування:  Це дозволить підвищити заробітну плату працівникам служби ЕМД. Наразі у проекті бюджету передбачена субвенція розміром 922,6 млн грн з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги лише для пілотних регіонів (у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві) - за КПКВК 2761040 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості»  передбачити видатки в обсязі 5 000 000,0 тис. грн. Обґрунтування:  Видатки необхідно привести у відповідність до Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», у т.ч на запровадження додаткових стимулів для залучення на роботу у сільській місцевості висококваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників (у проекті бюджету передбачено лише 20% від потреби.)  5). У Додатку № 4 до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»: - за КПКВК 2751390 «Надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» необхідно передбачити видатки у обсязі 1 590 548,9 тис. грн.  Обґрунтування:Відповідно до ст. 10. Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава сприяє молодіжному житловому будівництву, молоді сім'ї та молоді громадяни можуть одержувати за рахунок бюджетних коштів пільгові довгострокові державні кредити на будівництво і придбання жилих будинків і квартир. За бюджетною програмою надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам за попередній період її дії (2013–2017 рр.) при передбачених обсягах фінансування з держбюджету 3004,0 млн грн згідно Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013–2017 роки  забезпечено відповідними коштами тільки 4,1% (у 2013 році – 97,0 млн грн та у 2014 – 25,9 млн грн). Тому очікуваних результатів від реалізації Державної програми і заходів щодо забезпечення молоді житлом не досягнуто. Основні стратегічні завдання – забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та створення умов для розвитку молодіжного будівництва залишилися нереалізованими. У 2018 році також не профінансовані кошти за програмою 30,0 млн. грн. – щорічний обсяг фінансування, який було затверджено при подовженні терміну дії Державної програми до 2020 року. Цей обсяг фінансування є вкрай недостатнім і значно меншим порівняно з тим, який затверджувався на попередній термін (2013р. – 526,5 млн грн; 2014р. – 559,0 млн грн; 2015р. – 599,2 млн грн; 2016р. –639,9 млн грн; 2017р. – 679,4 млн грн). Усього за 2013–2018 роки недофінансування складає 2 911,1 млн грн. Разом з тим Більшість з молодих сімей не мають достатніх коштів придбати власне житло та потребують бюджетної підтримки. Тому проблема забезпечення молодих сімей житлом є вкрай актуальною в Україні, передусім щодо демографічної ситуації. Відсутність у молоді  перспектив економічної доступності житла сприяє відтоку за кордон найбільш перспективних і мобільних молодих працівників, що в свою чергу погіршує ситуацію з наповненням пенсійного фонду, робить економіку України не привабливою для інвестицій в частині забезпечення кваліфікованими працівниками. 6). У Додатку № 6 до проекту Закону України « Про Державний бюджет України на 2019 рік » - передбачити збільшення обсягу медичної субвенції з 55 502 068,3 тис.грн. до 93 057 081,2 тис.грн. 7). У Додатку № 7 до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачити: - збільшення дотації  на здійснення переданих з державного  бюджету видатків з утримання  закладів охорони здоров’я  з  14 900,0 млн грн   до  19 800,0 млн грн.; - додаткову дотацію місцевим бюджетам на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти з урахуванням інфляції та підвищення соціальних стандартів у обсязі не менше 35,0 млрд грн з виокремленням її для галузі освіти з розподілом їх між обласними, районними, міськими бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад. Обґрунтування:Проектом бюджету передбачається у 2019 році додаткова дотація з державного бюджету обласним бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я у сумі 14,9 млрд грн, тобто на рівні 2017 року (тоді як 2018 рік обсяги такої додаткової дотації закладено в сумі 16,5 млрд грн. Тож порівняно з поточним роком їх зменшено на 1,6 млрд грн. Але за даними територіальних організацій Профспілки працівників освіти і науки України загальна потреба у видатках на господарське утримання загальноосвітніх навчальних закладів та оплату праці обслуговуючого персоналу ще у 2017 році становила 29,6 млрд грн. Відсутність необхідного фінансового забезпечення у місцевих бюджетах призвела до несвоєчасної виплати заробітної плати та виникнення заборгованості із заробітної плати у закладах загальної середньої освіти окремих областей. Проблемним для таких закладів є оновлення матеріально-технічної бази, вжиття заходів та приведення її у відповідність з нормативними вимогами пожежної безпеки, охорони праці і безпеки життєдіяльності, оплати комунальних послуг, енергоносіїв тощо.

24 жовтня 2018 року за сприянням Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, пройшло засідання «круглого столу» на тему: "Створення державної системи оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment – HTA) як необхідного інструменту реформування медичної галузі". У заході, модератором якого була заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народний депутат України Сисоєнко І.В., прийняли участь представники Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства фінансів України, широке коло фахівців, представники органів виконавчої влади, профільних асоціацій, обласних державних адміністрацій, громадськості, ЗМІ та інші зацікавлені особи. На засіданні «круглого столу» були обговорені питання розробки вітчизняних та можливу імплементацію Україною іноземних актів у сфері запровадження системи медичних технологій (Health Technology Assessment). Були представлені доповіді вітчизняних експертів стосовно основних аспектів використання НТА в охороні здоров’я в цілому, стандартизації медичної галузі, забезпечення лікарськими засобами, тощо. ЄЄвропейський та світовий досвід, який переймає та впроваджує Україна, вказує, що для раціонального та ефективного використання ресурсів охорони здоров’я необхідно використовувати оцінку медичних технологій.  Головною метою такої оцінки є надання необхідних даних представникам охорони здоров'я, що приймають рішення на національному, регіональному та локальному рівнях для формування об'єктивної оцінки щодо впровадження показників «витрати-ефективність» для нових та існуючих технологій охорони здоров’я. Це дасть змогу надати повну, достовірну та об’єктивну інформацію стосовно клінічної ефективності та економічної доцільності застосування досліджуваної технології (лікарського засобу, медичного обладнання, управлінського рішення) особам, які приймають рішення в сфері охорони здоров’я. Крім того, НТА - повноцінний та самодостатній інструмент для боротьби та подолання корупції в галузі охорони здоров’я. Під час засідання «круглого столу» його учасниками було зазначено, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який введений в дію з 01 січня 2018 року. Ним внесено зміни до Основ законодавства про охорону здоров’я та затверджено нову дефініцію: «оцінка медичних технологій - експертиза медичних технологій щодо клінічної ефективності, економічної доцільності, організаційних проблем та проблем безпеки для громадян у зв’язку з їх застосуванням». Таким чином, в Україні відкритий шлях для реалізації на рівні підзаконних актів запровадження цього прозорого та цивілізованого інструменту. Разом з тим, станом на 24 жовтня 2018 року в Україні не затверджено Кабінетом Міністрів України жодних підзаконних актів, що дозволяють системно застосовувати НТА. Не створено дієвих експертних структур, не сформовано експертне середовище та не ведеться інформаційна кампанія. Необхідно зауважити, що громадськими професійними об’єднаннями проведена певна робота з просування та впровадження НТА у систему охорони здоров’я, проте, їх зусиль недостатньо. Адже застосування НТА потребує встановлення державою необхідних правил, вибору моделі, затвердження нормативно - правовими актами уніфікованих керівництв, з метою запобігання розбіжності трактування понятійних норм та інструментів, що застосовуються під час проведення експертиз технологій охорони здоров’я. За результатами обговорення винесеного на розгляд питання, учасники «круглого столу»  погодилися, що для забезпечення впровадження в Україні НТА – прозорого інструменту, що сприятиме підвищенню якості надання медичної допомоги шляхом прийняття виважених рішень щодо раціонального використання ресурсів і впровадження інноваційних медичних технологій, необхідно активізувати роботу в цьому напряму, розробити чіткий план запровадження НТА та неухильно його дотримуватись.

Відтак, з 16 жовтня 2018 р. по 16 грудня цього року оголошується громадське обговорення питання про присвоєння Державній установі «Інститут урології НАМН України» імені академіка О.Ф.Возіанова.  Поштова адреса, електронна пошта, номер телефону для подання пропозицій і зауважень:          вул. Володимира Винниченка, 9-а, м. Київ, Україна, 04053; відповідальний за проведення громадського обговорення -  Шуляк Олександр Владиславович.          тел.: (044) 486 67 31;           факс : (044) 486 65 89;          Е-mail: inurol@amnu.gov.uaПропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі або надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Юридичні особи подають пропозиції у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції і зауваження не приймаються і не будуть розглядатись.18 грудня 2018 року буде  проведено заключну конференцію для оприлюднення та обговорення пропозицій про присвоєння Державній Установі «Інститут урології НАМН України» імені академіка О.Ф.Возіанова, прийняття рішення та повідомлення про результати обговорення Президії НАМН України.

Активне реформування медичної системи, що запроваджується зараз в нашій країні, виявило нагальну потребу у суспільному обговоренні процесів, які відбуваються в медичній галузі. Тому за ініциативи та підтримки депутатів Київської міської ради і ГО "Громадська ініціатива "Право на здоров'я" в Київській міській раді відбувся круглий стіл за  темою: "Страхова медицина як інструмент збалансування системи охорони здоров'я. Візія, правове забезпечення, підводні камені та перспективи впровадження". В сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я має охопити питання надання послуг, формування ресурсів, фінансування та управління галузі охорони здоров’я. В той же час, низький рівень фінансування сфери охорони здоров’я (3,5-3,7% від ВВП)  поєднується з її неефективністю. Актуальність медичного страхування як додаткового джерела фінансування медичних закладів в Україні є безсумнівною, тому за результатами жвавого та конструктивного обговорення учасниками заходу були наработані пропозиції і затронуті основні проблемні цього питання.