Новини
За традицією 8 та 9 вересня відбудуться чергові Міжнародні героїко-патріотичні змагання серед дітей і дорослих по веслуванню на байдарках і каное "Пам'ять". Захід присвячений воїнам-спортсменам, які віддали своє життя заради миру на землі, виконуючи військовий обов'язок.Водноспортивная база "Зеніт" на Трухановому острові, на два дні стане епіцентром баталій молодих веслярів, які тільки починають робити перші кроки в цих олімпійських дисциплінах.
Допомога потрібна старшому ординатору відділення політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги лікарю-хірургу Черкашину Віталію Сергійовичу, 1978 року народження, батьку трьох дітей. 12 серпня цього року, Віталій Черкашин, потрапив у ДТП. У машині також знаходилися його дружина, троє дітей і племінник. На щастя дружина та діти практично не постраждали. Але сам Віталій отримав дуже важкі травми. Зараз Віталій знаходиться в реанімації Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у вкрай важкому стані. Лікарі роблять все можливе, щоб допомогти своєму колезі, але для лікування потрібні дороговартісні ліки. Сім’я Віталія потребує допомоги – власних ресурсів катастрофічно не вистачає.. Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я надала матеріальну допомогу на лікування. Звертаємось також до медиків допомогти нашому колезі: кошти можна переказати на картку дружини Черкашиної Алли Романівни, номер картки - 5168 7573 6132 6491. Рада Профспілки, контактний телефон: 288-14-29.
9 серпня в Києві в Будинку митрополита Національного історико-культурного заповідника "Софія Київська" та Національному театрі імені Івана Франка відбулася низка заходів з відзначення номінантів та нагородження переможців орденом Святого Пантелеймона кращих лікарів України. Цю нагороду ще називають своєрідним «Оскаром» в медицині. Зранку в Софії Київській, де є фреска Святого Пантелеймона, відбулося Богослужіння, де Святійший Патріарх Філарет відправив службу і помолився за здоров'я українських медиків, за мир. Після молебня відбулося засідання Поважної ради, де Голова Лічильної комісії Павло Юхимович Гриценко відзвітував перед Поважною радою про роботу самої комісії та оголосив результати підрахунку голосів. Поважна рада затвердила імена переможців у п'яти номінаціях: "Найкращий лікар", "Найкращий медичний працівник", "Новатор охорони здоров'я", "За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров'я", "Взірець служіння суспільству", а також 3-х майбутніх володарів медалей. Крім ордена Святого Пантелеймона, кожен з переможців отримав 100 тисяч гривень, а володарі медалі - по 10 тисяч. Після засідання була проведена прес-конференція за участі голови Поважної ради Василя Михайловича Князевича, номінантів Геннадія Охматенка, Зої Дячко, Костянтина Руденко та голови Національної експертної комісії Олега Дуди. Ввечері в Національному академічному театрі імені Івана Франка пройшла святкова подія нагородження кращих лікарів України Орденом Святого Пантелеймона та Медаллю Святого Пантелеймона. Прекрасний музичний та вокальний супровід додали церемонії ще більшої урочистості. Під аплодисменти переможцям вручалися ордени, медалі та грошові винагороди. Нагадаємо, що «Орден Святого Пантелеймона» був заснований у 2009 році, з 2017 року він є найвищою громадською нагородою для медиків за професіоналізм і милосердя. Нагороду підтримують усі християнські церкви в Україні, МОЗ та Національна академія медичних наук. Щороку 9 серпня у Києво-Печерській Лаврі звершують подячний молебень за лікарів та вручення їм нагород. Цього року на відзнаку подалося 340 осіб, що у 5 разів більше, ніж торік. Також цього року вперше було запроваджено медаль Святого Пантелеймона - для молодих людей до 35-ти років, відзнака вручатиметься у трьох номінаціях: "Найкращий лікар", "За милосердя і ласку", "За науковий внесок". Участь у церемонії нагородження кращих медиків взяли понад 800 медиків з усієї України.
Відкрила засідання голова Профспілки Лариса Канаровська, вона висловила головні проблеми, на які повинні звернути увагу голови районних профспілкових об’єднань та первинних профспілкових організацій. Перш за все це - соціальний захист медичних працівників в умовах запровадження нової системи фінансування закладів первинної допомоги. Профспілка направила звернення на адресу Міністерства охорони здоров’я з питань оплати праці працівників закладів первинної медичної допомоги, які укладали договори з Національною службою здоров’я України і мають працювати за новим механізмом фінансування (відповідь МОЗ на звернення розміщено на сайті КМППОЗ). Заступник голови Профспілки Сергій Кубанський розповів про роботу з підготовки Територіальної угоди на 2018-2020 роки. В липні відбулися засідання спільних Робочих груп Сторін соціального діалогу з узгодження положень розділів проекту Територіальної угоди. У засіданнях приймали участь фахівці структурних підрозділів КМДА, профспілок, представники СПО роботодавців м. Києва. Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я направила пропозиції до розгляду, в цілому вони були прийняті до розгляду. На початку липня Профспілка направила лист Київському міському голові В.В.Кличку про ситуацію, що склалася з подальшим забезпеченням функціонування закладів первинної медичної допомоги столиці, які зазнали зміни фінансування внаслідок реформи, в зв’язку з цим залишилися нормативно не визначені такі аспекти фінансування: оплата праці; компенсація фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за списком № 1, № 2; оплата дитячого спеціального харчування та пільгових медикаментів та інших витрат закладів. У листі Профспілка запропонувала варіанти вирішення важливих питань. Також Профспілку турбує ситуація, що склалася з подальшим забезпеченням функціонування служби невідкладної медичної допомоги столиці. В листі запропоновані можливі варіанти вирішення та вказані конкретні переваги та недоліку кожної пропозиції. Завідувач відділу соціально-економічних питань Віталій Левицький зробив аналіз заробітної плати медичних працівників. Столичні центри первинної медико-санітарної допомоги, а їх 28, загалом отримали фінансування за принципом «гроші ідуть за пацієнтом» - понад 84 млн. грн. Національна служба здоров’я України повідомляє, що сума буде перераховуватися відповідно до зростання кількості декларацій, які підписують пацієнти із лікарями цих мед закладів. Він зазначив, що заробітна плата медичних працівників первинної ланки дійсно зросла у порівняні з початком року (на 32 %), але вона досі складає лише 68 % від середньої зарплати по місту Києву. Завідувач відділу з організаційних питань Ірина Дегрик розповіла про підсумки роботи за І півріччя 2018 року, та ознайомила членів Президії з проектом плану роботи: основних питань для розгляду та основних заходів, що проводитимуться міською радою профспілки у ІІ півріччі 2018 року. Завідувач відділу з питань охорони праці Анжела Мартинюк доповіла про навчання з питань охорони праці працівників закладів охорони здоров’я, атестацію робочих місць. Завідувач фінансовим відділом Світлана Мельникова розповіла про хід оздоровлення дітей медичних працівників.
Роз'яснення від Міністерства охорони здоров'я щодо деяких питань оплати праці працівників галузі охорони здоров'я:
Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я інформує, що проектом розпорядження КМДА «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» передбачено підвищення з 14 липня 2018 року тарифів на проїзд у міському комунальному транспорті міста Києва до 8 грн. за разову поїздку та від 6,5 грн. при використанні проїзних. 22 травня 2018 року відбулась Президія Київської міської ради профспілок з обговоренням цього проекту. Під час бурхливого обговорення цього соціально важливого питання, членські організації звертали увагу представників КМДА на порушення термінів громадського обговорення проекту, нехтуванням принципами і нормами соціального діалогу та положеннями діючої Територіальної угоди. За результатами обговорення було прийнято постанову Президії Міськпрофради, де було вирішено, звернутися до суду з вимогою щодо призупинення рішення міської влади стосовно запропонованого підвищення тарифів на проїзд у міському комунальному транспорті, в усіх галузях провести обговорення щодо намірів міської влади підвищити тарифи на проїзд, провести брифінг, на якому висловити позицію столичних профспілок, а у разі ігнорування позиції Сторони профспілок, Київська міська рада профспілок залишає за собою право проведення акції протесту. Крім того, 31 травня 2018 року в КМДА відбулося засідання Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА), на якому також було розглянуто та всебічно обговорено питання щодо доцільності підвищення тарифів на проїзд в міському комунальному транспорті. Під час обговорення, абсолютно всі члени Громадської ради висловилися проти підвищення тарифів на проїзд, недоцільності та недоречності їх підняття, порушень норм соціального діалогу. На наступному засіданні Президії Київської міської ради профспілок, яке відбулося 5 червня 2018 року на порядку денному було розглянуто питання про висновки комісії з питань соціально-економічних інтересів і соціального захисту членів профспілок Міськпрофради щодо обґрунтованості запропонованого міською владою розміру підвищення тарифів на проїзд у міському пасажирському транспорті. Голова комісії проінформував всіх присутніх, що за результатами обговорення цього питання члени комісії одноголосно прийняли рішення щодо економічної необґрунтованості підняття тарифів на проїзд і висловилися проти їх підвищення. Також нагадаємо, що після обговорення цього питання в трудових колективах закладів охорони здоров’я, Президія Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я прийняла рішення (постанова від 25.05.2018 №41), яким категорично не підтримала пропозицію Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) і не підтримала запропонований розмір підвищення тарифів на проїзд. Президія Ради звернула особливу увагу на нехтуванням принципами і нормами соціального діалогу та положеннями діючої Територіальної угоди, не врахуванням соціально-економічних реалій життя медичних працівників, завищеного розміру тарифів, відсутності поліпшення якості послуг тощо. 10 липня 2018 року відбулося розширене засідання Президії Міськпрофради на якому в черговий раз було розглянуто питання підвищення тарифів на проїзд. Однак, на цьому засіданні всі попередні чинні рішення Міськпрофради та інших організацій не були взяти до уваги, це питання було поставлено на голосування головою Міськпрофради Валентином Мельником і більшістю голосів розпорядження КМДА про підвищення тарифів на проїзд було підтримано (17 членів Президії – «ЗА», 6 – «ПРОТИ», 2 – «УТИМАЛИСЯ». Повідомляємо, що член Президії від Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я (як і Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки) проголосували «проти» цього рішення.
4 липня відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, під час якого планувалося заслухати звіт Міністерства охорони здоров’я України про хід медичної реформи. У заході взяли участь представники Міністерства соціальної політики України, профільних асоціацій, обласних державних адміністрацій та ін. Керівництво МОЗ було відсутнє на заході, але від імені Міністерства виступала Тетяна Орабіна, керівник експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я Директорату МОЗ. Однак звіт так і не було озвучено. Сергій Каплін, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, звернув увагу на те, що реформа екстреної медичної допомоги викликає стурбованість народних депутатів, оскільки працівники даної сфери не готові до запровадження нових змін і звертаються до парламентарів із проханням заблокувати відповідну ініціативу. Стосовно реформи на первинній ланці медицини він зауважив, що під час першої хвилі підписання договорів між закладами охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України (НСЗУ) укладено трохи більше 150 договорів. У зв’язку із цим складається враження, що місцева влада саботує процес реформування через відсутність діалогу з МОЗ, яке має проводити роз’яснювальну роботу з місцевими органами влади стосовно перспектив та можливих наслідків неукладання таких договорів. Окрім того, на сьогодні існує дефіцит медичних кадрів у Луганській та Донецькій областях, через що там неможливо проводити реформи в тому форматі, який пропонує МОЗ. У зв’язку із цим С. Каплін висловив розчарування з приводу того, що профільне міністерство не здійснює кроків для вирішення цієї ситуації. Також доповідач наголосив, що незважаючи на обіцяне МОЗ покращення умов праці лікарів, потрібно розуміти, що профільне міністерство діє в певному правовому полі, яке звужується вимогами й нормами Кодексу законів про працю, з цієї причини деякі контрактні відносини без внесення змін до чинного законодавства неможливі. Тому він закликав МОЗ до діалогу з парламентарями, щоб разом напрацювати необхідні законодавчі ініціативи для реалізації реформи в повному обсязі. З урахуванням вищезазначеного він закликав народних депутатів відновити розгляд законодавчих ініціатив щодо запровадження медичного страхування, а також запропонував створити при МОЗ наглядову раду, яка б займалася питаннями впровадження реформи охорони здоров’я і щомісячно аналізувала індикативні показники та звітувала перед громадськістю. Ольга Богомолець, голова Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я, зауважила, що відсутність Уляни Супрун, т.в.о. міністра охорони здоров’я, на цьому засіданні є чіткою демонстрацією неповаги виконавчої влади до Парламенту і попросила внести в резолюцію засідання вимогу щодо необхідності заслухати звіт від У. Супрун про хід медичної реформи з трибуни Парламенту. Стосовно закупівель ліків через міжнародні організації вона звернула увагу на те, що профільне міністерство постійно звітує про економію коштів, однак затримка в постачанні цих ліків є неприпустимою, враховуючи 100% передоплату, надану міжнародним організаціям. Також О. Богомолець нагадала, що 3 липня Комітетом охорони здоров’я заслуховувався звіт Рахункової палати України щодо аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених профільному міністерству для лікування громадян України за кордоном за період 2016–2017 рр. і за результатами обговорення роботу команди МОЗ у цьому напрямку визнано незадовільною. Тетяна Орабіна повідомила, що за результатами першої хвилі підписання договір про надання медичних послуг понад 150 закладів охорони здоров’я з липня почнуть отримувати фінансування за новими тарифами. Однак закінчити їй виступ не дали змогу депутати, які висловили обурення щодо відсутності на заході керівництва профільного міністерства. Також Ігор Шурма, член Комітету охорони здоров’я, підкреслив, що, на його думку, озвучена інформація відноситься до реалізації Закону України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон № 2168), а не до звіту МОЗ про хід медичної реформи. Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України (НАМН), зауважив, що академія надає високоспеціалізовану медичну допомогу, реформу фінансування якої заплановано на 2020 р. Однак було вирішено провести пілотний проект у 4 інститутах НАМН, на реалізацію якого державою виділено 600 млн грн. Основний висновок, який вже зараз можна зробити, це те, що держава не знайде коштів на високотехнологічну допомогу, тому що в середньому грошей вистачило на надання медичних послуг 2000 пацієнтів у кожному з Інститутів НАМН. Однак щороку в цих закладах надають медичні послуги 7 тис. пацієнтів. У зв’язку із цим НАМН вважає, що ці кошти треба направляти на ургентну допомогу та на лікування соціально незахищених верств населення, а для всіх інших потрібно вводити медичне страхування або долучати місцеві бюджети, або ж вони отримуватимуть медичні послуги за власні кошти. При цьому В. Цимбалюк уточнив, що ще одним можливим варіантом вирішення проблеми є збільшення базового фінансування НАМН і, враховуючи інші джерела фінансування, можна буде надавати допомогу в рамках запланованої реформи. Вікторія Коваль, голова Профспілки працівників охорони здоров’я України, зазначила, що ключові документи щодо реформи охорони здоров’я не погоджуються з профспілкою і пропозиції, які надаються, у більшості випадків не враховуються, особливо ті, що стосуються заробітної плати медичних працівників та їх соціального захисту. Так, скасовані нормативи навантаження на медичних працівників та їх заробітна плата, відповідно до реформи фінансування охорони здоров’я, встановлюватиметься виключно головними лікарями. При цьому невідомо, за якими критеріями головні лікарі її визначатимуть. Окрім цього, медичні працівники, які працюватимуть у комунальних некомерційних підприємствах, втрачатимуть медичний стаж, за який передбачені надбавки до заробітної плати. Також планується скасувати таке поняття, як «кваліфікаційна категорія лікарів» і тарифну сітку, що позбавить лікарів відповідних надбавок. Тому наразі невідомо, яким чином будуть забезпечені заробітні плати медичних працівників при мінімальному фінансуванні охорони здоров’я, яке закладено в бюджеті. Однак у той же час відповідно до реформи первинної ланки сімейні лікарі повинні надавати медичну допомогу 24 год на добу 7 днів на тиждень. Хоча це є порушенням трудового законодавства, оскільки лікар, як і будь-яка інша особа, має право на відпочинок, особистий час і т.д. Сергій Кубанський, заступник голови Ради київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, підкреслив у своєму виступі проінформував про важливість тристоронього соціального діалогу, який характеризує розвиток нашого громадянського суспільства, є важливим засобом для досягнення соціальної справедливості і має запобігати соціальним конфліктам в галузі охорони здоров’я. У зв’язку з повним переходом до 2020 року від системи фінансування медичних закладів до системи оплати наданого медичного обслуговування, досягнення консенсусу між основними зацікавленими сторонами та їх демократична участь у пошуку рішень мають першочергову важливість. Він підкреслив, що не дивлячись на те, що даною реформою за головними лікарями закріплюється функція визначення розміру заробітної плати лікарям, однак відповідно до чинного законодавства вона встановлюється в колективних договорах, а не особисто керівником закладу охорони здоров’я. Також у заявлений тариф в 370 грн. за пацієнта включено заробітну плату лікарів, медичних сестер. Однак цей тариф не включає компенсацію пільгових пенсій медичних працівників, оплату комунальних платежів, оплату праці лікарів-інтернів і т.д. Ці аспекти не враховані, тому що Закон № 2168 чітко не зобов’язує органи місцевого самоврядування виділяти на це кошти. Тому на сьогодні ситуація така, що в липні фінансування всього персоналу закладів охорони здоров’я є неоднорідним. Анатолій Рогов, президент Всеукраїнської асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф, звернув увагу на те, що не дивлячись на супротив працівників екстреної медичної допомоги, громадськості та профспілок, МОЗ продовжує нав’язувати парамедичну систему надання екстреної медичної допомоги. Так, 18 червня на громадське обговорення винесено Концепцію реформування екстреної медичної допомоги. Однак ця реформа стартувала ще в 2012 р. з прийняттям Закону України «Про екстрену медичну допомогу» і постанов Уряду, які прийняті на виконання цього закону. Зміни, що відбулися за час реалізації реформи, вже дали позитивний результат. Так, у 2 рази збільшилася кількість успішних реанімацій, покращилася оперативність доїзду бригад швидкої допомоги і т.д. В оприлюдненій Концепції передбачена необхідність створення інформаційно-диспетчерських служб. Однак їх уже створено в 15 областях, і МОЗ має лише проконтролювати цей процес. Наразі замість початку нової реформи краще фінансувати підвищення кваліфікації працівників системи, для цього необхідно створювати симуляційні класи. Потрібна державна програма, яка б передбачала і придбання санітарного транспорту. Тому асоціація виступає за те, щоб реформа екстреної медичної допомоги й надалі відбувалася відповідно до раніше прийнятого закону, і за припинення обговорення створення парамедицини. У зв’язку із цим А. Рогов звернувся до парламентарів із проханням доповнити Закон України «Про екстрену медичну допомогу» положенням про бригади екстреної медичної допомоги й визначити, якими вони бувають, тим самим заблокувавши ініціативу профільного міністерства із запровадження парамедицини. Після завершення обговорення в Резолюцію засідання внесено вимоги щодо: відставки У. Супрун; створення наглядової моніторингової ради з впровадження реформи; заслуховування звіту т.в.о. міністра охорони здоров’я на трибуні Парламенту; подання кандидатури міністра охорони здоров’я на голосування в Парламент; оприлюднення документа про відмову від громадянства США У. Супрун; звернення до правоохоронних органів щодо притягнення до відповідальності винних у неефективному використанні грошей відповідно до звіту Рахункової палати України; термінового розгляду Парламентом законопроектів щодо запровадження медичного страхування в України та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів», щодо скасування міжнародних закупівель для потреб охорони здоров’я» (реєстр. № 6367); передбачення в Державному бюджеті на 2019 р. не менше ніж 6% від ВВП на охорону здоров’я. У текст резолюції також увійшло положення щодо адаптації реформи до особливих умов Донецької та Луганської областей.
Участь в урочистостях взяли: перший заступник голови КМДА – Микола Поворозник, голова Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту – Олег Гелевей, директор Департаменту охорони здоров’я м. Києва – Валентина Гінзбург, заступник голови Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я – Сергій Кубанський. Перший заступник голови КМДА – Микола Поворозник привітав медичну спільноту столиці з професійним святом. «Бажаю вам міцного здоров’я! Нехай у ваших родинах панують взаєморозуміння, повага та кохання. Дякую вам за фаховість, професійність, обізнаність, жагу до нових знань, без яких жодні високі технології та сучасні пігулки були би безсилі! Окремо дякую за чуйність, за турботу, за небайдужість! Нехай вони повертаються вам сторицею», – привітав присутніх Микола Поворозник.Він нагородив медичних працівників Подяками Київського міського голови за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я, високий професіоналізм та з нагоди Дня медичного працівника. Сергій Кубанський, вітаючи медиків столиці, зазначив: «Медичний працівник - професія особлива і шановна, ніхто в житті не приносить людям стільки добра і милосердя, скільки дають лікарі. Ваша щоденна праця вимагає від кожного великої самовідданості в роботі, сердечності та терпіння. Завдяки відданості своєму професійному обов'язку Ви зцілюєте і рятуєте хворих, і краще за інших знаєте, що нічого немає ціннішого за людське життя та здоров’я. В цей святковий для Вас день прийміть слова сердечної вдячності за Вашу працю. Нехай оптимізм, надія та вдача ніколи не залишають Вас, бажаємо Вам міцного здоров’я та доброї вдачі.» А також від Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я відзначив кращих лікарів найвищою профспілковою відзнакою – «Знак Пошани». Окрім того, медиків нагородили Подяками Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту та Почесними грамотами Департаменту охорони здоров’я. Також профспілка всім присутнім подарувала концерт у виконанні Національного академічного оркестру народних інструментів та солістів Національної опери України.
13 червня в Колонній залі Київській міській державній адміністрації (вул. Хрещатик, 36) відбулися урочистості з нагоди Дня медичного працівника. Віталій Кличко привітав працівників сфери охорони здоров’я столиці з професійним святом – Днем медичного працівника, який вони відзначатимуть 17 червня, та вручив найкращим медикам подяки міського голови. «Ваша щоденна праця надзвичайно важлива. Ви рятуєте здоров’я та життя людей. Від вашого професіоналізму, умов роботи залежить те, наскільки якісну і вчасну допомогу отримуватимуть кияни. А наше завдання – створити всі необхідні складові для цього, щоб зміни у системі охорони здоров’я відчували і медичні працівники, і пацієнти. Поступово, крок за кроком, ми робимо все, щоб медична галузь столиці розвивалася, а медики працювали у гідних умовах», – заявив Віталій Кличко. За словами мера, у 2018 році на охорону здоров’я у бюджеті міста передбачено майже 9 млрд грн, що на 600 млн грн більше, ніж торік. Ці кошти витратять на збільшення комунальних надбавок для столичних медиків, на ремонти медичних закладів та закупівлю нового сучасного обладнання і спецавтомобілів. Мер столиці Віталій Кличко передав 25 нових санітарних автомобілів з сучасним медичним обладнанням для потреб екстреної медичної допомоги столиці. А також – оперативний, спеціально обладнаний, медичний спецавтомобіль для швидкої доставки необхідних ліків чи вакцин. У модулі авто вбудовано холодильний бокс для зберігання медичних препаратів в умовах низьких температур. Загальна вартість придбаних автомобілів – понад 50 мільйонів гривень. Вони обладнані усім необхідним для надання первинної екстреної допомоги та сучасним устаткуванням для поверхневої діагностики. Він нагадав, що упродовж 2016-2017 років щорічно близько 40 млн грн виділялось на фінансування екстреної медичної допомоги столиці. У 2016 році місто передало медикам 100 швидких. Минулого року –15 спеціальних санітарних автомобілів із сучасним медобладнанням. Також – виконано роботи з капітальних та поточних ремонтів у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва на суму понад 5 млн. грн.