Новини

СУМУЄМОСПІВЧУВАЄМОПАМ'ЯТАЄМО 7 травня 2018 року на 80-році життя помер Герой України, академік НАН та НАМН України, Заслужений діяч науки України, двічі Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор Олександр Федорович Возіанов (1938 - 2018). Олександр Федорович Возіанов – видатний український вчений-медик, хірург, один із лідерів європейської урології. Він народився 2 жовтня 1938 року у м. Мелітопіль,  закінчив у  1962 році  Київський  медичний   інститут    ( зараз Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця), з 1968 року працював на кафедрі урології цього інституту, де пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри. З 1987 по 2011 рік очолював  Інститут урології  НАМН України.О.Ф.Возіанов – визначний організатор науки, один із фундаторів Академії медичних наук України. У 1993 році був призначений президентом – організатором Академії, провів велику роботу по її створенню, обраний її першим президентом і очолював Академію до 2011 року. За цей період Академія стала авторитетною науковою медичною організацією, відомою не тільки в Україні, а і за її межами.Наукові розробки О.Ф.Возіанова становлять вагомий внесок у фундаментальну і прикладну медицину. Головні напрями його наукової діяльності  пов’язані з розробкою нових ефективних методів діагностики та хірургічного лікування основних урологічних захворювань. Загальне визнання набули його роботи з проблем пухлин передміхурової залози. Велике значення мають його дослідження з вивчення клітинних і молекулярних механізмів розвитку раку січового міхура і впливу на цей процес радіаційного забруднення середовища після аварії на ЧАЄС. Ним вперше розроблена класифікація передпухлинних станів і раку передміхурової залози і сечового міхура, розроблена оригінальна методика операцій з вилучення доброякісних пухлин передміхурової залози. О.Ф.Возіанов  заснував першу в Україні лабораторію термодіагностики, відкрив перше відділення екстракорпорального дроблення каменів нирок та відділення ендоскопічної урології.Результати досліджень О.Ф. Возіанова опубліковані більш як в 600 наукових працях. Він створив велику школу урологів, підготувавши понад 40 докторів та кандидатів наук.Заслуги О.Ф.Возіанова у розвитку медичної науки широко визнані в Україні та за кордоном. Він був обраний головою Української урологічної асоціації, постійним членом Міжнародної, Європейської та Американської урологічних асоціацій, членом  Академій наук ряду зарубіжних країн. Його діяльність відзначена також багатьма  вітчизняними та іноземними нагородами.В зв’язку із смертю О.Ф. Возіанова, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я висловлює  щире співчуття його рідним та близьким.              Церемонія прощання з Олександром Федоровичем Возіановим відбудеться 10 травня з 10.30 до 12.00 в  Інституті урології НАМН України вул. (В. Винниченка, 9А). Поховання відбудеться на Берковецькому кладовищі.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я звернулася до Прем’єр-міністра України Гройсману В.Б., народного депутата і голови Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України Богомолець О.В., народного депутата і голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради України Павелко А.В. з приводу некомпетентних дій чиновників МОЗ України щодо реорганізації Державного підприємства “Спеціалізована медико-санітарна частина №18 Міністерства охорони здоров’я України”. Також Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я підтримала трудовий колектив ДП "СМСЧ №18 МОЗ України" і приняла участь в акції протесту проти реорганізації госпрозрахункового бюджетоутворюючого лікувально-профілактичного закладу, що НЕ використовує бюджетних коштів, знаходиться на 100% самофінансуванні і надає кваліфіковану медичну допомогу:

26 - 27 квітня 2018 р. на базі ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України» спільно з ГО «Українська Асоціація громадського здоров’я», Національним музеєм медицини, Національною медичною бібліотекою буде проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Історія медичної науки, практики та освіти». Планується видання збірки матеріалів конференції за наступними розділами: 1. Історія становлення і розвитку медичної науки в Україні.2. Лікарі і вчені-медики, що присвятили своє життя служінню громадському здоров’ю, його збереженню, профілактиці і лікуванню хвороб. 3. Клінічні і медико-профілактичні дослідження, становлення і розвиток. 4. Історія розвитку закладів медичної освіти в Україні.5. Українські наукові медичні школи. Захід допоможе формуванню світогляду лікарів і науковців щодо стратегії розвитку вітчизняної медичної науки та сприятиме збереженню пам'яті про видатних лікарів, вчених і вчителів, діяльність яких базувалась на людяності, добрі та високому професіоналізмі, здійсненню найсвітліших сподівань та нових творчих звершень. Організаторами конференції є Національна академія медичних наук України, Державна установа «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» і ГО «Українська Асоціація громадського здоров’я» Після відкриття конференції відбулося покладання квітів до пам'ятника О.М.Марзєєва:

Товариство Червоного Хреста України – найпотужніша в країні гуманітарна організація – відзначає 100-річний ювілей своєї діяльності. Саме протягом сторіччя в нашій країні Товариство допомагає тим, хто цього потребує найбільше. Взявши на себе з перших днів існування – з 1918 року – благородну місію турботи про здоров`я людей та їхнє благополуччя, уже 100 років Товариство утверджує в суспільстві цінності, непідвладні часу, – милосердя, людяність, співчуття – і є надійним помічником держави в її діяльності в гуманітарній сфері. Природньо, що Товариство Червоного Хреста України – організація, що користується найбільшою довірою та впізнаваністю серед вітчизняних громадських і благодійних організацій, згідно дослідження CoreStone та GFK Ukraine. А також його діяльність відзначена експертним середовищем вітчизняної філантропії: Товариство стало лауреатом Національного конкурсу «Благодійна Україна». За вікову історію своєї діяльності Товариство пройшло визначний шлях, насичений мільйонами благородних вчинків, спрямованих на допомогу найуразливішим громадянам та постраждалим від надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів. З2013 рокуТовариство працює в особливому режимі. Створено загони швидкого реагування для надання допомоги постраждалим під час громадського неспокою, особливо в Києві, Харкові, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Вінниці і Вінницькій області. Товариство зосереджує роботу на наданні допомоги постраждалим і переміщеним особам із зони збройного конфлікту на сході України та Криму, а також продовжує допомагати вразливим категоріям населення. За період 2014 – 31 грудня 2017 рр. Товариством була надана гуманітарна підтримка постраждалим від збройного конфлікту на сході України на загальну суму більше 600 млн. грн. (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту, ремонт будинків, засоби гігієни, медикаменти, лікування, оздоровлення), в тому числі – медичним закладам, де перебувають на лікуванні поранені внаслідок збройного конфлікту, на суму понад 86 млн грн. Сучасні гуманітарні виклики та процес децентралізації в Україні ставлять перед Товариством завдання щодо зміцнення потенціалу та забезпечення сталого розвитку діяльності, щоб надавати підтримку отримувачам допомогу ще більш ефективно. Товариство йде шляхом реформування та організаційного розвитку, посилюючи основні напрямки діяльності та надання послуг, що відповідають викликам сьогодення, впроваджуючи сучасні технології, розвиваючи кадровий потенціал та волонтерський рух. Підготовка та реагування на надзвичайні ситуації, допомога людям бути фізично здоровими та розвиток стійкості до психосоціальних викликів, в тому числі допомога постраждалим від збройного конфлікту, зміцнення співпраці та забезпечення належної комунікації й побудова потужного, надійного та прозорого в своїй діяльності Національного товариства – ось стратегічні цілі Червоного Хреста України до 2020 року. Товариство Червоного Хреста України народилося у той час, коли люди потребували захисту, допомоги, співчуття. За 100 років діяльності Товариство ствердило свою гуманітарну роль у суспільстві, ставши його надійною опорою та організацію, куди люди можуть звернутися за підтримкою у найскрутніші часи.  24 квітня о 14:30 у Колонній залі КМДА відбувся благодійний святковий захід, присвячений 100-річному ювілею Товариства Червоного Хреста України. Організаторами заходу виступили Київська міська державна адміністрація та Київська міська організація Товариства Червоного Хреста України. Київська міська організація Товариства Червоного Хреста України є однією з складових єдиного Українського червонохресного руху. Свою діяльність проводить на території столиці, надаючи допомогу нужденним киянам. Проводить програми медико – соціального спрямування, допомагає пораненим бійцям в шпиталі, надає психосоціальну підтримку внутрішньо переміщеним особам, працюють 10 банків одягу для нужденних, 10 пунктів прокату речей для догляду за тяжкохворими, надається адресна допомога інвалідам, відкрито «Дитячу пекарню», створюються кімнати безпечного простору, залучається до волонтерства молодь. Діяльність організацій Червоного Хреста підтримується і здійснюється у тісній співпраці з районними й обласними державними адміністраціями та міськвиконкомами.

24 квітня відбулися урочисті збори до річниці заснування НАМН України, що відбудуться у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім». До заходу також долучилися очільники держави, народні депутати, авторитетні керівники та фахівці галузі, відомі вчені, творці вітчизняної медичної науки, іноземні гості тощо. За роки своєї діяльності НАМН України набула визнання як потужний медичний науковий центр, відомий далеко за межами України. У наукових інститутах академії працюють тисячі вчених, серед них багато відомих науковців – академіків, докторів наук, лауреатів престижних вітчизняних та міжнародних премій. Впродовж дня у фойє працюватиме медична виставка новітніх технологій та наукових досягнень у різних галузях медицини науково-дослідних інститутів НАМН України: 25 квітня у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2б) в рамках IX Міжнародного медичного форуму «Інновації в медицині - здоров'я нації», одним з головних організаторів якого виступає Національна академія медичних наук України, відбулася урочиста церемонія відкриття щорічного Форуму. Історична довідка про НАМН України. 24 лютого 1993 р. на виконання Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук, визначено її статус, головні завдання. До її складу спочатку входило 13 наукових установ, нині в складі НАМН України діє 36 науково-дослідних інститутів. 20-та стаття Закону України "Основи законодавства Українипро охорону здоров'я": "Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України".Статус національної Академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. № 255 (255/2010). 

20 квітня 2018 року Комітет з питань охорони здоров’я провів засідання «круглого столу» на тему: «Лікарське самоврядування та професійні асоціації як запорука професійного зростання медичних працівників». У заході прийняли участь народні депутати України, Міністерства охорони здоров’я України, представники Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я і громадські організацій, а також фахівці, експерти, представники ЗМІ, інші зацікавлені особи. Модератором заходу був перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народний депутат України Корчинська О.А. Учасники «круглого столу» обговорили запровадження лікарського самоврядування в охороні здоров’я, розглянули досвід інших професійних спільнот в Україні і зарубіжних країнах. Були розглянуті питання про те, якими механізмами не адміністративного, а професійного регулювання медичної діяльності можливо досягнути сучасного рівня професіоналізму та відповідальності в самій медичній діяльності, в якій формі, якому обсязі та за яких умов можлива передача певних суто медичних професійних повноважень від держави до професійного медичного співтовариства. Нині в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий документ, який би регулював правовий статус організацій лікарського самоврядування, його місце серед інших суб’єктів публічної політики у сфері ОЗ. Саме тому актуальним питанням є створення належного правового забезпечення для організацій лікарського самоврядування або саморегульованих організацій у сфері ОЗ, що створить ефективний механізм державної політики захисту прав медичних працівників та ефективне правове підґрунтя для запровадження цілісної взаємоузгодженої системи соціальних гарантій як для пацієнтів, так і для лікарів. Зважаючи на те, що зазначене питання потребує подальшого експертного обговорення, учасники заходу запропонувати продовжити діалог, з метою напрацювання предметних пропозицій, на чому наголошувала більшість учасників обговорення.

Чотирнадцять  збірних команд столичних підприємств і організацій виборювали першість у семи видах спорту. За результатами ігор перше загальнокомандне місце посіла збірна команда Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я,  друге місце дебютант спартакіада фармацевтичний холдинг PPD Ukraine і третє призове місце посіла команда столичних енергетиків «КИЇВЕНЕРГО». По традиції Спартакіади капітан команди Центру екстреної  медичної допомоги та медицини катастроф  Дмитро Швець «кинув» виклик столичним енергетикам на наступний етап розіграшу «Кубка виклику» - Міжнародний турнір з футзалу «КУБОК КИЇВЕНЕРГО», який стартує 29 квітня 2018 року. Змагання проводилися з 7 відів спорту, від Київської міської профспілки працівників охорони здоровья участь приймали команди: Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця, Київської міської клінічної лікарні № 6 та представники інших закладів охорони здоров’я НМУ ім.. О.О.Богомольця, Інституту серцево-судинної хірургії ім.. М.Амосова, КП «Фармація», КМПБ № 3, представники стоматологічної служби та інші. Загалом медики отримали два ПЕРШИХ місця в змаганнях з армреслінгу (Сологуб Єгор – НМУ ім.. О.О.Богомольця) та шахів (Маршалок Уляна – НДСЛ «ОХМАТДИТ»), три ДРУГИХ місця в змаганнях з гирьового спорту (Черненко Богдан), тенісу (Хацяновська Вікторія, Подприга Олена – НМУ ім.. О.О.Богомольця) та стрітболу (збірна команда під керівництвом Рибінського Юрія КМПБ № 3), два ТРЕТІ місця в змаганнях з футболу та волейболу.  Організатори Спартакіади - Управління молоді та спорту  Київської міської державної адміністрації та  Київська міська організація «Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» висловили подяку за сприяння в участі у змаганнях  Ларисі Канаровській - голові Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я.

Керівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я,Керівникам організацій Профспілки Про дотримання Конституції України та трудових прав працівниківпід час автономізації закладів охорони здоров’я Відповідно до положень частини 3 статті 49 Конституції України держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається без­оплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Виходячи з викладеного, наведені заклади охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) не підлягають ліквідації, а також реорганізації шляхом приєднання або злиття. Припинення ЗОЗ можливе лише шляхом реорганізації, за процедурою, визначеною чинним законодавством, та у спосіб, який не призведе до скорочення мережі таких закладів. Так, статтею 184 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Доводимо до Вашого відома, що згідно з частиною 13 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Основи) передбачені дві організаційно-правові форми, в яких можуть утворюватися та функціонувати заклади охорони здоров’я комунальної власності: комунальні некомерційні підприємства та комунальні установи. Водночас пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» (далі — Закон про автономізацію) передбачено, що комунальні ЗОЗ — бюджетні установи можуть реорганізовуватися в комунальні некомерційні підприємства. Таким чином, на сьогодні у чинному законодавстві відсутня норма, яка містить імперативний припис щодо необхідності перетворення комунальних установ охорони здоров’я у комунальні некомерційні підприємства. У разі прийняття органом місцевого самоврядування або керівником військово-цивільної адміністрації рішення про перетворення комунальної установи охорони здоров’я у комунальне некомерційне підприємство, враховуючи окремі випадки на місцях, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) сфера застосування контракту як особливої форми трудового договору визначається лише законами України. А тому зазначені норми трудового законодавства не передбачають укладання трудових договорів у формі контрактів з працівниками ЗОЗ — лікарями, адміністративним, медичним персоналом тощо. Єдиний виняток з цього правила передбачено частиною 9 статті 16 Основ, якою встановлено укладення на конкурсній основі контракту з керівниками державних і комунальних ЗОЗ у разі прийняття їх на роботу. При цьому доцільно враховувати положення частини 4 статті 36 КЗпП України, а також підпункту 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону про автономізацію, згідно з якими у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації продовжується дія трудових договорів працівників, окрім випадків скорочення їх чисельності або штату. Таким чином, у разі перетворення комунальної установи у комунальне некомерційне підприємство ЗОЗ продовжує здійснювати свою діяльність в новій організаційно-правовій формі, з одночасним продовженням трудових відносин із найманими працівниками. До трудових книжок працівників новому роботодавцю достатньо внести відповідні записи про реорганізацію ЗОЗ та ознайомити з ними працівників. Якщо у рішенні власника про реорганізацію відсутній припис про затвердження штатного розпису ЗОЗ, — таке питання підлягає вирішенню його керівником у найкоротші терміни після призначення на посаду у створеному в результаті перетворення ЗОЗ. Також звертаємо увагу, що відповідно до частини 5 статті 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» (далі — Закон про колдоговори) у разі реорганізації ЗОЗ колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін. Відповідно до статті 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Так само умови колективних договорів, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними і їх забороняється включати до договорів (частина 2 статті 5 Закону про колдоговори). Частинами 4 та 5 статті 97 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оплату праці», держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету. Таким чином, незважаючи на втрату ЗОЗ статусу бюджетної установи у зв’язку з перетворенням у комунальне некомерційне підприємство, попередні умови оплати праці його працівників підлягають збереженню як мінімальні гарантії у колективному договорі перетвореного ЗОЗ, зокрема з урахуванням вимог нижченаведених постанов Кабінету Міністрів України: «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298; «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 29.12.2009 р. № 1418; «Про деякі заходи щодо підвищення престижності праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз» від 16.02.2011 р. № 123; «Деякі питання оплати праці працівників протитуберкульозних закладів» від 20.03.2013 р. № 174; «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги» від 27.03.2013 р. № 199; «Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу» від 30.12.2013 р. № 977; «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524, а також наказу Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 р. № 308/519. На підставі викладеного з метою забезпечення неухильного дотримання трудових прав працівників — членів Профспілки, керуючись положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», частини 2 статті 19, частин 1 та 6 статті 43 Конституції України, — закликаємо керівників ЗОЗ та керівників організацій Профспілки в межах компетенції забезпечити дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, зокрема і недопущення заборгованості по заробітній платі працівників охорони здоров’я.

Цим рішенням Київська міська рада повністю підтримує позицію Профспілки та визнає вкрай низький та несправедливий рівень заробітної плати та соціального захисту працівників охорони здоров’я, які не спроможні забезпечити своєю працею достатній життєвий рівень собі та своїм родинам. Викриває проблеми кадрового дефіциту та вимагає від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я України вжити дієвих заходів реагування щодо подолання «зрівнялівки» в оплаті праці та ліквідації порушення диференціації в оплаті кваліфікованого персоналу в галузі охорони здоров’я. Як зазначається у тексті звернення, у депутатів Київради викликає занепокоєннянедостатній обсяг фінансування сфери охорони здоров’я та відсутність оптимальної диференціації заробітної плати кваліфікованих медичних працівників. Все це призводить до відтоку медперсоналу до країн Європейського Союзу. “На 2018 рік витрати на охорону здоров'я складають 3,5% від ВВП, що не відповідає ні реальним потребам галузі, ні рівню фінансування визначеному ВООЗ (7% від ВВП). Попри збільшення питомої ваги видатків на оплату праці медичних працівників у загальному бюджеті, зростання середньої заробітної плати в охороні здоров’я відбувається вкрай повільно. Медичні працівники  заслуговують на більше. Ще одна проблема — укомплектованість лікарями складає близько 76%, третина працюючих —  пенсійного віку. Ніхто не захоче працювати в українських медичних закладах, де низькі зарплати та ще й виникають проблеми із їх виплатами”, - зазначила співавтор відповідного звернення, депутат Київради Ганна Свириденко. Велике занепокоєння на місцях також викликає наступне: у разі надання цілодобової медичної допомоги раніше у разі відпустки медпрацівника або лікарняного, інший персонал розподіляв між собою ці години та отримував додаткову зарплату. А сьогодні ці години входять у мінімальну заробітну плату. Санітарки та медичні сестри масово відмовляються виходити на роботу за своїх колег, які відсутні. Тому у Київраді пропонують підвищити на два тарифних розряди посадові оклади медичних працівників. Окремі слова вдячності за підтримку позиції профспілки ініціаторам рішення – депутатам Київської міської ради Ганні Свириденко та Марині Кочур.

В Олександрівській клінічній лікарні 29.03.2018 року  пройшло навчання  з питань охорони праці для завідувачів  відділень  Для проведення навчання були запрошені головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я Алексєєнко Т.С. та завідувач відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Мартинюк А.О. Загальний порядок проведення навчання з питань охорони праці встановлений Законом України «Про охорону праці» (ст. 18. «Навчання з питань охорони праці»). Виконання вимог Закону України «Про охорону праці» в частині проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Інженером з охорони праці Багно О.А. були  розроблені та затверджені білети для перевірки знань з загальних питань охорони праці. Завідувачам відділень було розказано, як правильно проводити інструктаж  на робочому місці, як заповнювати журнал інструктажів, журнал оперативного контролю. Відповідальний за пожежну безпеку в лікарні  показав як правильно користуватися вогнегасником. Розказав про правила пожежної безпеки в медичному закладі. 12.04.2018 року завідувач відділу охорони праці КМППОЗ Мартинюк А.О. відвідала Київську міську дитячу клінічну туберкульозну лікарню, яка  була створена в 1936 році і є єдиною лікарнею в місті, де надається спеціалізована допомога дітям, хворим на легеневі і позалегеневі форми туберкульозу, та дітям  з груп ризику по захворюванню на туберкульоз (діти з латентною туберкульозною інфекцією, діти з вогнищ туберкульозної інфекції, діти з ускладненим перебігом вакцинації БЦЖ), діти з остеохонропатією голівки стегнової кістки (хвороба Пертеса). Лікарня має акредитаційний сертифікат вищої категорії.  Виконує обов'язки головного лікаря Юрченко Ольга Святославівна - заступник головного лікаря з медичної частини. В лікарі створена і діє система охорони праці. В такій спеціалізованій лікарні  дуже важливо використовувати засоби індивідуального захисту та використовувати сучасні дезінфікуючі  заходи, а також використовувати бактерицидні лампи. Мартинюк А.О. взяла участь в роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці для завідувачів відділень. Всі завідуючі відділень отримали заліки . Під час відвідування лікарні, Мартинюк А.О. отримала запитання від завідувачів відділень про те, як проводити санітарну обробку бактерицидних ламп, які знаходяться високо на стелі. Під час обговорень всі дійшли висновку, що треба закупити спеціальні телескопічні швабри для того, щоб медичні працівники, які протирають лампи,   не працювали стоячі на драбині, бо вони не мають спеціального навчання при роботі на висоті. До Всесвітнього дня охорони праці проведено семінар-нараду для інженерів та відповідальних осіб за охорону праці в медичних закладах Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я спільно з Департаментом охорони здоров’я  організувала та провела 17 квітня 2018 року превентивний захід – семінар-нараду з охорони праці для керівників та інженерів  та відповідальних осіб за  охорону праці в медичних закладах. Від Департаменту охорони здоров’я КМДА була присутня Головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я КМДА Алексєєнко Т.С. Від Головного управління Держпраці в Київській області в семінарі прийняли участь  начальник відділу експертизи умов праці Дяченко Д.К., лікар з гігієни праці відділу гігієни праці Кузьменко Т.Д. Від Фонду соціального страхування страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М.  З вступним словом виступила головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я Алексєєнко Т.С.  Вона наголосила, що за останній рік Департамент приділяє особливу увагу питанням охорони праці в медичних закладах: проводяться перевірки закладів, проводиться навчання завідуючих відділень, проводяться семінари, надаються консультації з питань охорони праці. На семінарі були присутні більше 200 інженерів з охорони праці та відповідальні особи за охорону праці. На заході розглядалися питання, які найбільше турбують спеціалістів з охорони праці медичної галузі Києва: проведення медичних оглядів, проведення розслідувань нещасних випадків та виплати з Фонду соціального страхування, попередження пожеж в медичних закладах. Найгарячіше була дискусія, коли розглядалося питання проведення медичних оглядів. Лікар з гігієни праці відділу гігієни праці Головного управління Держпраці в Київській області Кузьменко Т.Д. у своєму виступі зазначила: Постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» п. 1 абзацом 5 визначено, що Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.          Розпорядження Кабінету Міністрів України « Питання Державної служби з питань праці» від 11 лютого 2016 року № 88-р щодо функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері  гігієни праці. Відповідно ст. 17 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.          Згідно наказу МОЗ України від 21.05.2007 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» п.1.1 Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України "Про охорону праці", визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року. Згідно зі ст. 13 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець: - забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; - забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; - організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів. Відповідальність керівника медичного закладу: -         згідно ст. 17 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної плати, який не пройшов обов'язковий медичний огляд. Лише за результатами лабораторно-інструментальних досліджень визначаються умови праці (оптимальні, допустимі, шкідливі або небезпечні) відповідно до Державних санітарних норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ  України від 08.04.2014  № 248 (далі - Гігієнічна класифікація праці), які передбачені п. 3.1 Наказу МОЗ України  від 21.05.07р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (наказ №246). Лабораторно-інструментальні дослідження проводяться на підприємствах, установах, організаціях, (надалі – підприємства) незалежно від форм власності й господарювання. Більшість  присутніх були не згодні з трактуванням Головного управління Держпраці в Київській області наказу №246 для медичних працівників. Доказували, що проведення лабораторно-інструментальних досліджень для всіх працюючих в медичних закладах (від головного лікаря до двірника) проводити недоцільно і дуже високовартісно. Тим паче, що наказ діє з 2007 року, а вимагати проведення досліджень почали в 2018 році. В медичних закладах немає змоги виділити кошти на проведення досліджень. Краще ці кошти витратити на поліпшення умов праці . Була прийняти резолюція, що наша профспілка напише звернення до Міністерства соціальної політики, до Міністерства охорони здоров’я  з метою перегляду наказу №246 , і надасть роз’яснення про проходження медичних оглядів для медичних працівників. Начальник відділу експертизи умов праці Управління з питань праці Дяченко Д.К. розповів про проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповів на чисельні запитання. В яких випадках проводиться атестація? У кожного працівника повинно бути своє робоче місце, на якому необхідно створити нешкідливі та безпечні умови праці. Але специфіка виробництва може бути пов’язана з шкідливими факторами. У таких випадках роботодавець повинен компенсувати працівникові «шкідливість» його роботи, виходячи з норм чинного законодавства. Наприклад забезпечити: - право на пільгову пенсію (списки  №1 та №2); - надання додаткової відпустки; - встановлення підвищеної оплати праці; - встановлення скороченого  робочого тижня; - видачу молока та лікувально-профілактичного харчування; - видачу спецодягу і засобів індивідуального захисту.   Виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища, що дозволяють працівникам претендувати на пільги та компенсації можливо лише провівши атестацію робочих місць за умовами праці, основна мете якої полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівником у сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці. Атестація робочих місць за умовами праці дозволяє дати комплексну оцінку усіх факторів виробничого середовища що впливають на стан здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.  Як проводиться атестація робочих місць за умовами праці?  Основними діючими нормативними документами, що регулюють процес проведення атестації, залишаються постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та «Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці», від 01.09.1992 № 41. До складу атестаційної комісії рекомендується включати заступників головного лікаря, працівників відділу кадрів, економістів, інженера з охорони праці, представників профкому.Атестаційна комісія:- здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;- формує необхідну правову і нормативно - довідкову базу і організує її вивчення; визначає й залучає в установленому порядку необхідні організації для виконанні спеціальних робіт;- організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлікацією, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;- складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організує їх дослідження;- установлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилення професія (посада) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі;- складає «Карту умов праці» на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць;- проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад із несприятливими умовами праці;- уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;- організує розробку заходів щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;- виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.В лікувально-профілактичних закладах, як правило, проводиться атестація робочих місць працівників рентгенкабінетів, лабораторій поліклінік та стаціонарів, харчоблоків (кухарів, робітників кухні), машиністів по пранню білизни (машиністів з прання та ремонту спецодягу), електрогазозварників, електромонтерів, операторів котельні.  Як визначити, чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці? Роботодавець повинен організувати та провести на своєму підприємстві атестацію робочих місць за умовами праці, якщо його виробництво (технічні процеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров’я працівника зараз чи в майбутньому. Для того, щоб з’ясувати, чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці необхідно вивчити норми охорони та гігієни праці щодо свого виробництва, а також: Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці та Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня. Знайшовши в цих документах роботи, фактори, професії, які є на робочих місцях у  роботодавця, обов’язково проводиться атестація таких робочих місць.  Якими можуть бути наслідки, якщо атестацію робочих місць за умовами праці не проводити? Якщо атестація робочих місць за умовами праці не проведена, а роботодавець несе затрати на виплату компенсацій і гарантій за роботу в шкідливих умовах праці працівникам, виникають питання з приводу правомірності таких виплат, та проблеми з оподаткуванням таких виплат. Якщо роботодавець не проведе атестацію робочих місць за умовами праці і не надаватиме працівникам належні гарантії та компенсації, кожний працівник, який працює в шкідливих умовах має право звернутися до суду з вимогою щодо відшкодування матеріального і морального збитку (відсутність проведеної атестації робочих місць за умовами праці стане доказом провини роботодавця.). Не проведення атестації робочих місць за умовами праці є порушенням законодавства про охорону праці. Зазначене порушення передбачає притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (ч.1 ст. 41 КУпАП). Кому потрібна атестація робочих місць за умовами праці? Атестація робочих місць за умовами праці потрібна: - роботодавцю, скільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається саме на нього. - працівнику, тому що атестація робочих місць за умовами праці є підставою для надання  пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних  умовах праці.  Яка передбачена відповідальність, за не проведення атестації робочих місць за умовами праці,  для роботодавця?  Не проведення атестації робочих місць за умовами праці призводе до порушення прав працівників, які фактично, виконують шкідливі або важкі роботи. Не отримуючи передбачені чинним законодавством пільги та компенсації, працівник має право розривати трудовий договір та звернутися за захистом своїх прав до суду, керуючись ст. 221 КЗпПУ. Якщо не проведення атестації робочих місць за умовами праці мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівнику, роботодавець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 КК України. В адміністративному законодавстві встановлено чітку норму яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, у вигляді штрафних санкцій.  Атестація робочих місць за умовами праці є обов’язковою лише за наявності шкідливих та небезпечних умов, у всіх інших випадках це право роботодавця, а не обов’язок. страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М. Страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М. розповіла про статистику нещасних випадків виробничого характеру в медичних закладах. Нажаль статистика по місту Києву в 2017 році погіршилася в порівнянні з 2016 роком. В 2016 році було зафіксовано 16 випадків, а в 2017 році – 22 нещасних випадки. Одною з основних причин цих нещасних випадків виявилося невиконання інструкцій з охорони праці.«Одна з головних функцій Фонду – у разі виробничого травматизму або професійної хвороби гарантувати людині, по-перше, компенсацію втраченого заробітку і, по-друге, фінансування відновлення її здоров’я та працездатності. Для цього ФССУ у повному обсязі фінансує надання потерпілим на виробництві медичної допомоги: від оплати діагностики, операцій і анестезії до забезпечення всіма потрібними ліками, гігієнічними виробами, медичним наглядом, протезуванням і відновним лікуванням за прямими наслідками страхового випадку», – наголосила Товстенко Т.М. Право на отримання лікарських засобів за рахунок коштів Фонду соцстрахування має кожен потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фондом фінансується 100% вартості препаратів та медвиробів, потреба в яких визначена МСЕК та лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я. Забезпечення відбувається в повному обсязі відповідно до потреби впродовж усього періоду до відновлення здоров’я. Завідувач відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Мартинюк А.О. доповіла про те, що  Міжнародна організація праці визначилася із темою цьогорічного Всесвітнього дня охорони праці. У 2018 році він відзначатиметься під гаслом: «Захищене і здорове покоління». Також Мартинюк А.О. розповіла, що наша профспілка оголосила про проведення огляд-конкурсу стану охорони праці в медичних закладах. Огляд-конкурс проводиться з метою підвищення уваги керівників і профспілкових комітетів медичних закладів до питань покращення роботи з охорони праці, мобілізації колективів трудящих на посилення роботи по профілактиці нещасних випадків на виробництві, зниженню захворюваності працюючих, забезпечення виконання колективних заходів по охороні праці.   Всім присутнім на семінар-нараді були роздані листки-опитування про семінар, також там можна було поставити питання, на які не встигли фахівці дати відповіді. Після аналізу всіх листків-опитувальників було видно, що такі превентивні заходи дуже потрібні. За п’ятибальною шкалою присутні оцінили проведення семінару на 4+.  Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я і в подальшому буде проводити зустрічі з відповідальними за охорону праці в медичних закладах, і буде запрошувати провідних фахівців з питань охорони праці. Завідувач відділу охорони праці  А.  Мартинюк