Новини

У своєму виступі Валентина Григорівна Гінзбург підтримала ініціативу Профспілки та головних медичних сестер про створення Ради медичних сестер м. Києва. Вона наголосила на важливості створення організації, яка б могла займатися суто професійними питаннями, сприяла підвищенню рівня практичних знань та вмінь медичних сестер, підняттю престижу професії, обміну досвідом, залученню молоді, вона також підтримала пропозицію щодо  проведення міського конкурсу професійної майстерності, розповіла про готовність лікувальних баз, та Київського медичного коледжу  сприяти підвищенню кваліфікації молодших медичних спеціалістів, висловила свою готовність допомагати у всіх напрямках роботи, вона сказала, що самі медичні сестри повинні створити Раду і обрати її голову за професійними якостями. Також до медичних сестер звернулася голова Профспілки Лариса Вячеславівна Канаровська, вона сказала, що профспілка не тільки ініціює створення Ради медичних сестер, але й готова надавати моральну і матеріальну підтримку для  організації і проведення семінарів, конгресів, професійних конкурсів. Заступник голови Профспілки Сергій Кубанський розповів, що проведені збори медичних сестер та семінар, під час зустрічей було і вирішено створити громадську професійну організацію при Профспілці, для цього необхідно обрати робочий орган. Медичні сестри запропонували обрати Раду у кількості 15 осіб так, щоб були представленні всі райони, заклади первинної та вторинної ланки. Таким чином, Рада медичних сестер міста Києва та голова Ради медичних сестер були обрані. Головою стала Загній Віталіна Миколаївна – старша сестра медична районного інформаційно-аналітичного центру Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва», з 2002 року вона працювала старшою та головною медичною сестрою, відповідальна, професійна, заступником обрали Грецьку Анелію Олексіївну – головну сестру медичну Київської міської клінічної лікарні № 1, також до складу ради увійшли головні медичні сестри клінічних лікарень та закладів первинної ланки, онкологічної лікарні та  лікарні швидкої медичної допомоги. Учасниці наради ознайомилися з проектом  Положення про Раду медичних сестер, яке буде затверджено на наступних зборах. Це дуже відповідальна справа і ми бажаємо Раді медичних сестер плідної роботи, направленої на підвищення професійного рівня, покращення умов роботи та морального клімату в колективах. Успіхів Вам наші шановні МЕДИЧНІ СЕСТРИ!

14 лютого відбулася нарада з підготовки до ІХ Всеукраїнського конгресу медичних сестер під головуванням директора Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії, д.м.н., професора Іллі Миколайовича Ємця. В нараді приймали участь члени організаційного комітету: голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Лариса Вячеславівна Канаровська, головний лікар Центру, д.м.н.  Володимир Аполлінарійович Жовнір, заступник з медсестринства,  головна медична сестра Інна Анатоліївна Піддубна, голова первинної профспілкової організації Тетяна Михайлівна Максименко. У 2018 році буде проведено ІХ Всеукраїнський конгрес медичних сестер з нагоди професійного свята, відкриття Конгресу відбудеться 10 травня в Києві в Національній опері України ім..  Визначена головна тема Конгресу «СУЧАСНЕ МЕДСЕСТРИНСТВО. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ»

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я висловлює щирі співчуття рідним, близьким та колегам Володимира Васильовича. Професійна медична та фармацевтична спільнота країни пам’ятатиме Володимира Васильовича як енергійну й чуйну людину, яка присвятила своє життя служінню людям, людину, найблагороднішій професії у світі. У пам’яті медиків Києва та всієї України Володимир Загородній назавжди залишиться як взірець справжнього, талановитого спеціаліста, відданого своїй справі, розумного та мудрого професіонала, Людини з великої літери. Володимир Васильович Загородній народився 14 листопада 1949 р. У 1977 р. закінчив Київський державний медичний інститут ім. О.О. Богомольця. Після закінчення вузу працював хірургом у клінічній лікарні в Київській області, а згодом — її головним лікарем. У 1996–2003 рр. обіймав посаду заступника начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення (ГУОЗ та МЗ) Київської міської державної адміністрації. З серпня 2003 по березень 2005 р. перебував на  посаді заступника міністра охорони здоров’я України. У 2005 р. повернувся на посаду заступника начальника ГУОЗ та МЗ КМДА та обіймав її до 2006 р. Останнім часом очолював Українську федерацію роботодавців охорони здоров’я. За значний внесок у розвиток медицини був нагороджений званням «Заслужений лікар України» та орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Мав науковий ступінь кандидата наук з державного управління.

6 лютого відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет). Однак через відсутність кворуму члени Комітету не змогли розглянути всі питання, які стояли на порядку денному засідання. У зв’язку із цим Ольга Богомолець, голова Комітету, запропонувала заслухати звіт про результати проведених Рахунковою палатою України аналізу стану залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій у частині реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — Проект) та аудиту цього Проекту, що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (далі — Міжнародний банк), та заходи, що вживаються МОЗ України для усунення виявлених раніше недоліків щодо його реалізації. Проект впроваджується МОЗ України та окремими обласними державними адміністраціями і спрямований на поліпшення надання послуг у сфері охорони здоров’я на місцевому рівні. Особливий акцент зроблено на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних, онкологічних захворювань та посилення спроможності МОЗ виконувати керівну роль у розробці політики в галузі охорони здоров’я. Реалізація проекту розрахована на 5 років — з 2015 р. до 2020 р., а сума позики Міжнародного банку на фінансування Проекту становить майже 215 млн дол. США. У зв’язку із цим Рахункова палата наприкінці 2016 р. в МОЗ провела спеціальний аудит щодо його реалізації, а влітку 2017 р. під час аналізу стану залучення та використання позики міжнародних фінансових організацій також дослідила стан впровадження цього Проекту. За результатами аналізу Рахункова палата зробила висновок, що хід реалізації Проекту є незадовільним, оскільки показник вибору спрямування та використання коштів позики знаходиться лише на рівні близько 4%, а залучені на його виконання кошти використовуються неефективно та в значно менших обсягах, ніж передбачалося. Аудит показав надмірне затягування початкового організаційного етапу впровад­ження проекту. Так, було укладено лише окремі договори на підготовку основ­них заходів, а більшу частину залучених коштів позики витрачено на консультативні послуги з управління Проектом та його супровід, решту — на послуги з підготовки реконструкції амбулаторій в декількох областях, закордонні навчальні поїздки й інформаційні кампанії. При цьому обсяг використаних коштів позики на дату аудиту майже дорівнював сумі бюджетних коштів, сплачених Україною кредитору за обслуговування цієї позики, а через несвоєчасне спрямування коштів і неефективні витрати у вигляді комісійних за резервування позики виплачено майже 650 млн грн. Головні причини незадовільного стану впровадження Проекту — неповна його підготовка, недоліки в організації та управлінні, неналежний контроль за ходом виконання. Підготовчий етап тривав майже 2 роки, але профільне міністерство не провело низки заходів, необхідних для його своєчасного та належного впровадження. Документи для реалізації Проекту розроблено із затримками очікуваних термінів і порушенням вимог встановленого Урядом порядку. Розроблене техніко-економічне обґрунтування Проекту, на підставі якого приймалося рішення про залучення позики, не містить опису субпроектів і необхідних розрахунків обсягів позики та їх реалізації. Не сформовано групи консультантів для щоденного управління проектом і координації їх діяльності за відповідними напрямами, а розроблена автоматизована інформаційна система управління документообігом містить ряд недоліків, зокрема щодо формування зведених планів і звітів, а також обліку ресурсів на місцевому рівні. Зазначені ризики та недоліки спричинили несвоєчасне та неефективне впровадження Проекту, а також створили підґрунтя для управлінських прорахунків у забезпеченні залучення необхідних підрозділів МОЗ до його виконання. Серед причин недоліків в управлінні Рахункова палата виділила часту зміну за період виконання проекту його координаторів у МОЗ, зокрема лише протягом 4 міс — з червня до вересня 2016 р. офіційними координаторами ставали 4 заступники міністра охорони здоров’я. До переліку основних проблем, які супроводжують хід проекту, аудитори Рахункової палати віднесли наступне: несвоє­часне або неповне забезпечення функціонування груп управління проектом як на центральному, так і на місцевому рівнях; планування та звітування здійснювалося в недостатніх обсягах або з недотриманням окремих процедур, встановлених порядків та угоди про позику; з недоліками та порушеннями здійснювалася процедура закупівель товарів та послуг. Серед основних причин затримок — недостатня обізнаність на місцевому рівні з процедурами закупівель; довготривале розроблення технічних завдань та специфікацій. А причинами непідписання договорів щодо закупівлі медичного обладнання було довготермінове вирішення питання обмеження термінів проведення процедури оцінки відповідності цього обладнання на підставі відповідних технічних регламентів. У свою чергу, Ольга Богомолець попросила П. Ковтонюка озвучити виконані саме Міністерством проекти, які включали не лише консультативні послуги. Оскільки у відповідь на депутатські запити МОЗ надсилає лише інформацію про те, що кошти Проекту витрачаються на консультаційні послуги. Також голова Комітету попросила надати відповідь на питання, який конкретно результат отримала Україна та пацієнти внаслідок використання кредитних коштів, які держава змушена буде віддавати. Адже питання не полягає в тому, щоб їх використати, а в тому, щоб це дало позитивний результат для системи охорони здоров’я. На це П. Ковтонюк зауважив, що Проектом передбачається використання коштів на 2 компоненти: регіональний, на який виділено 189 млн дол. з 214 млн., та центральний компоненти. І відповідно до договору про позику, кошти, виділені на реалізацію центрального компоненту, тобто профільному міністерству, передбачені саме на отримання консультативних послуг. Основною метою цього компоненту є посилення спроможності міністерства проводити реформи в галузі охорони здоров’я. Тому згідно з планом закупівель Міністерство проводить закупівлі саме консультативних послуг. «Іноді плутають компонент роботи групи впровадження Проекту з консультантами зовнішніми, які наймаються за планом закупівель. У МОЗ працює група впровадження, робота якої полягає в управлінні цим Проектом. Наймається спеціальний офіс фахівців, які за контрактами працюють і ведуть цей проект. Центральний компонент містить ще 5 підкомпонентів, і кожен з них передбачає також найм відповідних консультантів, експертів, щоб покращувати ці сфери», — зазначив заступник міністра. Він навів приклади реалізації підкомпонентів, зокрема, з впровадження електронної системи охорони здоров’я, у якому допомога Міжнародного банку відіграє значну роль, оскільки протягом звітного періоду для провадження цієї системи залучено естонську компанію, яка має досвід впровадження такої системи в Естонії та країнах Скандинавії. Дана компанія допомагає МОЗ розробляти архітектуру системи електрон­ного здоров’я, стандарти, які використовуватимуться для цієї системи, стратегію її впровадження на подальші роки, а також набір обов’язкових протоколів і словників, які стануть необхідними для побудови центрального компоненту електрон­ної системи охорони здоров’я. Окрім цього, наразі триває проект із запровадження системи діагностично споріднених груп. Було придбано австралійський класифікатор DRG, який адаптовано до українських реалій фахівцями-клініцистами, робота яких оплачувалася за кошти Проекту. Також планується придбати програмне забезпечення, яке відповідає за групування кодів, і воно розповсюджуватиметься в тих регіонах, які впроваджуватимуть цей Проект. Для цього в кожному з регіонів за кошти Проекту утворено спеціальну групу з впровадження DRG. Було проведено відповідні тренінги. Ця робота ведеться МОЗ для переходу на принцип «кошти йдуть за пацієнтом» для стаціонарної медичної допомоги, реалізацію якого відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено до 2020р. Ігор Шурма, член Комітету, підкреслив, що хоча Проект називається «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», однак незрозуміло, що українські пацієнти отримали від його реалізації. «Що люди отримали? Ви говорите про освоєння коштів, ви поїдьте по селах, що люди отримали від 214 млн дол.? Це майже 6 млрд грн. Ми ж за цю позику платимо щороку 1,2 млн дол. відсотків. Більше того, коли не використовуються кошти, за депонування грошей, які своєчасно не беруться, треба сплачувати кошти з українського бюджету. У 2015 р. передбачалося 33 млн грн. для МОЗ, а використали менше половини виділених коштів — 43%. Більша їх частина — 11 млн грн. — пішла на виплату разової комісії за відкриття послуг. Решта — на оплату послуг консультантів і перекладачів; оплату участі в семінарах і навчанні; підтримку групи з впровадження Проекту. На обласному рівні ситуація була не краща. У державному бюджеті закладалося 130 млн, а області змогли освоїти 6,5 млн. У 2016 р. на виконання програми знову було зарезервовано 33 млн грн., а витратили лише 20% відповідно до звіту Рахункової палати. Субвенції областям тоді становили 180 млн грн. і тільки 20% вдалося освоїти. Однак при цьому в Дніпропетровській обл. не закупили передбачене обладнання для 39 амбулаторій, а в Запорізькій — меблі та обладнання для Цент­рів первинної медико-санітарної допомоги; у Закарпатській — інвентар для відділення інвестиційної кардіології; у Львівській — обладнання для мікроскопічної променевої діагностики; у Рівненській — 18 машин швидкої допомоги. Тому дивіться, що відбувається. Скажіть, будь ласка, скільки громадян України, фахівців отримали заробітну плату та робочі місця? Усе закордонні фахівці. Так виходить, що нам дали із закордону кредит, за який ми маємо заплатити гроші. За цей кредит приїжджають із-за кордону фахівці, яким сплачується зарплата, і за це ми ще повинні заплатити відсотки, а якщо ми несвоєчасно це організували, то ми ще платимо гроші за несвоєчасність використання наданих коштів. І коли ми говоримо про те, що в Україні немає грошей та існує позика майже в 6 млрд грн, то все, що відбувається, інакше як злочин назвати неможна», — наголосив І. Шурма. У зв’язку із цим він попросив О. Богомолець усі факти, наведені Рахунковою палатою, передати у правоохоронні органи. За матеріалами сайту http://www.apteka.ua, автор Євген Прохоренко, фото Сергія Бека.

6 лютого 2018 року відбулося чергове засідання Комітету з питань охорони здоров'я ВРУ за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 26/1, готельний комплекс «Київ», 5-й поверх. На порядку денному засідання підкомітету - оцінка ступеню готовності нормативно-правових актів, які повинні бути розроблені Міністерством охорони здоров'я України і затверджені Кабінетом Міністрів України для імплементації законів про автономізацію медичних закладів та про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення.

8 лютого на базі ДП «Клінічний санаторій «Жовтень» за ініціативою медичних сестер, висловленою під час нарад, Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я провела семінар, на якому розглядалися актуальні питання в роботі медичної сестри та прийняли участь 80 медичних сестер міста Києва. Відкрила семінар голова Профспілки, заслужений працівник охорони здоров’я  Лариса Вячеславівна Канаровська, вона подякувала медичним сестрам за ініціативу та активність, оголосила питання які будуть розглянути на семінарі, розповіла про зустріч з директором Департаменту охорони здоров’я щодо проведення урочистостей з нагоди  Всесвітнього дня медичної сестри, ІХ Всеукраїнського конгресу та конкурсів професійної майстерності.  Учасників привітав Владимиров Олександр Аркадійович директор ДП «Клінічний санаторій «Жовтень», д.м.н., професор завідуючий кафедрою медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Він сказав, що не вперше санаторій зустрічає медичних сестер, пригадав конгреси, які проводилися на базі санаторію, побажав успішної роботи. Від Департаменту охорони здоров’я з привітанням виступила Старча Тетяна Михайлівна - начальник відділу управління персоналом. Про правовий статус медичної сестри розповів заступник голови Профспілки Сергій Кубанський. Він звернув увагу на те, що медичні сестри мають не тільки загальнолюдські та професійні обов’язки, але й права і повинні знати про це та вміти захищати себе, в будь якому випадку вони мають право звернутися до Профспілки і це звернення повинно бути не просто розмовою в коридорі, а офіційне це дуже важливо. Профспілка надає безкоштовні консультації з усіх питань правового захисту на робочому місці, та в особливих випадках безкоштовно надає послуги адвоката. Також він зупинився на взаємовідношеннях з пацієнтами, про медичну етику, дуже важливо, що б на кожному робочому місці був алгоритм дій – що робити у випадках, коли пацієнт відмовляється від призначених процедур, або грубить і навіть погрожує або нападає на медпрацівника. Про законодавство щодо дотримання належного санітарно гігієнічного та протиепідемічного режиму в закладах охорони здоров’я  доповіла  Вахнюк Оксана Вадимівна – викладач Київського медичного коледжу ім.. П.І.Гаврося. Наступне питання про синдром емоційного виснаження в професійній діяльності медичної сестри доповіла викладач коледжу, голова циклової комісії вузьких клінічних дисциплін Пленова Наталія Петрівна, учасницям дуже сподобалась доповідь, особливо рекомендації для збереження врівноваження та упевненості в собі під час роботи. Також  медичні сестри зацікавилися досить актуальним сьогодні питанням про щеплення та роль медичної сестри, яке доповіла викладач коледжу Червона Ганна Магомедівна, вона зацікавила слухачів проблемним питанням, робити чи не робити щеплення, яке дуже часто задають медичним працівникам пацієнти та як на це професійно відповідати, розповіла про відмінності та переваги сучасних вакцин. Особливо відмітили слухачки доповідь Мартинюк Анжели Олександрівни – технічного інспектора праці Профспілки, вона розповіла про важливі питання в організації заході з охорони праці, відповідальним за це є керівник закладу, але більша частина здійснення та контролю покладається саме на плечі головної або старших медичних сестер, тому для них інформація була дуже корисна. Вона розповіла про необхідність використання і в ніякому разі не нехтування засобами індивідуального захисту, про алгоритм дій при отриманні травми на робочому місці, або оформленні професійного захворювання, про атестацію робочих місць, необхідність проведення лабораторних досліджень робочих місць, про інструктаж з техніки безпеки та ведення журналів. Після лекцій учасницям семінару було проведено екскурсію по території санаторію «Жовтень» та звичайно фото на згадку біля 900-річного дубу.  Медичні сестри висловили подяку голові Профспілки Ларисі Вячеславівні за організацію семінару та виявили бажання продовжити цю роботу та намітили  питання наступних семінарів.

На порядку денному засідання постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту розглядалися такі питання: 1. Про розгляд доручення Київського міського голови Кличка В.В. від 15.01.2018 № 08/КО-137(п) щодо підтриманої електронної петиції «Закрити школи м. Києва та Київської області на карантин у зв’язку з епідеміологічної ситуації», є лист Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2018 № 061-783/03.03.  Доповідачі:директор Департаменту охорони здоров’я  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  2. Про розгляд звернення депутата Київської міської ради Пабата О.В. щодо ситуації, яка склалася із плановою вакцинацією дітей та підлітків у м. Києві (вх. від 18.01.2018 № 08/779). Доповідач:директор Департаменту охорони здоров’я  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).  3. Про розгляд звернення депутата Київської міської ради Лобан Ю.М. щодо питання розподілу коштів із бюджету міста Києва Департаментом охорони здоров’я  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) районним управлінням охорони здоров’я   (вх. від 22.01. 2018 № 08/1002). Доповідачі: перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю.,  директор Департаменту охорони здоров’я  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), представники районних в місті Києві державних адміністрацій.  4. Про розгляд листа Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо заслуховування звіту головного лікаря Денисюк Л.І. про діяльність Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» (вх. від 20.12.2017 № 08/21781). Доповідачі:головний лікар Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока», директор Департаменту охорони здоров’я  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 5. Про розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року № 790/1794 «Про затвердження Порядку встановлення засобів обліку гарячого та холодного водопостачання за рахунок коштів бюджету міста Києва окремим пільговим категоріям населення міста Києва» (доручення заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 29.12.2017 № 08/231-3297/ПР), є витяг із протоколу № 1/61 засідання постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу від 22.01.2018 (вх. від 23.01.2018 № 08/284-8) Доповідачі:заступник голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв П.О., директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури   виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).  А також  питання про  передачу в оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиному претенденту на право оренди, та інші Детально ознайомитися можно:    https://youtu.be/AScgLKHGTcM 

Знищення швидкої допомоги призведе до подальшого скорочення населення України Сьогодні по всій країні медики швидкої допомоги розпочали тижневу акцію протесту — рівно о 12.00 вони включили на автомобілях сирени, щоб висловити свою незгоду з планами уряду ліквідувати службу екстреної медичної допомоги та перетворити її на медичне таксі. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. За її словами, акція протесту медиків швидкої триватиме тиждень. Лікарі сподіваються привернути до проблеми увагу суспільства та розраховують на його підтримку. “Знищення “швидкої” нанесе значного удару по людському потенціалу України, адже знизить якість надання екстреної допомоги, призведе до суттєвого збільшення смертності під час госпіталізації важко хворих і травмованих, а також сприятиме подальшому скороченню кількості населення в Україні”, — заявила Ольга Богомолець. Як зауважила народний депутат, десятиліттями ці героїчні люди виїжджали на допомогу до пацієнтів за першим викликом, часто ризикуючи навіть власним життям. Для західних країн дипломований лікар у швидкій — це диво, адже там вони не погоджуються працювати по лінії швидкої. На Заході замість лікарів їздять парамедики, які володіють найпростішими навичками надання першої допомоги і головне завдання яких швидко доставляти людей до лікарень. Так само тепер хочуть зробити і в нас. За словами Ольги Богомолець уряд, впроваджуючи так звану “медреформу”, не врахував низку принципових проблем, властивих для України: погані дороги, довгі відстані до лікарень, велику кількість сільського населення та незадовільну якість автопарку. За таких умов, на переконання депутата, десятки тисяч пацієнтів щороку вмиратимуть ще до лікарні: парамедики просто не встигнуть їх довезти без термінової висококваліфікованої медичної допомоги від лікаря-фахівця. Ольга Богомолець закликала громадян України виступити за збереження швидкої медичної допомоги, та підписати відповідну петицію до Кабміну, розміщену на урядовому порталі. В іншому випадку дуже скоро українці опиняться без кваліфікованої екстреної допомоги і будуть покинуті державою напризволяще. ПЕТИЦІЯ - https://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/1449 ПЕТИЦІЯ ПРОТИ РУЙНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 02 січня 2018 року для громадського обговорення Міністерством охорони здоров’я України було оприлюднено Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» (далі – Проект). Цим Проектом пропонується запровадити «парамедичні» бригади екстреної допомоги в Україні. За задумом авторів цього Проекту, після сплину строку перехідного періоду (01 січня 2023 р.) лікарські та фельдшерські бригади екстреної медичної допомоги припинять своє існування ВЗАГАЛІ. Лікарі втратять роботу, фельдшери, які не отримали кваліфікацію парамедика та не навчилися керувати спеціальним транспортним засобом – втратять роботу. Втратять роботу і молодші медсестри та водії, які не стануть медичними техніками.  Відповідно надавати медичну допомогу НАМ, громадянам України, нашим РІДНИМ, нашим ДІТЯМ до НАШОЇ оселі кваліфіковані ЛІКАРІ та МЕДИЧНІ ПРАЦІВНИКИ вже НЕ ПРИЇДУТЬ. Таким чином Міністерство охорони здоров’я України і надалі здійснює руйнування системи екстреної медичної допомоги для НАС – ВСІХ УКРАЇНЦІВ. Під красивими гаслами та обіцянками переслідується лише єдина мета – економія коштів (наших коштів – платників податків), скорочення бюджетного фінансування за рахунок скорочення кадрового потенціалу. Якщо вам не байдуже Ваше майбутнє, не байдуже те, що завтра до Вас чи Ваших рідних в екстреному випадку може ніхто не приїхати, що Ви чи Ваші рідні не зможуть отримати якісну то своєчасну медичну допомогу – приєднуйтесь до вимог цієї петиції! Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, а також інших міністерств та відомств наших вимог, а саме: 1. Припинити нав’язувати в нашій державі та впроваджувати «парамедичну» систему надання екстреної медичної допомоги. 2. Відкликати та зняти з розгляду проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги». 3. Безумовного дотримання при реформуванні Закону України «Про екстрену медичну допомогу». 4. Зберегти в системі екстреної медичної допомоги України і після 2023 року лікарські та фельдшерські бригади екстреної (швидкої) допомоги. 5. Видатки на екстрену медичну допомогу планувати та відображати в розрахунку видатків на охорону здоров’я окремою статтею, по окремо розробленій формулі з врахуванням нормативу забезпеченості. 6. Виділити кошти з державного бюджету для централізованого придбання автомобілів екстреної (швидкої) медичної допомоги, та вдосконалення системи симуляційних центрів. Наше майбутнє в наших руках! Петиція №41/001449-18еп. Дата початку збору підписів: 17 січня 2018 р. До кінця збору підписів залишилось: 77 днів. Автор: Стахова Наталія Іванівна

Рішення селекторної наради з питання реформи екстреної медичної    допомоги                                   м. Київ                                                                    23 січня 2018 року  1. Зазначити, що працівники центрів ЕМД та МК виступають категорично проти прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», згідно  якої з 01 січня 2023 року ліквідовуються лікарські та фельдшерські бригади і вводиться «парамедична» система надання екстреної медичної допомоги в Україні.       2.1. взяти активну участь в громадському обговоренні проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги»на сайті МОЗ emdato@ukr.net     2. Керівникам, профспілковим комітетам обласних Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: 2.2. провести активну інформаційно-роз’яснювальну роботу з підтримки електронної петиції на сайті Кабінету Міністрів України щодо недопущення руйнування системи екстреної медичної допомоги в Україні.      3. Провести Всеукраїнську акцію протесту працівників системи екстреної медичної допомоги, ініційовану первинною профспілковою організацією Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, у формі одночасного ввімкнення на спеціалізованих санітарних автомобілях бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигналів з 12 год. 00 хв. по 12 год. 05 хв. в період 29 січня по 02 лютого 2018 року.        4. Звернутись до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. з проханням не вносити зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги».          Президент ВГО «Асоціація працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф»                             А.В.Рогов        Голова первинної профспілкової організації Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва          Н.І.Стахова