Новини

Щиро вітаю вас із професійним святом Днем юриста! Ви обрали нелегку, але дуже потрібну людям професію. На вас покладено відповідальні завдання по зміцненню законності в державі та захисту прав і свобод співвітчизників. Шановні правові інспектори праці профспілок, спеціалісти правових служб ФПУ, її членських організацій! Прийміть слова вдячності за ваш професіоналізм, наполегливість, відповідальність та принциповість у справі відстоюваннятрудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок. Бажаю всім вам миру, добра, щастя та нових професійних досягнень. Нехай завжди у ваших домівках панує мир, спокій та благополуччя. З повагою, Голова Ради                                        Канаровська Л.В.

У роботі форуму взяли участь керівництво Федерації профспілок України та її членських організацій, Міністр соціальної політики Людмила Денісова, Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Петро Цибенко, віце-президент Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, представники Адміністрації Президента України, міністерств та відомств. У доповіді Голови ФПУ Григорія Осового, виступах учасників форуму зазначалось, що 7 жовтня Міжнародна конфедерація профспілок щорічно відзначає Всесвітній день дій за гідну працю. Цей день мобілізує членів профспілок на боротьбу за реалізацію свого права на гідну працю та гідне життя. У понад ста країнах світу цього дня відбуваються тисячі заходів за участі мільйонів трудящих, які нагадують урядам і роботодавцям своїх країн про необхідність економічного зростання, що базується на гідній праці і створенні нової глобальної економіки, в центрі якої має бути людина. У цьому році з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю Федерація профспілок України проводить Всеукраїнський форум профспілок. До участі в ньому було запрошено Президента України Петра Порошенка і Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка. На жаль, вони не змогли взяти участь у форумі, не зважаючи на те, що у профспілок, які представляють трудові колективи, об'єднують мільйони працівників, до них накопичилось чимало запитань. Зокрема, підкреслювалось у доповіді і виступах, сьогодні трудящі України стали основними заручниками світової фінансово-економічної кризи та економічного протистояння з Росією і військового конфлікту на Сході країни. Організація об'єднаних націй, при Економічній і соціальній раді якої ФПУ має консультативний статус, неодноразово вказувала на те, що в Україні існує чимало проблем з дотриманням, перш за все Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, головним чином через високий рівень бідності переважної більшості населення. За офіційними даними, близько 30 % населення України досі перебуває у стані бідності. Якщо застосовувати критерій бідності, встановлений Світовим банком, який дорівнює денному споживанню у 3 долари США, то до категорії бідних в Україні треба віднести майже 70 відсотків її населення. Незважаючи на «революцію гідності», що відбулась в Україні, органи влади так і не забезпечують реального виконання узятих нашою державою на себе міжнародних зобов'язань, що стосуються трудових прав громадян, зокрема, щодо безперешкодного здійснення громадянами права на працю, гарантування рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності. Рівень заробітної плати більшості працюючих у країні не може забезпечити навіть мінімальних потреб їх сімей. Вже понад десятиріччя наша влада і підприємці не можуть подолати таке ганебне явище, як заборгованість з виплати заробітної плати, загальна сума якої на 1 вересня цього року сягнула 1 мільярду 424 мільйони гривень. 251 тисячі працівників (що дорівнює населенню середнього українського обласного центру) економічно активних підприємств не виплачується заробітна плата. На сьогодні, за даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, 4,5 мільйона працівників (майже кожен третій) працюють нелегально, без оформлення трудових відносин. За оцінками експертів, близько 200 мільярдів гривень заробітної плати (близько 40% від офіційного фонду оплати праці в країні), виплачується неофіційно «в конвертах», тобто без сплати податків і єдиного соціального внеску, що спричиняє десятки мільярдів збитків державі, Пенсійному та іншим фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування через що мільйони трудящих та члени їх сімей залишаються беззахисними перед свавіллям роботодавців. Профспілки розуміють, в якій складній ситуації зараз знаходиться держава, а також важливість прийняття Урядом невідкладних заходів для вирішення першочергових проблем, пов'язаних з військовими діями на сході країни. Сьогодні як ніколи необхідна єдність та згуртованість України, однак її неможливо досягти, порушуючи принципи соціального діалогу. Профспілки неодноразово наголошували на неприпустимості вирішення державних проблем за рахунок працівників та соціально вразливих верств населення. В умовах загрози цілісності країни, продовження військових дій на Сході країни, профспілки утримувалися від публічної критики влади та протестних дій. Однак тотальний наступ на законні права працівників та профспілок, залишаючи незмінно високими прибутки бізнесу, все більші викликає протести спілчан. У виступах наголошувалось, що сьогодні ні уряд, ні парламент, ані Президент України не дають відповіді на питання: «Коли населення України буде жити краще?». Урядові прогнози на 2015-2017 роки не передбачають реального зростання доходів населення і поліпшення якості життя. Зокрема у проекті Держбюджету-2015, який показує, яким буде курс реформ, планується «збільшення» розмірів державних соціальних стандартів та гарантій лише на 5,4%, при інфляції майже 10 %. Враховуючи прогнозований рівень інфляції у цьому році - близько 20% та заморожені розміри зарплат і пенсій, це призведе до інфляційного знецінення споживчої вартості держсоцстандартів майже на третину. Маючи ґрунтовні напрацювання та практичний досвід в оцінці соціально-економічних та інших соціальних процесів країни, профспілки готові до конструктивної співпраці у формуванні єдиної, узгодженої державної політики реформ в Україні. Учасники Всеукраїнського форуму профспілок, вимагають передбачити в Стратегії реформ - 2020 прийняття та реалізацію конкретних державних програм щодо скорочення бідності та кардинального зменшення розриву між багатими та бідними, а також пропонуємо включити наших представників до складу відповідних робочих органів за окремими напрямами реформ. Як зазначалось у виступах, лише в поточному році двічі запроваджено заходи жорсткої економії коштів, проте для високопосадовців цього виявилось недостатньо, і замість впровадження механізмів справедливого розподілу доходів продовжується політика «затягування пасків» простого робітника. При цьому це робиться не на період військових дій чи економічної кризи, а відбувається скасування соціальних гарантій шляхом вилучення їх із діючих законів. Крім того, заморожування й так низького розміру мінімальної заробітної плати призвело до падіння платоспроможності більшості громадян (за прогнозами Уряду ще й матиме продовження в 2015 році), що потребує багатомільярдних видатків з бюджету на допомоги та субсидії малозабезпеченим верствам населення, зростання дотацій Пенсійному фонду, а також провокує стрімке збільшення боргів за житлово-комунальні послуги тощо. Профспілки наполягають, що лише підвищення заробітної плати, яка має забезпечувати платоспроможність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасної сплати комунальних платежів, дозволить відновити економічну активність, розширити сферу зайнятості, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та європейськими стандартами. На жаль, наміри щодо скорочення бідності серед працюючих, зростання легальної зайнятості, скорочення розриву в оплаті праці українців і їх колег в Євросоюзі, визначення, нарешті, кінцевих термінів подолання ганебного явища заборгованості з виплати зарплати тощо не знайшли місця в урядових планах: ні в проекті Державного бюджету на 2015 рік, ні в прогнозах на 2016-2017 роки.   Як зазначив у своєму виступі Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Петро Цибенко, «ми маємо в Україні унікальне явище - бідність серед працюючих». Він підкреслив, що навіть за офіційними даними, заборгованість по заробітної платі досягла 1,5 млрд. гривень. Вже 18 років перераховується соціальний кошик, який має змінюватись раз на п'ять років. В Україні до того ж почався процес знищення системи державного соціального страхування. В намірах Уряду - загроза передачі бюджету Пенсійного фонду до Держбюджету. Все це, сказав народний депутат, не може не турбувати. Перший заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості України Валерій Мамченко наголосив на необхідності більш рішуче відстоювати соціально-економічні права та інтереси людини праці. «Шахтарі з червня не отримують зарплату і пенсію, - заявив він. - Тому, якщо Уряд не бажає вести з профспілками нормальний соціальний діалог, ми маємо проводити масові акції протесту, створювати свою політичну партію, вступати в активну політичну діяльність». Про проблеми, які турбують трудовий колектив київського ДП «Антонов» проінформував голова профкому підприємства Віктор Гузка. Він зазначив, що відбуваються спроби рейдерського захоплення «Антонова». Але члени профспілок готові і надалі захищати свого директора, своє підприємство. І вимагають від Уряду зробити все, щоб припинити ці атаки на підприємство. Міністр соціальної політики Людмила Денісова у своєму виступі розповіла про те, як здійснюються соціальні виплати для жителів зі сходу України. За її словами, на сьогодні немає технічної можливості перерахувати кошти до міст, які знаходяться під контролем бойовиків, терористів. «Ми спочатку намагалися довозити туди гроші, але гинули люди, які їх супроводжували, і гроші до одержувачів не доходили, - сказала вона. - На жаль, сьогодні неможливо доставити кошти туди, де йдуть бої». Міністр звернулась до представників профспілок Донецької і Луганської областей з проханням порадити, як краще забезпечити отримання зарплат і пенсій у цьому регіоні. Людмила Денісова підкреслила, що затримок з виплатами пенсій не буде. Що стосується розвитку соціального діалогу, то Міністр зазначила: «Соціальний діалог необхідний для прогресу нашої країни. Тому Уряд зацікавлений в його розвитку». Інформацію взято з сайт ФПУ (www.fpsu.org.ua)

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я спільно з Меморіальним комплексом "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" провела екскурсію "Дорогою війни".

В 2014 році виповнюється столітній ювілей діяльності на ниві охорони здоров'я та медичної освіти одного з найпопулярніших лікувально-профілактичних закладів м. Києва, науково-освітньо-лікувального центру - ДЗ «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України». Славний історичний шлях, який пройдений лікарнею, її колективом і пацієнтами, свідчить про успішність її функціонування на сам перед як науково-освітньо-лікувального комплексу. ДЗ «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» є також одним із найстаріших лікувальних закладів м. Києва і ось вже 80 років є однією із основних клінічних баз Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В 1913 році було розпочате на виділеній Київською міською думою на прохання німецької лютеранської громади земельній ділянці між теперішніми Обсерваторною та Гоголівською вулицями будівництво Євангелічної лікарні за проектом мюнхенського архітектора Кульмана.  Вже в липні 1914 року воно було успішно завершено. Безпосередньо в приміщенні лікарні («на кругу») знаходилась культова споруда кірхи. Будівля мала оздоблення в романському стилі із баштами, вітражами, шпилями та черепичним дахом. Проте одразу після закінчення будівництва Євангелічної лікарні почалась Перша світова війна, на її базі був розгорнутий військовий шпиталь для тяжкопоранених солдатів і молодших офіцерів. В 1918 році будівлю лікарні знову передано лютеранській громаді м. Києва. В ній було відкрито лікувальний заклад, на базі якого вже в 1920-1921 роках почала працювати кафедра терапії Київського медичного інституту  (з 1920р.- Київська медична академія, з 1921р. - Київський  медичний інститут), яку очолював А.К. Зіверт. Лікарня була розрахована на 60 ліжок (30 загальнотерапевтичних та 30 хірургічних). В 1921 р. лікарня була переобладнана на 100 ліжок та передана відділу охорони здоров'я Південно-західної залізниці та Дніпровського басейну. Першим головним лікарем був А.В. Бєлов, його змінив видатний організатор охорони здоров'я І.Г. Окропарідзе. Після нього головним лікарем став Ф.Ф. Петрипін. В цей період до роботи в лікарні було залучено багато сестер милосердя із черниць закритого радянською владою Покровського монастиря. Весь середній та молодший медичний персонал лікарні цього монастиря складали тільки спеціально підготовлені сестри-черниці, які здійснювали догляд за хворими та ретельно виконували всі призначення лікарів. Їхня плідна праця, відданість ідеям чернецтва та милосердя багато в чому визначали результати лікування. Лікарня в той час обслуговувала працівників як залізничного, так і водного транспорту. Як лікарня для обслуговування водників стаціонар функціонує з 1933 року, після розділу об'єднаних лікувальних закладів залізничного та водного транспорту на самостійні. Першим головним лікарем лікарні для обслуговування водників був Г.Є. Ромбульт. Із 1938 року Київській лікарні водників доручено здійснювати керівництво організацією лікувальної допомоги працівникам водного транспорту всієї України. Г.Є. Ромбульт очолював лікарню до 1961 року, коли його змінив М.І. Кулагін, а з листопада 1963 року до 1975 року головним лікарем лікарні був к.мед.н. В.О. Чистяков, у 1975-1999 роках головний лікар - заслужений лікар України В.П. Українець, у 1999 - 2013 роках головний лікар - к. мед. н., заслужений лікар України С.А. Пранік, з 2013 року головний лікар - професор Д.Р. Шадлун. В 1934 році лікарня для обслуговування водників стає основною клінічною базою кафедри, заснованої В.М. Івановим. Від часу існування клінічної бази до 1962 року терапевтичну клініку лікарні очолював академік АН УРСР та АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР Вадим Миколайович Іванов. Після його смерті терапевтичну клініку лікарні з 1962 року по 1987 рік очолював один із його найближчих учнів - заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР та премій імені академіків М.Д. Стражеска та Ф.Г. Яновського НАН України професор А.П. Пелещук. У 1987-1989 роках кафедрою завідував академік НАН і НАМН України А.С. Єфімов, а з 1990 року - професор А.С. Свінціцький. В 1936-1938 роках у дворі лікарні була побудована двоповерхова будівля, на першому поверсі якої розмістилася лабораторія, а на другому - терапевтичне відділення. Нині адміністративний корпус. Амбулаторне медичне обслуговування працівників річкового флоту було організовано з 1920 року, а в 1921 році було відкрито поліклініку в тому будинку, де вона і нині розташована по вул. Сагайдачного, 10. Важливим для підвищення ефективності надання медичних послуг стало об'єднання в 1948 році поліклініки водників з лікарнею. З середини 1956 року лікарня перейшла в безпосереднє підпорядкування Міністерства охорони здоров'я УРСР та одержала назву «Київська клінічна лікарня МОЗ УРСР для обслуговування водників». З 1952 року на базі лікарні працював відділ клінічної фізіології Інституту фізіології ім. акад. О.О. Богомольця АН УРСР. Спочатку його очолював академік В.М. Іванов, а після його смерті - професор Є.Л. Ревуцький. В 1958 році було розпочато, а в 1962 році закінчено будівництво триповерхової добудови до головного корпусу  лікарні з аудиторією. Ця добудова відповідала архітектурному стилю лікарні та була органічно пов'язана з клінікою, що вже існувала і являла собою комплекс необхідних підрозділів і служб. В лікарні було розгорнуто 250 ліжок, приймальне відділення, рентгенвідділення, нефрологічне відділення з апаратом «штучна нирка», відділення функціональної діагностики, лабораторія, три терапевтичних відділення, хірургічне відділення з гінекологічними ліжками, фізіотерапевтичне та неврологічне відділення. Постановою Ради міністрів УРСР в 1962 році терапевтичній клініці лікарні присвоєне ім'я академіка АН УРСР та АМН СРСР, професора В.М. Іванова, який очолював кафедру і клініку Київського медичного інституту на базі лікарні у 1934-1962 роках та багато зробив для її розвитку та розширення. З червня 1962 року лікарня стала також базою відділу клінічної неврології Інституту фізіології ім. акад. О.О. Богомольця АН УРСР. На чолі цього відділу та клініки стояла видатна учениця академіка Б.М. Маньковського - професор Г.Д. Дінабург. У 1967 році було почато, а в 1971 році закінчено будівництво 9-ти поверхової будівлі для урологічних та нефрологічних відділень лікарні. кількість ліжок в лікарні була доведена до 440. Урологічне та нефрологічне відділення стали базою Науково-дослідного інституту урології та нефрології МОЗ УРСР. В 1972 році в лікарні вперше в Україні була здійснена успішна трансплантація нирки. Відділом терапевтичної нефрології інституту з 1965 по 1973 рік завідував (за сумісництвом) професор А.П. Пелещук, а з 1973 року - його учень академік НАМН України, професор Л.А. Пиріг. Директором інституту був професор В.С. Карпенко. Координував роботою з гемодіалізу та трансплантації нирок професор М.Т. Терехов. В 1975 році урологічний корпус відокремився від лікарні і був повністю переданий Науково-дослідному інституту урології та нефрології МОЗ УРСР. В 1974 р. на базі лікарні був створений республіканський алергологічний центр, який тут працював три роки. Хірургічним відділенням лікарні протягом багатьох років завідував видатний український хірург, заслужений лікар УРСР, доцент Б.З. Архімович. Гінекологічні ліжка курували професори Е.Л. Янкелевич, Петербурзький та доцент Сукачов М.С. Сьогодні колектив науково-освітньо-лікувального комплексу забезпечує висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу більше 30 тисячам населення. Надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу в амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних умовах співробітникам центральних органів виконавчої влади, які не стоять на обліку Державного управління справами, співробітникам судів усіх рівнів, річковикам Київського воднотранспортного вузла, співробітникам Закладу, стаціонарну допомогу студентам студентської поліклініки, підприємствам, установам та організаціям відповідно до договорів та іншим категоріям населення (визначений контингент населення). До його складу входять поліклініка для обслуговування населення; відділення загальної практики - сімейної медицини; стаціонар на 195 ліжок; три здоровпункти в навчальних закладах. Сьогодні в стаціонарі лікарні три відділення внутрішньої патології (гастроентерологічне, терапевтичне, кардіологічне), неврологічне, хірургічне, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення функціональної діагностики, клініко-діагностична лабораторія, фізіотерапевтичне відділення та відділення ультразвукової, ендоскопічної та рентгенологічної діагностики. Лікарня акредитована на вищу категорію, 92% лікарів та 83% медичних сестер мають вищу та першу кваліфікаційні категорії. 25 співробітників які працюють більше 40 років: -         Іщенко Валентина Михайлівна - завідувач КДЛ; -         Максимова Олена Миколаївна - лікар з функціональної діагностики; -         Сорокіна Альбіна Арсенівна - лікар - терапевт дільничний поліклініки; -         Копитко Галина Сергіївна - лікар - рентгенолог поліклініки; -         Мовлян Регіна Станіславівна - лікар - лаборант КДЛ; -         Петрова Ольга Іванівна - головна медична сестра; -         Грачева Любов Несторівна - статистик медичний; -         Кіндрачук Поліна Павлина - статистик медичний поліклініки; -         Лізенко .Лідія Іванівна - сестра медична з дієтичного харчування; -         Басенко Лідія Іванівна - старша сестра медична гастроентерологічного відділення; -         Гром Ніна Карпівна - старша сестра медична неврологічного відділення; -         Павул Наталія Олександрівна - старша сестра медична хірургічного відділення поліклініки; -         Франковська Тамара Іванівна - сестра медична палатна гастроентерологічного відділення; -         Перевозник Ганна Василівна - молодша медична сестра терапевтичного відділення; -         Оліфан Павліна Андріївна - сестра медична палатна неврологічного відділення; -         Черевко Ядвига Михайлівна - сестра медична приймального відділення; -         Мазарська Ганна Йосипівна - сестра медична; -         Паламарчук Віра Никифорівна - сестра медична кабінету офтальмології поліклініки; -         Гуляєва Жанна Михайлівна - сестра медична гастроентерологічного кабінету поліклініки; -         Юрченко Людмила Степанівна - сестра медична долікарняного кабінету поліклініки; -         Рашковська Лідія Станіславівна - сестра медична дільнична терапевтичного відділення поліклініки; -         Мазуренко Ольга Миколаївна - сестра медична дільнична терапевтичного відділення поліклініки; -         Світельська Раїса Станіславівна - сестра медична терапевтичного відділення поліклініки; -         Зубенко Ольга Вікторівна - сестра медична з функціональної діагностики відділення функціональної діагностики; -         Мяновська Галина Артемівна - сестра медична з фізіотерапії та УВЧ відділення відновного лікування поліклініки; -         Шабурникова Єфросинія Павлівна - гардеробник господарчої служби стаціонару. Значна увага у лікарні приділяється впровадженню в діяльність підрозділів сучасних форм надання медичної допомоги, досягнень медичної науки та нових лікувально-діагностичних технологій. Основними напрямками наукових здобутків є вивчення питань ранньої діагностики та лікування захворювань органів травлення, опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи. На базі хірургічного відділення освоєні та впроваджені в практику медичні технології, лапароскопічні операції з видалення каменів з жовчного міхура, лапароскопічні гінекологічні втручання, а також пластичні операції. Керівництво приділяє постійну увагу питанням етики, естетики, комфортності перебування пацієнтів у лікувальному закладі, створенню кращих умов праці медичного персоналу. Співробітниками кафедри проводяться лекторії в Школі практичного лікаря. З 1999 року на базі клініки проводиться навчальна програма спільного проекту МОЗ України та Фонду «Діти Чорнобиля» Землі Нижня Саксонія (Німеччина). В його межах під керівництвом професора А.С. Свінціцького спільно з професором Фрідріхом Дегенхардтом здійснено підготовку сотень фахівців ультразвукової діагностики. На базі науково-освітньо-лікувального комплексу традиційно проводяться науково-практичні конференції із актуальних питань внутрішньої медицини та хірургії. Співробітники науково-освітньо-лікувального комплексу врятували, повернули надію та віру сотням тисяч людей. І хоча в останні роки робота колективу здійснювалась в умовах нестабільної економіки в країні, при недостатньому фінансуванні галузі охорони здоров'я, колектив відповідально і професійно виконує своє високе призначення, максимально і раціонально використовує наявні ресурси та можливості. Таким чином, як свідчить досвід роботи ДЗ «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України» як клінічної бази кафедри внутрішньої медицини ?3 та кафедри хірургії ?4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця саме науково-освітньо-лікувальний комплекс здатний організаційно забезпечити створення оптимальних можливостей для взаємодії між медичною освітою, медичною  наукою та практичною діяльністю.

Государство должно финансировать потребности пациентов, а не медицинских учреждений, заявила советник президента Ольга Богомолец во время совещания в Администрации президента Украины с представителями силовых ведомств и контролирующих органов относительно разработки первоочередных шагов по преодолению коррупции в системе здравоохранения. "Коррупция в сфере здравоохранения является одной из наиболее болезненных для украинского народа, потому что лишает его важнейшего – права на охрану жизни и здоровья", – заявила Богомолец, сообщает пресс-служба президента. По итогам обсуждения решено предложить всем силовым ведомствам на протяжении нескольких дней предоставить аналитические материалы относительно причин и схем коррупции в государственных закупках в сфере здравоохранения и подготовить предложения по борьбе с этими явлениями. Во время дискуссии на заседании отмечалось, что действующие в сфере здравоохранения схемы вымывания средств из государственного бюджета несут угрозу национальной безопасности Украины. Богомолец отметила, что "государство должно обеспечить эффективное направление бюджетных средств на потребности пациентов, а не на финансирования койко-мест". "Переход на открытый профессиональный реестр врачей и работников медицинской сферы, создание единого реестра всех медицинских заведений, которые на сегодняшний день разбросаны, кроме Минздрава, еще в 14 министерствах и ведомствах, создание единого реестра медицинских препаратов с референтными ценами, формирование единого реестра медицинского оборудования, реестра медицинских протоколов с названиями действующих веществ (без названий медпрепаратов) – это первоочередные меры в реформе здравоохранения", - отметила Богомолец. Советник президента проинформировала собравшихся о том, что одним из направлений медицинских реформ является создание четкой процедуры выдачи лицензий в сфере медицинских практик, которая должна быть максимально автоматизированной и не зависеть от субъективного фактора. Представитель Антимонопольного комитета Украины отметил, что система государственных закупок в Министерстве здравоохранения с отсутствием прозрачного механизма принятия решений вызывает много вопросов. Было предложено изучить источники финансирования фондов и общественных организаций, которые принимают участие в разработке государственных программ и лоббируют отдельные фирмы или препараты. Представители СБУ и ГПУ предложили свое виденье неотложных антикоррупционных мероприятий, как в исполнительной, так и в законодательной сферах в сфере здравоохранения. В совещании приняли участие представители Службы безопасности Украины, Генеральной прокуратуры, Антимонопольного комитета, Государственной службы финансового мониторинга, Государственной инспекции по контролю за ценными бумагами, Национального института стратегических исследований. http://www.unian.net/society/989655-gosudarstvo-doljno-finansirovat-potrebnosti-patsientov-a-ne-meditsinskih-uchrejdeniy-bogomolets.html

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я вітає Республіканську клінічну лікарню Міністерства охорони здоров'я України зі 100-річчям та кафедру внутрішньої медицини #3 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольца з 80-річчям! Історична довідка В 1913 році було розпочато будівництво лікарні після того, як Київська Міська Дума виділила землю німецькій лютеранській громаді. В 1914 році будівництво лікарні було закінчено. Вона отримала назву Євангелічної лікарні. До 1918 року (під час першої світової війни) в лікарні було розгорнуто військовий шпиталь. Після війни лікарню знову було передано лютеранській громаді, вона мала 60 ліжок. В 1921 році лікарню було переобладнано на 100 ліжок та передано відділу охорони здоров'я Південно-Західної залізниці та Дніпровського басейну. Першим головним лікарем був А.В. Бєлов, якого змінив видатний організатор охорони здоров'я І.Г. Окронарідзе. В лікарні надавалась медична допомога цивільному населенню м. Києва, залізничникам та водникам. З 1933 року після розділення лікувальних закладів залізничного та водного транспорту лікарня для обслуговування водників функціонує самостійно. Головним лікарем лікарні був Г.Є. Ромбульт. З 1934 року лікарня стає базою кафедри факультетської терапії ? 2 Київського медичного інституту, якою завідував професор В.М. Іванов. В 1938 році було закінчено будівництво двоповерхової будівлі лікарні (нині - адміністративний корпус). В 1941 році з початком Великої Вітчизняної війни колектив лікарні та кафедри було евакуйовано. В роки німецько-фашистської окупації м.Києва  лікарню було пограбовано, будівлю  пошкоджено. В 1943 році після звільнення м. Києва в лікарні розміщувався шпиталь першого Українського фронту. В 1946 році лікарню було передано Дніпровському водздороввідділу. В 1948 році лікарню об'єднано з поліклінікою згідно наказу  Дніпровського водздороввідділу ? 27 від 15.П.1948 року  і лікарня мала назву Київська клінічна лікарня Дніпровського водздороввідділу. В 1956 році лікарня перейшла в підпорядкування Міністерству охорони здоров'я і одержала назву "Київська клінічна лікарня по обслуговуванню водників МОЗ УРСР" та стала базою Академії медичних наук СРСР. З 1961 року по 1963 рік головним лікарем лікарні був М.І. Кулагін В 1962 році закінчилося будівництво триповерхової добудови головного корпусу (з аудиторією). В лікарні було розгорнуто 250 ліжок. В 1962 році терапевтичній клініці лікарні Постановою Ради Міністрів УРСР ? 212 від 28.02.1962 року присвоєно ім'я академіка Академії наук УРСР та Академії медичних наук СРСР заслуженого діяча науки України В.М. Іванова, який очолював кафедру і клініку Київського медичного інституту на базі лікарні. З 1963 року до 1975 року головним лікарем лікарні був В.О. Чистяков. В 1971 році було закінчено будівництво дев'ятиповерхового корпусу, в якому розмістились урологічне та нефрологічне відділення лікарні. Кількість ліжок в лікарні зросла до 440. В 1975 році урологічний корпус було вило вилучено з лікарні і передано Науково-дослідному інституту урології та нефрології МОЗ УРСР. З 1974 року по 1977 рік на базі лікарні функціонував Республіканський алергологічний центр. З 1975 року по 1999 рік головним лікарем лікарні був заслужений лікар України В.П. Українець. З 17.02.1984 року "Київська клінічна лікарня по обслуговуванню водників МОЗ УРСР" перейменована в "Київську центральну басейнову клінічну лікарню МОЗ УРСР". З 15.10.2004 року згідно нової редакції статуту лікарня має назву Державний заклад "Київська центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України". З 03.09.2010 р. Державний заклад "Київська центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України" перейменований на Державний заклад «Республіканська клінічна лікарня МОЗ України». З 1999 року по 2013 рік лікарню очолював головний лікар, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Пранік Світлана Андріївна. З 18.10.2013 року на посаду головного лікаря призначений Шадлун Дмитро Ростиславович.

8000 гривень -  МАЄ БУТИ СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА УКРАЇНЦЯ !   П Р О Ф С П І Л К О В И Й    Р Е Ф Е Р Е Н Д У М  За свою роботу вже зараз громадяни України мали б отримувати в середньому не менше 8000 гривень, а висококваліфіковані працівники 15-20 тисяч гривень. Це ретельно економічно обраховані, юридично обґрунтовані і соціально відповідальні розміри заробітної плати за працю наших співвітчизників. Згоден - тисниСТАРТ (зайдеш на сайт голосування) і проголосуй!! Для мотивації та спонукання виконувати Закони України та сприяти економічному зростанню має бути встановлено базову державну гарантію мінімальну заробітну плату вже з 2015 року в розмірі не менше 4000 гривень - це вирахувана вартість мінімальної рентабельності некваліфікованої праці. Першим кроком до досягнення такої мінімалки (враховуючи сучасні економічні складності) ФПУ пропонує встановити у 2015 році мінімальну зарплату, що гарантує можливість заробити не менш ніж на мінімальну пенсію. Для цього некваліфікований працівник має гарантовано заробляти не менше 3093 гривні, а відтак працівники виробничої і бюджетної сфер мають отримувати в 2-3 рази більший заробіток відповідно до своєї кваліфікації і пропорційно тарифним розрядам.  Таке зростання зарплат забезпечить відродження платоспроможності внутрішнього попиту, а відтак мотивуватиме вітчизняні підприємства випускати більше продукції та створювати для цього нові робочі місця. Таке зростання зарплат дозволить наповнити Пенсійний фонд і нарешті вивести пенсіонерів із злиднів. Таке зростання зарплат наповнить податками державний і місцеві бюджети, а відтак стане можливим належне фінансування освіти та медицини. Таке зростання надасть можливість суттєво збільшити надходження і від "воєнного податку", фінансувати армію та відродження інфраструктури в східних областях. Подальше зростання мінімальної та середньої зарплат у 2015-2017 роках має забезпечити динамічну ліквідацію розриву в оплаті праці в Україні та в країнах - нових членах Євросоюзу.  Україна - це Європа і зарплата українців має бути європейською! Згоден - НЕ ЗВОЛІКАЙ і тисни СТАРТ (зайдеш на сайт голосування) й голосуй!!! Запроси до голосування своїх друзів і колег, розмісти цю інформацію в соцмережах і на своїх профспілкових сайтах. Твоя думка є вирішальною!!!  Голосування буде завершено в міжнародний День Гідної праці, що щорічно проводиться 7 жовтня.

нформуємо! 25 вересня 2014 року відбулась ХІІ звітно-виборча Конференція Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я. У роботі Конференції прийняли участь представники членських профспілкових організацій: практикуючі медики, науковці, представники промислової групи галузі, а також гості та запрошені представники органів місцевої влади та самоврядування, громадянських інституцій. Рішенням ХІІ звітно-виборчої конференції головою Ради профспілки на новий термін обрано Канаровську Ларису Вячеславівну!

Мер Києва Віталій Кличко прозвітував перед громадою про перші сто днів роботи на посаді Київського міського голови. Він розповів, у якому стані отримав Київ, і що було зроблено у місті, зокрема, щодо боротьби з корупцією, незаконними МАФами і будівництвом, окреслив основні зміни і тенденції у транспортній, медичній, житлово-комунальній та інших сферах життя столиці. На виступі Віталія Кличка була присутня Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Канаровська Лариса В'ячеславівна.

Более тридцати медицинских работников Киева изъявили желание работать в зоне АТО. Об этом сообщила исполняющий обязанности директора Департамента здравоохранения Алла Арешкович, передает УНН. "Мы продолжаем формировать бригады из наших работников, которые добровольно хотят помогать стране в зоне проведения антитеррористической операции. Сегодня в Департамент поступают заявления от врачей, медицинских сестер, санитаров. Абсолютное большинство из них - опытные специалисты, имеющие стаж работы более 15 лет", - рассказала Алла Арешкович. Также она сообщила, что в зону АТО уже откомандированы хирурги и анестезиологи из больницы скорой медицинской помощи г. Киева. Кроме того, столица отправила в батальон "Донбасс" аппараты искусственной вентиляции легких, дефибрилляторы, кислородные баллоны и т.д.. За пять последних месяцев академические институты приняли на лечение почти 13 тыс. пациентов с Донецкой и Луганской областей. Множество обращений было в одесский Институт глазных болезней, Институт эндокринной патологии, Институт ортопедии и др. Специалисты Института имени Шалимова спасли заместителя командира батальона "Айдар", у которого было тяжелое ранение брюшной полости с поражением печени и диафрагмы. Такие сложные операции проводятся довольно часто (информация взята с сайта http://gazeta.zn.ua/HEALTH/medicina-na-nervah-_.html).