Новини
У зв'язку з чисельними зверненнями працівників галузі та роботодавців за роз'ясненням з приводу застосувань окремих положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Профспілка за роз'ясненням звернулась до Міністерства юстиції України, й отримала відповідь. МІНСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАНИ лист від 20.03.2012 р. №2236-0-26-12/11 Професійна спілка працівників охорони здоров'я Міністерство юстиції розглянуло лист Професійної спілки працівників охорони здоров'я України від 6 лютого 2012 року № 01-44 щодо надання роз'яснення деяких положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і в межах компетенції повідомляє. Щодо визначення поняття «посадова особа» слід виходити з правозастосовної практики, відповідно до якої головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Зокрема, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» визначає, що організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). У той же час під адміністративно-господарськими обов'язками розуміються обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Таким чином, керівники та інші посадові особи, посади яких пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у юридичних особах публічного права, що фінансуються з місцевих бюджетів, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» належать до суб'єктів відповідальності за корупційні порушення. Щодо визначення поняття «юридична особа публічного права» зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, є юридичною особою публічного права. Стосовно урегулювання конфлікту інтересів повідомляємо, що відповідно до статті 14 закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та посадові особи юридичних осіб, зобов'язані: 1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів. Частиною першою статті 1 вказаного Закону визначено, що конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень Принагідно зазначаємо що, листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють жодних правових норм. Заступник Міністра Д. М. Ворона
28 квітня - Всесвітній день охорони праці Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці з тим, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення і просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році. Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам'яті загиблих працівників, вперше проведеного американськими і канадськими трудящими в 1989 році в пам'ять про працівників, загиблих та постраждалих на роботі. У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, щоб привернути увагу громадськості до невирішених проблем з охорони праці.В цьому році День охорони праці пройде під гаслом «Сприяння охорони праці у «зеленій» економіці».
Керівниками Державної експертизи умов праці Мінпраці України періодично безпідставно надавались роз'яснення про те, що визначати право на одержання молока необхідно нібито тільки за наявності перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин на робочих місцях і навіть за результатами їх атестації.На запит ФПУ та після проведених консультацій між керівниками ФПУ і Міністерства соціальної політики України отримано відповідь Мінсоцполітики (від 05.03.2012 № 2511/0/14-12/83 - додається), в якій чітко зазначено, що в питанні безоплатного забезпечення працівників молоком слід керуватися чинним в Україні нормативним актом «Порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних продуктів робітникам, службовцям зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці», затверджений постановою Держкомпраці СРСР та президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13.У відповіді Мінсоцполітики однозначно вказано, що роз'яснення Головного державного експерта з умов праці України з цього питання не являються нормативно-правовими актами, і є необов'язковими для виконання. За інформацією сайту Профспілки працівників охорони здоровя України http://www.medprof.org.ua/
29 березня відбудеться засідання Президії Національної академії медичних наук України, під головуванням президента, академіка НАМН України – Сердюка Андрія Михайловича. На Президії планується до розгляду питання про стан захворюваності на інфекційні хвороби у державі та пошук новітніх шляхів вирішення цієї наболілої проблеми.
У зв'язку з чисельними зверненнями працівників галузі та роботодавців за роз'ясненням з приводу виплати допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам під час відпустки, що передбачено абзацом 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. №524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» Профспілка спільно з МОЗ України підготувала лист-роз'яснення з зазначеного питання. Міністерство охорониздоров'я України23.03.2012 № 10.01.67/773Профспілка працівників охорониздоров'я України23.03.2012 № 03-93 Роз'яснення щодо виплати медичним працівникам допомоги на оздоровлення У зв'язку із надходженням численних запитів щодо порядку виплати допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я Міністерство охорони здоров'я України спільно з Профспілкою працівників охорони здоров'я України роз'яснює. Абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі -постанова № 524) передбачено виплату допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Віднесення працівників до медичних та фармацевтичних регулюється наступними нормативними актами. Стаття 74 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначає, що медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до зазначених осіб встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Такі вимоги визначені наказами МОЗ України від 25.12.92 № 195 «Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» та від 29.03.2002 № 117, яким затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я (випуск 78 «Охорона здоров'я»). З огляду на викладене, до медичних та фармацевтичних працівників відносяться особи, які допущені до медичної та фармацевтичної діяльності - професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою та фахівці з базовою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти. Також до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу допускаються особи з повною вищою та неповною вищою (немедичною) освітою, які закінчили: - вищий або середній спеціальний навчальний заклад, набули вищу або неповну вищу економічну, економіко-статистичну, статистичну та інженерно-економічну освіту, пройшли спеціальну підготовку і мають сертифікат лікаря-спеціаліста, мають право працювати на посадах лікарів-статистиків, у тому числі й керівників відділів обліку та медичної статистики, та на посадах медичних статистиків (пункт 8 розділу ІІ та пункт 13 розділу ІІІ наказу № 195 та примітки до цих розділів); - вищий навчальний заклад за спеціальностями «Біологія», «Фармація», «Хімія», «Хімія-фармація», «Біохімія», пройшли спеціальну підготовку і отримали звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності або мають сертифікат, що дає право обіймати посаду лікаря-спеціаліста, можуть працювати на посадах лікарів-лаборантів, у тому числі на посаді завідувача лабораторією, за наявності стажу роботи на посаді лікаря-лаборанта не менше 5 років (пункт 8 розділу ІІ наказу № 195 та примітка до нього); - вищий або середній спеціальний навчальні заклади та набули фізкультурну освіту, можуть працювати на посадах інструкторів з лікувальної фізкультури та сестер медичних з масажу (пункт 11 розділу ІІІ наказу № 195); - середній спеціальний навчальний заклад за спеціальністю «Лаборантська справа» (техніки-хіміки) та можуть працювати на посадах лаборантів санітарно-профілактичних закладів (пункт 8 розділу ІІІ наказу №195); - рентгенівський або медичний електротехнічний технікум за спеціальністю «рентгенотехнік», можуть працювати на посадах рентгенолаборантів (пункт 9 розділу ІІІ наказу № 195); - медико-біологічний факультет вищих навчальних закладів, набули вищу освіту за спеціальностями «Біофізика», «Кібернетика», «Біохімія» і були зараховані на лікарські посади в заклади охорони здоров'я до 01.04.95 згідно з вимогами наказу МОЗ України від 25.12.92 № 195, та зберігають право на подальшу роботу на лікарських посадах тих же найменувань. Крім того, для працівників, яких було зараховано до 01.01.93 на посади середніх медичних працівників в заклади охорони здоров'я згідно з вимогами наказів МОЗ СРСР від 09.09.64 № 496 (додаток 3), від 21.10.74 № 990 та від 13.07.89 № 418, збережено право роботи на цих посадах. У подальшому зарахування на ці посади можливе лише за умови набуття відповідної медичної освіти (пункт 1 примітки до розділу ІІІ наказу № 195). До таких працівників належать особи, які закінчили річні курси з підготовки медичних сестер для дитячих ясел та допущені до роботи на посадах постових сестер медичних у будинках дитини, дієтичних сестер в молочних кухнях, медичних сестер у поліклініках (поліклінічних відділеннях) з обслуговування дітей дошкільних установ, інструкторів-дезінфекторів. До медичних працівників належать й лікарі-інтерни, які згідно Державним класифікатором мають повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина», проходять спеціалізацію за певною спеціальністю медичного профілю та зараховані на ці посади до штату закладу охорони здоров'я. Разом з цим, особи з вищою медичною або неповною вищою медичною освітою, які працюють на посадах, що не вимагають наявності медичної освіти, за винятком тих, що перелічені вище, права на цю допомогу відповідно до постанови № 524 не мають. До них належать, наприклад, медичні реєстратори, дезінфектори, молодші медичні сестри тощо. Лікарі-інтерни (провізори-інтерни), яких зараховано до штатів закладів охорони здоров'я та оплата яких здійснюється протягом всього періоду навчання за рахунок цих закладів в розмірах, встановлених чинним законодавством, також мають право на допомогу на оздоровлення (пункт 7.3 наказу МОЗ від 19.09.96 №291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації»). Працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, ця допомога виплачується у розмірі, встановленому зазначеною постановою. На реалізацію цієї постанови у державному бюджеті України на 2012 рік передбачені додаткові кошти. Усім іншим працівникам закладів охорони здоров'я, у тому числі й тим, хто працює за сумісництвом, допомога на оздоровлення виплачується в межах затвердженого для закладу фонду заробітної плати відповідно до підпункту «б» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 та пункту 5.11 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та МОЗ України від 05.10.2005 № 308/519 «Про впорядкування Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» . Допомога на оздоровлення виплачується згідно з наказом, затвердженим керівником закладу на підставі заяви працівника, яку він подає на оформлення щорічної відпустки з виплатою зазначеної допомоги. Допомога на оздоровлення виплачується за основним місцем роботи працівника (за місцем збереження трудової книжки працівника) у розмірі посадового окладу, затвердженого у штатному розписі закладу з урахуванням усіх підвищень (посадовий оклад, визначений у графі 12 тарифікаційного списку без урахування інших доплат і надбавок). У разі поділу відпустки на частини відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки», допомога на оздоровлення виплачується працівникові у розмірі посадового окладу, якщо основна безперервна частина відпустки становить не менше 14 календарних днів. У випадках виплати працівникам компенсації за невикористані відпустки за попередні роки відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» допомога на оздоровлення не виплачується. Заступник Мністра Голова Профспілки Р. М. Богачев В. М. Коваль
Як повідомлялось раніше, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я стурбована ситуацією навколо реформування Санітарно-епідеміологічної служби столиці та можливими масовими скороченням працівників СЕС. За для упередження порушення прав працівників та законодавства України, на вимогу Ради профспілки, було прийнято рішення про направлення офіційних звернень на ім'я міністра охорони здоров'я України - Аніщенка О. В. та голови профільного комітету Верховної Ради України - Бахтєєвої Т. Д. 12 березня ц.р. профспілка отримала лист-відповідь Комітету з питань охорони здоров'я ВР України з зазначеного питання. Всі охочі мають можливість озайомитись зі змістом.
Вчора, 5 березня у приміщенні Національного академічного театру російської драми ім. Л. Українки відбулось урочисте святкування з нагоди Міжнародного жіночого дня - 8 Березня. Свято організоване Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я для жіноцтва медичної галузі столиці. Привітати представниць кращої половини столичної охорони здоров’я завітали: перший заступник голови Київської міської державної адміністрації - МАЗУРЧАК Олександр Володимирович, начальник Головного управління охорони здоров’я м. Києва – МОХОРЄВ Віталій Андрійович, голова Київської міської ради профспілок – МЕЛЬНИК Валентин Петрович та голова профспілки КАНАРОВСЬКА Лариса В’ячеславівна. Гості привітали жіноцтво та нагородили найкращих подяками Київської міської державної адміністрації, а по завершенню урочистої частини всі присутні змогли поринути у вир гарного настрою та позитивних емоцій, переглядаючи комедійну виставу «Слишком счастливый отец».
За даним посиланням можна ознайомитись з новим 101 випуском Інформаційного вісника Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я
Національна служба посередництва і примирення України визнала Київську міську профспілку працівників охорони здоров'я репрезентативною на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до органів соціального діалогу УКРАЇНА НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ ВІДДІЛЕННЯ В МІСТІ КИЄВІ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ (ВИТЯГ) 29 лютого 2012 року м. Київ №019/12-26-П Про відповідність критеріям репрезентативності Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Відповідно до Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб'єктів сторін профспілок та організацій роботодавців (далі - Порядок), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП) від 21 липня 2011 року № 73, Комісією відділення НСПП в місті Києві та Київській області здійснено оцінку відповідності критеріям репрезентативності Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я (далі - Профспілка) на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до відповідних органів соціального діалогу... ...З огляду на результати проведеної оцінки відповідності Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я критеріям репрезентативності та висновку Комісії відділення НС1 ПІ від 31.01.2012 року враховуючи, що відповідно до п. 3.5. Порядку репрезентативними визнаються профспілки, членами яких є не менше 2% зайнятого населення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, відділенням НС1И1 в місті Києві та Київській області вирішено: 1. Визнати Київську міську профспілку працівників охорони здоров'я такою, що відповідає критеріям репрезентативності на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до відповідних органів соціального діалогу. 2. Видати Київській міській профспілці працівників охорони здоров'я Свідоцтво про відповідність критеріям репрезентативності. 3. Дане рішення надіслати Київській міській профспілці працівників охорони здоров'я. Начальник Є.О. Бакіров Відділ з правових питань
Як повідомлялось раніше, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я стурбована ситуацією навколо реформування Санітарно-епідеміологічної служби столиці та можливими масовими скороченням працівників СЕС. За для упередження порушення прав працівників та законодавства України, на вимогу Ради профспілки, було прийнято рішення про направлення офіційних звернень на ім'я міністра охорони здоров'я України - Аніщенка О. В. та голови профільного комітету Верховної Ради України - Бахтєєвої Т. Д. 23 лютого ц.р. профспілка отримала лист-відповідь Держсанслужби з зазначеного питання. Всі охочі мають можливість озайомитись зі змістом.