Новини

Столичні чиновники готують новорічний сюрприз для киян — ліквідацію поліклінік у всіх районах міста (російською).Сейчас эти лечебные учреждения работают в обычном режиме — ведут прием участковые врачи и узкие специалисты, работают смотровые и диагностические кабинеты, манипуляционные и лаборатории. Но уже с 1 января 2013 года больным придется обращаться в амбулатории семейного врача или в ЦПМСП, что расшифровывается как Центр первичной медико-санитарной помощи. Поликлиники — и детские, и взрослые — уберут из системы первичной медпомощи. Именно такой вариант медицинской реформы проталкивают чиновники КГГА.В последнее время состоялось несколько городских совещаний и слушаний в комитетах Киевсовета, на которых рассматривались вопросы медицинского обслуживания киевлян. По словам их участников, о существующих проблемах чиновники предпочитали не говорить. Все внимание было приковано к идее незамедлительного внедрения медицинской реформы в восьми районах столицы. До сих пор новшества касались только Дарницкого и Днепровского районов Киева, которые вместе с Донецкой, Днепропетровской и Винницкой областями оказались в списке пилотных регионов.Реформа медицины, напомним, стартовала в июле 2011 года. Планировалось, что через три года после «разбора полетов» в пилотных регионах опыт изучат и распространят на все области. Но киевские чиновники уже в который раз торопят события — вводить реформу во всех районах собирались уже с 1 января текущего года, затем попытку повторили в июне. И медики, и общественные организации активно выступали против такой инициативы, после чего Александр Попов заявил, что спешить с реформой в столице не будут. Что же заставило снова вернуться к этой идее?Бюджет Киева на 2013 год, как известно, урезан до такой степени, что городские власти опасаются коллапса. А. Попов предупредил, что это может вызвать перебои в работе общественного транспорта, ЖКХ и т. д. Недофинансирование системы здравоохранения может привести ее в коматозное состояние, первые признаки которого заметны уже сегодня.«И поликлиники, и стационары имеют огромные долги, — говорит Лариса Канаровская, председатель Киевского городского совета профсоюза работников здравоохранения. — «Киевэнерго» и «Киевводоканал» регулярно присылают напоминания о задолженностях за тепло, электроэнергию и воду, мы опасаемся, что в любой день они начнут отключать лечебные учреждения за неуплату. В среднем поликлиники имеют долги от 200 до 500 тыс. грн, а стационары — миллион и более. В следующем году, по прогнозам финансистов, коммунальные услуги подорожают в два-три раза. Как будут работать в таких условиях медицинские учреждения?Заработную плату медикам несколько раз задерживали, о тех надбавках, которые обещали выплачивать за интенсивность и сложность труда, никто и не вспоминает. Сегодняшняя финансовая ситуация очень напоминает ту, которая складывалась в 2007—2008 годах. Тогда без воды и электроэнергии приходилось работать от нескольких дней до недели. Стоит ли говорить, как в таких условиях спасали больных в операционных и реанимациях?!Все эти вопросы обсуждались на заседании комиссии Киевсовета, депутаты нас поддерживают в том, что распространение реформы на все районы преждевременно. Это лишь обострит накопившиеся проблемы. Сейчас во все инстанции жалуются жители двух пилотных районов. Их не устраивает то, что закрываются детские и взрослые поликлиники, не хватает семейных врачей, возникают проблемы с направлением на консультации и диагностику. Если с реформой поспешат, жаловаться будет весь город. Эти вопросы вынесут на обсуждение Киевсовета. Все будет зависеть от того, как проголосуют депутаты».Зима вынудила ввести в Киеве чрезвычайное положение. В столичных больницах, по мнению медиков, такое продолжается уже давно. Пациенты, получившие травмы на обледенелых тротуарах, жалуются, что в травмпунктах нет лекарств, даже гипс попал в разряд дефицита.Куда будут обращаться жертвы гололеда после Нового года — неизвестно. Ведь ликвидация поликлиник приведет к закрытию травмпунктов, рентгенкабинетов и других подразделений, которые оказывали неотложную помощь пострадавшим. Пациенты переживают, что в таком случае менее доступными станут консультации узких специалистов, аппаратная и лабораторная диагностика. Амбулатории семейной медицины не спасут — там из оборудования только градусники да тонометры.По замыслу авторов реформы медицины, семейные врачи после того, как исчерпают весь свой арсенал знаний и умений, будут направлять больных в консультационно-диагностические центры (КДЦ). Их создадут на базе нынешних поликлиник. Но каждое направление будет фиксироваться и стоить семейному врачу несколько баллов. Те надбавки к зарплате, которые ему обещают выплачивать за увеличение количества пациентов, за интенсивность и добросовестность, он рискует потерять, если будет направлять больных в консультационно-диагностические центры и стационары.Теоретически КДЦ будут выполнять те же обследования, что и нынешние поликлиники, но на других условиях. Киевские власти намерены изменить статус бюджетных лечебных учреждений — их превратят в коммунальные некоммерческие предприятия, предоставив право «осуществлять собственную хозяйственную деятельность». Статус бюджетной организации все же гарантировал, что коммунальные платежи и зарплата медперсоналу будут профинансированы.А коммунальное предприятие будет решать свои финансовые проблемы самостоятельно. Выбор небольшой —введение платы за консультации и обследование, к примеру, за ту же электрокардиограмму, УЗИ-диагностику, анализы и т. д., на что до сих пор в районных поликлиниках прейскурантов не было. Или сдача в аренду площадей, что в столице приносит неплохие дивиденды.Чиновники КГГА утверждают, что после реорганизации медпомощь будет оказываться на более высоком уровне, будет доступной и бесплатной, так как статью 49 Конституции Украины еще никто не отменял.По мнению городских профсоюзов, велика вероятность, что долги, накопившиеся в поликлиниках за 2012 год, «повесят» на консультационно-диагностические центры. И руководители будут обязаны их погасить. А за чей счет? Скорее всего, за счет больных, которым придется платить не только доктору за консультацию, но и коммерческим структурам за воду, свет и тепло в больничных кабинетах.Новый устав лечебного учреждения (утвержденный приказом Минздрава от 29.06.2011 г. № 384) предоставляет руководителю широкие возможности: он может сокращать медперсонал, перепрофилировать отделения, открывая те, которые приносят наибольшую прибыль, например пластической и эстетической хирургии.Но самый главный пункт, по мнению экспертов, этот тот, который разрешает признать консультационно-диагностический центр банкротом. Это прямой путь к закрытию медицинского учреждения. Подобную процедуру прошли многие заводы и фабрики, прежде чем оказались в частных руках. Медики считают, что киевские поликлиники готовят к приватизации, после чего исчезнет само понятие доступной бесплатной медицинской помощи для жителей столицы.  Ольга ТЕРЕЩЕНКО (передруковано з Інтерент-видання "Ракурс.юа" - http://racurs.ua/)

Близько 1,5 тисячі профспілкових лідерів бюджетної сфери Києва зібралися, аби обговорити ситуацію з бюджетом у столиці. Так, за результатами обговорень, маючи спільну принципову позицію щодо захисту соціальних прав киян, громадськість і міська влада звертаються до Президента України Віктора Януковича з проханням не підписувати Закон України про державний бюджет на 2013 рік. Відповідну резолюцію підписали учасники спільних зборів із громадського обговорення держбюджету на наступний рік. Представники первинних профспілок Києва, керівництво КМДА, народні депутати України від столиці та депутати Київради зазначеним документом також звернулися до Кабміну та Верховної Ради з проханням у разі підписання Главою держави головного кошторису країни розробити та затвердити зміни бюджету-2013. При цьому кияни вимагають збільшення фінансового ресурсу для забезпечення соціальних виплат працівникам бюджетної сфери та збільшення обсягу субвенції з держбюджету на компенсацію втрат за пільговий проїзд громадян.Крім того, учасники громадського обговорення наполягають на зарахуванні до бюджету Києва податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі та надання з бюджету столиці субвенції та додаткової дотації на виконання містом столичних функцій. Серед учасників зборів з доповіддю про проблеми галузі виступила і голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я - Лариса Канаровська, яка підтримала нагальну необхідність звернути увагу Президента України, Верховної Ради та Уряду на проблеми міської медицини, тим паче в процесі реформування, оскільки, вже сьогодні у столичній галузі відчувається жорсткий дефіцит кадрів, а з заробітними платами, які встановлені сьогодн,і та тим непомірним навантаженням, яке відчувають медичні працівники, бажаючих йти працювати в галузь обмаль. Так, лише дефіцит лікарів первинної лански складає понад 800 осіб. Без дродаткового фінансування, без встановлення стимулюючих доплат ці проблеми не вирішити. Виступаючі медичні працівники навели конкретні цифри недофінансування галузі. Зі слів медиків, сьогодні, кожна лікувальна установа столиці має кредиторську заборгованість від 500 тис. грн. до 1.5 млн.грн., що вказує на недостатність фінансування за бюджетом 2012 року, тому, на думку медиків, бюджет 2013 року не може бути прийнято з дефіцитом 4 млрд. грн., що остаточно вб'є столичну медицину. Також в документі викладено вимогу до депутатів Київради не ухвалювати рішення про затвердження бюджету столиці до внесення Верховною Радою зазначених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» і до затвердження кошторису країни у новій редакції. Представники профспілок міста закликали столичну владу, народних депутатів України зробити все від них залежне, аби домогтися нормального фінансування соціальної та господарської сфер столиці. Також профспілки озвучили свою готовність до організації масових акцій протесту в разі, якщо відповідальні за державну бюджетну політику органи влади відмовляться від внесення життєво необхідних для Києва і територіальної громади міста змін. ТЕКСТ РЕЗОЛЮЦІЇ ЗАВАНТАЖИТИ 

У новому році держава фактично відмовиться від фінансування медицини Минулого року Верховна Рада ухвалила закон про реформування вітчизняної галузі охорони здоров’я. Згідно з ним передбачається, що Київ та декілька областей України перейдуть на нову систему надання медичної допомоги, зокрема, в 2013-му будуть ліквідовані районні поліклініки. Медики категорично проти цього і наполягають на скасуванні закону. Що чекає на вітчизняну систему охорони здоров’я, якщо реалізація реформи все ж таки продовжуватиметься? Чи не стане медицина повністю платною, а лікарі потраплять під масове скорочення? На ці запитання під час відеочату на інтернет-порталі INTV відповів завідувач відділом соціально-економічних питань ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров›я Віталій Коваль.— Реформа передбачає впровадження чітко структурованої системи галузі: первинна допомога, яку забезпечують сімейні лікарі, вторинна, орієнтована на спеціалізовану допомогу в стаціонарах, і, нарешті, високоспеціалізована, що надається в особливо складних випадках у закладах обласного та державного підпорядкування. Здавалося б, європейська модель. То чому вона викликала одностайне неприйняття медиків, і чому профспілки категорично проти цієї реформи?— Почну здалеку. За часи незалежності у нас змінилося 17 міністрів охорони здоров’я, і кожен з них, заступаючи на посаду, намагався реформувати галузь. Причому все це робилося без належного фінансування, хоча загальновизнано, що ця галузь тримається на трьох китах — фінансовій підтримці, забезпеченні висококваліфікованими кадрами і постійній технічній модернізації. Без цих трьох складових жодні перетворення не матимуть позитивних результатів. Від липня 2011-го в двох районах столиці — Дарницькому та Дніпровському — здійснюється пілотний проект із впровадження реформи. На базі існуючих поліклінік — юридичних осіб — створені комунальні некомерційні підприємства: консультативно-діагностичні центри та центри первинної медико-санітарної допомоги. Вони мають право вести господарську діяльність, і нині планується поширити цей експеримент на вісім інших районів столиці. Але якщо в пілотних районах усі юридичні особи залишилися у своєму статусі, то тепер з п’яти-шести поліклінік зроблять лише дві юридичні особи, а решта закладів будуть їм підпорядковані як філії. На думку профспілок, це — пряме порушення ст. 40 Конституцїї Украіни і ст. 16 «Основ законодавства про охорону здоров’я».На сьогодні кожна установа, підпорядкована Головному управлінню охорони здоров’я КМДА, має борги по комунальних послугах. Дається взнаки колосальне недовиконання столичного бюджету. Якщо решта поліклінік столиці отримає статус комунальних некомерційних підприємств, то ці борги вже з 1 січня перейдуть до наступників, і керівники закладів змушені будуть виплатити значні суми «Київводоканалу» та «Київенерго», інакше на них чекає відключення води та електрики. До речі, ситуація нагадує мені 2007–2008 роки, коли команда Леоніда Черновецького довела столичну медицину до жахливого стану.Я телефонував у половину міських поліклінік, у них середня сума боргу становить від 180 до 440 тисяч гривень. А стаціонарні заклади — київські міські клінічні лікарні — заборгували близько мільйона. Що означає вимкнути електроенергію у лікарні — усі розуміють. Під час таких попередніх раптових вимикань у реанімації однієї з клінік померли дві людини, що знаходилися на вентиляції легенів, а резервний апарат не змогли вчасно підключити.— Нині наша медицина, за великим рахунком, платна. Чи не буде у результаті реформи це де-факто узаконено? Адже медичні заклади змушені будуть не лише повертати борги за воду, газ і світло, а й платити за аренду приміщень — вочевидь, міський бюджет намагатиметься заробити на цьому?— Існує затверджений перелік платних послуг, мають місце і так звані благодійні внески — медицина у нас фінансується за залишковим принципом і без цих надходжень просто не зможе існувати. Хоча чимало людей нарікають на те, що їм доводиться платити лікареві, коли до нього звертаються за допомогою. Я переконаний, що лікар і без грошей не відмовить хворому. Адже він давав клятву Гіппократа. А щодо платної медицини, то коли рішення Київради про перетворення усіх поліклінік столиці на комунальні некомерційні підприємства буде прийняте, з міського бюджету на охорону здоров’я виділять мізерні гроші. І для того щоб вижити і не збанкрутувати, ці установи змушені будуть розширити перелік платних послуг.— Є дані, що нині в столиці не вистачає 350 дільничних терапевтів та 135 сімейних лікарів. І водночас тривають розмови про можливе скорочення медперсоналу.— У пілотних районах профспілки жорстко відстежували ситуацію, і там жодну людину не скоротили. Всіх лікарів і медсестер, які працювали в поліклініках, перевели на відповідні посади у центри первинної медичної допомоги та консультативно-діагностичні центри. Але нині Верховна Рада, ухвалюючи новий бюджет на 2013 рік, скоротила фінансування галузі. Отже, медичні установи відпускають у самостійне плавання — як хочеш, так і давай собі раду.Згідно зі статусом, керівник комунального некомерційного підприємства має право складати та затверджувати штатний розклад на свій розсуд. Отже, він не буде керуватися наказом про чисельність штатних посад, а через обмежене фінансування діятиме за принципом доцільності. Тож ми передбачаємо, що людей у створених після реорганізації установах будуть скорочувати, і висловлюємо свою незгоду з цим.— До речі, як зарекомендували себе амбулаторії сімейних лікарів, що були створені в пілотних районах? Адже система надання медичної допомоги, до якої ми звикли, передбачала чіткий розподіл персоналу: одні лікарі і навіть заклади приймали дітей, інші — дорослих. А нині усі мусять звертатися до сімейного лікаря широкого профілю. Чи були скарги і нарікання на це з боку пацієнтів?— Це є одним із ключових і найсуперечливіших питань реформи. На нашу думку, воно від самого початку не було досконало вивчене, і тому спричинило хвилю невдоволення громадян. Адже усі звикли, що дітей обстежує педіатр. До того ж, санітарно-епідеміологічна служба досі не надала дозвіл на спільні прийоми дорослих і малечі в амбулаторіях, а деякі медичні установи навіть зробили для цих категорій пацієнтів окремі виходи.— До того ж, не усі громадяни довіряють сімейному лікареві, бо це поняття для нас нове, хоча в усьому світі доволі поширене. Такий фахівець повинен бути універсальним, щоб вилікувати, скажімо, мене, моїх батьків та мою дитину. Столиці, як уже було зазначено, не вистачає нині майже півтори сотні сімейних лікарів. Отже, виникає питання: чи можна буде перекваліфікувати, наприклад, хірурга або педіатра, скорочених у результаті реформи?— Перевчити за півроку дільничних терапевтів та інших спеціалістів нереально. З-поміж хірургів, з якими я спілкувався, ніхто не виявив бажання перенавчатися — сімейних лікарів потрібно готувати з інститутських лав. Я вважаю, що слід було спочатку підготувати фахівців, а потім ламати систему Семашко, яку в 90-х роках минулого сторіччя ВОЗ визнав найкращою і яка була рекомендована для поширення на теренах України. До речі, свого часу саме ця система на 26 років збільшила середню тривалість життя мешканців СРСР. А зараз її намагаються знищити, не замислюючись над тим, що створять натомість.Звісно, сімейна медицина має право на існування, але, на мій погляд, вона повинна доводити свою ефективність паралельно із службою поліклінічною. Можливо, найкраще було б відкрити при чинних поліклініках відділення сімейної медицини. Зауважу, що наказ про право вибору пацієнтом лікаря дає можливість користуватися послугами або дільничного терапевта, або представника сімейної медицини.— Яка нині заборгованість по виплатах зарплатні медичним працівникам?— Станом на сьогодні протермінованої заборгованості нема. Але впродовж поточного року вона мала місце чотири рази. Згідно з колективним договором, який укладається між керівником закладу і профспілковим комітетом, заробітна плата і аванс повинні виплачуватися у певні терміни, в медичних закладах це відбувається з 3 по 6 число кожного місяця. Так ось, чотири рази гроші давали із затримкою, найсуттєвіша була минулого місяця. Ми одразу скликали засідання соціально-економічної ради і висловили жорстку позицію, заявивши, що винуватці затримки виплат мають за це відповісти.— Зараз активно обговорюється ухвалений Верховною Радою держбюджет на 2013 рік. Наскільки, на вашу думку, медицина буде недофінансована наступного року?— Як тільки президент підпише державний бюджет, почне формуватися столичний. Він, за підрахунками Головного фінансового управління КМДА, недоотримає від 5 до 8 мільярдів гривень. Безумовно, це позначиться і на охороні здоров’я. А щодо реформи, то профспілка медиків переконана: без ретельного вивчення досвіду пілотних районів (а вони мають, на мою думку, відпрацювати ще принаймні рік), не можна поширювати такі перетворення на всю столицю. А тим паче — на всю державу. В нинішньому вигляді та аспекті ця реформа не матиме сенсу. Спілкувався Дмитро БРОВКІН"Вечерние Вести" (передруковано з газети "Вечірні вісті"  №097 (2883), 13-19 грудня 2012 р.)

11 грудня в Міскпрофраді відбулося засідання Президіі Київської міської Ради профспілок, на якому було розглянуто питання Про підтримку Заяви голови КМДА Попова О.П. з приводу замаху на права киян у діях Уряду і Верховної Ради України 6-го скликання. На засіданні виступив Голова Київської міської Ради профспілок Валентин Мельник. В своєму виступі він зазначив: 06 грудня 2012 року голова КАМДА Попов О.П. виступив із Заявою з приводу замаху на права киян у діях Уряду і Верховної Ради України 6-го скликання, а саме щодо невідповідності інтересам киян проекту Державного бюджету України на 2013 рік. Згідно із Заявою спосіб, у який формувався і затверджувався державний бюджет, виключив участь місцевої влади у розробленні і навіть обговоренні базових параметрів та показників фінансового забезпечення життєдіяльності Києва. Урядова редакція Закону про бюджет України наступного року позбавляє Київ можливості не тільки розвиватися, а й просто функціонувати. Запланований Урядом прихований дефіцит бюджету столиці унеможливлює регулярність виплат заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Кошти для муніципальної допомоги інвалідам і пенсіонерам, а також для надбавок до зарплат вчителям, медикам та іншим соціальним працівникам взагалі не передбачені. Недофінансування може спричинити перебої в роботі громадського транспорту, житлово-комунального господарства та інших сфер життєдіяльності столиці. Профспілки Києва обурені та стурбовані ситуацією щодо дефіциту бюджету столиці на 2013 рік. Протягом 2012 року, в порушення законодавства України про оплату праці, мали місце неодноразові затримки виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Так, працівникам установ охорони здоров'я чотири рази затримувалась до 10-12 днів відповідно до терміну, визначеного колдоговорами, виплата зарплати; за борги за комунальні послуги медзаклади неодноразово відключались від електроенергії, що спричиняло кризові умови праці медиків та навіть летальні випадки із пацієнтами лікарень. Протягом 2012 року існує проблема несвоєчасності виплати зарплати на найбільшому комунальному підприємстві м.Києва КП „Київпастранс”, так, на 10 грудня 2012 р. зарплату за листопад працівникам не виплачено. Крім того, на ряді підприємств м.Києва мала і має місце заборгованість з виплати заробітної плати, причиною чого є також заборгованість державного бюджету з погашення ПДВ. Так, на ДАХК „Артем” заборгованість на 01.12.2012 складає 16 млн. грн. Закон України „Про столицю України – місто-герой Київ” визначив спеціальний статус міста Києва, а статтею 21 передбачив державні гарантії виконання містом Києвом столичних функцій, в т.ч. шляхом затвердження стабільних, не менш ніж на 2 роки, бюджетних показників взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва. Разом з тим Верховна Рада України 6-го скликання прийняла Закон „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” № 2856-VІ від 23.12.2010, яким внесено зміни до статті 65 Бюджетного кодексу України, згідно з якими до доходів бюджету міста Києва зараховуються 50 відсотків (було 100 відсотків) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується згідно з Податковим кодексом України на території міста Києва. Президія Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м.Києві „Київська міська рада профспілок” постановила: 1. Підтримати Заяву голови КМДА Попова О.П. 2. Взяти до відома, що 07 грудня п.р. голова КМДА Попов О.П. провів консультації з головами профспілок бюджетних галузей міста Києва. 3. Запропонувати голові КМДА Попову О.П. провести громадське обговорення пропонованого бюджету м.Києва на 2013 рік з профспілковим активом столиці. 4. Рекомендувати керівникам членських організацій, головам первинних профспілкових організацій провести 11-12 грудня п.р. консультації, обговорення в трудових колективах щодо можливості проведення акцій протесту з вимогами до нового Уряду та Верховної Ради стосовно вирішення проблемних питань із фінансового забезпечення життєдіяльності громади Києва. Пропозиції подати до Міськпрофради 13 грудня п.р. (за інформацією - http://profrada.kiev.ua)

Донецкая областная организация профсоюза работников здравоохранения Украины, защищая права и интересы членов профсоюза столкнулась с такой проблемой. После проведенных проверок по результатам аттестации рабочих мест по условиям труда специалистом-экспертом по условиям труда Государственной экспертизы условий труда на имя руководителя учреждения выдавались предписания, согласно которым на практике зачастую отменяли приказ об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда, подтверждавший право работников на льготное пенсионное обеспечение. Одновременно, в управление Пенсионного фонда Украины, эксперт направлял заключение, запрещающее предоставлять данным работникам пенсию на льготных условиях. В дальнейшем, если работник, обращался в управление Пенсионного фонда Украины за назначением пенсии на льготных условиях, то со ссылкой на заключение эксперта по условиям труда в назначении такой пенсии отказывали. В одном из случаев, наша организация с такими действиями эксперта по условиям труда не согласилась, обжаловала его предписание и заключение в административном суде, поддержав позицию и руководителя учреждения здравоохранения, не отменившего не смотря на полученное предписание свои приказы об аттестации рабочих мест. В результате было получено прецедентное решение Киевского апелляционного административного суда по делу № 2а-3610/12/2670 от 25 октября 2012 года (текст решения суда доступен в Едином государственном реестре судебных решений по адресу в интернете: http://reyestr.court.gov.ua/Review/27217583 ). Действительно, согласно подпунктам «б» и «в» пункта 1 Положения о Государственной экспертизе условий труда, утвержденного постановлением Совета Министров УССР от 1 декабря 1990 г. N 357 (с изменениями и дополнениями к нему), основными задачами Государственной экспертизы условий труда наряду с подготовкой заключений об обоснованности предложений предприятий относительно изменений в списках производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение и дополнительные отпуска, является также и осуществление государственного контроля за: - правильностью применения списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, по которым устанавливаются льготные пенсии и предоставляются дополнительные отпуска; - предоставлением работникам предприятий в соответствии с законодательством льгот и компенсаций за работу в неблагоприятных условиях труда; - качеством проведения аттестации рабочих мест по условиям труда и отнесением их к категории с вредными и тяжелыми условиями труда, особенно рабочих мест, где применяется труд женщин. С этой целью, Государственная экспертиза условий труда имеет право: - осуществлять экспертизу условий труда на предприятиях независимо от форм собственности и их ведомственной принадлежности и давать предписания об устранении выявленных нарушений; - проверять на предприятиях документацию об установлении работникам льготных пенсий и дополнительных отпусков на соответствие действующему законодательству; - вносить администрации предприятий представление о прекращении действия принятых на предприятии решений по вопросам льготного пенсионного обеспечения и предоставления дополнительных отпусков, которые не соответствуют действующему законодательству и др. (подробнее см. пункт 3 Положения). Работники службы Государственной экспертизы условий труда обязаны предоставлять органам, которые назначают и выплачивают пенсии, заключения относительно подтверждения (отмены) права работников на пенсию на льготных условиях (п.5 Положения). Но, при этом, согласно решению суда, заключения (висновки — укр.) специалистов-экспертов по условиям труда Государственной экспертизы условий являются ничем иным как документом, который лишь утверждает факт проведения экспертизы условий труда и является исключительно носителем доказательственной информации при выявлении нарушений законодательства о труде. А представления (подання — укр.) - ничем иным как предложением совершить определенные действия (например, отменить с момента получения представления действие приказа «Об итогах аттестации рабочих мест по условиям труда» в части предоставления льготного пенсионного обеспечения. При этом, представления не обязывают руководителей учреждений здравоохранения к совершению определенных действий, а носят лишь рекомендательный характер. Заключение о проведенной экспертизе качества аттестации рабочих мест и правильности применения Списка № 2, о праве на дополнительные ежегодные отпуска за вредные и тяжелые условия труда или за особый характер работы и представление с предложением совершения определенных действий, — не являются актом государственного или иного органа в понимании Кодекса административного судопроизводства Украины, поскольку ни заключение, ни представление, — не порождают правовых последствий, которые направлены на регулирование тех или иных общественных отношений и не имеют обязательного характера для субъектов хозяйствования (в т.ч. и для руководителей учреждений здравоохранения), которые проверялись. Согласно Порядку проведения аттестации рабочих мест по условиям труда, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 01.08.1992г. № 442 — основанием для назначения льготной пенсии лицам по спискам № 1 и № 2 являются результаты аттестации рабочих мест по условиям труда, которые оформляются приказом соответствующего предприятия, учреждения и т.п. Выписки из приказа прилагаются к трудовой книжке работников, профессии и должности которых отнесены к Спискам 1 И 2. Следовательно, исключительно приказ учреждения является основанием для назначения льготной пенсии лицам, а также льгот и компенсаций за счет предприятий и организаций. Исходя из вышеизложенного, судом сделан прецедентный вывод, согласно которому требования об отмене заключений и представлений специалистов-экспертов по условиям труда Государственной экспертизы условий не подлежат рассмотрению ни в порядке административного, ни в порядке какого-либо иного судопроизводства. Значит, если приказ о результатах аттестации рабочих мест по условиям труда не отменен - управления ПФУ не вправе отказывать в назначении пенсий на льготных условиях по Спискам №1 и №2, даже при наличии заключения гос.эксперта по условиям труда, запрещающего назначать такую пенсию. Текст письма ДОО профсоюза работников здравоохранения Украины «О юридической силе предписаний и заключений государственных экспертов по условиям труда» см. здесь. (репост с сайта ДООППОЗУ)

Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов зустрівся із керівниками профспілок бюджетної сфери міста. Під час зустрічі обговорювалась ситуація щодо затвердженого проекту державного бюджету України 2013 року, який, на думку голови КМДА, не відповідає інтересам киян та фінансово не гарантує забезпечення нормальної життєдіяльності столиці, у тому числі її бюджетної сфери. «За усі роки моєї роботи в органах місцевого самоврядування, я ще жодного разу не зіштовхувався із таким способом формування державного бюджету – місцеву владу повністю усунено від участі у розробленні і обговоренні основних параметрів та показників фінансового забезпечення життєдіяльності столиці. Така ситуація мене вкрай не задовольняє, адже це фактично замах на права киян, і першочергово, на тих, хто працює у бюджетному секторі», – наголосив Олександр Попов. Керівники міських профспілок повністю розділяють занепокоєння голови КМДА і готові до рішучих дій, аби разом із керівництвом міста захистити інтереси мешканців столиці. За словами Олександра Попова, такий проект бюджету ставить під загрозу регулярність виплати зарплат працівникам бюджетної сфери Києва. Більше того, кошти для надбавок до зарплат вчителям, медикам та іншим соціальним працівникам, муніципальної допомоги інвалідам і пенсіонерам, взагалі не передбачені. Недофінансування негативно відобразиться на роботі громадського транспорту, на якості утримання житлово-комунального господарства, медичному забезпеченні мешканців, якості освіти, енергетичній безпеці міста. «У нас позиція єдина – ми повинні об’єднати наші зусилля і відстоювати інтереси вчителів, викладачів, студентів - усієї бюджетної сфери, всієї київської громади. Ми категорично проти несправедливого драконівського державного бюджету України на 2013 рік, який абсолютно не враховує соціальні гарантії, в тому числі нашим освітянам. І ми абсолютно згідні з громадою Києва, бо нас підтримали інші галузі, тому що свої права треба відстоювати як за круглим столом, так і активними засобами», – сказав під час зустрічі голова профспілки освітян Києва Олександр Яцунь. За результатами зустрічі Олександр Попов та керівники столичних профспілок відпрацювали спільні дії щодо захисту прав мешканців Києва. Зокрема, дійшли згоди щодо проведення наступного тижня загальноміських громадських слухань щодо бюджету міста, під час яких будуть напрацьовані пропозиції вирішення проблемних питань та направлені до Уряду і Верховної Ради України. (за інформацією -http://kievcity.gov.ua/novyny/1880/)

Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів за підтримки Міністерства охорони здоров'я України та за участю експертів Ради Європи має честь запросити Вас до висвітлення Першого національного конгресу з безпеки пацієнтів «Безпека пацієнта - Безпека лікаря - Безпека держави», який відбудеться 29-30 листопада 2012 р. у Київському міському будинку вчителя за адресою вул. Володимирська, 57. Конгрес є першим в Україні науково-практичним заходом із розробки регуляторної бази на виконання міжнародних зобов'язань України у сфері охорони здоров'я. Його включено до Реєстру науково-практичних заходів МОЗ України на 2012 рік (?49-к-2012). В ході роботи Конгресу будуть розглянуті питання, які повинні бути враховані при створенні Національного плану дій з безпеки пацієнтів. План - це стратегічне бачення з конкретними заходами щодо безпеки медичних технологій, застосування лікарських засобів, особливо інноваційних, захисту прав пацієнтів, достовірності лабораторної діагностики, доступності лікування, особливо знеболення та інших важливих питань сьогодення пов'язаних з медичною допомогою та її етико-правовим супроводом. План повинен враховувати міжнародний та національний досвід попередження небажаних наслідків у медицині. У роботі Конгресу візьмуть участь представники 21 країни світу, представники Ради Європи, МОЗ України, МЗС України, Народні депутати України, провідні вітчизняні та міжнародні експерти, керівники охорони здоров'я та інші. В день відкриття Конгресу відбудеться прес-конференція, до участі у якій запрошені Віце-прем'єр-Міністр, міністр охорони здоров'я України Раїса Богатирьова, Владімір Рістовскі представник Генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва РЄ, Пьотр Мієржевський - радник  Уповноваженого з прав людини Республіки Польща, директор Департаменту охорони здоров'я Ради Європи (2005-2011 р.), Віктор Сердюк - Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. 30 листопада відбудеться круглий стіл «Безпека, якість та доступність медицини - законодавчі перспективи» за участю Народних депутатів України. Докладніше із програмою роботи Конгресу, переліком учасників та складом оргкомітетом можна ознайомитись на офіційній веб-сторінці заходу www.congress.medrada.org та за тел. 587-99-61. В рамках Конгресу також заплановано додаткові заходи для преси: 1.  прес-брифінг: «Достовірна лабораторна діагностика і безпека пацієнтів»:29 листопада о15.30 2. прес-брифінг: «Доступність європейської бази знань з доказової медицини для України» - 30 листопада, о 11.30 3. Круглий стіл за участю Народних депутатів України куди запрошуємо ЗМІ з 12.00 до 13.30, 30 листопада. За акредитацією  та додатковою інформацією просимо звертатися: Юлія Калініна, тел./факс: +38 044 587 99 61, тел. (096) 36-444-93, ел. пошта: kalinina.j@ukr.net

27.11.2012р., відбулася перша профспілкова перемога у суді у справі з захисту працівників СЕС та неприпущення ліквідації санепідустанов. Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив нашу апеляційну скаргу (вих.№ 05-246 від 03.10.2012р.), скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012р. про залишення нашого позову без розгляду і зобов'язав суд першої інстанції продовжити розгляд справи! Відносно апеляційної скарги (вих.№ 05-245 від 03.10.2012р.) на іншу ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012р., якою нам безпідставно відмовили у задоволенні нашого другого клопотання про забезпечення позову та призупинення до вирішення справи по суті відповідних пунктів постанови Кабміну № 1184 від 14.11.2011р., рішення по суті не було прийнято; суд пояснив, що до поновлення розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд не може розглянути цю частину наших вимог. Ухвалу про зобов'язання суду першої інстанції  продовжити розгляд справи  у повному обсязі суд підготує лише у п'ятницю - 30.11.2012р. Вдячні усім, хто приєднався до нас у суді: Вінницький, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Рівненській, Харківській і Чернівецькій обласним організаціям Профспілки, Кримській Республіканській організації Профспілки, Київській міській профспілці працівників охорони здоров'я та трудовому колективу Донецької обласної санепідстанції, а також і усім тим, хто думками теж був разом з нами! Слідкуйте за новинами на нашому сайті. (за інформацією сайту ДООППОЗУ)

Київрада не розглядатиме на найближчому засіданні питання щодо поширення експерименту з реформування галузі охорони здоров'я на все місто. Про це під час ефіру на радіо «Голос Києва» повідомила Голова Постійної Комісії Київради з питань гуманітарної політики Алла Шлапак. За словами політика, порядок денний пленарного засідання Київради на 20 грудня вже сформовано, а питання щодо реформування галузі медицини у столиці потребує більш ґрунтовної підготовки, тому його депутати розглядатимуть уже в новому році. «Реформування охорони здоров'я у Києві ми почали з двох пілотних районів - Дарницького і Дніпровського. Але за шість місяців ми так і не отримали повної картини всіх здобутків та недоліків цього експерименту. Тому, наразі, немає ґрунтовних підстав, щоб однозначно ухвалювати рішення про поширення медреформи на решту території міста. Це надто серйозне питання, воно торкається здоров'я та життя людей, а отже будь-яка поспішність може нашкодити»,- пояснює Алла Шлапак. Згідно Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві (на 2011-2014 роки)» даний процес повинен бути продовжений - тобто медреформа повинна охопити всі 10 районів столиці. Але на переконання Алли Шлапак, в нашій державі існує дуже серйозна неузгодженість законодавства, яка в першу чергу наносить непоправну шкоду інтересам громадян. «За результатами розширеного засідання гуманітарної Комісії Київради, стало чітко зрозуміло, що на сьогоднішній день Міністерство охорони здоров'я, на жаль, дуже відірване від реального життя, реальних ситуацій та потреб, які існують в суспільстві. Впродовж останніх півроку депутати тричі просили ознайомити їх з підсумками впровадження медреформи у пілотних районах столиці. Однак конкретних цифр та чіткого порівняльного аналізу ми так і не отримали. На папері все виглядає красиво, але доволі непереконливо, аби стверджувати, що надання первинної меддопомоги суттєво покращиться», - зазначає Алла Шлапак. Як стверджує політик, Київрада не голосуватиме за медреформу «в сліпу». «Це було б дуже безвідповідально. Маємо вже подібний приклад з голосуванням за Держбюджет-2013, коли Парламентарі забули, що за цифрами стоять конкретні люди, їхні долі, їхнє життя. Київрада такого собі не дозволить», - підкреслює депутат.  Алла Шлапак: МОЗ не має права ставити перед Києвом ультиматум, допоки не виправить власних помилок Перш ніж вимагати абсолютне впровадження медреформи у столиці, центральна влада має забезпечити дотримання ст.49 конституції України і привести у відповідність низку інших законодавчих актів, переконана Алла Шлапак, лідер депутатської групи «Соціальна справедливість» у Київраді. Як відомо, у депутатському корпусі Київради досить скептично оцінюють необхідність поширення реформи охорони здоров'я на всю територію міста, через відсутність переконливих висновків експерименту у пілотних районах. У цей же час в МОЗ вимагають, щоб трирівнева система надання медпослуг запрацювала по всьому Києву щонайшвидше, аргументуючи поспішність «вимогою закону». За словами політика, міська адміністрація в рамках своїх повноважень забезпечує виконання законів України та Постанов Уряду у повній мірі, в тому числі і що стосується Закону «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві (на 2011-2014 роки)». Але органи місцевого самоврядування, яким і є Київрада, як пояснює Алла Шлапак, в першу чергу представляють людей, народ України, а тому покликані давати оцінку й ухвалювати рішення про доцільність впровадження тих чи інших реформ. «Міністерство не повинно ставити перед Києвом подібний ультиматум. Спершу МОЗ мав би в такому ж швидкому темпі, як ініціював закон про медреформу, доопрацювати всі інші законодавчі акти, котрі сьогодні знаходиться у суперечності із згаданим законом, - наполягає Алла Шлапак. - Натомість, саме ж Міністерство знову штовхає медиків на лезо ножа - коли зобов'язує виконувати закон, тоді як ні законодавець, ні Кабінет Міністрів нічого не роблять, щоб захистити лікарів і забезпечити правове поле для їхньої роботи». за повідомленням прес-служби партії "Соціальна справедливість"

За зверненням Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Міністерство соціальної політики України надало роз'яснення стосовно окремих питань чергування лікарів