Новини

22 грудня 2022 року Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я привітала працівників медичної сфери столиці та їх діточок з прийдешніми  Різдвяно-Новорічним святами, та традиційно запропонувала до перегляду святкову виставу у виконанні Національного цирку України. Ворог не повинен забирати свята та дитинство у наших дітей. В умовах воєнного часу Профспілка допомагає Збройним Силам України та працює аби наближати перемогу України разом! Ми віримо у Різдвяні дива та чекаємо на їх втілення!

Доходи бюджету Києва на 2023 рік запланували в сумі понад 66,3 млрд грн, видатки – 65,6 млрд грн. Основа доходів бюджету це податкові надходження. На наступний рік запланували податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у сумі 30,6 млрд грн, податок на прибуток підприємств менший, ніж минулого року і становить 4,2 млрд грн. Місцеві податки – 18 млрд грн, внутрішні податки на товари і послуги – 2,6 млрд грн. Неподаткові надходження – 2,3 млрд грн.  Щодо розподілу бюджетних коштів, то наступного року основним напрямком фінансування стане сфера освіти – на неї виділили 23 млрд грн. (35% від усіх видатків міського бюджету), на охорону здоров’я запланували 6,1 млрд грн (9%). Також на соціальний захист в кошторисі м.Києва запланували 6,5 млрд грн (10%), на ЖКГ – 5 млрд грн (8% ), на транспорт та дорожнє господарство 12,4 млрд грн або 19% бюджету міста. Бюджет підтримали 96 депутатів Київради. Також вони схвалили зміни до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2021-2023 роки в частині 2023 року. "Я вітаю депутатів, що ми схвалили збалансований фінансовий документ, виходячи з нинішніх реалій. Бюджет «виживання», який допоможе забезпечити критично важливі статті видатків. Зокрема, на медицину, житлово-комунальне господарство, транспорт, освіту, соціальний захист", - сказав міський голова Віталій Кличко. Додатково інформуємо, що для належного надання послуг киянам і безперебійної роботи міського господарства в умовах воєнного стану вісім міських цільових програм, дія яких завершувалась у поточному році, були пролонговані на 2023 рік. Саме програмою «Здоров’я киян» передбачено місцеві стимули, зокрема виплати щомісячної фінансової допомоги «5-4-2» медикам столиці, які було схвалено депутатами Київради завдяки послідовній і наполегливій позиції Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я. Також депутати Київради доповнили програму «Здоров’я киян» на 2023 рік в частині виділення коштів з міського бюджету на пластичну та реконструктивну хірургію. Йдеться про забезпечення ліками та витратними матеріалами лікування наслідків бойової травми методом відновно-реконструктивної хірургії у спеціалізованому відділенні. Сьогодні мікрохірургічні технології, якими користуються лікарі, допомагають пораненим зберегти руки та ноги, запобігають розвитку інфекційних та інших ускладнень при пораненнях черевної стінки, грудної порожнини, черепа тощо. Кропітка праця хірургів приносить позитивні результати. Лікування у відділенні знижує інвалідизацію, а головне – дозволяє жити бійцям зі складними бойовими травмами повноцінним життям. Взагалі питання виконання міських цільових програм, які мали завершитись у 2022 році, було продовжено на 2023 рік шляхом прийняття відповідних рішень Київською міською радою про внесення змін до цих програм. Такі процедурні зміни до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм в місті Києві ухвалили депутати Київради ще в жовтні цього року під час пленарного засідання.

Київську міську профспілку працівників охорони здоров’я визнано такою, що відповідає критеріям репрезентативності на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладання територіальних угод і делегування представників до органів соціального діалогу. Рішення про це на початку листопада прийнято органами Національної служби посередництва і примирення України в місті Києві. Юрій Мазур, голова НСПП в м. Києві, подякував за роботу і вказав на ефективність роботи організації у органах соціального діалогу столиці в питаннях захисту соціально-економічних прав та інтересів медиків, а також вручив Сергію Кубанському, голові профспілки, Свідоцтво про відповідність критеріям репрезентативності. Інформуємо, що відповідно до норм Закону України «Про соціальний діалог в Україні», суб’єкти соціального діалогу мають бути репрезентативними, тобто відповідати певним критеріям, якими є, зокрема, легалізація та статус, загальна чисельність членів, галузева і територіальна розгалуженість. Закон висуває конкретні вимоги до профорганізацій для участі у соціальному діалогу на різних рівнях. Свідоцтво про репрезентативність – це документ, щозасвідчує визнання державою повноважень Профспілки у справі соціально-економічного захисту медичних працівників та вирішення проблемних питань медиків шляхом соціального діалогу на територіальному рівні.Отже, сьогодні Профспілка не лише відповідає вимогам нормативних документів, але й справою довела свою спроможність цивілізованого і професійного ведення соціального діалогу, активного захисту прав та інтересів наших спілчан.  Працюємо заради спілчан. Разом до перемоги України!

1 грудня 2022 року відбувся концерт, який організувала Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я в Національному академічному театрі опери та балету ім. Т.Г. Шевченка для медичних працівників м.Києва на знак подяки за їх самовіддану та сумлінну працю. Сьогодні наші медичні працівники -  це справжні воїни та захисники, які два роки поспіль боролись з невидимим ворогом – COVID19, рятуючи нас від цієї недуги. А цьогоріч, як на фронті, так і в тилу - захищають нас від ворога, надаючи всім допомогу. І хоча на разі не зовсім святковий та урочистий час, бо ж  усі ми ще чекаємо на нашу Перемогу! Та  щоб підняти та посилити Ваш моральний дух, віру та додати наснаги, Профпілка подарувала святковий концерт у виконанні Національного заслуженого ансамблю танцю України імені Павла Вірського! Уклінно дякуємо Вам за невтомну працю!

Закон про Державний бюджет на 2023 рік підписано: видатки удвічі перевищуватимуть доходи. 23 листопада Президент Володимир Зеленський підписав Закон України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (законопроєкт № 8000). Головний кошторис країни сформовано з огляду на вимоги воєнного часу. Близько половини видатків спрямовують на безпеку та оборону, які є головним пріоритетом. Другий важливий напрямок — соціальні програми — пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на освіту та медицину. Макропоказники Держбюджету-2023. Прогноз реального зростання ВВП у 2023 році скориговано на більш консервативні припущення темпів відновлення економіки. Також були враховані високі безпекові ризики та ризики, пов’язані із продовженням атак рф на об’єкти енергетичної системи та інші об’єкти критичної інфраструктури України. Прогноз реального зростання ВВП - 3,2 % замість попереднього прогнозу в 4,6 %. Прогноз інфляції у 2023 році зменшено з 30 % до 28 %. Прогноз номінального ВВП на 2023 рік було також було скориговано, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП. Головні надії в питанні покриття цього дефіциту покладаються на міжнародних партнерів. Більш оптимістичні очікування щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів зумовили коригування припущення щодо обмінного курсу гривні до долара США. На кінець року курс становитиме 45,8 грн за дол. США (замість 50 грн за дол. США у попередньому прогнозі). Видатки на охорону здоров’я. Проєктом Держбюджету на 2023 рік загальні видатки на сферу охорони здоров’я (державний бюджет з трансфертами) передбачені визначені в обсязі 176,9 млрд грн. Загальний обсяг видатків на охорону здоровʼя порівняно з бюджетом 2022 р. скоротився всього на 10%, що пов’язано зі збільшенням загальних видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Проте, зважаючи на зростання курсу валют, у доларовому вираженні цей показник знизиться майже на 40%. Прикінцевими положеннями закону «Про Державний бюджет на 2023 рік», як і в попередні роки, зупиняється дія абзацу 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»щодо фінансування Програми медичних гарантій на рівні, не нижчому 5% ВВП. На Програму медичних гарантій у 2023 році передбачено фінансування в сумі 142,7 млрд грн (2,3% від ВВП України), що на 9% менше бюджетних призначень на 2022 рік. Мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, індексація. Через складні фінансові та макроекономічні умови воєнного стану, в Держбюджеті всі соціальні стандарти на 2023 рік заморожено на рівні 2022 року. Нагадаємо, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року збільшився на 200 гривень і становить 6700 грн, розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки не збільшився, і залишиться на рівні 1 грудня 2021 року – 2893 гривень. При цьому співвідношення між мінімальною заробітною платою погіршиться з 44,5 % до 43,2%. Разом з тим, передбачено доручення Уряду щодо опрацювання питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах. Крім того, перехідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено зупинення дії Закону про індексацію доходів населення у 2023 році. Відповідно нараховувати індексацію щодо зарплати у 2023 році вже не потрібно. Ця норма запрацює з 1 січня 2023 року, а востаннє проводити індексацію потрібно буде в грудні 2022 року. Інформація щодо середньої заробітної плати. Так, за даними НСЗУ, у першому півріччі 2022 року середня заробітна плата лікарів становила  21,0 тис. грн (у 1,5 рази більше ніж у 2021 році), а середнього медичного персоналу – близько 15,0 тис. грн (на 34 % більше ніж у 2021 році). Оскільки в  умовах воєнного стану  доступ до інформації обмежено, то порівняти середню заробітну плату  за видами економічної діяльності можна лише за січень місяць 2022 року (за даними Державної служби статистики України): охорона здоров’я – 13 633 грн, освіта – 11489 грн, промисловість – 15 441 грн, економіка – 14 577 грн. При цьому, середньомісячна заробітна плата по «Охороні здоров’я та надання соціальної допомоги» за січень 2022 року складає 16 928 гривень. Це більше на 28% ніж середня зарплата по галузі в Україні (13 245 гривень), але менше на 21% ніж по середня зарплата по Києву (21 347 гривень).

16 листопада 2022 року в актовій залі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико – санітарної допомоги №2» Голосіївського району м. Києва було проведено навчання та перевірка знань с питань охорони праці. У заході приймали участь: директор КНП «ЦПМСД №2» Голосіївського району м. Києва Лось Г.М., головна сестра медична, голова профкому Бондар О.В., інженер з охорони праці Степаненко О.І., завідувачі відділеннями та керівники структурних підрозділів. Для проведення  лекції була запрошена завідувач відділу з охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Мартинюк А.О.  Захід проведено відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції. Учасникам навчання  було повідомлено про вимоги до організації роботи з охорони праці у відділеннях, зокрема щодо проведення інструктажів на робочому місці, написання інструкцій з охорони праці  та ведення документації з охорони праці. Особливо наголошувалось про попередження нещасних випадків та гострого професійного захворювання на COVID-19 на робочому місці. Також піднімалися питання про порядок розслідування та своєчасне повідомлення про такі випадки  в Головне управління Держпраці в Київській області та в Фонд соціального страхування. Під час заходу акцентувалась увага  на важливості приділяти  увагу профілактичній роботі, відстежувати місця потенційних небезпек. Обговорювалось питання щодо дотримання вимог безпеки під час воєнного стану, а саме – що робити працівникам у разі оголошення повітряної тривоги, як діяти у разі виявлення підозрілих, вибухонебезпечних предметів  в закладі охорони здоров’я. Сьогодні Профспілка та первинна профспілкова організація «ЦПМСД №2 Голосіївського району» м. Києва забезпечує громадський контроль за додержанням законодавства про охорону відповідно до статті 43 Закону України «Про охорону праці».

3 листопада у спортивному комплексі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбувся футбольний турнір, присвячений пам’яті  лікарів, які віддали своє життя за свободу і незалежність України у війні з російським агресором. Організаторами пам’ятного заходу стали Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я та Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Чотири футбольні  команди з Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска, Інституту отоларингології імені професора О.С. Коломійченка, Київської міської клінічної лікарні №6 та Національного медичного університету  імені О.О. Богомольця взяли участь у турнірі.  Перед початком  футболістів привітали представник профспілки Віталій Левицький та Олександр Канюра, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи НМУ, професор, який, зокрема зазначив, що у боротьбі з рашизмом беруть участь багато студентів НМУ і оголосив імена тих,  хто загинув із зброєю в руках. Згадували і Артема Соханя вихованця НМУ, капітана ЗСУ, командира першої роти 130 батальйону. Він розпочав свій бойовий шлях задовго до початку повномасштабної війни. Воював на сході України, командував підрозділом Територіальної оборони, а з перших днів війни був на передньому краї боротьби з ворогом: звільняв Бучу, Ірпінь, Харківщину, де загинув під час виконання бойового завдання.  У турнірі пам’яті взяла участь мати героя  Тамара Сохань, а також старший солдат 130 батальйону Еліна Шахбанова, яка передала вітання від свого командира Віталія Зіви – донедавна тренера футбольної збірної НМУ,  викладача кафедри фізичного виховання та здоров’я. Символічно, що його син Арсен Зіва під час цього матчу грав за збірну  НМУ, майстерно захищаючи ворота. Незважаючи на те, що матчі мали товариський характер, на футбольному полі точилася безкомпромісна спортивна гра. Про це свідчать і рахунки , які сягали до п’ятнадцяти голів в обидва ворота суперників. Загалом було зіграно  чотири матчі. Збірна НМУ у фінальному поєдинку перемогла футболістів Київської клінічної лікарні №6 і стала лідером турніру.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я надала свої пропозиції та зауваження до нового законопроєкту Мінекономіки, який продовжує курс на лібералізацію праці та ігнорування основних міжнародних принципів та норм трудового законодавства.

Деякі питання обчислення страхового стажу працівникам охорони здоров’я в умовах воєнного стану В умовах воєнного стану законодавство, що регулює трудові відносини та сферу зайнятості загалом, зазнало чималих змін. Як наслідок, і медичні працівники, і роботодавці зіткнулися з проблемами зарахування певних періодів роботи до страхового стажу. Період простою: Відповідно до статті 113 КЗпП України за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Оплата простою (що сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової заробітної плати, тому сплата ЄСВ за цей період є обов’язковою, про що неодноразово роз’яснювали і податкові органи, які здійснюють адміністрування єдиного внеску. У місяці, в якому стався простій, за працівників, зайнятих за основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску (сума, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата). Якщо в такому місяці база нарахування єдиного внеску за ставкою 22% виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною заробітною платою. Це ж стосується і тих випадків, коли простій становить повний місяць. Мінімальна база єдиного внеску не застосовується щодо заробітної плати: працівників за сумісництвом - ЄСВ нараховується завжди на їх фактичний дохід; нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці; осіб з інвалідністю - по фонду оплати праці застосовується понижена ставка ЄСВ - 8,41% 5,3% та 5,5 %. Оскільки під час простою працівники підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, за цей період сплачується ЄСВ, тому періоди простою зараховуються до страхового стажу. При цьому слід враховувати, що місяць, в т.ч. якщо у цей період був простій, зараховується як повний місяць роботи за умови, що за цей місяць сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, то цей місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сплачених внесків (за встановленою формулою). Період відпустки без збереження заробітної плати: Якщо працівник написав заяву про відпустку без збереження заробітної плати на цілий місяць або більше (на час періоду воєнного стану), такому працівникові не нараховується заробітна плата, а отже, відсутня і база для нарахування та сплати ЄСВ та, як наслідок, страховий стаж за відповідні неоплачувані місяці не зараховується. Страховий стаж обчислюється місяцями. Причому, неповний місяць роботи належить до страхового стажу як повний місяць за умови сплати мінімального страхового внеску.  Якщо основному працівнику за певний місяць заробітна плата нараховується, наприклад, за один робочий день, тоді ЄСВ  нараховується та сплачується у розмірі не нижчому за мінімальний, який становить 1430 гривень, і працівник має повний місяць страхового стажу. В умовах призупинення трудового договору: Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не здійснюється, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно, ЄСВ не сплачується. В цих умовах вважаємо, що роботодавець повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися праців­никові, якщо такого призупинення трудового договору не було б. Справа в тому, що згідно статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану» відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України і страховий стаж за цей період буде зараховано. Однак як це працюватиме на практиці, сказати важко: відповідний механізм наразі відсутній. Щоб зменшити ризики втрати страхового стажу за відповідні періоди, можна використати декілька інструментів: влаштуватися на роботу за сумісництвом без припинення трудових відносин; зареєструватися підприємцем та самостійно сплачувати страхові внески за себе; надавати послуги (виконувати роботи) за договорами цивільно-правового характеру; звільнитися з роботи та стати на облік у центрі зайнятості або одразу знайти нову роботу. Треба зауважити, що у разі, якщо підприємство і працівник працюють, але роботодавець не сплачує страхові внески, працівник має право: звернутися до роботодавця із письмовою вимогою оплатити ЄСВ; поскаржитися на роботодавця до податкових органів та територіальних органів Державної служби України з питань праці; звернутися до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого стаття 212−1 КК України; подати цивільний позов до суду про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов’язання нарахувати та сплатити страхові внески. Довідково: У зв’язку з дією воєнного стану фізичним особам-підприємцям надане право тимчасово, у період з 1 березня 2022 року та впродовж 12 місяців після скасування воєнного стану, не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такий крок застосований задля зменшення фінансового навантаження на підприємців та стимулювання їх до продовження діяльності, необхідної для країни в складних умовах війни. Однак, приймаючи рішення щодо використання наданої державою можливості впродовж певного часу не сплачувати єдиний внесок, необхідно пам’ятати, що відповідні періоди роботи не будуть зараховані до страхового стажу для призначення пенсії в майбутньому. У кого й на скільки зростуть пенсії з 1 жовтня 2022 року?  Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 жовтня 2022 р. розмір мінімальної заробітної плати зросте з 6500 грн до 6700 грн. Це є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсій за віком непрацюючим громадянам, які досягли віку 65 років і більше та які мають страховий стаж: чоловіки — не менше 35 років, жінки — не менше 30 років. З 1 жовтня мінімальний розмір пенсії за віком у таких пенсіонерів становитиме 2680 грн (6700 х 40 %). Особам, які працюють, у тому числі тим, які забезпечують себе роботою самостійно і зареєстровані як ФОП, мінімальні розміри пенсій за віком на рівні 40 % мінімальної заробітної плати будуть встановлені після звільнення з роботи.  Для обчислення розміру пенсії за віком має значення тривалість набутого страхового стажу та величина заробітної плати, з якої сплачувалися внески. Довідково. Мінімальний розмір пенсії за віком непрацюючих громадян, які досягли віку 65 років за наявності, зокрема, у жінок 30 років страхового стажу, у чоловіків - 35, встановлюється в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет на відповідний рік (ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). До 01.10.2022  такий розмір становив 2600 грн. Мінімальний розмір пенсії за віком непрацюючих громадян, які не досягли віку 65 років, за наявності, зокрема, у чоловіків 35 років страхового стажу, у жінок – 30 встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). З 01.07.2022 р. такий розмір становить 2027 грн. До мінімального розміру пенсії за віком встановлюються доплати за понаднормовий стаж, інші надбавки і підвищення, передбачені законодавством. З 1 жовтня 2022 р. пенсіонерам, яким виповнилося від 70 до 75 років, буде встановлено щомісячну компенсаційну доплату до пенсії в розмірі до 300 грн (постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» від 15.09.2021 № 963). Після встановлення такої виплати розмір пенсії не може перевищувати розміру середньої заробітної плати в  країні за 2020 рік, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії - 10340,35 грн. Щомісячна компенсаційна виплата встановлюється незалежно від виду пенсії, закону, згідно з яким  призначена пенсія, від тривалості страхового стажу та від факту роботи.  Пенсіонерам, які досягнуть 70 років після 1 жовтня, щомісячна компенсаційна виплата встановлюватиметься з дати досягнення такого віку.  Довідково. Пенсіонерам віком від 80 років щомісячну компенсаційну доплату до пенсії у розмірі до 500 грн було  встановлено з 1 квітня 2020 р. Після індексації з 01.03.2022 р. ця доплата зросла до 579 гривень. Пенсіонерам віком від 75 років до 80 років та старше компенсаційну доплату в розмірі 400 грн почали виплачувати з 1 жовтня 2021 р. Після індексації з 01.03.2022 ця доплата зросла до 456 грн. З 1 жовтня 2022 р. запроваджується додаткова гарантія пенсіонерам віком від 70 років і старшим, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та які мають страховий стаж: чоловіки - не менше 35 років, жінки - не менше 30 років. Мінімальний розмір їх пенсійної виплати не має бути менше 3000 грн. Тим, у кого розмір пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 3000 гривень, встановлюватиметься доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру (постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» від 15.09.2021  № 963).  Пенсіонерам, яким виповнилося 70 років, але їх страховий стаж менше 35 років у чоловіків та 30 років — у жінок, мінімальна пенсійна виплата буде обчислена в розмірі, пропорційному до набутого страхового стажу, виходячи з розміру мінімальної виплати 3000 грн. При цьому у пенсіонерів віком 80+ зі стажем 25 років у чоловіків і 20 років у жінок розмір пенсійної виплати не може бути меншим за 2600 грн, а в осіб віком від 70 до 80 років - меншим за 2500 грн. З 1 жовтня 2022 р. зростуть мінімальні розміри «військових» пенсій по інвалідності (Закон України від «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» 15.02.2022 р. № 2040-IX). Зокрема, мінімальні пенсії для людей з інвалідністю внаслідок війни залежно від групи інвалідності та військового звання становитимуть від 4396 грн до 6532,50 грн. Для інших - залежно від групи інвалідності та звання - від 4186 грн до 5986,50 грн. До мінімального розміру пенсії по інвалідності встановлюються надбавки, доплати і підвищення, передбачені законодавством. Довідково.  Для осіб з інвалідністю внаслідок війни розмір мінімальної пенсійної виплати не може бути нижче: І група – 650 % прожиткового мінімуму (ПМ) для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2022 - 13175,50 грн (2027 х 650 %); ІІ група – 525 % ПМ. З 01.07.2022 р. - 10 641,75 грн (2027 х 525 %); ІІІ група – 360 % ПМ. З 01.07.2022 р. -7297,20 грн (2027 х 360 %). Підстава: постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» від 28.07.2010 № 656.

Цьогорічний Всесвітній день боротьби за гідну працю, який традиційно відзначатимуть 7 жовтня, присвячений прагненню справедливої оплати праці для мільйонів працівників по всьому світу. Шалена інфляція, спричинена надприбутками потужних корпорацій, які контролюють енергетику, транспорт, продовольство та інші життєво важливі товари, призводить до того, що все більше працівників та їхніх родин опиняються за межею бідності. Більше половини домогосподарств ледве зводять кінці з кінцями, а 10% – не мають змоги оплатити витрати на найнеобхідніші товари чи послуги. Пандемія COVID-19 та вторгнення рф в Україну мали драматичний вплив на постачання товарів, а корпоративні прибутки від цих криз продовжують безконтрольно використовуватися.Це відбувається на тлі десятирічного зниження частки добробуту, що припадає на працюючих людей, оскільки придушення профспілкової діяльності, зокрема колективних переговорів, веде до того, що працівники вже отримують менше, ніж їм належить. Мінімальна заробітна плата в більшості країн є неадекватною, що призводить до того, що працівники продовжують втрачати свої позиції. Справедливість в оплаті праці Справедливість в оплаті праці – це наріжний камінь суспільного договору між працівниками, урядами та роботодавцями, який був порушений в інтересах корпоративної жадібності. Із початку пандемії з'явилися 573 нових мільярдери, які контролюють 13,9% світового ВВП, в той час як щодня ще понад 700 000 людей опиняються за межею бідності. Розрив суспільного договору через навмисні рішення урядів загрожує самій демократії, оскільки антипрофспілкові репресії та нездатність прийняти справедливе трудове законодавство сягають нових висот. Це підкріплюється міфом, який поширюють деякі економісти та керівники центральних банків, а також консервативні політики та ЗМІ, про те, що в інфляції так чи інакше винні трудящі, і що будь-яке збільшення доходів людей буде погано впливати на економіку. Це неправда: інфляція в тих небагатьох країнах, що залишилися, де діє автоматична індексація заробітної плати, знаходиться приблизно на тому ж рівні, що і в тих країнах, які не підвищували заробітну плату. Переломний момент Працівникам у всіх куточках світу не залишилося нічого іншого, окрім як вийти на страйк, вимагаючи дій, спрямованих на подолання розриву в оплаті праці в умовах нестримної інфляції, яка позбавляє домогосподарства і громади будь-яких шансів на гідне життя і гідне майбутнє. Багато з них піддаються жорстоким репресіям із боку урядів, залежних від корпоративних інтересів, або зіштовхуються із загрозою втратити роботу. Світовий профспілковий рух виступає за справедливу оплату праці для всіх працівників, як формального, так і неформального сектору, де б вони не жили і якою б роботою не займалися. Перехресні кризи глобального потепління, збройних конфліктів і корпоративної жадібності повинні стати поворотним моментом, коли уряди визнають, що вони повинні управляти в інтересах людей і більше не потурати владі корпоративних еліт. Світ потребує нового суспільного договору, в основі якого має бути справедлива оплата праці.  Глобальний дефіцит у 575 мільйонів робочих місць має бути ліквідований, фундаментальні права трудящих мають бути дотримані, дискримінація має бути замінена рівністю, соціальний захист має бути поширений на всіх і має бути побудована інклюзивна світова економіка, звільнена від залишків колоніалізму. На цих засадах можна побудувати мир, вирішити і подолати нагальні виклики сьогодення і майбутнього. За матеріалами сайту ФПУ