Новини

Профспілка вимагає забезпечити ефективну роботу органів державного нагляду (контролю) за дотриманням роботодавцями законодавства про працю. З відповідним зверненням Рада Профспілки звернулась до Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О.

Відбулося засідання Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я на якому не лише підбили підсумки роботи організації за минулий рік, але й визначили пріоритетні напрямки роботи. Зокрема, питання врахування інтересів медичних працівників у процесі формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я та трансформації системи безперервного професійного розвитку. Протидії новим викликам та упередження звуженню змісту трудових прав працівників в процесі можливого впровадження самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні. Сформували вимоги до органів влади щодо відновлення права працівників на оплату тимчасової непрацездатності за всіма місцями роботи, зокрема, і за сумісництвом. А також щодо необхідності забезпечення ефективної роботи органів державного нагляду (контролю) за дотриманням роботодавцями законодавства про працю. Захід відбувся за участі представників Міністерства охорони здоров’я України, депутатського корпусу та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Профспілка та її організаційні ланки сповнені рішучості відстоювати та захищати трудові і соціально-економічні права своїх спілчан задля дотримання соціальної справедливості.

Міністерство охорони здоров’я України, зважаючи на численні звернення з питань застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я» (далі — Постанова № 28), повідомляє наступне. 1. Щодо питання визначення закладу охорони здоров’я, на який поширюється дія Постанови № 28. Відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — Основи) визначено, що заклад охорони здоров’я — це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації. Пунктом 15 частини першої статті 7 та частиною першою статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що медична практика підлягає ліцензуванню та ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання — відповідати ліцензійним умовам. Перелік закладів охорони здоров’я державної форми власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2011 року № 501 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Також загальний перелік закладів охорони здоров’я затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я» <…> (далі — наказ № 385). 2. Щодо питання визначення посад медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, на яких розповсюджується норма Постанови № 28 щодо встановлення мінімального розміру оплати праці. Відповідно до абзаців 1-4 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28 в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше: 20000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров’я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров’я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я (а саме посади, що визначені відповідними переліками посад відповідно до наказу № 385); 13500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів) (а саме працівникам, які займають посади фахівців, визначених у розділі «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 року № 117). Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру враховуються основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Абзацом 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28 визначено, що граничний розмір надбавок, передбачених у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298, може бути збільшений медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я для досягнення розміру нарахованої заробітної плати, передбаченого абзацами третім і четвертим цього підпункту, та диференціації заробітної плати в межах наявного фонду оплати праці. У свою чергу, диференціація заробітної плати медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Відповідно, розміри оплати праці зазначені в абзацах 3 та 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28 є лише мінімальним рівнем оплати праці, який гарантований державою та який може бути збільшений за рахунок доплат та надбавок. 3. Щодо питання встановлення мінімального розміру оплати праці у разі, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 пункту 1, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків. Абзацом 2 підпункту 3 пункту 1 Постанови № 28 визначено, що вимоги підпункту 1 пункту 1 не поширюються на державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 пункту 1, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків. У такому разі мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, яка передбачена законом про Державний бюджет України на відповідний рік. При визначенні обсягу отриманих коштів у поточному місяці враховуються всі джерела надходження коштів, зокрема доходи за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними із НСЗУ, інші надходження з державного та місцевих бюджетів, дохід від надання медичних послуг за кошти фізичних і юридичних осіб, дохід від надання майна в оренду, благодійна допомога та інші не заборонені законодавством джерела. Проте, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 пункту 1, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків, то заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори, за умови наявності коштів можуть забезпечувати мінімальний розмір оплати праці в розмірах, визначених абзацами 3 та 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 28. Тобто вимога абзацу 2 підпункту 3 пункту 1 Постанови № 28 є правом керівника закладу охорони здоров’я, а не обов’язком. Водночас зазначаємо, що з огляду на відсутність у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1464 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році» пакету медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (який був у 2022 році), дофінансування закладів охорони здоров’я на покриття видатків по заробітній платі не відбуватиметься. Разом з тим, МОЗ наголошує, що надавач медичних послуг, відповідно до умов договору про медичне обслуговування населення, зобов’язується надавати якісні медичні послуги відповідно до специфікацій (в тому числі із забезпеченням пацієнтів лікарськими засобами та необхідними матеріалами для надання в повному обсязі якісної медичної послуги, що визначено програмою медичних гарантій) та встановлених законодавством вимог. У разі невиконання або неналежного виконання надавачем медичних послуг своїх зобов’язань згідно з договором про медичне обслуговування населення, такий надавач несе відповідальність, передбачену законом та цим договором. В такому разі, для забезпечення фінансової стійкості та спроможності закладу охорони здоров’я, керівник такого закладу повинен, окрім спрямування більшої частини бюджету на забезпечення виплати заробітної плати працівникам, залишати кошти на закупівлю лікарських засобів, харчування, розвиток і т. д. Додатково інформуємо, що листи Міністерства охорони здоров’я України не є нормативно-правовими актами, мають лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм. Заступник Міністра Петро ЄМЕЦЬ

На лист Профспілки щодо окремих питань роботи науково-педагогічних працівників за сумісництвом отримано офіційну відповідь Мінекономіки:

На початку лютого в Києві відбулись дві головні планові події року: саміт Україна-ЄС та спільне засідання Єврокомісії та Уряду. Федерація профспілок України ще з початком Революції Гідності підтримала вибір українського народу, і найбільш передової її частини – молоді, в боротьбі за європейський вибір України. Федерація профспілок України ще з початком Революції Гідності підтримала вибір українського народу, і найбільш передової її частини – молоді, в боротьбі за європейський вибір України. Будинок профспілок в ті буремні часи став прихистком для мітингувальників, де можна було обігрітися, отримати їжу та медичну допомогу. Саме в ньому розміщувався і діяв штаб Революції Гідності. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будинком профспілок під час телевізійних трансляцій на провідних телевізійних вітчизняних каналах та за кордоном, демонструючи велич і незламність національного духу. Зараз у Будинку профспілок створено Музей Революції Гідності, експозиції якого розповідають про той час, коли народ України без перебільшення можна сказати виборював свою незалежність остаточно розриваючи пута, які залишалися від комуністичного тоталітарного режиму, його авторитарних лідерів та їх наступників. Європейский вибір став лакмусовою смужкою на зрілість нації, її здатність до консолідації, спроможність чинити організований опір захищаючи свої громадянські права. Висловлюючи прагнення членів профспілок 7-й з’їзд ФПУ прийняв Стратегія діяльності федерації професійних спілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір». ФПУ як впливова сила громадянського суспільства виступає за забезпечення гармонії інтересів громадянина і суспільства, наближення європейського членства України, співпрацює з іншими громадськими організаціями щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації європейських стандартів до національного законодавства. У грудні 2022 року офіційно отримала членство в Європейській конфедерації профспілок.  Напередодні Саміту Україна-ЄС, який розпочав свою роботу 3 лютого в Києві, Європейська конфедерація профспілок та її членські організації зробили «ЗАЯВУ ПРОФСПІЛОК ДО САМІТУ УКРАЇНА-ЄС». У якій висловили всебічну підтримку Україну у її боротьбі з російською агресією, а також  закликали «Уряд України до негайного дотримання принципів міжнародних трудових стандартів, припинення наступу на права трудящих і профспілок та повного виконання своїх міжнародних зобов’язань, у тому числі за Угодою про асоціацію та ПВЗВТ. Це буде правильним кроком на шляху до ЄС, а не жертвуванням правами трудящих та залякуванням представників трудящих. Ми закликаємо Уряд відкликати законопроект щодо профспілкового майна, зупинити будь-які процеси відчуження профспілкового майна та зловживання з боку слідчих органів, а також відновити соціальний діалог. Нещодавні зміни до трудового законодавства мають бути негайно відкликані. Уряд повинен проводити змістовні консультації з соціальними партнерами щодо всіх реформ трудового законодавства та залучати профспілки до всіх програм, спрямованих на відновлення та реконструкцію України. Це в інтересах України та її народу, а також в інтересах Європейського Союзу та його народів. ЄС має чітко заявити українському Уряду, що процес вступу до ЄС має ґрунтуватися на дотриманні фундаментальних цінностей ЄС – соціальної ринкової економіки, соціального діалогу та ролі соціальних партнерів, а також на забезпеченні повної поваги до прав профспілок та соціальних прав. Атаки на профспілки та соціальні права повинні припинитися! Ми вимагаємо від українського Уряду поважати конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та захищати права всіх трудящих незалежно від розміру підприємства, на якому вони працюють. Ми вимагаємо від роботодавців України поважати права своїх працівників, включаючи справедливу заробітну плату, безпечні умови праці та право на колективні переговори. Ми закликаємо Європейський Союз підтримати трудящих та профспілки в Україні та сприяти забезпеченню гідної праці, заснованої на колективних переговорах та повазі до прав трудящих. Ми закликаємо міжнародну спільноту забезпечити захист працівників у зонах бойових дій та підтримати їхні права і добробут. Ми закликаємо уряди забезпечити права біженців. Федерація профспілок України закликає всіх  українців об’єднатися навколо спільної мети – відстоювання незалежності України від зовнішньої агресії, її стабільного розвитку в європейському співтоваристві, досягнення гідного рівня життя.                                                                          За матеріалами пресцентру Федерації профспілок України.

У зв'язку з численними зверненнями до Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я працівників, які виконують педагогічну роботу з погодинною оплатою праці та/або обов'язки медичних консультантів, профспілка звернулась до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з питання унормування Переліку робіт, які можуть не вважатись сумістництвом, та можуть виконуватись під час основної роботи.  Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року №1047-р скасовано наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати. Скасування Наказу №43 та його додатку з Переліком робіт сьогодні позбавляє можливості багатьох висококваліфікованих фахівців, серед яких педагогічні, науково-педагогічні працівники, а також працівники відділів та управлінь освіти, інших органів, які переважно є вчителями та викладачами, виконувати зазначені види робіт впродовж основного робочого часу, забезпечуючи налагоджений освітній процес. При цьому, виконання такої педагогічної роботи на умовах сумісництва поза основною роботою не завжди є можливим через збіг часу за основною роботою з розкладом занять, уроків, керівництвом аспірантами, кафедрами тощо. Зважаючи на вищевикладене, профспілка наполягає на розробці Міністерством економіки України, як уповноваженим центральним орагном влади, що реалізує державну політику у сфері праці та трудових відносин, необхідних нормативно-правових актів для відновлення або формування нового переліку робіт, які можуть не вважатися сумістництвом, та можуть виконуватись медичними, педагогічними та науково-педагогічними працівниками під час основної роботи.

16 січня 2023 р. №16/2Про умови оплати праці медичних працівників у 2023 роціГоловам територіальних та первиннихпрофспілкових організаційШановні колеги! Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я (далі – Профспілка) засвідчує Вам щиру повагу. На виконання норм частини четвертої статті 8 Закону України «Про оплату праці», Кабінет Міністрів України постановою від 13.01.2023 р. №28 «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова №28) визначив, що мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці у 2023 році установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше: - на рівні не менше 20 000 гривень для осіб, які займають лікарські посади (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я; - на рівні не менше 13 500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів). Нагадаємо, що перелік посад професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я та фахівців вміщено у нормах Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров'я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 р. №117. Таким чином, Постановою №28 медичним працівникам гарантується мінімальний розмір нарахованої заробітної плати. При цьому, виникають  питання про те, на які заклади охорони здоров’я поширюється дія Постанови №28, та які складові зарплати входять до мінімуму визначеного нею. Наразі, державні та комунальні заклади охорони здоров’я в Україні функціонують переважно у двох різних організаційно-правових формах, зокрема, - це державна (комунальна) установа та комунальне некомерційне підприємство. Загалом в бюджетних установах діє державне регулювання оплати праці, а у підприємствах – договірна оплата праці. В залежності від чого і правове регулювання оплати праці у закладах охорони здоров’я різних форм  буде різнитись в т.ч. і в питанні прямого застосування норм Постанови №28. Зокрема, стаття 98 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Такою підставою, зокрема, і є норми частини другої статті 8 Закону України «Про оплату праці», які передбачають, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Тобто, для закладів, що функціонують у організаційній формі державної (комунальної) установи прямо діють норми постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з урахуванням мінімального розміру визначеного Постановою №28. Що стосується закладів охорони здоров’я, які функціонують у формі комунальних некомерційних підприємств, оплата праці в них здійснюється на підставі статті 97 КЗпП України та  статті 15 Закону України «Про оплату праці», а саме шляхом договірного її визначення виключно у колективному договорі. Коли сторони соціального діалогу самостійно визначають у колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Аналогічно і норми частини 7 статті 65 Господарського кодексу України, на підставі якого діють підприємства, чітко визначають, що на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. Основні правові засади розробки, укладення і виконання колективного договору визначаються Законом України «Про колективні договори і угоди». Відповідно до статті 1 цього закону, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати (окладів, тарифних ставок) та інших видів трудових виплат – доплат, надбавок, премій тощо. Тобто, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівників підприємств визначаються підприємствами самостійно в колективному договорі із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством та угодами. Від так і реалізація Постанови №28 у закладів охорони здоров’я КНП потребує закріплення у нормах колективного договору, що може бути здійснено шляхом внесення змін та доповнень. Щодо виплат, які включаються до гарантованого мінімуму, то Постановою №28 визначено, що під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру враховуються основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Деталізація наведеної структури зарплати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці». При цьому, основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Отже, в суму нарахованої заробітної плати включаються всі структурні складові заробітної плати, установлені працівникові згідно з діючими умовами оплати праці, а саме: основна заробітна плата (встановлюється у вигляді тарифних ставок (посадових, місячних окладів); додаткова заробітна плата (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, зокрема, додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу /з підвищеннями/ з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій); інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями). При цьому, норми абзацу 8 пункту 1 Постанови №28 встановлюють, що диференціація заробітної плати медичним, фармацевтичним працівникам та фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Механізмом забезпечення проведення такої диференціації для закладу, що функціонує  у формі державної (комунальної) установи, може бути визначення різного розміру надбавок, передбачених у підпунктом «а» підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», граничне обмеження яких скасовано нормами Постанови №28. Однак, для закладів з числа КНП така диференціація повинна бути чітко визначена саме у положеннях колективного договору. Необхідно звернути увагу і на те, що норми Постанови №28, в частині визначення мінімального розміру оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, не поширюються на: - державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я України договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями такого закладу в кожному поточному місяці, перевищують 85 відсотків отриманих у такому поточному місяці грошових коштів, з урахуванням накопичених залишків; - медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або інших медичних працівників, які працюють під керівництвом таких лікарів), у разі, коли лікар має декларацій менше ніж 70 відсотків пацієнтів від оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги, визначеного Порядком надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 19 березня 2018  №504 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018  за №348/31800). В наведеному випадку мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, яка передбачена законом про Державний бюджет України на 2023 рік – 6700 грн.                         З повагою та вірою в Перемогу України                                            Голова Ради                                                                                                                 Сергій КУБАНСЬКИЙ

Запланований бюджет на Програму медичних гарантій на 2023 рік (ПМГ-2023) - понад 142 млрд грн. У тому числі, 4,7 млн грн – на реімбурсацію лікарських засобів. У новому році Програма медгарантій буде сфокусована на потребах пацієнта, викликаних війною, а для медзакладів на окупованих територіях та в зоні бойових дій передбачені окремі пакети. Як і раніше Програма медичних гарантій-2023 охоплюватиме всі основні види медичної допомоги: первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, екстрену, паліативну допомога та медичну реабілітацію. А також медичну допомогу дітям до 16 років та допомогу при вагітності та пологах. Загалом у ПМГ на наступний рік передбачено 39 пакетів послуг. Серед яких нові - “Секційне дослідження” та пакети для медзакладів на окупованих територіях та в зоні бойових дій. Серед змін – розмежування стаціонарної та амбулаторної реабілітаційної допомоги. Програма реімбурсації “Доступні ліки” – продовжить розширюватися. До неї увійдуть імуносупресивні препарати, тест-смужки для інсулінозалежних та знеболювальні для паліативних хворих. Попри війну тарифи у 2023 році не зменшені, а деякі збільшені. 1. Фокус Програми медичних гарантій у 2023 році спрямований на реабілітаційні послуги. У 2023 році розмежовано амбулаторні та стаціонарну реабілітаційну допомогу. Відтак за амбулаторні реабілітаційні послуги НСЗУ сплачуватиме 10 820 грн. А за стаціонарні – 19769 грн при наданні реабілітаційних послуг за одним напрямом реабілітації. Якщо пацієнт отримує реабілітаційні послуги одночасно за кількома напрямами, то ставка складе 33607 грн. 2. Пріоритетом в Програмі медичних гарантій на 2023 рік залишається охорона материнства та дитинства. Пакет “Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя” – збережено. За надані послуги медзаклади отримуватимуть 10 820 грн. За одним з найвищих тарифів у Програмі медичних гарантій оплачуватиметься неонатальна допомога – 135 тис. грн. Максимальний тариф складе 162 тис. грн за лікування недоношених дітей у перинатальних центрах ІІІ рівня – такий заклад визначатиметься в кожній області. Тариф за медичну допомогу при пологах складе 15137 грн., а для закладів, які надаватимуть комплексні медичні послуги матері й дитині - тариф буде майже 20 тис. грн. 3. Збережено також тарифи на лікування онкологічних захворювань. За хіміотерапевтичне лікування заклади отримають - 36 тисяч, а за лікування дітей від онкохвороб НСЗУ сплачуватиме закладам до 131 тис. грн. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань – 74 тис. грн. Пріоритетними також залишаються 6 досліджень для раннього виявлення онкології. 4. Особлива увага приділена психологічній допомозі. Зокрема, діятиме пакет психологічної підтримки на первинному рівні, впроваджений у 2022 році. При цьому збільшено тариф на стаціонарну психіатричну допомогу до 13151 грн. 5. Медичні заклади на окупованих територіях та в зоні бойових дій отримуватимуть оплати за окремими пакетами. Для медзакладів на окупованих територіях передбачено пакет “Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке знаходиться на території, яка перебуває в тимчасовій окупації”. Цей пакет буде діяти для комунальних медзакладів, які знаходяться на окупованій території, згідно з переліком Мінреінтеграції. Оплати цим закладам залежатимуть від кількості та категорій працівників на 1 грудня 2022. 6. Також передбачений пакет “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населення, яке знаходиться на території, де ведуться бойові дій”. На цей пакет контрактуватимуться комунальні медзаклади (окрім стоматологічних та первинки), які перебувають в зоні бойових дій та є в переліку Мінреінтеграції. А також мали договір на амбулаторну та стаціонарну допомогу, один із хірургічних пакетів, стаціонарну психіатричну допомогу та лікування туберкульозу. НСЗУ сплачуватиме цим закладам фактичну вартість послуг, які медзаклади надавали протягом 2022 року за вказаними пакетами. 7. До Програми реімбурсації “Доступні ліки” у 2023 році увійдуть імуносупресивні препарати, тест-смужки для інсулінозалежних та знеболювальні для паліативних хворих. Сам Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1464.

ШАНОВНІ СПІЛЧАНИ, ВІТАЮ ВАС З ПРИЙДЕШНІМИ НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНИМИ СВЯТАМИ! Від Миколая до Водохреща нас супроводжують святковій настрій, натхнення і радість. Кожен з нас підводить підсумки минулого року, сподівається на краще майбутнє, на справжнє диво. Ці свята надихають кожного на добрі справи і милосердя, прикрашають наші обличчя щирими усмішками, а душі – вогнем любові до ближнього. Цьогоріч світ вкотре зрозумів, що життя і здоров’я людей рятують саме медичні працівники, й переконався у їхній надзвичайній силі, доброті, відповідальності, сумлінній праці і самовідданості, тож вони заслуговують на найкраще. У цей напружений та складний час вони, крім іншого, виконують бойові завдання, захищаючи свій народ. Вірю, що новорічні та різдвяні свята відкриють не лише нову сторінку історичного календаря, а й розпочнуть новий етап в розвитку України, в долі кожного з нас, принесуть мир, добро та процвітання в наші домівки і наші сім’ї. Бажаю всім нам міцного здоров’я, великого людського щастя, впевненості в майбутньому і здійснення ваших мрій. Хай різдвяна зоря запалить у наших серцях вогонь любові та добра, а очі світяться від щастя! Творімо чудеса для інших, і чудо неодмінно відбудеться з нами!

ЗАЯВА Ради Федерації профспілок України у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок З початку  проголошення незалежності українських профспілок у 1990 році від органів влади, роботодавців і політичних сил, влада  постійно намагається позбавити профспілки їх законного права власності на майно, що є недопустимим у будь-якій демократичній державі, де діє верховенство права. Вільне трактування законодавства щодо правового статусу майна профспілок стало першопричиною зазіхань з боку органів державної влади на профспілкове майно. Урядом і народними депутатами з 2012 року було ініційовано шість антипрофспілкових законопроєктів, метою яких є не тільки повне позбавлення власності профспілок, а й їх спроможності ефективно захищати інтереси людини праці. Наразі  Верховною Радою України прийнято в першому читанні проєкти Законів України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» № 6420 від 10.12.2021 та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» № 6421 від 10.12.2021, згідно з якими все майно Федерації профспілок України має відійти державі. А це навчально-методичні центри, будинки профспілок, санаторно-оздоровчі заклади і  туристичні об’єкти. Проте зазначаємо, що Федерація профспілок України ніколи не була загальносоюзним громадським об’єднанням, а створена у 1948 році як Українська республіканська рада профспілок, у створенні якої брали участь делегати від 32 республіканських комітетів та 25 областей України. Відповідно до Конституції України питання власності врегульовується виключно законами України, а у разі їх відсутності – спірні питання вирішуються в судовому порядку. Фонд державного майна України за підтримки органів прокуратури України за ці роки розгорнув повномасштабну кампанію з одержавлення майна профспілок. У результаті судових рішень було втрачено матеріальну базу обласних осередків профспілкового руху (будинки спілок, навчально-методичні центри) на Закарпатті, Полтавщині, Чернігівщині. Теж саме сталося й з окремими санаторно-оздоровчими закладами, які роками слугували на благо людей. ФПУ підтвердила своє право на володіння майном, вигравши у 1997 році у Вищому арбітражному суді справу про  витребування своєї власності за позовом Фонду державного майна України. А у 2007 році Верховний Суд України поставив крапку, відмовивши прокуратурі в перегляді цієї справи. Однак, державні органи втративши перспективу вирішення спорів у судовому порядку, враховуючи позитивну практику Європейського суду та норми законодавства України щодо застосування національними судами строків позовної давності,  вдалися до подальшого тиску шляхом криміналізації. Так, починаючи з 2011 року було порушено низку кримінальних проваджень щодо керівників профспілкових підприємств, головних лікарів закладів, у рамках яких, здійснювалися допити, проводилися обшуки житла та службових приміщень. Основними звинуваченнями, в розумінні органів досудового розслідування, є використання посадовими особами службового становища з метою привласнення чирозтрати «державного майна». Пред’явлені звинувачення так і не знайшли свого підтвердження у судовому порядку. Ці дії приголомшили профспілкову спільноту, адже виходить, що багаторічна господарська діяльність профспілкових підприємств, товариств, яка базувалась на законних правовстановлюючих документах, свідоцтвах про право власності, актах постійного користування земельними ділянками, які зареєстровані за профспілками та  ніколи не перебували на обліку у реєстрі державного майна й не фінансувались державою, начебто стала «злочинною діяльністю», вчиненою «організованою злочинною групою». Яскравим прикладом процесу криміналізації стало вручення підозри та взяття під варту заступника Голови ФПУ, голову Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Володимира Саєнка тільки за те, що він як посадова особа виконував свої функціональні обов’язки і рішення колегіальних органів ФПУ у спосіб, який визначений чинним законодавством України та внутрішніми нормативними актами ФПУ та  ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Це дискредитує Федерацію профспілок України, у складі якої 46 всеукраїнських профспілок і  25 територіальних профоб’єднань, а це понад 40 тисяч первинних профспілкових організацій, які об’єднують 3,46 млн спілчан і тисячі профспілкових працівників та активістів. Рада ФПУ заявляє, що власність профспілок завжди використовувалася і використовується в інтересах людини праці  прозоро й відкрито. Ми відкриті до будь-якого незалежного, у тому числі міжнародного, аудиту щодо володіння,  користування та розпорядження профспілковим майном. Водночас ми категорично не сприймаємо тиск з боку влади на Федерацію профспілок України і розцінюємо його як переслідування за активну правозахисну позицію профспілок. Федерація профспілок України за часи свого існування зберігає і розвиває санаторії, оздоровчі, туристичні і спортивні об’єкти, які лікують і відновлюють здоров’я, повертають до повноцінної роботи мільйони працюючих, скалічених на виробництві або отримавших професійні хвороби, зокрема шахтарям, металургам, машинобудівникам, енергетикам, будівельникам і  представникам інших професій. З перших днів війни профспілкові об’єкти стали місцем прихистку вимушено переміщених осіб, лікування учасників бойових дій і постраждалих  українців, тим самим підставивши плече державі. Вилучення державою цих закладів призведе до суттєвого скорочення можливості громадян України на відновлення свого здоров’я. Бо жодний з вже протиправно відібраних у профспілок об’єктів сьогодні не працює, всі вони перебувають у занедбаному стані, або розібрані на цеглини.  Члени Ради закликають припинити наступ на майнові права профспілок, тиск на профспілкових лідерів, зняти незаконні обвинувачення, відкликати антипрофспілкові законопрєкти та перейти до конструктивного соціального діалогу, об’єднанню зусиль на благо народу  України та Перемоги над ворогом. Звертаємось до Президента України Володимира Зеленського як гаранта конституційних прав і свобод, з проханням втрутитися у цей процес заради об’єктивного неупередженого ставлення до профспілок. Рада Федерації профспілок України, 22 грудня 2022 року