Новини

5 жовтня 2023 року депутати Київської міської ради підтримали та затвердили Міську цільову програму «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024-2025 роки». Програма розроблена для підтримки та розвитку комунальних закладів охорони здоров’я. Зокрема, забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами, лікувальним харчуванням, що не покриваються або не в повному обсязі покриваються за Програмою медичних гарантій та інших державних програм. І, головне, при прийнятті міської програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці», Постійною комісією Київською міською радою з питань охорони здоров’я, сім’ї та соціальної політики підтримано добру традицію та збережено і у новій програмі захід з виплати місцевих стимулів – безповоротної фінансової допомоги медикам столиці. Що вже як чотири роки впроваджено та діє у медичній галузі Києва за активної позиції Профспілки.

Вже з 1 січня 2024 року атестація медичних сестер відбуватиметься так, як нині в лікарів: вони відвідуватимуть заходи безперервного професійного розвитку (БПР) та здобуватимуть за це бали, які враховуватиме атестаційна комісія. Лікарі вже декілька років атестуються за цією системою, натомість для медсестер усе нове, і на перший погляд система БПР може здаватися складною. Кабінет МІністрів України постановою від 14.07.2021 № 725 затвердив Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників Документ набрав чинності 1 січня 2022 року. Через воєнний стан початок застосування вимог Положення до фармацевтів, молодших спеціалістів з медичною освітою, інших професіоналів та фахівців сфери охорони здоров’я переноситься на 1 січня 2024 року.Вже у вересні 2023 року Уряд прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725» від 29.09.2023 № 1036. Документ вдосконалює умови проходження безперервного професійного розвитку (БПР) для працівників сфери охорони здоровʼя. Зокрема, нормативне-правове регулювання дасть змогу працівникам ефективніше підвищувати кваліфікацію, а також впровадити функціоналелектронної системи БПР.  Важливі зміни стосуютьсякерівників закладів охорони здоров’я. Вони матимуть змогу здійснювати БПР. Це допоможе підтримувати та підвищувати їхню професійну компетентність, а значить — покращувати якість надання медичної, фармацевтичної та реабілітаційної допомоги людям. Окрім того, ініційовані зміни дадуть змогу: із 1 січня 2024 року впровадити обов'язковий БПР для нових груп працівників сфери охорони здоров’я: фармацевтів, медичних сестер/братів, працівників з вищою немедичною освітою, що працюють у сфері охорони здоров’я, фахівців з реабілітації, у тому числі тих, які працюють у профспілкових організаціях і громадських об’єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я; розширити можливості для розвитку через участь у нових формах заходів БПР (як-от «групи рівних»); встановити вимоги щодо структури та змісту навчальних програм заходів БПР з метою забезпечення їх якості. Із 2023 року в Україні діє наказ МОЗ «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства» від 10.11.2022 № 2016. Старий наказ МОЗ «Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою» від 07.09.1993 № 198 вже не відповідав сучасним вимогам освітнього законодавства та тенденціям розвитку медпрацівників. Тому МОЗ затвердило новий документ. Наказ № 2016 затверджує положення про заходи безперервного професійного розвитку та передбачає, що цикли спеціалізації, цикли тематичного удосконалення здійснюються закладами післядипломної освіти, структурними підрозділами з післядипломної освіти закладів фахової передвищої/вищої освіти, що здійснюють підготовку здобувачів освіти у галузі знань 22 «Охорона здоровʼя». Навчання може бути очним або дистанційним у теоретичній частині. Водночас практичні й лабораторні заняття передбачають лише особисту присутність фахівців у тренінгових центрах. Після успішного оцінювання фахівець отримує свідоцтво про проходження спеціалізації. Окрім того, фахівці мають право проходити спеціалізацію з кількох спеціальностей, якщо є така необхідність. Під час формування переліків циклів спеціалізації та тематичного удосконалення розробники Наказу № 2016 враховували сучасні потреби галузі охорони здоровʼя та пропозиції професійних спільнот. Переліки не є вичерпними, тому заклади освіти в межах своєї автономії можуть змінювати й розширювати їх. Особливої уваги заслуговує запровадження циклу спеціалізації за фахом «Фізична та реабілітаційна медицина» для підготовки медсестер із реабілітації. Також впроваджуються цикли тематичного удосконалення з двох актуальних в умовах воєнного часу напрямів: «Догляд за ранами» й «Психологічні і духовні аспекти сестринського догляду».

Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) ОГОЛОШУЄ КОНКУРС в аспірантуру з відривом та без відриву від виробництва за спеціальністю 222 «Медицина» (спеціальна підготовка за спеціалізаціями: «кардіологія», «внутрішні хвороби», «нервові хвороби», «травматологія та ортопедія», «хірургія», «урологія», «акушерство та гінекологія», «анестезіологія та інтенсивна терапія», «соціальна медицина» Навчання за державним замовленням і за кошти юридичних (фізичних) осіб. Форми навчання:  очна денна (з відривом від виробництва), очна вечірня (без відриву від виробництва), заочна. Для участі у конкурсі необхідно подати такі документи: заяву на ім’я директора; особовий листок з обліку кадрів; медичну довідку про стан здоров’я за формою № 086-о; копію паспорта, ідентифікаційного коду, копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації  “лікар”; копію диплома магістра медицини (за наявності) із зазначенням здобутої спеціальності та кваліфікації; копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря-спеціаліста з відповідної лікарської спеціальності («кардіологія», «неврологія», «хірургія», «урологія», «акушерство і гінекологія», «анестезіологія», «організація і управління охороною здоров’я»»); копія посвідчення про присвоєння (підтвердження) лікарської кваліфікаційної категорії з відповідної лікарської спеціальності (за наявності); витяг з трудової книжки, засвідчений за основним місцем роботи; копія військово-облікового документа – для військовозобов’язаних; список опублікованих наукових праць,  винаходів і корисних моделей (за наявності) або наукову доповідь (реферат) з обраної наукової спеціальності. Паспорт, диплом про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації «лікар», диплом магістра медицини (за наявності) та сертифікат лікаря-спеціаліста з відповідної лікарської спеціальності пред’являються вступником особисто. Термін прийому документів – з 04 вересня по 04 жовтня 2023 року. Вступні випробування з 23 жовтня по 03 листопада 2023 року. Вступники складають іспити з відповідної спеціальності (спеціалізації) та з іноземної мови. Початок навчання 01 грудня 2023 року. Документи у паперовому вигляді приймаються відповідальним секретарем приймальної комісії ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС за адресою: 01014,  м. Київ,  вул. Верхня, 5, учбовий центр, 1 кімн. з 10-00 до 15-00.   Телефон: (044) 254-68-71; (044) 284-79-93.

ДИТЯЧЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ 2023 Літо – найкраща пора року, що наповнює повітря радістю й теплом.  Та найбільше на нього очікують, діти, бо саме влітку для них розпочинається інше життя: без будильника, шкільного режиму навчання… Це час розваг з друзями та домашніми улюбленцями, морозиво та ігри… Батьки ж планують за літній період – оздоровити  свою  дитину   перед  новим  навчальним роком.  Організація і проведення літньої оздоровчої кампанії один з важливих напрямів діяльності профспілки. Щорічно Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я активно співпрацює з оздоровчими закладами для організації та забезпечення змістовного відпочинку діткам своїх спілчан під час літніх канікул, а особливо зараз, в час війни... Скористалися можливістю оздоровитися 126 дітей членів профспілки. З них 98 за рахунок коштів залучених з різних джерел фінансування та 28 безоплатними путівками пільгових категорій: дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) на війні; дітей, осіб визнаних учасниками бойових дій; дітей, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов'язків; дітей, які виховуються в сім’ях внутрішньо переміщених осіб, дітей з багатодітних сімей; дітей з малозабезпечених сімей; дітей-інвалідів та інших. Плануючи підготовку до літньої оздоровчої кампанії 2023 року профспілковий актив та фахівці профспілки здійснили організаційні заходи: укладення господарських договорів з таборами,  формування списків, придбання путівок згідно заявок первинних профспілкових організацій, бронювання та придбання проїзних документів залізничним транспортом, медичне обслуговування, страхування від нещасних випадків. Також профспілкою було організовано повний супровід дітей фінансовим та гуманітарним відділом апарату та активом ОППО Подільського району м. Києва до/з дитячих оздоровчих закладів. Літній табір  відпочинку -  це  не  тільки  форма  реалізації  основних  завдань соціального  захисту  дітей,  це  ще  й можливість для творчого розвитку, збагачення духовного світу  та  інтелектуального світогляду. Кожен із запропонованих профспілкою закладів для оздоровлення літнього періоду на 2023 рік був спрямований  на максимальний комфорт і відпочинок діток. ТзОВ «Водограй»Закарпатська областьрозташований у с. Чинадійово, що розкинулось серед мальовничих закарпатських ландшафтів у долині річки Латориці. Ця місцевість славиться не лише своєю дивовижною природою, а й багатою історією та старовинними замками. Кожен день у таборі – це суцільна пригода! Діти щодня загартовувалися на свіжому повітрі веселими квестами та іграми, майстер-класами та конкурсами. Ігрова програма включала не тільки різноманітні розважальні, а й освітні програми свідомо спрямовані на розвиток логіки, уяви та творчого мислення. Без перебільшення можна сказати, що 24/7 відпочинку усіх чотирьох змін табору проходило в іграх, змаганнях, креативно, з елементами майстрування, пізнання нового, а в поєднанні з чудовим харчуванням (свіжі овочі, фрукти, соки, салати, м’ясні та рибні страви, молочні продукти, випічка) та неймовірною красою природи Закарпаття, свіжим та дивовижним повітрям, підвищеною рухливою активністю (підкоренням гірських вершин) без надмірного навчального навантаження  – стало для діток не тільки джерелом позитивних емоцій, дружби, добра, а й ефективним відпочинком та суттєвим оздоровленням. ТОВ ДОЗСТ «Чайка» розташований у с. Чайки, Богуславського району, Київської обл. на території соснового лісу в екологічно чистій зоні, на березі річки Рось.  Заклад з 1999 року отримав статус дитячого оздоровчого закладу санаторного типу. Це ніби країна щасливого дитинства, небайдужа до кожного, хто стає її жителем, як магніт притягує діток на відпочинок зі всієї України. Територія табору з дивовижною інфраструктурою: стадіон, тенісний корт, ігрові майданчики, кінозал, тренажерний зал та зал ЛФК, фітобар. За час відпочинку діти мали можливість пройти медичні процедури за потреби (органи дихання, травлення), займалися прикладною творчістю, брали участь в ігрових та театральних постановках, в різних видах спорту, підкорювали скеледром, каталися на каяках та велосипедах, засмагали на гарному пляжі біля озера, що розташоване на території з усіма необхідними засобами безпеки. Фішка табору – можливість батькам спостерігати за відпочинком своїх діток в соцмережах, відвідати дитину в один із вихідних днів та отримати консультацію головного лікаря з усіх питань здоров’я дитини. Оздоровитися та відпочити цього літа діти пільгової категорії  мали можливість в ОТ «Білочка» с. Лісарня, Мукачівського району та ДЗСТ ЛОК «Карпатські зорі» м. Косів, Івано-Франківської обл. Відпочиваючи із задоволенням діти проводили своє дозвілля змістовно та цікаво: туристичні походи та екскурсії, ознайомлення з традиціями, звичаями, культурою своєї країни. Організаторам вдалося поєднати відпочинок та спорт з пізнавальною, естетичною та оздоровчою діяльністю дітей. Цьогоріч стартувала і кампанія з пільгового санаторно-курортного оздоровлення (доросле оздоровлення). Профспілка уклала договори про надання послуг з оздоровлення та відпочинку своїх спілчан з наступними закладами: Оздоровчий комплекс в Поляні «Сонячний» та Готельно-рекреаційний лікувальний комплекс «Solva Resort & SPA» обидва ус. Поляна  Закарпатської області, Свалявського району. З травня по серпень 2023 року насолодилися відпочинком та оздоровилися вже 383 членів профспілки. В оздоровчих комплексах для відпочиваючих запропоновано різноманітні лікувальні процедури, супровід та консультація лікаря впродовж усього періоду перебування у комплексі, трав’яні цілющі ванни (хвойні, бішофітні, з морською сіллю), лікувальний душ (висхідний, циркулярний), інгаляції з мінеральною водою, фітопрепаратами, плавання в басейнах, заняття в тренажерних залах, комплексне харчування та багато іншого. А неймовірну красу літніх Закарпатських краєвидів та свіжість надзвичайного ранкового аж п’янкого повітр’я можна описувати безкінечно та краще все це відчути особисто. Восени гори ваблять іншою красою – своїм різнобарв’ям, кольори природи, що своєю красою наче зупиняють час. Вже розпочинається так званий «оксамитовий сезон» відпочинку. Насолодитися відпочинком в оточенні такої краси можна замовивши путівку у відділі з гуманітарних питань виконавчого апарату Ради профспілки (тел. 234-00-77, Діана Анатоліївна). Переконані, що відпочинок принесе масу нових вражень і зробить життя яскравішим, а головне покращить ваше самопочуття, з максимальною користю для здоров’я – ваш організм обов’язково буде вам за це вдячний! Долучайтесь!

Пожежна безпека  в закладах охорони здоров’я  Пожежна безпека і протипожежна профілактика - це сукупність організаційних, інженерно-технічних та медичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення пожежі, створення умов для швидкого та ефективного гасіння пожежі тощо. В кожному закладі охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), незалежно від форми власності та підпорядкування необхідно створити умови, щоб не допустити виникнення пожежі, а в разі все ж появи возгорання – зробити все можливе, щоб вогонь не пошкодив матеріальні цінності, а головне – щоб не було постраждалих через пожежу. Тільки в місті Києві, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, фіксіється від 10 до 14 возгорань в ЗОЗ. Пожежа являє собою неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі людей. За пожежну безпеку ( як і за охорону праці та цивільний захист) в закладі несе повну відповідальність роботодавець. Керівник ЗОЗ може частково делегувати свої повноваження з питань пожежної безпеки іншому співробітнику. У такому випадку видається відповідний наказ та посадова інструкція з детальним описом повноважень, які делегуються новопризначеному фахівцю з питань пожежної безпеки. Він, в свою чергу, підтверджує факт ознайомлення з документом власним підписом. Також наказом по закладу всі завідувачі відділень і керівники структурних підрозділів призначаються відповідальними за пожежну безпеку у підпорядкованих ним відділенях (структурних підрозділах) і відповідають за пожежну безпеку безпосередньо на робочих місцях своїх підлеглих працівників,  проведення інструктажів з пожежної безпеки на робочому місці тощо. Постійні атаки на заклади  охорони здоров’я під час повномасштабного вторгнення росії завдають чималих руйнувань та пожеж в будівлях в той час, коли там можуть знаходитися пацієнти та медичні працівники. В кожному відділенні всі працівники повинні знати алгоритм дій в разі пожежі та в разі попадання снарядів в будівлю. Для цього потрібно проводити практичні заняття з працівниками і з цивільного захисту і з пожежної безпеки. Чітке виконання заходів під час пожежі чи бомбордування допоможе уникнути паніки, людських жертв і втрат майна. З 12 серпня 2023 року набрали чинності Мінімальні вимоги до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі, затверджені наказом Міністерством економіки України від 09.03.2023 № 1268. Роботодавцю необхідно оснастити всі приміщення, де це необхідно, вказівними  знаками: «Знаки пожежної безпеки», «Аварійні знаки», «Знаки заборони» тощо. Правильне розміщення всіх знаків допоможе в аварійній ситуації чи в разі пожежі скоріше зорієнтуватися всім працівникам та відвідувачам ЗОЗ. Керівник ЗОЗ має своєчасно організувати та провести навчання, перевірку знань та інструктажі працівників із питань пожежної безпеки. Це записано в  пункті 4 розділу І Порядку затвердження програм навчання та інструктажів з питань пожежної безпеки, організації та контролю за їх виконанням (далі — Порядок), який затверджений наказом Міністерства внутришніх справ України від 05.12.2019 № 1021. Документ діє з 14.02.2020. Навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємств також регулюється: статтею 40 Кодексу цивільного захисту України і Порядком здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013року №444. Осіб, які не пройшли навчання, перевірку знань із питань пожежної безпеки та інструктаж, до роботи не допускають (п. 7 розд. І Порядку). Що ж необхідно зробити керівнику закладу охорони здоров’я, щоб попередити виникнення пожеж, а в разі  настання – своїми силами швидко її приборкати? Необхідно провести організаційні, технічні та інші заходи  для того, щоб: - запобігти пожежам; - забезпечити безпеку людей; - знизити можливі збитки; - зменшити негативні екологічні наслідки у випадку їх виникнення; - створити умови для термінового виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі. Для цього необхідно розробити та виконувати організаційні та технічні заходи. Організаційні заходи: - розробка і затвердження наказів, інструкцій, правил, пам’яток з пожежної безпеки; плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі; - організація інструктажів та навчання всіх працівників; - здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму; - організація добровільних пожежних дружин та пожежних комісій; - організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю; - призначення відповідальних осіб в кожному відділенні, кожному приміщенні за пожежну безпеку. Технічні заходи: - підтримання в справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання; - улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання; - дотримання пожежних норм, правил та вимог при будівництві та реконструкції приміщень ЗОЗ; - правильна організація праці на робочих місцях; - заборона використання обладнання, пристроїв, приміщень, що не відповідають вимогам пожежної безпеки. Заклад охорони здоров’я - об’єкт підвищеної пожежної небезпеки з огляду на постійну присутність великої кількості людей, частина з яких не може самостійно пересуватися. Найчастіше пожежі виникають через те, що керівники та посадові особи цих закладів не дотримують своїх обов’язків із забезпечення протипожежного захисту підвідомчих об’єктів та ігнорують встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки. Під час пожежі в ЗОЗ  можливий вплив цілого ряду чинників, які ускладнюють гасіння пожежі: - виникнення паніки; - наявність людей, у яких стресова ситуація може викликати погіршення здоров’я (шок, серцевий напад, підняття тиску, задуха, інше); - наявність людей з обмеженими фізичними можливостями, які не можуть самостійно пересуватися; - наявність безперервних процесів (операцій, реанімаційних процесів, пологів, тощо); - особливий (складний) план приміщень; - велика завантаженість горючими матеріалами; - наявність великої кількості медичних препаратів та ліків на основі легко займистих речовин та горючих речовин; хімічні речовини, рентгенівська плівка; - наявність унікального, дороговартісного обладнання; - розвинена система кондиціонування та вентиляції повітря; -  балони з киснем, трубопроводи з киснем та іншими медичними газами; - перенавантаження електричних мереж. Основні вимоги до приміщень ЗОЗ Всі приміщення ЗОЗ повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки згідно з новими ДБН ( ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення», затверджені наказом Мінрегіону від 26.12.2022 № 278),  які набрали чинності з 01 березня 2023 року. Ці норми застосовують для проєктування закладів охорони здоров'я при новому будівництві, реконструкції і капітальному ремонті. Зрозуміло, що ті заклади охорони здоров’я, які побудовані до прийняття нових ДБН, не можуть повністю їм відповідати, але приміщення таких закладів мають відповідати всім вимогам пожежної безпеки та бути обладнані: - системами пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння; - установками протидимного захисту, оповіщення людей про пожежу та управління евакуацією; - первинними засобами пожежогасіння; - аварійним освітленням; - шляхами евакуації у разі пожежі. Міністерство внутрішніх справ України наказом від 01.03.2023 №141 внесло зміни до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417. Зокрема, доповнило їх новим положенням: в разі перебування на об’єкті осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, зору та слуху, інтелектуальні та психічні порушення, а також інших маломобільних осіб, плани (схеми) евакуації на випадок пожежі розробляються та розміщуються з урахуванням потреб цих осіб. Це необхідно обов’язково врахувати та розробити нові схеми евакуації. Весь персонал ЗОЗ має знати алгоритм дій у разі пожежі, а також правила евакуації нетранспортабельних хворих. Завідувачка відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Анжела МАРТИНЮК

Шановні спілчани!    Прийміть щирі вітання із великим національним святом – Днем Незалежності України! На жаль, ми вже другий рік поспіль не зможемо святкувати як завжди, адже продовжується героїчна боротьба нашого народу із окупантами. Ворог вирішив відібрати у нас волю, суверенітет та території. Проте у загарбників нічого не вийде, бо ми, українці, завжди були волелюбними та незламними. Ми обов’язково переможемо! І повернеться безтурботне і мирне життя в улюбленій країні, яка більше ніколи не знатиме скрутних часів! Хай живе вільний народ незалежної країни! Слава Україні! Героям Слава! З повагою та вірою в перемогу України  Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій КУБАНСЬКИЙ

ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖПРАЦІ ПОВЕРТАЮТЬСЯ Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на сьогодні частково відновлене право проводити перевірки Держпраці, але виключно на підставі: – звернення працівників про порушення їх трудових прав; – доручення Прем’єр-міністра України, зокрема щодо дотримання строків виплати заробітної плати; – у разі настання нещасного випадку на виробництві. У період війни інспектуванню підлягають лише: – оформлення трудових відносин, – законність припинення трудових договорів, – дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Під час воєнного стану у разі усунення роботодавцем виявлених порушень – штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються. Тобто, у разі виявлення порушень інспектор праці вручить роботодавцеві припис про їх усунення і встановить для цього строк. Якщо ж роботодавець проігнорує законні вимоги про усунення порушень, інспектор буде змушений вжити заходів щодо притягнення такого роботодавця до відповідальності за відмову від виконання вимог законодавства. Однак адмінштрафи, які визначені ст. 41 КУпАП залишаються. До них належать адмінштраф за: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору – від 8500 грн до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КУпАП); інші порушення трудового законодавства – від 510 грн до 1700 грн (ч. .1 ст. 41 КУпАП); штраф за недопущення інспекторів до здійснення заходів державного нагляду, який складає 850-1700 грн (оновлена ст. 1886 КУпАП). Поради для роботодавців під час позапланової перевірки Держпраці перед початком перевірки інспектор Держпраці повинен ознайомити роботодавця з підставою її проведення та надати копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення перевірки, яке оформлюється на підставі відповідного наказу органу Держпраці, та підписується керівником органу Держпраці або його заступником і засвідчується печаткою, а також має пред'явити службове посвідчення, що засвідчує його особу. перевірте службове посвідчення інспектора Держпраці, у т.ч. й через сайт Держпраці; погодження від центрального апарату Держпраці, якщо перевірка проводиться за заявою фізичної особи щодо порушення роботодавцем її трудових прав.     ; Відсутність зазначених вище документів та їх непред'явлення роботодавцеві перед перевіркою є законною підставою для недопуску інспектора до проведення перевірки. інспектор повинен  зареєструватися у Журналі перевірок закладу; працівники не зобов’язані спілкуватися з інспектором та відповідати абсолютно на всі його питання, відповідати тільки на питання, які стосуються виконання посадових інструкцій; працівник може відмовитися від бесіди наодинці з інспектором та говорити лише у присутності свідків. Однак заборонити працівнику говорити наодинці з інспектором не можна, якщо він цього бажає; можна вести фото-, відеофіксацію, записувати бесіди інспектора на диктофон; не слід відповідати на питання, які не пов’язані прямим чином з трудовими відносинами, питаннями особистого характеру; подбайте про відсутність сторонніх осіб на робочих місцях, адже їх можуть зарахувати до неоформлених працівників. По-друге, перевірки проводяться у робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, за обов'язкової присутності керівника юридичної особи (фізичної особи-підприємця) або уповноваженої ним особи. При цьому, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва (ФОП-ів або юридичних осіб, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України) - 2 робочих днів, і продовження цього строку не допускається. За результатами проведення перевірки інспектор Держпраці оформлює акт перевірки із зазначенням стану виконання роботодавцем вимог законодавства, а в разі невиконання - детального опису виявлених порушень з посиланням на відповідні норми законодавства. Якщо роботодавець не погоджується з актом, він може підписати акт, виклавши до нього свої зауваження, які будуть його невід'ємною частиною. Якщо у ході перевірки були виявлені певні порушення, на підставі акта перевірки інспектор впродовж 5 робочих днів з дня завершення перевірки також складає і вручає роботодавцю припис щодо усунення порушень, виявлених під час її здійснення, із зазначенням способів та строків усунення порушень. У разі незгоди з результатами перевірки саме припис, а не акт перевірки, може бути оскаржений у судовому порядку. Якщо в ході перевірки перевіряються інші факти, ніж ті, що зумовили її проведення, суб'єкт господарювання може вимагати припинення її проведення на підставі норм ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Чек - лист: як працівнику закладу охорони здоров'я написати скаргу на роботодавця до інспекції з питань праці Скарга на роботодавця з питань порушення законодавства про працю та охорону праці  спрямовується до територіального управління Держпраці (в місті Києві - на ім’я Начальника  Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці). Анонімні звернення не розглядаються, тож скарга має бути підписана, зазначено ПІБ та адреса скаржника. Скаргу можна подати особисто, відправити поштою або на електронну адресу управління. За результатами скарги органи Держпраці мають право провести позапланову перевірку та притягнути порушника до відповідальності (накласти штраф). Зразок скарги Начальнику Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці  Роману СЕМЧУКУ       Від кого:                _______ (ПІБ) адреса, телефон     ___________ СКАРГА Викласти суть порушення. Відповідно до п.1) ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). На підставі викладеного, - ПРОШУ: 1. Призначити позапланову перевірку _____ (назва роботодавця) з питань дотримання законодавства про працю. Додатки: (в разі наявності)             _____________                                               _______________     (дата написання звернення)                            (особистий підпис заявника)

Прихований травматизм – це відсутність своєчасного та належного інформування роботодавцем визначених нормативними документами відповідних установ та організацій, зазвичай через недбалість, недостатнє навчання працівників або зіткнення інтересів між керівництвом та працівниками. Іноді при виробничих травмах роботодавець приховує факт настання виробничого травматизму. Роботодавець пояснює потерпілому, що для підприємства проводити розслідування - це великий тягар, ще й перевіряючі органи можуть навідатися, застосувати штрафні санкції. Тому,  з вірою у «спасіння підприємства», в більшості випадків працівники погоджуються свідчити, що випадок травмування стався в побуті, а не на робочому місці. Ще й законодавці посприяли тому, щоб стимулювати роботодавців приховувати нещасні випадки на виробництві. Якщо працівник отримав виробничу травму, то допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно виплачувати у розмірі 100 % середньої зарплати (оподатковуваного доходу). Раніше роботодавець оплачував перші 5 днів тимчасової непрацездатності, а тепер роботодавець оплачує перші 17 днів коштом підприємства, установи, організації (абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105). А з 18 дня оплачує Пенсійний фонд. Згідно вимог статті 22 Закону України «Про охорону праці», («Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій»), роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 17.04.2019 р №337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві». Первинні профспілкові організації на місцях повинні контролювати щоб всі нещасні випадки, які трапилися в робочий час бути розслідувані згідно з цим Порядком. Підтвердженням факту нещасного випадку на виробництві є акт за формою Н-1. Представник від первинної профспілкової організації обов’язково бере участь в роботі комісії з розслідування нещасних випадків. Для попередження нещасних випадків первинна профспілкова організація, повинна зокрема: сприяти ознайомленню  всіх працівників з Законом України «Про охорону праці» та Кодексом Законів про працю України, аби вони мали правову основу знань у ситуації, коли їх права на безпечну працю порушуються; повідомити працівників, що  вони мають право відмовитися від виконання робіт, якщо вбачають, що механізм та умови їх виконання можуть мати негативний вплив на стан їх здоров’я; вимагати від роботодавця створення безпечних умов праці та дотримання нормативно-правових актів з охорони праці, які затверджені на підприємстві в Колективному договорі; вимагати від роботодавця перегляду інструкцій з охорони праці, якщо їх зміст не в повній мірі розкриває безпечне виконання робіт. Також необхідно попередити всіх працівників: не погоджуватися  виконувати роботи не за спеціальністю і без відповідного навчання та інструктажу з охорони праці на робочому місці; у разі травмування під час виконання своїх трудових обов’язків щоб вони  не йшли на домовленість з роботодавцем та не приймали його пропозиції свідчити, що ушкодження здоров’я сталося в побуті. В разі настання нещасного випадку відповідальна особа від первинної профспілкової організації, яка є членом комісії з розслідування, повинна проконтролювати, щоб роботодавцем були вчасно надіслані повідомлення в наступні інстанції: -         Центральне міжрегіональне управління державної служби з питань праці (04060, Київ, вул. Вавілових, 10, kv@dsp.gov.ua); -         Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16 kiev_gu@kv.pfu.gov.ua); -         Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 6-А, kmppoz@ukr.net) Це необхідно, щоб розслідування кожного нещасного випадку, що трапився на роботі було вчасно завершено. Первинним профспілковим організаціям необхідно спільно з роботодавцем посилити контроль за здійсненням працівниками вимог безпечного виконання робіт, контролювати виконання робіт з підвищеною небезпекою, своєчасно організовувати проведення медичних оглядів своїх працівників, проводити навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників. Пам’ятайте, що стан охорони праці на підприємстві залежить від роботодавця, громадський контроль залежить від первинної профспілкової організації, а ставлення до охорони праці - від кожного працівника.

Постановою від 30 червня 2023 року № 660 Уряд вніс зміни до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. Встановлено, що атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Нагадаємо, що участь в роботі комісії з проведення атестації робочих місць представника від первинної профспілкової організації, відповідального за охорону праці, передбачена п.2.2 «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р.№41. Результати атестації робочих місць за умовами праці використовуються для визначення права на пільги та компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством, для працівників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, скорочену тривалість робочого тижня, щорічні додаткові відпустки, інші пільги та компенсації. Первинна профспілкова організація здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці а також бере участь у складанні переліків робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством та перелік робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи з їх поліпшення. Цей перелік підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом.

Найбільш результативною формою соціального діалогу в Україні, яка впливає на рівень і якість життя працівників будь-якої сфери, зокрема, і охорони здоров’я, є колективний договір. Засади ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод, закладені нормами Конвенції Міжнародної організації праці №98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів, та деталізуються у нормах національних законодавчих актів. Наразі в Україні таким є Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-XII. Однак, з метою актуалізації українського законодавства та гармонізації з вимогами Європейського Союзу, узгодження з положеннями Європейської соціальної хартії і Директив 23 та 533 ЄС, Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про колективні угоди та договори» від 23.02.2023 №2937-ІХ, який 11 квітня 2023 було підписано Президентом України. Які зміни прийнято, та що змінилось у правовому регулюванні? Варто зазначити, що у процесі розроблення законопроєкт узгодили сторони соціального діалогу (профспілки і роботодавці) та експерти Міжнародної організації праці. Закон визначає правові та організаційні засади колективно-договірного регулювання трудових, соціально-економічних відносин, узгодження інтересів сторін соціального діалогу. Закон набирає чинності лише через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень, який набрав чинності 15 квітня 2023 року. Тож, сторони соціального діалогу наразі повинні послуговуватись саме нормами діючої редакції Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 №3356-XII. Щодо визначення сторін колективного договору нова редакція не внесла змін. Сторонами колективного договору є: - сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема відокремлені підрозділи юридичної особи; - сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які створені на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). У разі, якщо інтереси працівників представляє профспілковий орган, інтереси роботодавця не можуть представляти особи, які є членами виборного органу профспілок будь-якого рівня. Новою редакцією Закону деталізовано порядок формування спільного представницького органу сторін профспілок, у разі, коли у медичному закладі діє одразу декілька профспілкових організацій. У цьому випадку, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів, що об’єднує кожна організація) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це роботодавця. Ініціатором утворення спільного представницького органу сторони може виступати будь-яка профспілкова організація. Організація, якій запропоновано взяти участь в утворенні спільного представницького органу, повинна письмово поінформувати про своє рішення протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної пропозиції. Профспілки, що домовляються про утворення спільного представницького органу, до його утворення обмінюються інформацією про чисельність своїх членів. При цьому, ненадання протягом вказаного строку письмової відповіді організації, що ініціює утворення спільного представницького органу, та/або інформації про чисельність членів профспілки, вважається відмовою від участі у спільному представницькому органі та веденні переговорів. В кожному закладі може бути утворений лише один спільний представницький орган сторін. І саме він формує пропозиції, приймає рішення, пов’язані з колективними переговорами, укладенням та здійсненням контролю за виконанням колективного договору, інформує про них роботодавця, а також виконує інші повноваження та функції щодо представництва відповідно до законодавства, колективних угод та договорів і угоди про утворення такого органу. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в спільному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору. Важливо, що і нова редакція Закону надає можливість працівникам, які працюють у фізичної особи – підприємця також укладати колективний договір. Що є досить актуальним для працівників медичної сфери, адже наразі, згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №285, право отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики має і фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам. Проте, у такому випадку вона зобов’язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками. Тож за останні роки значно зросла кількість суб’єктів господарювання в охороні здоров’я, організованих саме фізичними особами – підприємець, працівники яких не могли реалізувати право на колективний захист. Також колективний договір може укладатися у відокремлених підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів та визначених повноважень суб’єктів його сторін, наприклад, у філіях. Колективні переговори щодо внесення змін до колективного договору, укладення нового договору розпочинаються за ініціативою будь-якої сторони у строки, визначені чинними колективним договором. У разі, коли ним такі строки не визначені, або договір не укладено взагалі, то колективні переговори можуть бути ініційовані будь-якою стороною у будь-який час. Нова редакція Закону передбачає, якщо одна із сторін письмово ініціювала проведення колективних переговорів, інша сторона не може ухилятися від участі в них. Після отримання письмової пропозиції щодо проведення колективних переговорів, сторони протягом 15 календарних днів розпочинають консультації та не пізніше наступних 15 календарних днів визначають строк формування складу спільної робочої комісії та дату її першого засідання. У діючому Законі такі строки є більш короткими, і передбачають, що будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, або у строки, визначені цим документом, письмово повідомляє іншу сторону про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори. Загалом, сторони самостійно визначають кількість своїх представників до складу спільної робочої комісії, як правило, на паритетній основі, та координаторів від сторін у складі цієї комісії. При цьому первинна профспілкова організація може залучати для ведення колективних переговорів представників вищого за статусом виборного органу своєї професійної спілки. Порядок і строки ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору (внесення змін і доповнень до нього), повноваження спільної робочої комісії визначаються спільним рішенням сторін з урахуванням норм Закону, а інформація про початок колективних переговорів та їх перебіг є відкритою. Щодо змісту колективного договору новою редакцією Закону також внесено певні новації. Колективний договір може передбачати положення, зокрема щодо: - організації виробництва і праці та/або змін в їх організації, підвищення ефективності виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, запобігання масовому вивільненню; - професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; - нормування та оплати праці, встановлення та зміни форм, систем і строків виплати заробітної плати, встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, встановлення та зміни норм праці, систем оплати праці, розмірів заробітної плати та інших видів виплат (у тому числі доплат, надбавок, премій, гарантійних та компенсаційних виплат) з урахуванням норм законодавства про оплату праці; - режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; - умов праці, у тому числі розумного пристосування для працівників, які його потребують, зокрема осіб з інвалідністю; - безпеки, охорони і гігієни праці; - умов виробничого побуту; - страхування працівників; - медичного обслуговування, оздоровлення і відпочинку працівників, членів їх сімей; - гарантій діяльності профспілкових організацій; - гарантій та компенсацій працівникам, які беруть участь у колективних переговорах; - форм участі у визначенні напрямів соціально-економічної політики розвитку підприємства; - заходів щодо запобігання та протидії дискримінації у сфері праці; - запобігання та протидії мобінгу (цькуванню); - забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; - організації культурно-масової, фізкультурної роботи. При цьому, гарантії та стандарти, які вміщено у положеннях генеральної угоди, є обов'язковими для дотримання в колективному договорі. Також в ньому зазначається колективна угода, у сфері дії якої перебувають сторони колективного договору та умови якої враховані в ньому враховано (у разі її наявності). Положення колективного договору з питань, що відповідно до законодавства та обов'язкових для сторін колективних угод регулюються колективними договорами, поширюються на всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах із роботодавцем, незалежно від членства у профспілках. Однак, дія інших положень колективного договору визначається самим колективним договором (тобто вони можуть застосовуватися виключно до членів профспілок, якщо це визначено у самому колективному договорі). Варто зазначити, що колективний договір може передбачати додаткові соціальні, трудові та інші гарантії і пільги для працівників, пенсіонерів та інших категорій осіб, визначених сторонами, порівняно із законодавством і колективними угодами, положення яких є обов’язковими відповідно до сфери їх дії, зокрема щодо укладення договору недержавного пенсійного забезпечення. Як і у діючій редакції Закону, положення колективного договору, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством, іншими колективними угодами, умови яких є обов’язковими для сторін в силу законодавства, є недійсними і їх забороняється включати до договору. Законом передбачено і механізм приєднання до колективного договору, профспілкової організації створеної та легалізованої (зареєстровані) після укладення цього договору. В питаннях порядку затвердження та підписання колективного договору законодавство не зазнало кардинальних змін. Підготовлений спільною робочою комісією за результатами колективних переговорів проєкт колективного договору вноситься сторонами на розгляд загальних зборів (конференції) працівників для обговорення та прийняття рішення щодо його підписання. Загальні збори (конференція) у разі потреби надають пропозиції до змісту проєкту колективного договору, та уповноважують осіб від суб’єктів сторони працівників на підписання колективного договору. Загальні збори працівників є правоможними в разі участі в них більше половини працівників підприємства, установи, організації (відокремленого підрозділу), роботодавця - фізичної особи, а конференція - у разі участі не менше двох третин делегованих осіб, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів (конференції) приймаються закритим (таємним) або відкритим голосуванням більшістю голосів учасників. Загальні збори (конференція) можуть бути проведені в онлайн форматі за допомогою технічних засобів зв’язку. У разі надання загальними зборами (конференцією) працівників рекомендацій щодо змісту проєкту колективного договору сторони продовжують колективні переговори, строк яких визначається сторонами. Доопрацьований проект колективного договору повторно вноситься на розгляд загальних зборів (конференції) працівників для прийняття рішення щодо його підписання. Укладення колективного договору здійснюється шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін у визначений сторонами строк. У разі якщо сторонами не визначено строк підписання колективного договору, договір підписується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами (конференцією) працівників. Новелою правового регулювання стало запровадження призупинення та зупинення дії окремих положень колективного договору. Новий Закон передбачає, що дія окремих положень колективного договору може бути призупинена рішенням, прийнятим його сторонами за взаємною згодою, на визначений ними строк у випадках і порядку, передбачених самим договором. Однак, про прийняте рішення сторони колдоговору в тижневий строк з дня його прийняття інформують працівників та орган, що здійснив його повідомну реєстрацію. У разі ж настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелік яких зазначено в колективному договорі, дія окремих його положень може бути зупинена на час дії таких обставин. Про рішення щодо зупинення/поновлення дії окремих положень колективного договору внаслідок настання/припинення форс-мажорних обставин сторона договору, для якої настали такі обставини, у тижневий строк з дня його прийняття повідомляє іншій стороні, працівникам, на яких поширюються положення цього договору, та органу, що здійснив повідомну реєстрацію цього договору. Щодо строку дії колективного договору, то він визначається сторонами в самому договорі. При цьому, діє до укладення нового, якщо інше не передбачено цим договором або інше узгоджене рішення не прийнято його сторонами У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше. В разі ж проведення ліквідації роботодавця - діє протягом усього строку ліквідаційної процедури. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється безпосередньо його сторонами в порядку, визначеному цим договором. Сторони зобов’язані звітувати про його виконання в порядку та строки, визначені договором, але не менше одного разу  на рік. В питаннях ознайомлення працівників із текстом колективного договору, законодавство лишилось сталим. Як і у діючій редакції закону, у майбутньому роботодавець також зобов’язаний ознайомити працівника із текстом колдоговору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень. Крім того, суб’єкти сторін колективного договору, тобто і роботодавці, і профспілки зобов’язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору та в порядку, визначеному цим договором, можливість його копіювання. Порядок ознайомлення із текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього визначається цим договором.  Сергій КУБАНСЬКИЙ Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, адвокат