Новини

Профспілка нагадує спілчанам, як вберегтися від переохолодження під час морозів: до України прийшло суттєве похолодання, у деяких регіонах найближчими днями температура повітря сягатиме до -20-25°С.  Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людини. Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім – посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг. При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур). До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха і ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк. При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною. Саме тому Профспілка звертається до спілчан з проханням дотримуватися елементарних правил аби уникнути переохолодження та обмороження: не вживати алкогольних напоїв (це сприяє високій втраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла). Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не палити на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носити просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Бажано носити верхній одяг, що не промокає. Тісне взуття, відсутність устілки можуть створювати передумови обмороження; не виходити на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з тканини, що відштовхують воду та не пропускають повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу; у вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащувати спеціальними кремами; не носити на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше, метал охолоджується до низьких температур швидше, ніж тіло, внаслідок чого можливе «прилипання» цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, каблучки на пальцях ускладнюють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок; перед виходом на холод бажано поїсти – людині необхідна додаткова енергія; Пам'ятайте, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена і перебування на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні, а в осіб похилого віку при деяких хворобах – порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому радить враховувати це під час планування прогулянок узимку. І головна умова профілактики переохолодження – здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок та постійне загартовування організму. Також знизу в інфографіці наводимо практичні поради від ЦГЗ, як вберегтись від переохолодження:

Шановні спілчани! Прийміть найщиріші привітання з прийдешніми різдвяно-новорічними святами! Щороку ми всі з надією та вірою в добро чекаємо ці чудові й улюблені свята. Рік, що минає вже залишиться в історії, як ще один рік випробовування кож¬ного з нас на міцність. Це був час – великого подвигу та безмірної жертовності. Ми ж не втратили мужності й стійкості, і ще більше переосмислили ціну своєї незалежності та свободи, яку спільно сьогодні виборюємо. Єдність, сила та наснага і надалі допоможуть нам підтримувати один одного, сміливо дивлячись в очі ворогу, знаючи, що попереду нас чекають тільки хороші дні. Щиро вірю, що спільне для всіх українців бажання здійсниться у прийдешньому 2024 році, що він стане переможним для нашої держави – над ворогом, для всіх українців – над тими стражданнями, які принесли окупанти на нашу землю. Хай у новому році в нашому житті з’явиться все, чого не вистачає для щастя: у домівках запанує тепло та затишок, люди навколо стануть більш радісними, світ – яскравішим, справи – легшими, дружба – міцнішою, любов – сильнішою, а плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього! Хай джерело віри, надії та любові залишається невичерпним у наших серцях, а в душі збережеться вдячність кожному українському герою нашої великої нації! Міцного всім здоров’я, матеріального благополуччя та чистого неба над нашою Україною! Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій КУБАНСЬКИЙ

24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX (далі – Закон № 3494-IX). Вказаним законодавчим актом вносять відповідні зміни до Кодексу законів про працю закону України (КЗпП України), Закону України «Про відпустки» і в низку інших законів. Зміни торкнулись, зокрема, питань надання окремих видів відпусток і певних аспектів відпусток без збереження заробітної плати, виплати грошової компенсації працівникам за невикористані відпустки, а також розширення колективно-договірного регулювання надання працівникам часу для відпочинку. Нормами прийнятого Закону № 3494-IX надано право перенесення вихідних і робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП України, у нормах колективного договору. У разі відсутності відповідного положення у колективному договорі перенесення вихідних і робочих днів здійснюватимуть за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Змін зазнали і правила, що регулюють надання відпустки для підготовки й участі працівників у змаганнях. Відтепер тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки працівникам для підготовки й участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях будуть визначати лише трудовим та/ або колективним договором, а не встановлюватиме Кабінет Міністрів України, як то було раніше. Також новелами Закону №3494-IX надано можливість встановлювати тривалість відпусток не лише законами і нормативно-правовими актами України, а також самим трудовим та/або колективним договором. Змінено і правила надання відпустки у зв’язку з профспілковим навчанням, визначеної статтею 252 КЗпП України. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, як і раніше, надаватимуть додаткову оплачувану відпустку тривалістю до 6 календарних днів. Однак попередня редакція закону забезпечувала збереження середньої заробітної плати у таких випадках за рахунок роботодавця. Новели ж законодавства покладають обов’язок з компенсації середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання. Одноразову оплачувану відпустку у разі народження дитини тривалістю до 14 календарних днів, яку надають згідно зі статтею 77-3 КЗпП України, статтею 19-1 Закону України «Про відпустки», за новими правилами повинні надавати в чітко визначений термін – не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. І в цьому разі батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, таку відпустку можуть надавати лише після підтвердження заявою матері дитини та подання свідоцтва про народження дитини, в якому вказано відповідну інформацію про батька дитини. Також змінились загальні правила надання грошової компенсації за невикористані відпустки працівникам, що встановлені нормами статті 24 Закону України «Про відпустки». Працівникам з числа призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом. З набуттям чинності закону, за бажанням вказаних категорій працівників та на підставі заяв виплачують грошову компенсацію за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У цьому разі відповідну заяву потрібно подавати не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Норми статті 25 Закону України «Про відпустки» доповнено пунктом 20, яким встановлено обов’язок роботодавця за бажанням працівників, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, надавати в обов’язковому порядку відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів. Період, протягом якого працівник перебував такій відпустці включатимуть до страхового стажу, а також до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Зокрема, новелами прийнятого Закону № 3494-IX збільшено і термін надання відпустки без збереження зарплати, встановленого нормами частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки», за сімейними обставинами за угодою сторін, тобто за спільної згоди і працівника, і роботодавця, з 15 до 30 календарних днів на рік. Також деталізовано право роботодавця на прохання працівника надавати йому відпустку без збереження заробітної плати, встановлену частиною третьої статті 26 Закону України «Про відпустки», на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру без обмеження строку. Однак варто враховувати, що час перебування працівників у наведених видах відпусток без збереження заробітної не зараховуватимуть до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Крім цього, новий Закон № 3494-IX передбачає виключення педагогічного та науково-педагогічного персоналу з переліку осіб, за якими під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігають попередній середній заробіток. Положеннями Закону №3494-IX також вносять зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким встановлено, що в період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні, за рішенням роботодавця можна здійснювати без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надавати без збереження заробітної плати. При цьому наведені положення законодавства не застосовують до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Сергій КУБАНСЬКИЙ Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, адвокат

Щодо прийняття бюджету міста Києва на 2024 рік та показники фінансування сфери охорони здоров’я столиці 14 грудня 2023 року депутати Київради ухвалили бюджет столиці на 2024 рік: доходи на наступний рік запланували в сумі понад 72,6 млрд грн, видатки – понад 85,3 млрд грн. На охорону здоров’я – 5,9 млрд грн, у тому числі по загальному фонду бюджету – 4,9 млрд грн, по спеціальному – 0,9 млрд грн. Під час затвердження бюджету м. Києва депутатами Київської міської ради також була ухвалена Програма економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки. Так, Програмою на капітальні видатки передбачено 13,3 млрд грн, із них на будівництво та реконструкцію – 6,6 млрд грн, на капітальний ремонт – 6,7 млрд грн. На об’єкти охорони здоров’я наступного року заплановано направити понад 953 млн грн. Так, на реконструкцію медичних закладів передбачено 431 млн грн, на капітальні ремонти, зокрема, укриттів у них, – 522,4 млн грн.  Також у жовтні 2023 року за ініціативи Профспілки депутати Київської міської ради затвердили МЦП «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці на 2024–2025 роки». Так, Програма передбачає окремі заходи щодо підтримки медичних закладів, а саме: забезпечення централізованими послугами спеціалізованого автотранспорту для надання екстреної медичної допомоги населенню – 426,1 млн грн; підтримка закладів охорони здоров'я, які знаходяться в статусі бюджетних установ до завершення їх реорганізації (санаторії) – 0,8 млн грн; забезпечення хворих лікарськими засобами, лікувальним харчуванням та дороговартісними медичними виробами (ліки та медичні вирорби – 1 861,5 млн грн, лікувальне харчування – 58,3 млн грн, засоби догляду – 9,7 млн грн) тощо. На 2024 рік додат­ково заплановано направити 177 млн гривень на підтримку КО «Київмедспецтранс» в частині забезпечення комунальних мед­закладів послугами спеціалізова­ного автотранспорту для надання медичної допомоги в місті Києві. Прийняті рішення дозво­лять забезпечити подальший розвиток екстреної медичної допомоги і покращити забезпе­чення закладів охорони здоров’я столиці лікарськими засобами й необхідними медичними виро­бами в тому числі на закупівлю лікарських засобів для киян, які хворіють на тяжкі хвороби. І головне, прийнявши місь­ку програму «Підтримка та розвиток галузі охорони здо­ров’я столиці», депутати Київради підтримали добру традицію та зберегли за активної позиції профспілки у новій програмі захід з виплати місцевих стимулів – безпово­ротної фінансової допомоги медикам столиці. Щомісячна безповоротна фінансова допомога у зв'язку із переходом на іншу форму оплати праці щорічно складає 1 298 млн грн. Щодо виконання бюджету міста Києва на 2023 рік по галузі «Охорона здоров’я» На 2023 рік по галузі «Охорона здоров’я» передбачено бюджетні призначення (з урахуванням змін) на загальну суму 8 034 млн грн, з яких видатки загального фонду бюджету становлять 5 145 млн грн. За 9 місяців 2023 року використано 3 411 млн грн або 42% річного плану. При цьому, у загальному обсязі видатків загального фонду враховано субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорона здоров’я у сумі 127 млн грн, з якої за звітний період використано 96 млн грн. На виконання заходів Міської цільової програми «Здоров’я киян» на 2020 – 2023 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 12 грудня 2019 року № 450/8023, на 2023 рік у загальному фонді бюджету заплановано 4 040 940 тис грн. За звітний період використано 2 087 697 тис грн (52% річного плану), які спрямовано на: щомісячну безповоротну фінансову допомогу у зв’язку з переходом на іншу форму оплати праці – 728 011 тис грн; відшкодування витрат закладам охорони здоров’я, пов’язаних з відпуском лікарських засобів безоплатно й на пільгових умовах та надання незахищеним верствам населення стоматологічних послуг – 121 398 тис грн; відшкодування витрат закладам охорони здоров’я на виплату та доставку працівникам пенсій, призначених на пільгових умовах – 20 540 тис грн; підтримку КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та КО «Київмедспецтранс» в частині забезпечення послугами спеціалізованого автотранспорту для надання медичної допомоги населенню – 418 676 тис грн; надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій – 35 745 тис грн; підтримку закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівня надання медичної допомоги в частині оплати комунальних послуг та енергоносіїв – 7 164 тис грн; підтримку закладів охорони здоров’я, які не отримують кошти в рамках програми медичних гарантій – 668 тис грн.

Не пізніше 28 лютого 2024 року роботодавці мають звітувати до Держстату за формою № 1-ПВ (один раз на два роки) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці» за 2023 рік, затвердженою наказом від 30.03.2023 № 127. Цю форму можна подати до Держстату в електронному вигляді. Інформуємо, що перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які респонденти можуть подавати в електронному вигляді у 2023—2024 роках, опублікував Держстат. До них належать, зокрема, звіти з праці. На 2024 рік Держстат оновив звіти з праці за формою № 1-ПВ (місячна, квартальна) наказом від 30.03.2023 № 128. Відповідно за формами, затвердженими наказом Держстату від 12.05.2022 №87, востаннє підприємства звітуватимуть 08 січня 2024 року. Коли вперше звітувати за новими формами? Згідно з текстом наказів нові форми вводяться в дію починаючи зі звіту: за І квартал 2024 року - №1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці»; за січень 2024 року - №1-ПВ (місячна) «Звіт із праці»; зі звіту за 2023 рік - №1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці». Хто повинен подавати ці звіти? Як і раніше, ці форми подають юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб відповідно до затвердженої методології до територіального органу Держстату. Який терміни подання форм №1-ПВ? Тут теж без змін: не пізніше 7-го числа місяця, наступного за  звітним періодом - для місячної та квартальної форм; не пізніше 28 лютого - для №1-ПВ (умови праці).

З початку повномасштабного вторгнення Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, її територіальні й первинні організації мобілізувалися на підтримку захисників України. Це не лише фінансова допомога, а й забезпечення наших військових найнеобхіднішими засобами медицини, військовим спорядженням і амуніцією. Задля загальної підтримки наших захисників і захисниць стала наша співпраця з Благодійною організацією «Підтримай Азов», про що було укладено Меморандум про співпрацю. Рішенням Президії ради для забезпечення потреб військовослужбовців 3-ї Окремої штурмової бригади Збройних сил України, згідно з запитом військовослужбовців 3-ї Окремої штурмової бригади, профспілка придбала для військових бронемашин Хамві (HMMWV) партію автомобільних шин. Наші профспілкові організації налагоджено надають постійну різноманітну допомогу у багатьох з них сформовано волонтерську діяльність. Профспілка систематично надає допомогу для забезпечення потреб Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. У жовтні Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я провела щорічний «Марафон вдячності» - подяку нашим спілчанам з числа військових медиків, учасників бойових дій, волонтерів з Днем захисників і захисниць України. Спільними зусиллями первинних, територіальних та міської організацій Профспілки вдалось надати посильну допомогу військовослужбовцям 3-ї Окремої Штурмової Бригади Збройних Сил України ОШБр (3 ОШБр) у формі п’яти квадрокоптерів DJI Mavic 3T Thermal. До Дня Святого Миколая на підтримку Збройних Сил України, 5 грудня 2023 року в приміщенні Київської міськпрофради, пройшов Благодійний ярмарок. Виконавчий апарат Ради Профспілки спільно з головами територіальних та первинних профспілкових організацій долучилися до даного заходу, і, як результат - зібрали 15,5 тис гривень, а загальна сума збору від членських організацій Київської міськпрофради склала більше 145 тисяч гривень, які підуть на потреби наших захисників згідно рішення Президії. Зараз, як ніколи, ми повинні бути згуртованими та допомагати один одному вистояти і перемогти.                                 

24 жовтня 2023 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики України та захисту прав ветеранів було розглянуто проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування” (реєстр. №10017). Це саме той законопроєкт, що розроблений на вимогу профспілок та покликаний відновити право працівників на допомогу по тимчасовій непрацездатності при роботі за сумісництвом. Так, наша Профспілка ще у березні 2023 року звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питання невідкладного поновлення порушених прав працівників сфери охорони здоров'я щодо отримання допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам сфери охорони здоров'я за усіма місцями роботи. Результатом системної роботи профспілок та державних органів з цього питання і стала можлива розробка цього законопроєкту. За наслідками розгляду члени Комітету рекомендували включити законопроєкт до порядку денного Верховної Ради України та прийняти його за основу. Отже, позитивне вирішення оплати лікарняних за сумісництвом залишилося лише за народними депутатами.

Виробничий травматизм. Основні причини. Нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV. Причини та обставини нещасних випадків на виробництві встановлюються згідно з постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337). У 2023 році Порядок зазнав деяких змін, зокрема до нього внесли новий розділ — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Нововведення передбачені постановою Кабміну від 20.01.2023 № 59. Найбільш поширеними є такі технічні причини нещасних випадків: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва чи транспортних засобів; неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо; неякісне виконання будівельних робіт; недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки; незадовільний технічний стан, зокрема: виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; засобів виробництва; транспортних засобів; незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів); інші. Серед організаційних причин нещасних випадків виділяють такі: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, зокрема: відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці; неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці; порушення режиму праці та відпочинку; відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору); невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо; залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення правил безпеки руху (польотів); незастосування засобів індивідуального  та колективного захисту (за їх наявності); порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема: невиконання посадових обов’язків; невиконання вимог інструкцій з охорони праці; інші. До психологічних причин належать, зокрема, такі: алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння чи сп'яніння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров’я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб; особиста необережність потерпілого; інші причини. До санітарно-гігієнічних причин зараховують: порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві; погане освітлення; високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру; виробничий пил; високу концентрацію токсичних речовин у повітрі; забрудненість приміщення; сильний шум тощо. Від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить ефективність розроблюваних заходів щодо запобігання подібним випадкам. Профспілка проводить громадський контроль за станом охорони праці. Громадський контроль за охороною праці є складовою системи правових, і організаційно-технічних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Там, де немає контролю зі сторони профспілок: низький рівень правової культури серед роботодавців; значне поширення неофіційної зайнятості; ігнорування роботодавцями законодавства про працю та охорону праці тощо. Тільки Профспілка може захистити права працівника на безпечні умови праці!