Новини

27 травня набув чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі — Закон № 2253-IX). Промовиста назва законодавчого акту вказує на посилення захисту трудових прав саме працівників, однак, деталі потребують уточнення. Що ж саме змінилося? Перш за все, документ встановив додаткові гарантії щодо недопущення дискримінації у сфері трудових відносин, а також надав право особам, що зазнали такої дискримінації звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. До дискримінації у сфері праці відносяться, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об'єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання. Наведені умови заборонено висувати роботодавцям і у вимогах до кандидатів на вакантні посади у рекламі чи оголошеннях про прийом на роботу. За порушення встановлених заборон, до несумлінного працедавця передбачено штраф до державного бюджету у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення. Вказаний штраф є фінансовою санкцією і не належить до адміністративно-господарських санкцій. Законом № 2253-IX забороняється і необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, відтепер роботодавець зобов'язаний письмово повідомити про причину такої відмови. Варто зазначити, що не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим та іншими законами дії роботодавця, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров'я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Також Закон № 2253-IX надає ширші можливості саме працівникові реалізувати право на колективний захист при укладанні колективних договорів. Новелою стала можливість укладення колективних договорів з фізичною особою, яка використовує найману працю. Ця зміна є надзвичайно актуальною для працівників сфери охорони здоров’я, оскільки через прогресивні зміни в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики за останні декілька років значно зросла кількість суб’єктів господарювання в охороні здоров’я, зокрема і медичних центрів, організаційно-правової форми саме «фізична особа – підприємець». Варто зауважити, що раніше обов’язок укладення колективного договору існував лише у юридичних осіб. Зокрема, норми частини 7 статті 65 Господарського кодексу України 16 січня 2003 р. № 436-IV (згідно з яким діють всі заклади охорони здоров’я у формі «підприємство») імперативно зазначають, що на підприємствах, які використовують найману працю, укладається колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками. А питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні договори — нормами спеціального Закону України від 1 липня 1993 р. № 3356-XII «Про колективні договори і угоди». Коментований Закон №2253-ІХ деталізував і сторони колективного договору. Відтепер сторонами колективного вважаються: сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи; сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності — вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). У разі, якщо на підприємстві створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це роботодавця. Як і у попередній редакції, Закон № 2253-ІХ визначає, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної, особи, яка використовує найману працю, так і для працівників. При цьому, законодавець чітко визначив новий обов'язок роботодавця — ознайомлювати працівників з текстом колективного договору, а також повідомляти про внесення змін до документа. Тож наразі, роботодавець зобов'язаний ознайомити нового працівника з текстом колективного договору до початку його роботи, а також всіх працівників у тижневий строк після укладення колективного договору чи внесення до нього змін. Крім того, суб'єкти сторін колективного договору зобов'язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ працівників до цього документу в тому числі і можливість його копіювання. Однак, сам порядок доступу повинен бути чітко визначений самим колективним договором. Нормативно тепер встановлено і відповідальність: особи, винні у ненаданні працівнику інформації про деталі колективного договору чи зміни про нього, караються штрафом і несуть дисциплінарну відповідальність. Законом № 2253-IX встановлено додаткові гарантії працівникам у сфері зайнятості. Нормами документу уточнюються положення законодавства щодо масового вивільнення працівників для підприємств з різною чисельністю працівників протягом одного місяця: 1) вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100; 2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300; 3) вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000; 4) вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше. Показники масового вивільнення працівників, а також заходи із запобігання вивільненню чи мінімізації їх негативних наслідків повинні бути передбачені і колективним договором підприємства. Водночас працедавець повинен вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом'якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників. Для цього працедавець у ході консультацій, але не пізніше ніж за три місяці до дати можливих звільнень, подає виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи, включаючи відомості про причини наступних звільнень, середню кількість і категорії працівників, а також про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу — виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об'єднує більшість працівників цього роботодавця. Сам порядок проведення таких консультацій та виконання рекомендацій повинен бути визначений колективним договором закладу. В свою чергу, професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов'язаних із звільненням працівників, що є обов'язковими для розгляду. Сергій Кубанськийголова Ради Київської міської профспілки працівників охорониздоров’я, експерт у сфері медичного та трудового права, адвокат

19 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5371, яким фактично скасувала трудові права для 94% українських працівників. Запроваджуються крайні форми лібералізації трудових відносин, дискримінуються працівники всіх малих і середніх підприємств, позбавляються трудового та профспілкового захисту. Серед наслідків прийняття такого закону буде масове порушення прав працівників та подальший від’їзд найбільш кваліфікованої економічно активної частини працівників з України. Ситуація ще більше ускладнюється кривавою війною, яку веде російський агресор против українського народу. Профспілки України активно протистояли просуванню цього антитрудового законопроекту впродовж двох років. Незважаючи на численні застереження Міжнародної конфедерації профспілок, Європейської конфедерації профспілок, Міжнародної організації праці щодо невідповідності цього законопроєкту принципам і нормам європейського законодавства, Конвенціям МОП, висновкам науковців, експертного середовища, народні депутати все одно прийняли його.

Урочиста церемонія нагородження "Медичним Оскаром" щорічно проходить 9 серпня у День Святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Цього року через військову агресію росії та з введенням в Україні воєнного стану, у березні 2022 року було призупинено конкурсний відбір на присвоєння Відзнак, який проводиться у 9 номінаціях на присудження «Орден Святого Пантелеймона» та 3 номінаціях на присудження «Медаль Святого Пантелеймона». Поважна Рада Відзнаки прийняла рішення про проведення конкурсного відбору на отримання у 2022 році Ордену лише у номінації «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором». Також були визначені додаткові критерії конкурсу до номінантів та їх механізм відбору. Так, Відзнака є унікальною та по суті єдиною громадською нагородою, що має професійно-фахову спрямованість, і присуджується за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я. Відзнака вручається особам, яким притаманні високий професіоналізм, духовно-моральні якості, та які досягли значних особистих результатів у сфері охорони здоров’я, благодійній та громадській діяльності. І має тривалу історію, початок якої розпочався ще у 2009 році. Сьогодні працівники медичних закладів кожний день продовжують робити щоденні подвиги з порятунку життів в умовах війни, жертовно та самовіддано надавати медичну допомогу всім, хто її потребує. Саме тому, у 2022 році серед переможців є багато військових медиків або цивільних лікарів, які пішли на фронт. Щиро дякуємо всім медичним працівникам, які і в день, і вночі рятують кожне життя – найбільшу цінність, яка існує! Голова Поважної ради Відзнаки «Орден Святого Пантелеймона» Василь Князевич, відкриваючи церемонію нагородження, відзначив, що цей проєкт попри війну і всі випробування й надалі розвиватиметься. «Цей проєкт став значущим, він буде далі потужно розвиватись і впливати на майбутнє країни. Тут немає політики, тут є Україна і є наше майбутнє. Будемо номінувати нових героїв, нових орденоносців. Сьогодні закінчилось засідання Поважної ради, де проголосували за тих, хто зараз тут. Багато зараз на фронті, і ми будемо просити Міністерство оборони України, щоб вони допомогли знайти цих героїв і нагородити», - зазначив Князевич. Лауреатом Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» у номінації: «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором» від міста Києва став Андрій Сергійович КОСТЮК, лікар-ортопед-травматолог травматологічного відділення КНП "КМКЛ 7", що приймав участь у наданні медичної допомоги військовим та мирному населенню під час військових дій, Із перших днів повномасштабної війни Андрій Костюк організував логістику пацієнтів, операційні, побут медичного персоналу. В липні Андрій став лікарем-добровольцем на Сході України, разом із колегами надає допомогу пораненим та евакуює пацієнтів із зони бойових дій. Нагадаємо, що саме кандидатура Андрія Костюка отримала впевнену перемогу у ході регіонального відбору у столиці, була підтримана Національною експертною комісією та Поважною Радою Відзнаки! Цього року серед нагороджених Відзнакою було багато військових медиків і взагалі тих медичних працівників і лікарів, які працюють саме для справи в захисті Вітчизни. Зокрема, серед нагороджених: Максим Ходаківський, ординатор відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії однієї з військових частин. Здійснив 144 медичних супроводи поранених та тіл загиблих військовослужбовців із районів проведення активної фази антитерористичної операції у східних районах України. З 24 лютого пішов добровольцем у прифронтовий шпиталь. Пройшов Лисичанськ, Краматорськ і інші гарячі точки нашої країни. Андрій Верба - пройшов шлях від начальника медичної служби військової частини до директора Військово-медичного департаменту Міноборони. На хірургічних посадах з 1995 року, на керівних посадах – з 2000 року. Вміло поєднує керівничу роботу з медичною практикою. Передає свій багатий практичний досвід військовим лікарям-хірургам. За період з 2014 до 2022 року виконав тисячі оперативних втручань, з яких 70% складних. Ігор Гнетньов - в.о. директора Медичного центру реабілітації учасників бойових дій однієї з територіальних громад. Протягом періоду воєнного стану продовжує надавати допомогу пацієнтам, займається благодійністю, надає допомогу учасникам бойових дій та постраждалим; здійснює поїздки до військових із допомогою. За його ініціативи на підприємстві були зібрані кошти на потреби ЗСУ та на гуманітарні потреби. Олексій Яковленко - генеральний директор КНП "Міська лікарня №3" Краматорської міської ради. Забезпечив стабільне функціонування лікарні в період війни: налагодив взаємодію з медичними військовими підрозділами ЗСУ, військовими шпиталями міст Лисичанськ, Дружківка, Бахмут. Встановив зв’язки з інститутом нейрохірургії ім. Ромоданова (м. Київ), завдяки чому нейрохірурги та анестезіологи інституту надають якісну професійну допомогу на базі КНП «Міська лікарня №3» КМР. Андрій Погоріляк - завідувач опікового відділення комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради. Під його керівництвом проводяться унікальні операції з реплантації та реваскуляризації кінцівок, органозберігаючі операції. Від початку війни опікується лікуванням поранених військовослужбовців, особисто виконує складні реконструктивно-пластичні мікрохірургічні втручання. Анна Дуб - головний лікар КП «Пологівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Пологівської міської ради. Президент Благодійного фонду “Пологівський край". Після окупації Пологівської громади Центр надавав медичну, психологічну та буд -яку іншу допомогу всім нужденним. Зараз працює над організацією надання медичної допомоги населенню Пологівської громади на території міста Запоріжжя. Ростислав Петруняк - завідувач гінекологічного відділення КНП "Коломийська ЦРЛ". З початком активної фази війни і дотепер служить лікарем в Збройних Силах України. У складі евакуаційного відділення медичної роти бригади надає першу лікарську допомогу в червоній та жовтій зонах, пораненим військовим ЗСУ, а також цивільному населенню в Миколаївській області та евакуйовує їх для подальшого лікування у військовій шпиталь або в лікувальні установи міста Миколаїв. Тетяна Давиденко - в.о. директора КНП «Димерської центрально селищної лікарні» Димерської селищної ради. В період окупації та збройної агресії безперервно організовувала роботу лікарні та спеціалістів; надавала допомогу пораненим серед цивільного населення. Було організовано цілодобове надання медичної допомоги і проліковано 24 поранених серед цивільного населення та 86 соматично хворих в стаціонарі. Наталя Серьогіна - завідувач відділення променевої терапії, лікар-променевий терапевт "Український центр томотерапії". У відділенні променевої терапії TomoClinic під керівництвом Серьогіної вперше в Україні була виконана процедура Тотального опромінення тіла (TBI) при онкогематологіних захворюванях. Ольга Зачепа - полковник медслужби, начальник медчастини Військово-медичного клінічного центру Західного регіону у м. Львові. Допомогає пораненим внаслідок військової агресії рф. Сприяє у навчанні лікарів-інтернів, забезпеченні ВМКЦ ЗР необхідними дефіцитними ліками та допоміжними засобами для відновлення та реабілітації хворих. Вікторія Самойлова - лікар акушер-гінеколог, головний лікар КНП «Березнегуватська ЦРЛ», особисто прийняла більш ніж 500 пологів. Із 2 березня у лікарні проліковано більше 3 тисяч військових та цивільних пацієнтів. Проведено близько 400 оперативних втручань разом із військовими хірургами. Микола Годенюк - старший ординатор відділення підсилення Військового медичного клінічного центру південного регіону (ВМКЦ ПР).19 березня був призваний до лав ЗСУ на посаду старшого ординатора відділення підсилення. На сьогоднішній день проходить службу у зоні бойових дій. Василь Муцко - операційний "брат" операційного відділення Військового медичного клінічного центру. З початку повномасштабної війни надавав медичну допомогу цивільному населенню м. Маріуполь, понад 800 особам. У червні мобілізувався доброволцем до лав ЗСУ. На даний час проходить службу в зоні бойових дій. Сергій Панасенко - доктор медичних наук, доцент, завідувач кафедри хірургії № 3 Полтавського державного медуніверситету. Автор новітньої хірургічної концепції “Реанімаційна хірургія”, провів серію унікальних операцій - зокрема, при травматичному розриві шлуночків серця. 24 лютого 2022 року як офіцер запасу був мобілізований до лав ЗСУ на посаду ординатора хірургічної клініки. Зараз - начальник передового хірургічного відділення. Яна Зінкевич - командир добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», народний депутат Верховної Ради України IX скликання. З початком повномасштабної війни з російським агресором організувала роботу понад 350 парамедиків та медичних працівників, які в складі більш ніж 50 екіпажів санітарним транспортом надають допомогу пораненим і травмованим, проводять евакуацію. За вісім років своєї діяльності медичний батальйон «Госпітальєри» надав допомогу більш ніж 5000 пораненим бійцям, провів навчання з тактичної медицини для тисяч бійців та сотень парамедиків. Сергій Бутенко - в.о. директора КНП СОР "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф". Із лютого 2022 року бригади Центру надавали екстрену медичну допомогу пораненим на передовій. Сергій Гаріян - заввідділення ортопедії і травматології Тернопільської університетської лікарні. З перших днів війни відділення приймає та надає допомогу пораненим бійцям ЗСУ, що отримали надскладні вогнепальні поранення в ході активних бойових дій. Досконало володіє технікою МІО (малоінвазивного остеосинтезу). Сусанна Алешко - завідувачка Дергачівським відділенням екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». З перших днів військової агресії налагодила безперебійну роботу відділення, організувала відносно безпечні маршрути перевезення пацієнтів та постраждалих. Наталія Зимак-Закутня - лікар-генетик, директор комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня». Під її керівництвом працює 650 працівників, всі долучилися до волонтерського руху: плели маскувальні сітки для війскових, готували іжу, передавали медикаменти. Олег Журба - завідувач, лікар-хірург серцево судинного відділення серцево-судинної хірургії комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради". Під його керівництвом в 2021 році вперше в історії Черкаської області було виконано три трансплантації серця. Від початку війни прооперував понад 400 хворих, з них 100 військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб. Забезпечив за допомогою колег та волонтерів передачу на передову засобів захисту та медикаментів. Налагодив міжнародну співпрацю з іншими кардіохірургічними центрами, які передали велику кількість необхідних медичних матеріалів. Михайло Гнатюк - завідувач кардіоревмоонкогематологічного відділення ОКНП "Обласна дитяча клінічна лікарня". Під його керівництвом Чернівецька область стала центром-учасником ГЛЛ-Студій Кооперативної групи «Дитячі лейкемії та лімфоми України». З початком повномаштабного вторгнення продовжив надавати допомогу пацієнтам, як член правління БФ "Подаруй дитині життя" обєднав небайдужих людей для участі у допомозі хворим дітям. Лілія Бузницька - заступник головного лікаря з організаційно-трансфузіологічної допомогикомунального закладу «Чернігівська обласна станція переливання крові» Чернігівської обласної ради. 24 лютого 2022 року, попри небезпеку, в найкоротші терміни налагодила безперебійну, цілодобову роботу «Чернігівського обласного центру крові». Зараз продовжує шукати можливість забезпечити обласний центр крові необхідною апаратурою (новою і заміною тієї, яка постраждала під час обстрілів), необхідним сучасним обладнанням і витратними матеріалами.

За рік повномаштабної війни з агресором Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я, її територіальними та первинними організаціями перераховано на потреби ЗСУ, сил ТрО та членів профспілки кошти у сумі 5 606 988 гривень, у тому числі за рахунокРади Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я було перераховано 1 300 000 гривен. У 2023 році було укладено Меморандум про співпрацю з Благодійною організацією «Підтримай Азов». Рішенням Президії ради для забезпечення потреб військовослужбовців 3-ї Окремої штурмової бригади Збройних сил України, згідно з запитом військовослужбовців 3-ї Окремої штурмової бригади, профспілка придбала для військових бронемашин Хамві (HMMWV) партію автомобільних шин. Також Профспілка систематично надає допомогу для забезпечення потреб Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, а первинні профспілкові організації налагоджено надають постійну різноманітну допомогу, де у багатьох з них сформовано волонтерську діяльність. У жовтні Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я провела щорічний «Марафон вдячності» - подяку нашим спілчанам з числа військових медиків, учасників бойових дій, волонтерів з Днем захисників і захисниць України. Спільними зусиллями первинних, територіальних та міської організацій Профспілки вдалось надати посильну допомогу військовослужбовцям 3-ї Окремої Штурмової Бригади Збройних Сил України ОШБр (3 ОШБр) у формі п’яти квадрокоптерів DJI Mavic 3T Thermal. А до Дня Святого Миколая на підтримку Збройних Сил України, 5 грудня 2023 року в приміщенні Київської міськпрофради, пройшов Благодійний ярмарок. Виконавчий апарат Ради Профспілки спільно з головами територіальних та первинних профспілкових організацій долучилися до даного заходу, і, як результат - зібрали 15,5 тис гривень, а загальна сума збору від членських організацій Київської міськпрофради склала більше 145 тисяч гривень, які підуть на потреби наших захисників згідно рішення Президії. Зараз, як ніколи, ми повинні бути згуртованими та допомагати один одному вистояти і перемогти. Отже, з початку повномаштабної війни з агресором Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я, її територіальними та первинними організаціями перераховано на потреби ЗСУ, сил ТрО та членів профспілки кошти у сумі 7 118,5 тисяч гривень, у тому числі за рахунок Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я було перераховано 2 058 тисяч гривен.     Інформаційно: зазначимо, що під час воєнного стану неприбуткові організації можуть надавати допомогу для забезпечення оборони країни без обмежень і, зокрема, фінансувати витрати, не пов’язані зі статутними цілями та напрямами діяльності, визначеними статутними документами. Тобто навіть якщо цього не передбачає статут. Така можливість передбачена п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Ним установлено, що на період воєнного стану НПО може використовувати доходи і передавати майно, надавати послуги: ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Державній прикордонній службі, військовим формуванням та з’єднанням, військовим частинам, добровільним формуванням територіальних громад та іншим одержувачам, переліченим у п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ; закладам охорони здоров’я державної/комунальної власності або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних/міських держадміністрацій; перераховувати грошові кошти на спецрахунки для збору коштів, відкриті НБУ. Тож така допомога не вважатиметься порушенням п. 133.4 ПКУ. Про те саме говорять і податківці (див. консультацію БЗ 102.04). І у разі рішення вашої профорганізації щодо допомоги Збройним Силам України відкрито спеціальний рахунок в НБУ для збору коштів: Банк: Національний банк УкраїниМФО 300001Рахунок № UA843000010000000047330992708код ЄДРПОУ 00032106Отримувач: Національний банк УкраїниПризначення платежу: Безповоротна фінансова допомога на потреби Збройних Сил України, згідно рішення профкому (протокол від ....№....) Допомагаймо Збройним Силам України разом! Захистимо свою землю!

Як стало відомо, Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку, користуючись введенням в Україні режиму воєнного стану, який забороняє будь-які публічні акції, реанімував законопроекти «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» №6420 від 10 грудня 2021 року та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» №6421 від 10.12.2021. Члени Комітету їх підтримали та направили на розгляд парламенту. Про це у ЗМІ поінформував голова цього Комітету Дмитро Наталуха, який публічно озвучив свою думку щодо невизначеності правового статусу майна профспілок, яке, як він вважає, має належати державі, а профспілки користуються ним незаконно. Слід зауважити, що ці законопроєкти були зареєстровані у Верховній Раді ще в грудні 2021 року та не були включені до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 15.02.2022 No 2036-ІХ. Характерним є й те, що для врегулювання питання, якого стосуються подані проекти, до Верховної Ради України подавалося декілька аналогічних за змістом проектів (зокрема, в 2002 та 2016 роках), проте жодного рішення по ним не було прийнято. Ми вважаємо, що законопроектам №6420, 6421 дали хід у відповідь на принципову позицію профспілок, що протидіють прийняттю низці законопроєктів з питань трудових відносин, які звужують права працівників, що підтверджено у т.ч. і міжнародними експертами. Згідно правового висновку головного науково-експертного управління апарату ВР, законопроєкт №6420 потребує значного доопрацювання. Громадськість обурена тим, що в умовах війни, коли головним завданням парламенту є законодавче забезпечення реалізації та захисту національних інтересів, зокрема, в сферах безпеки і оборони, економіки, соціального захисту громадян України, народні депутати звертаються до унормування права власності, що є неактуальним та немотивованим кроком. Особливо цинічним є те, що запропоновані зміни форми власності пропонується проголосувати пакетом та у турборежимі, що є неприйнятним та ніяк не узгоджується з нещодавно набутим статусом України як країни-кандидата в члени ЄС, де право власності є непорушним, а конфіскація неможлива. Ця безглузда ініціатива народних обранців викликає непорозуміння як у членів профспілок, так і у тисяч громадян України, які саме зараз перебувають у профспілкових санаторіях, де вони знайшли для себе прихисток. Важливо наголосити, що ФПУ з перших днів російської агресії долучилася до зміцнення обороноздатності країни. Профспілковими організаціями усіх рівнів на допомогу Збройним Силам України та силам територіальної оборони вже перераховано десятки мільйонів гривень, спілчани зі зброєю в руках боронять рідну країну та активно проводять волонтерську діяльність. За рішенням ФПУ створений штаб з гуманітарної допомоги членам профспілок, профспілковим організаціям та внутрішньо переміщеним особам. За підтримки Міжнародної та Європейської конфедерацій профспілок, європейських національних профцентрів, Міжнародної організації праці для потреби біженців та ВПО з початку війни задіяні 16 профспілкових санаторіїв, 8 туристичних об’єктів, близько 10 об’єктів галузевих профспілок та територіальних профоб’єднань, які за цей період надали тимчасовий або постійний притулок близько 300 тис. вимушених переселенців. На даний час у профспілкових об’єктах мешкають понад 6 тис. осіб. Серед них переважна більшість – жінки з дітьми, члени сімей військовослужбовців, а також особи похилого віку та з обмеженими можливостями. Мільйони членів профспілок, яких об’єднує Федерація профспілок України, а також сотні тисяч українців, які отримують щоденну конкретну допомогу в профспілкових об’єктах, сподіваються на підтримку Міжнародної організації праці, міжнародних профоб’єднань та вжиття усіх заходів, щоб відкликати зазначені законопроекти, які суперечить нормам Конституції України, Цивільного кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних прав і свобод. Ми закликаємо Голову Верховної Ради, представників усіх депутатських фракцій та груп зняти з розгляду законопроєкти №6420, 6421, як неактуальні та такі, що потребують значного доопрацювання. 15 липня 2022 року

Поважна Рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» прийняла рішення про проведення конкурсного відбору на отримання у 2022 році Ордену у номінації «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором», а також визачила критерії до номінантів та механізм відбору. Вже розпочато відкритий конкурсний відбір кандидатів на присвоєння Ордену у м. Києві. До 19 липня 2022 року Регіональна Рада м. Києва повинна віднайти номінантів і визначити з них кращого/кращу і запропонувати Поважній Раді Відзнаки до нагородження Орденом. Претендент має надати згоду на його участь у конкурсі, шляхом написання відповідної заяви, а також надати визначений перелік документів: - подання від закладу охорони здоров’я на кандидата на присудження Відзнаки «Орден Святого Пантелеймона» у номінації «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором» (у довільній формі на Регіональну раду м. Києва); - заява кандидата про згоду брати участь у конкурсі на присудження Відзнаки у 2022 році (за встановленою формою); - згода на збір та обробку персональних даних номінанта (за встановленою формою); - опис професійних здобутків, що відповідає Критеріям відбору кандидатів на отримання Відзнаки (у довільній формі); - слайдова презентація діяльності номінанта до 7 сторінок (формат файлу: .pptx або .pdf); - рекомендується (не обов’язково) відеоролик про кандидата до 5 хв (формат файлу: .avi або .mp4). Критерії до номінантів, перелік необхідних документів та зразки заяв доступні за посиланням на Гугл-диску. Подання на номінантів здійснюється всіма охочими до 19 липня за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6-А, тел. 067-743-43-12 або на електронну скриньку kyiv.panteleimon2022@gmail.com 

Наразі, законодавство про працю не передбачає обов’язку роботодавця зберігати трудові книжки працівників. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із Міністерством соціальної політики і Міністерством економіки. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.  В той же час, під час дії воєнного стану відповідно до статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Таким чином, якщо підприємство знаходиться у районі активних бойових дій, роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може прийняти рішення про видачу трудових книжок працівникам (обов’язково під підпис).

Правове регулювання відносин, пов’язаних з наданням щорічних відпусток працівникам, здійснюється на підставі норм Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) та Закону України «Про відпустки». Проте, на період воєнного стану можуть вводитись обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Такі обмеження введені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), який набув чинності 24 березня 2022 р., і норми якого визначили особливі правила організації трудових відносин на період воєнного часу. Серед багатьох питань цей закон певною мірою змінив і порядок надання працівникам відпусток. Розглянемо, що саме змінилося. Відповідно до норм с.12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Одночасно, стаття 4 Закону України «Про відпустки» чітко визначає поділ відпусток за видами, і встановлює, що щорічна відпустка поділяється на: - основну відпустку (стаття 6 цього Закону); - додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); - додаткову відпустку за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); - інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, відпустка передбачена для медпрацівників первинки, згідно пункту «н» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я). Таким чином, визначення «щорічна відпустка» співвідноситься з з визначенням «щорічна основна відпустка» і «щорічна додаткова відпустка», як загальне з частковим. Варто звернути увагу, що Законом № 2136 встановлено обмеження щодо надання працівникам лише щорічної основної відпустки, проте Закон № 2136 не містить жодних обмежень щодо надання працівникам щорічних додаткових відпусток. За загальним правилом стаття 75 КЗпП України та стаття 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. При цьому, окремим категоріям працівників нормами статті 6 Закону України «Про відпустки» передбачено подовжену тривалість саме основної відпустки. До них, зокрема, належать працівники з числа: - осіб з інвалідністю I і II груп — щорічна основна відпустка становить 30 календарних днів; -  осіб з інвалідністю III групи — щорічна основна відпустка становить 26 календарних днів. - осіб віком до вісімнадцяти років — щорічна основна відпустка становить 31 календарний день. - керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників — щорічна основна відпустка становить до 56 календарних днів тощо. Тому саме цих категорій працівників і стосуються наведені обмеження, встановлені Законом №2136. Іноді працівники, які мають невикористані щорічні основні відпустки за попередні роки прагнуть їх використати разом із щорічними основними відпустками за поточний рік. В цьому випадку правила щодо обмежень щорічної основної відпустки будуть діяти. Оскільки 24 календарних дні щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надають у цілому за будь-який період, а не за кожен відпрацьований рік окремо. Необхідно розуміти, норми статті 12 Закону № 2136 вводять обмеження лише на період воєнного часу, тобто, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних дні, то різниця днів відпустки не втрачається, і має бути надана для використання після відміни чи скасування воєнного стану. Зважаючи на те, що нормами частини третьої статті 1 Закону № 2136 визначено, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим законом. А сам Закон № 2136 не вніс жодних обмежень в правове регулювання надання щорічних додаткових відпусток, які широко встановлені для посад працівників закладів охорони здоров’я, ці відпустки і надалі повинні надаватись медикам відповідно до вимог Закону України «Про відпустки». Так нормами статей 7, 8 Закону України «Про відпустки» встановлено, що окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679; далі — Список). До таких професій належать загальні професії працівників закладів та установ охорони здоров’я, а також окремі посади працівників, які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих, у інфекційних, туберкульозних (протитуберкульозних), психіатричних (психоневрологічних), нейрохірургічних, наркологічних та інших закладів, вміщених у нормах розділу «XVII. Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога»  Списку: Номер позиціїВиробництва, роботи, професії і посади Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, календарних днів114. Акушерка, яка працює у стаціонарі пологового будинку, пологового відділення (палати), медпункті, лазареті, фельдшерсько-акушерському пункті; фельдшер, який працює у фельдшерсько-акушерському пункті, військовій частині 7 115. Гардеробник, який працює у радонолікарні 4 116. Дезінфектор, зайнятий роботами на вогневій, камерній і профілактичній дезінфекції, дезінсекції, дератизації в лікувально-профілактичних установах 7 117. Електромеханік з ремонту та обслуговування медичного рентгенівського устаткування, зайнятий ремонтом, настроюванням та регулюванням рентгенівських апаратів та установок 7 118. Інструктор виробничого навчання робітників масових професій системи соціального захисту: -хворих туберкульозом 7 психохроніків 25 119. Інструктор виробничого навчання установ (відділень) системи соціального захисту населення: -дитячих 7 неврологічного, геріатричного типу та спеціальних 25 120. Кастелянка, яка працює у радонолікарні 4 121. Керівники і фахівці, які безпосередньо працюють у лікувальних барокамерах 11 122. Лікар-анестезіолог-реаніматолог, сестра-анестезист медична, а також лікар та молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лікаря-лаборанта та лаборанта) відділень (груп) анестезіології-реанімації та палат для реанімації та інтенсивної терапії 11 123. Лікар - дільничний терапевт, лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-педіатр, лікар-онколог, лікар-невропатолог; лікар-акушер-гінеколог, який працює у стаціонарі; лікар, який працює в оздоровчому пункті та медпункті, лікар - дільничний терапевт цехової лікувальної дільниці; лікар-терапевт підлітковий, лікар кабінету антирабічних щеплень; лікар - завідувач відділення (відділу, лабораторії, кабінету, покоїв); лікар - терапевт дільничний та районний (сільського району), які працюють у лікарні, амбулаторії в сільській місцевості, а також лікар, який працює у госпіталі, лазареті, медсанбаті та медсанроті, розташованих у районних центрах та населених пунктах, що належать до сільської місцевості 7 124. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у підземних оздоровчих пунктах 7 125. Керівники і фахівці, які безпосередньо беруть участь в операціях із застосуванням апаратів «Штучне серце», «Штучна нирка», «Штучні легені» та дихальних центрів 7 126. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у венерологічних стаціонарах закритого типу 11 127. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та препаратор із збирання та оброблення крові, які працюють у боксах 7 128. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у амбулаторіях та оздоровчих пунктах на штучних островах нафторозробок 7 129. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри, які працюють у лікувально-профілактичних установах (відділеннях, групах), установах (відділеннях, групах) соціального забезпечення, установах (групах) освіти для дітей з фізичними вадами або з ураженням центральної нервової системи з порушенням опорно-рухового апарату без порушення психіки 7 130. Інструктор з організаційно-масової роботи, який працює у відділеннях та палатах для хворих з ураженням спинного мозку та хребта (спинальних хворих) у лікувально-профілактичних установах та будинках інвалідів 7131. Лікар, молодші спеціалісти з медичною освітою, які працюють в барокамерах та кесонах 11 132. Лікар, який працює в закладах і установах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення та будинку відпочинку 7 133. Молодші спеціалісти з медичною освітою закладів та установ охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення 7 134. Молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри закладів і установ охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення 7134а. Нянька у дитячих яслах та ясельних групах ясел-садків 7135. Персонал центрів і відділень мікрохірургії, який безпосередньо виконує хірургічні операції з імплантації пальців, кісток, сегментів кінцівок у пластичній мікрохірургії, мікросудинній хірургії 11 136. Працівники лабораторій, відділень та відділів, зайняті заготовленням та консервуванням трупної крові та трупних тканин 7 137. Сестра-господиня, яка працює у радонолікарні 4 138. Сестра медична з дієтичного харчування та працівник молочної кухні, які працюють біля печі та автоклавів 7 139. Слюсар-ремонтник, механік, електромеханік з ремонту та обслуговування медичного устаткування та електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, зайняті на роботах у цехах, відділеннях, відділах та лабораторіях, де всі основні працівники мають право на щорічну додаткову відпустку 4 140. Швейцар, який працює у радонолікарні 4  Також щорічні додаткові відпустки встановлюються працівникам з ненормованим робочим днем за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів, згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Щорічні  додаткові відпустки, передбачені статтями 7 та 8 Закону України «Про відпустки», надають понад щорічну основну відпустку і лише за однією підставою, обраною працівником. Черговість же надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцями за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і доводять до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Зважаючи на вимоги п. 23 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2000 р. № 204-о, графіки відпусток складаються в закладах охорони здоров’я на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року. Тобто, на момент введення воєнного стану в Україні в усіх закладах охорони здоров’я  вже повинні були бути затверджені та діяти графіки черговості надання щорічних відпусток. Крім того, згідно за нормами статті 10 Закону України «Про відпустки», щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Тож в загальному, медичний працівник і надалі може використати повну тривалість щорічної відпустки у 31 календарний день, що складається з щорічної основної (тривалість якої обмежена 24 календарними днями) та щорічної додаткової відпустки за особливі умови праці (тривалістю, наприклад, 7 календарних днів). Важливо зазначити, що частиною другою статті 12 Закону № 2136, визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, проте така відмова повинна бути обґрунтована певною виробничою необхідністю, і може бути різною залежно від типу закладу та виду допомоги населенню, який він надає. Однак, наведеною нормою передбачено лише право роботодавця, а не його обов’язок. Тобто Закон № 2136 не встановив заборону для надання щорічних відпусток працівникам чи окремих їх видів, а лише створив можливість для роботодавця, заклад якого відноситься до критичної інфраструктури, оперативно реагувати на ситуацію щодо потреб населення в наданні медичної допомоги в умовах воєнного часу. Сергій Кубанський, голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, експерт у сфері медичного та трудового права, адвокат

1 липня Кабмін затвердив проєкт постанови «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення». Зміни стосуються реалізації програми медичних гарантій і повертають оплату медичним закладам, які уклали договори із НСЗУ,  за фактично надані послуги та пролікованих пацієнтів.   Так, на початку березня 2022 року через військову агресію росії та з введенням в Україні воєнного стану Міністерство охорони здоров’я України змінило підхід до фінансування системи охорони здоров'я. Йдеться про те, що вже в перший тиждень війни Уряд вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1440 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році». В перші місяці війни НСЗУ сплачувала щомісяця фіксовану суму коштів закладам, незважаючи на фактично внесені записи до електронної системи охорони здоров’я. І, відповідно, кожний медичний заклад щомісячно гарантовано отримувала від НСЗУ здоров’я 1/12 від річного обсягу фінансування. Такі зміни дали лікарням можливість стабільно працювати, а пацієнтам забезпечили доступ до медичної допомоги. Сьогодні для медичних закладів, що знаходяться в зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, НСЗУ продовжуватиме платити 1/12 від суми договору. Перелік таких територій визначається наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Після виключення із цього переліку медзаклади мають вести медичні записи. А вже через місяць після того, як відповідну територіальну громаду виключено із зазначеного переліку, розпочинається оплата за фактично надані послуги. Для решти медичних закладів НСЗУ повертає оплату за ці послуги на підставі електронних даних. Це дозволить лікарням, де збільшився потік пацієнтів, отримувати більше коштів за договором з НСЗУ і мати більше можливостей для надання якісної допомоги пацієнтам і для мотивації своїх працівників. Відповідну постанову Кабінету Міністрів України затвердив 1 липня 2022 року №741 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (далі – Постанова №741) Постановою №741 внесено певні зміни до Порядку реалізації ПМГ-2022, а саме: 1. Дію пакету «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» (пакет №49) продовжено до кінця 2022 року. Фінансування пакету з коефіцієнтом 1 передбачено на період з 1 червня до 31 грудня 2022 року. Отже, звернення Профспілки до МОЗ України і НСЗУ щодо забезпечення сталого та належного фінансування окремих медичних закладів м.Києва дали позитивні результати. Оплата праці працівників в закладах охорони здоров’я, які фінансуються за пакетом №49: - для лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності, – 20 тис. гривень; - для молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства – 13,5 тис. гривень; - для керівників закладу охорони здоров’я та керівників структурних підрозділів – визначається як розмір фонду оплати праці лікарів та середнього медичного персоналу, поділений на кількість лікарів та середнього медичного персоналу, яким нараховано заробітну плату, та коефіцієнта 1,6; - для інших працівників на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства. 2. Фінансування медичних закладів, які надають первинну медичну допомогу, на період липень-грудень 2022 року розраховується на рівні фактично укладених та діючих декларацій станом на 1 липня 2022 року. 3. Глобальна ставка для пактів: - Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах; - Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня; - Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій; встановлюється як більше значення з таких значень: фактична вартість відповідних медичних послуг, наданих протягом січня 2022 року або 1/12 від запланованої вартості медичних послуг за відповідним пакетом медичних послуг Глобальна ставка за пакетом «Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19», встановлюється як добуток середньомісячної кількості пролікованих випадків за кожною ДСГ за період з 1 квітня до 30 вересня 2021 року, базової ставки на пролікований випадок та відповідних вагових коефіцієнтів ДСГ. Звертаємо увагу, що оплата від НСЗУ за надані послуги буде проводитися відповідно підписаних звітів про надані послуги і медичним закладам варто перевірити актуальну адресу електронної пошти. Для НСЗУ офіційна пошта закладу – це та, яка зареєстрована в МІС. Отже, щоб не допускати затримку у отриманні коштів, медичному закладу необхідно вчасно відправляти до НСЗУ підписані місячні звіти за надані медичні послуги.

1 липня 2022 року в конференц-залі НДСЛ «Охматдит» МОЗ України відбулось урочисте засідання Регіональної ради м. Києва Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» за участю членів Поважної Ради. На запрошення Голови Регіональної ради м.Києва Сергія Кубанського члени Поважної ради Князевич В.М., Гриневич Л.М., Митрополит Олександр Драбинко, Науменко О.М. і Калюжна Л.Д. доєдналися до відзначення медиків столиці. На заході були також присутні посадовці Київської міської виконавчої влади та представники депутатського корпусу, інші запрошені. Так, Відзнака є унікальною та по суті єдиною громадською нагородою, що має професійно-фахову спрямованість, і присуджується за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я, позитивно впливає на свідомість й духовний розвиток українського народу та держави в цілому, спрямована на збереження та зміцнення здоров’я жителів України, виховує толерантне ставлення один до одного та надихає на нові можливості. Та має тривалу історію, початок якої розпочався ще у 2009 році. Дотримуючись основоположних засад заснування Відзнак та продовжуючи традицію нагородження минулих років, Регіональної ради м.Києва 20 січня було розпочато відкритий конкурсний відбір кандидатів у 2022 році на присвоєння Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» та «Медаль Святого Пантелеймона» у м. Києві. Який тривав до 5 березня 2022 року. На жаль, через військову агресію росії та з введенням в Україні воєнного стану, рішенням Поважної Ради у березні було призупинено конкурсний відбір на призначення Відзнак у цьому році. Загалом конкурсний відбір Відзнак проводиться у 9 номінаціях на присудження «Орден Святого Пантелеймона» та 3 номінаціях на присудження «Медаль Святого Пантелеймона». В той же час, працівники медичних закладів і надалі продовжують робити щоденні подвиги з порятунку життів  в умовах війни, жертовно та самовіддано надавати медичну допомогу всім, хто її потребує. Щиро дякуємо тим колегам, які і в день, і вночі рятують кожне життя – найбільшу цінність, яка існує! Саме тому, Поважною Радою було прийнято рішення про нагородження медичних працівників грамотами Відзнаки «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за свободу й незалежність України у війні з російським агресором», кандидатури яких визначила Регіональна Рада м.Києва і які, дійсно, достойні цієї почесної нагороди.  Засідання Регіональної ради м.Києва і членів Поважної Ради, приурочене до Дня медичного працівника, проводилось у НДСЛ «Охматдит» МОЗ України і не випадково. Так, з перших днів повномасштабної війни заклад надавав медичну допомогу не лише діткам, а усім, хто того потребує, у тому числі і пораненим у наслідку обстрілів. Цілком заслужено було нагороджено і колектив цього медичного закладу Почесною грамотою Поважної Ради. На засіданні було відзначено роботу столичних медичних працівників та нагороджено їх Почесними грамотами «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за свободу й незалежність України у війні з російським агресором»: Васіяров Владислав Сергійович - завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії «КМКЛ №4» Велика Галина Михайлівна – сестра медична анестезист операційного блоку КНП «КМКЛ №7» Вороняк Дарія Ігорівна - завідувачка відділення ендоскопії з функціональним блоком Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» Давидова Юлія Володимирівна – лікарка акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професорка, завідуюча відділенням ДУ «ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» Дворецька Анастасія Вікторівна – старша медична сестра Інфекційного діагностичного боксованого відділення Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» Етніс Наталія Василівна – головна медична сестра КНП «КМКЛ №4» Клименко Катерина Володимирівна – старша сестра медична операційного блоку ДУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» Климишин Юлія Ігорівна – лікарка-кардіоревматолог дитячий ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» Круглова Наталія Петрівна – фельдшерка-лаборантка дитячого патологоанатомічного відділення НДСЛ «ОХМАТДИТ» Мірочник Ігор Наумович - завідувач операційного відділення НДСЛ «ОХМАТДИТ» Симончук Ольга Іванівна – старша медична сестра відділення анестезіології з ліжками реанімації та інтенсивної терапії для вагітних ДУ«ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» Хармс Томас Рудольф Мартін – президент благодійної організації «KiHeV-Kinderhilfe Kiew e.V.» Мясніков Дмитро Вікторович – завідувач відділення, лікар-хірург торакального відділення політравми КНП «КМКЛ №17» Присяжнюк Андрій Олегович – лікар-анестезіолог відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КНП «КМКЛ №8» Слєпов Олексій Костянтинович – науковий керівник Відділення хірургічної корекції природжених вад розвитку у дітей ДУ«ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», професор, доктор медичних наук Скрипченко Наталія Яківна – лікарка акушер-гінеколог, доктор медичних наук, завідувачка пологового відділення для вагітних з акушерською патологією ДУ«ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» Суслов Геннадій Георгійович – завідувач відділення,лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «КМКЛ №17» Шаріпов Роман Рінатович – лікар-анестезіолог відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, майор медичної служби КНП «КМКЛ №8» Щуліпенко Андрій Дмитрович – лікар ортопед-травматолог КНП «КМКЛ №7» Колектив Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ»  Щиро вітаємо колег з високими відзнаками!