Новини

Група переговірників, делегованаучасниками Всеукраїнської попереджувальної акції  протесту на мітингу біля Будинку уряду 7 жовтня 2021 року, яка репрезентувала всі національні профцентри об’єднані Спільним представницьким органом профспілок, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання, організації профспілок окремих виробничих підприємств провела перемовини в Уряді. Урядову сторону представляли Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Перший віце-прем’єр міністр-Міністр економіки України Олексій Любченко, Міністр соціальної політики України Марина Лазебна. У перемовинах взяли участьпредставники інших центральних органів виконавчої влади. Зважаючи на те, що вимоги учасників Всеукраїнської попереджувальної акції  протесту, стосувалися також бізнесу в зустрічі взяли участь голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах, голова СПО об’єднання організацій роботодавців Дмитро Олійник і представники інших організацій роботодавців. Під час зустрічі представники учасників акції передали затверджені на мітингу консолідовані вимоги та звернення окремих трудових колективів голові Уряду. Учасники зустрічі в Уряді дійшли згоди, що законопроекти з питань трудових відносин, які стосуються безпосередньо прав працівників, мають розроблятися за участю всіх 3-х сторін соціального діалогу до внесення на розгляд у парламент.  Не менш важливо, що сторони під час перемовин підтвердили те, що при підготовці таких нормативно-правових актів будуть враховуватися обов’язкові міжнародні трудові норми, зокрема Конвенції та рекомендації МОП, директиви ЄС з соціально-трудових відносин, інші міжнародні акти, до яких приєдналася Україна, а також положення Конституції України. Зокрема, було підкреслено, що сторони будуть керуватися положенням ст.22 Конституції України про те, що при прийнятті «..нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Представники профспілок нагадали, що відповідно до Додатку ХL Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша держава зобов’язалася «забезпечувати поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, як зазначено». Однією з причин протесту профспілок став  відхід від цих основних засад розробників законодавчих актів та суб’єктів законодавчої ініціативи, які грубо порушують права громадян. Співголова НТСЕР, Голова СПО профспілок Григорій Осовий застеріг владу від перетинання «червоних ліній» при підготовці законопроектів у соціально-трудовій сфері. Профспілковий лідер зазначив, що люди на місцях вкрай обурені деякимизаконопроєктами з соціально-трудових відносин, що розробляються владою утаємничено, поза межами соціального діалогу з профспілками, які на законних підставах є повноправними представниками працівників як це мало місце нещодавно з сумнозвісним  законопроєктом № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Переговорники поставили вимогу перед владною стороною зупинити розгляд законопроектів, які за висновками міжнародних міжурядових організацій, міжнародних профспілкових об’єднань, експертів грубо порушують трудові права працівників і профспілок. Було запропоновано почати обговорення і пошуки взаємоприйнятних рішень на майданчику НТСЕР. Одночасно профспілкова сторона наполягла паралельно з цим розпочати підготовку проекту нового Трудового кодексу як єдиного цілісного акту, яким будуть регулюватися трудові права.Неврегульовані питання гігекономіки, платформенної зайнятості до прийняття Трудового кодексу можна було би врегульовувати за участю всіх трьох сторін соціального діалогу. Під час перемовин обговорювалися важливі для людей питання зазначені у вимогах, а саме створення  продуктивних робочих місць, підвищення заробітної плати до рівня, визначеного Генеральною угодою. Особливу увагу було приділено фінансовому забезпеченню гарантій виплат для медичних працівників, освітян, виділення дотацій шахтарським колективам та іншим категоріям працівників. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль погодився, щоіснує низка економічних викликів, які серйозно впливають як на роботодавців, так і на колективи. Він поділився власним баченням щодо можливої реалізації поставлених профспілками вимог. «Наше завдання — знайти спільні вирішення цих питань», — зазначив глава Уряду. Для повного опрацювання та підготовки доручень і необхідних рішень сторони домовилися про створення робочих груп, які мають напрацювати відповідні урядові рішення. За пропозицію Президії НТСЕР, про яку поінформував Анатолій Кінах, буде також розглянуте питання створення фахової групи для опрацювання законопроектів з реформування трудових відносин без звуження трудових прав. Співголова НТСЕР, Голова СПО профспілок Григорій Осовий наголосив на необхідності за два тижні повторно розглянули сторонами на такому ж зібранні результати напрацюваньі досягнутих домовленостей, щоб поінформувати всі профорганізації, трудові колективи. Виходячи з результатів, профспілки будуть визначатися щодо подальших дій. Якщо належного реагування на висунуті вимоги не буде, профспілки перейдуть до іншого етапу проведення Всеукраїнської акції протесту безпосередньо в обласних центрах, містах і трудових колективах. У визначений сторонами  двотижневий період у сторін є реальний шанс знайти рішення щодо окреслених проблем та зняти соціальну напругу. Крім того, в цей же день були проведені перемовини і з Першим заступником Голови Верховної Ради України Русланом Стефанчуком щодо задоволення вимог Всеукраїнської акції протесту. Голова СПО, голова ФПУ Григорій Осовий передав вимоги учасників Всеукраїнської акції протесту Першому віце-спікеру Руслан Стефанчуку, прокоментував їх, і вніс  пропозиції щодо низки законопроєктів. Зокрема йдеться про проєкт закону №5388 щодо дерегуляції трудових відносин, проєкт закону №2743 щодо ефективності використання коштів соціального страхування, законопроєкт №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність та ще 21 токсичних законпроєктів, які моніторять профспілки.  В обговоренні також взяли участь Перший заст. СПО, заст. Голови ФПУ Олександр Шубін,  голова Федерації профспілок Рівненської області Микола Шершун, голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська, заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України Ірина  Швець, голова Київської міської організації освітян Олександр Яцунь та інші. За результатами зазначеної роботи протягом найближчого місяця за ініціативи керівництва Верховної Ради за участі сторін соціального діалогу та інших зацікавлених сторін буде проведено спільне засідання з метою формування консолідованих компромісних рішень щодо подальших шляхів реформування законодавства, яким регулюються соціально-економічні та трудові права працівників, а також порядок розгляду зареєстрованих законопроектів з цих питань. За даними пресцентру ФПУ

Депутати Київради підтримали вимоги Профспілки та ухвалили звернення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України щодо належного фінансового забезпечення охорони здоров’я, закладів охорони здоров’я та заробітних плат медичних працівників. Відповідне рішення підтримали 76 депутатів. Крім того, депутати Київради вимагають від Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати медичним працівникам і не допустити скорочення посад медичних працівників, а також передбачити фінансування охорони здоров’я у повному обсязі на 2022 рік. Як зазначила депутатка, кураторка галузі, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко під час обговорення цього проєкту рішення, нинішні тарифи на медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій не відповідають вартості послуг, не забезпечують покриття реальних витрат закладів охорони здоров’я. Більш того, схвалення запропонованого Урядом проєкту Держбюджету2022 в частині фінансування охорони здоров’я призведе до вкрай негативних наслідків у сфері охорони здоров’я. «Мова йде про недофінансування медичних закладів, відтоку кваліфікованих кадрів з державної і комунальної сфери охорони здоров’я, поглиблення кадрової кризи та погіршення рівня життя і соціальної захищеності медичних працівників і неможливості надання якісної медичної допомоги. Саме тому обсяг коштів на галузь охорони здоров’я має становити не менше 5% ВВП України. Як це до речі зазначено у Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», – підкреслила Ганна Старостенко. Також депутати Київради підтримали проєкт рішення «Про затвердження змін до міської цільової програми “Здоров’я киян” на 2020–2022 роки». Внесення змін до програми, з одного боку, доповнює перелік її заходів, а з іншого – приводить їх до відповідності, зважаючи на запровадження нової цільової програми «Громадське здоров’я», і в подальшому – забезпечення більш оптимального та ефективного функціонування обох програм. Серед доповнень до програми «Здоров’я киян» – заходи з підтримки комунальних закладів охорони здоров’я. Зокрема, фінансова можливість здійснювати ремонт дороговартісного обладнання і передбачене фінансування на закупівлю медзакладами лікарських засобів та медичних виробів для лікування хворих на інфекційні хвороби (зокрема і COVID-19). Збільшено і фінансування КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» в частині централізованого забезпечення послугами спеціалізованого автотранспорту. Зокрема, це дозволить збільшити медикам «швидкої» заробітну плату. Ці заходи, безперечно, покращать якість лікування населення м. Києва, адже забезпечать заклади охорони здоров’я лікарськими засобами імедичними виробами за коштимісцевого бюджету, дозволяючи спрямовувати отримані від НСЗУ гроші на фінансування інших видів медичної допомоги.

7 жовтня  - у Всесвітній день дій за гідну працю у м. Києві тисячі спілчан з усієї України вийшли на протест.  НАШ ДЕВІЗ:  «ЗАХИСТИМО СВОЇ ТРУДОВІ ПРАВА І СВОБОДИ НА ОБЄДНАННЯ В ПРОФСПІЛКИ. ЗДОБУДЕМО КРАЩЕ ЖИТТЯ!» Профспілкові Галузеві вимоги: Вимоги ФПУ до акції протесту у Всесвітній день дій за гідну працю: В И М А Г А Є М О від Уряду, Верховної Ради України, бізнес асоціацій, транснаціональних корпорацій та усіх роботодавців. 1. НІ – прийняттю антитрудових та антипрофспілкових законопроектів №№ 5371, 5388 і 2681 від влади.  STOP надуманій дерегуляції трудових відносин - самоусуненню Уряду і парламентської більшості від законодавчого гарантування трудових прав працівників та конституційної правозахисної функції профспілок! ПРИЙНЯТТЯ  нового Трудового кодексу, який захистить людей праці. Влада – руки геть від майна громадських організацій та профспілок! 2. Гарантувати забезпечення конституційного права громадян на повну і продуктивну зайнятість, гідну оплату праці, безпеку і здоров’я працюючим. 3. ДОСТУПНІ для населення справедливі ціни на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги. Вільний ринок енергоносіїв не повинен знищувати вітчизняну промисловість, робочі місця і соціальну сферу. 4. Для скорочення бідності та соціальної нерівності затвердити Держбюджет України на 2022 рік з безумовним дотриманням визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян, зокрема: мінімальної заробітної плати – 6900 грн.; мінімальної пенсії – 3600 грн.; посадового окладу першого тарифного розряду у бюджетній сфері – 6500 грн 5. До кінця цього року виплатити заборговану 140 тис. працівникам заробітну плату  у розмірі майже 4 млрд.грн. Прийняти на VI сесії Верховної Ради України законопроекти , якими будуть гарантовані виплати працівникам у разі банкрутства підприємства. Заробітна плата – власність працівника!     6. Забезпечити  повну і своєчасну виплату лікарняних, декретних, соціальних послуг та пенсій! Припинити одержавлення самоврядних фондів загальнообов’язкового соціального страхування, ліквідувати дефіцит їх бюджетів та Пенсійного фонду. 7. Забезпечити конституційне право на якісну доступну освіту, медичні послуги, право молоді на перше робоче місце і молодій сім’ї на житло.

6 жовтня Київська міськпрофрада та її членські організації взяли участь у засіданні Київської міської тристоронньої соціально-економічної ради, що відбулося в КМДА. Участь у засіданні взяв перший заступник Голови КМДА, співголова від сторони міської влади Київської міської тристоронньої соціально-економічної ради – Микола ПОВОРОЗНИК. За результатами конструктивного обговорення питань порядку денного та з урахуванням внесених пропозицій Стороною профспілок, було вирішено: - КМДА ініціювати перед депутатами Київради питання щодо прийняття рішення на черговій сесії Київради стосовно внесення змін до законодавства України в частині посилення вимог до забудовників житла – зобов’язати їх при будівництві житлових будинків будувати також і об’єкти соціальної інфраструктури (школи, дитячі садочки тощо); - передачі повноважень питань сектору охорони праці, який перебуває у складі Департаменту міського благоустрою, до Управління з питань надзвичайних ситуацій; - термінового вирішення міською владою питання щодо забезпечення студентів транспортною карткою задля забезпечення їх пільговим проїздом у міському пасажирському транспорті. Також зобов’язано  в термін до 15.10.2021 сторону роботодавців надати свої пропозиції до підготовленого двома сторонами (профспілками і міською владою) проєкту Територіальної угоди на 2021-2023 роки.

Профспілка у звернені до Президента України Володимира Зеленського та голови Парламенту Дмитра Разумкова наполягає на забезпеченні фінансування Програми медичних гарантій на 2022 рік в розмірі не менше 268,44 млрд. грн., запровадженні в тарифах на медичне обслуговування населення чіткої та зрозумілої складової на оплату праці медичного персоналу та виконанні Урядом у проєкті Держбюджету-2022 положень Указу Президента від 18.06.2021 № 261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» щодо підвищення заробітних плат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менше ніж 20 000 гривень на місяць, для середнього медичного персоналу — не менше ніж 13 500 гривень на місяць та врахування зазначених розмірів під час розрахунку тарифів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2022 рік.

В рамках здійснення соціального діалогу 2 вересня у приміщенні Міністерстві фінансів України під головуванням заступника Міністра фінансів Романа Єрмоличева відбулась зустріч представників урядової сторони, СПО Профспілок і СПО Роботодавців щодо питання формування основних показників проєкту Державного бюджету України на 2022 рік. Наразі Мінфін готує проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік на основі схваленої Верховною Радою України Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки, якою визначені основні завдання та пріоритети бюджету на наступні роки. І саме тому, в ході консультацій профспілкова сторона послідовно відстоювала позиції щодо збільшення витрат на сферу охорони здоров'я на 2022 рік. Нагадаємо, що при прийнятті Держбюджету на 2021 рік, Уряд та Парламент вкотре знехтували нормами Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно яких обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій повинен бути забезпечений у розмірі не менше 5% від ВВП України. При цьому, фінансування Програми медичних гарантій на 2021 році складає лише 2,74% від ВВП України. Тобто, майже у 2 рази нижче визначеного Законом України обсягу, що дозволяє забезпечити потребу галузі лише на 55%. За словами Романа Єрмоличева, підготовка проєкту Державного бюджету України на 2022 рік здійснюється в умовах обмеженого фінансового ресурсу з урахуванням необхідності підготовки збалансованого та реалістичного проєкту. Одним із головних пріоритетів – це обороноздатність країни, фінансування медицини та підняття заробітних плат медикам. Саме тому, під час обговорення проєкту Держбюджету Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський зазначив: "Уряд зобов'язаний передбачити видатки на фінансування програми медичних гарантій у 2022 році на рівні 5% ВВП, визначеному Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», та першочергово забезпечити встановлення заробітних плат на рівні не нижчому за визначений Указом Президента України №261/2021 Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників. Відповідно до цього Указу, Президент доручив Кабінету Міністрів України опрацювати під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України на 2022 рік питання щодо підвищення заробітних плат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менше ніж 20 000 гривень на місяць, для середнього медичного персоналу — не менше ніж 13 500 гривень на місяць та врахування зазначених розмірів під час розрахунку тарифів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2022 рік. За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України, зведений бюджет сфери охорони здоров’я України на 2022 рік, може бути забезпечений на рівні 239 млрд. грн., що дорівнює 4,5% ВВП України. Також під час наради обговорювались основні аспекти Державного бюджету на 2022 рік, а саме: проблеми виплати заборгованості заробітних плат працівників вугільної галузі, виплат заробітних плат у сфері охорони здоров’я, питання формування механізму обрахунку заробітної плати педагогам, нагальні проблеми Пенсійного фонду, необхідність збільшення прожиткового мінімуму та підвищення мінімальної заробітної плати. Наприкінці зустрічі було запропоновано продовжити обговорення основних показників Держбюджету-2022 спільно з представниками галузевих профспілок та головних розпорядників бюджетних коштів у форматі профільних зустрічей стейкхолдерів і було наголошено на тому, що Мінфін спільно з роботодавцями та профспілками готовий напрацьовувати такий механізм фінансування, який би забезпечив добробут та захист наших членів профспілки.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №369 / 2021, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про стан національної системи охорони здоров'я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою", який був прийнятий на засіданні РНБО 30 липня. У рішенні РНБО зазначається, що Кабінет міністрів України повинен до 1 грудня поточного року розробити і затвердити Стратегічний план розвитку системи охорони здоров'я на період до 2030 року, визначивши терміни, відповідальних за виконання і чіткі механізми для забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної, безпечної і якісної екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, а також реабілітації в сфері охорони здоров'я. Уточнюється, що, серед іншого, Стратегічний план повинен передбачати введення, з 1 січня 2022 року, індикаторів якості надання первинної медичної допомоги, введення ключових показників ефективності для керівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності, а також створення умов для можливості застосування міжрегіональних клінічних маршрутів пацієнта при наданні екстреної медичної допомоги. Крім того, підготувати і внести на розгляд парламенту низку законопроектів, забезпечення внесення в установленому порядку змін до інших нормативно-правових актів з метою приведення станом на 1 квітня 2022 основ фінансування медичних послуг, що надаються усіма закладами охорони здоров'я державної та комунальної форм власності. Також План передбачає: - опрацювання питання про доцільність об'єднання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в один вид - спеціалізована медична допомога; - вдосконалення електронної системи охорони здоров'я; - підготовку документів про виключення з повноважень місцевих органів влади закупівель ліків і медичних виробів; - розвиток національної системи донорства крові; - опрацювання питання про посилення відповідальності за підробку документів, зокрема, електронних, про вакцинацію від коронавірусу; - забезпечення високого рівня медичної освіти і розвитку кадрів; - приведення процедури держреєстрації та відповідальності реєстраційних посвідчень на лікарські засоби у відповідність з європейськими нормами; - забезпечення супроводження у Верховній Раді законопроекту про посилення відповідальності за підробку медичної продукції; - вжиття заходів щодо мінімізації шкідливого впливу самолікування; - стимулювання розвитку вітчизняного виробництва ліків; - підготовку і проведення конкурсу на реалізацію проекту з розміщення в Україні виробництва вакцин.

ЧЕСТЬ МЕДИЧНОЇ ПРОФЕСІЇ. «ОРДЕН СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА» 9 серпня у День Святого великомученика і цілителя Пантелеймона у столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий» відбулась щорічна церемонія нагородження кращих медиків країни «Медичним Оскаром» - відзнаками за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» та «Медаль Святого Пантелеймона». Такі урочистості в Україні відбуваються вже п’ятий рік поспіль. Відзнака присуджується найкращим представникам сфери охорони здоров’я  України, не тільки за наукові досягнення та медичну практику, але й за гуманістичну і благородну діяльність, яка позитивно впливає на свідомість й духовний розвиток українського народу та держави, спрямована на збереження та зміцнення здоров’я нації, виховує толерантне ставлення один до одного та надихає на нові можливості. Поважна рада Відзнаки за участю представників регіональних рад обрала по одному переможцю у таких номінаціях, як: «Найкращий лікар», «Найкращий медичний працівник» «Новатор охорони здоров’я», «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров’я», «Взірець служіння суспільству», «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України» (для іноземців). Як повідомив голова Поважної ради Відзнаки Василь Князевич, загалом у 2021 році було подано 196 кандидатів на нагороди: «Орден Святого Пантелеймона» - 147, «Медаль Святого Пантелеймона» - 43, на Орден для іноземних громадян – 6. Кожен із номінантів пройшов три етапи відбору. Зокрема, регіональні ради здійснювали відбір кандидатів протягом жовтня 2020 року-лютого 2021 року та подали по одній кандидатурі в кожній номінації на розгляд Національної експертної комісії (НЕК). Після розгляду кандидатів від регіональних рад, НЕК обрала 4 кращих у кожній номінації та подала їх на розгляд Поважній раді, яка своєю чергою, напередодні таємним голосуванням обрала лауреатів на присудження відзнаки. З поміж сотень кандидатів було визначено 44 номінанта, нагороди отримали 11 з них, це  – професіонали с великим досвідом і молоді амбітні медики, лікарі і медсестри, військові хірурги і педіатри, ті, хто рятує від коронавірусу і хто займається науковими дослідженнями: в номінації «Найкращий лікар» Орден Святого Пантелейона отримав полковник медичної служби, начальник клініки абдомінальної хірургії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Анатолій Ордатій; в номінації «Найкращий медичний працівник»  переможницею стала  операційна сестра урологічного відділення клініки урології та нефрології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Галина Адаменко; в номінації «Новатор охорони здоров’я» переміг директор Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій Національної академії наук України» професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України, Заслужений лікар України  Іван Тодуров. Дуже приємно, що саме Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я за поданням колективу закладу рекомендувала до участі у конкурсі Івана Михайловича; в номінації «За досягнення в Міжнародному співробітництві в охороні здоров’я» переможцем став професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Андрій Базилевич; в номінації «Взірець служіння суспільству» орден отримала голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я сестра Севастіяна Карвацька; в номінації «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я України» (номінація для іноземних громадян) орден отримав волонтер Нідерландського благодійного фонду «Україна потребує допомоги» Алдвін Ланенберг; в номінації «Найкращий заклад охорони здоров’я» стало Волинське обласне територіальне об'єднання захисту материнства і дитинства Волинської ОДА; в номінації «Найкращий управлінець в галузі охорони здоров'я» отримав директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківської області, Віктор Забашта. Разом із орденом переможці отримали і грошові сертифікати на суму 100 тис. грн. Окремими преміями і Медаллю Святого Пантелеймона нагороджені молоді медики: в номінації «За турботу і ласку до хворого» отримала - фельдшер, сержант медичної служби ЗСУ, санінструктор медичної роти 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Людмила Ясененко. в номінації «За лікарське мистецтво» нагороджено завідувача відділення лорпатології Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Ігоря Березнюка, в номінації «За наукові розробки в медицині» - доктора медичних наук, професора кафедри променевої діагностики, терапії та онкології Одеського національного медичного університету Олександра Бондара. Разом із медаллю переможці отримали сертифікати на 50 тис. грн. Також Просвяти та грошові сертифікати отримали ті, хто номінувався на нагороду, але не пройшов конкурсний відбір. Наприкінці, Василь Князевич висловив подякував всім, хто доклав значних зусиль для організації цього свята, зокрема, наголосив на вагомій участі Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я та її очільника Сергія Кубанського. Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я вітає переможців та номінантів високої нагороди. Бажає Всім нових досягнень та звершень у благороднішій з професій!

Сьогодні члени Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я з нагоди відзначення міжнародного дня «Лікарі світу за мир» долучилися до Всеукраїнської акції «Лікарі України за мир», ініційованої Президією Національної академії медичних наук України з символічними «голубами миру» на білих халатах. Під час проведення акції підписано звернення українських лікарів до населення світу. Лікарі України, закликають політиків покласти край війнам, припинити вбивства і кровопролиття, згадати про гуманізм і милосердя, звертаються до світової медичної спільноти згуртуватися в єдиному пориві за мир у всьому Світі. Ми проти тероризму та терористичних акцій. Ми за мир і сподіваємося бути почутими, нехай голуб миру донесе наше сердечне прохання до кожного лікаря, білі голуби – символів миру злетіли у київське небо, хай буде мир зараз і назавжди!

На звернення Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я до Київського міського голови Віталія Кличка з питання щодо забезпечення житлом працівників сфери охорони здоров’я м. Києва, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов, отримано відповідь від Депаратмента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):