Новини

Розпочато відкритий конкурсний відбір кандидатів на присвоєння Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» та «Медаль Святого Пантелеймона» у м. Києві Орден Святого Пантелеймона. Честь медичної професії. Рішення про це ухвалила Регіональна рада м. Києва Відзнак на засіданні 20 січня. Загалом конкурсний відбір проводиться у 9 номінаціях на присудження «Орден Святого Пантелеймона»: «Найкращий лікар» «Найкращий медичний працівник» «Новатор охорони здоров'я» «За досягнення в міжнародному співробітництві в охороні здоров'я» «Взірець служіння суспільству» «За особистий вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я України» «Найкращий управлінець в галузі охорони здоров’я» «Найкращий заклад охорони здоров’я» «Найкращий працівник фармації» та 3 номінаціях на присудження «Медаль Святого Пантелеймона»: «За лікарське мистецтво» «За турботу і ласку до хворого» «За наукові розробки в медицині» На засіданні Голова Регіональної ради м. Києва Відзнак Сергій КУБАНСЬКИЙ зауважив: «Впевнений, що серед медичних працівників столиці є величезна кількість гідних претендентів, яким притаманні високий професіоналізм, духовно-моральні якості та які досягли значних професійних результатів і врятували не одне життя. Тож, перед Регіональною радою стоїть непросте завдання: не лише залучити до конкурсного відбору всіх кращих, а визначити найкращих, що отримають національне визнання». Висунення в кандидати можуть здійснювати: заклади охорони здоров'я будь-якої форм власності; громадські організації сфери охорони здоров'я; об'єднання (організації) пацієнтів; церкви та релігійні організації; наукові установи та заклади медичної освіти; фізичні особи, які вносять власну кандидатуру, або ж кандидатуру іншої особи. Претендент має надати згоду на його участь у конкурсі, шляхом написання відповідної заяви, а також надати визначений перелік документів: - опис професійних здобутків, благодійної та громадської діяльності із зазначенням відповідності критеріям, визначеним в описах до номінацій; - слайдова презентація діяльності номінанта до 7 сторінок (формат файлу: .pptx або .pdf); - згода на збір та обробку персональних даних номінанта (за встановленою формою); - рекомендується (не обов’язково) відеоролик про кандидата до 5 хв. (формат файлу: .avi або .mp4). Більш детально з описом кожної з номінацій та зразками документів можна ознайомитись за посиланням https://goo.su/9RRG Прийом документів здійснюється в період з 20 січня по 05 березня 2022 за адресою Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я: м. Київ, вул. Тарасівська, 6-А або на електронну скриньку kyiv.panteleimon2022@gmail.com

Місто знайшло додаткові можливості, щоб підтримати столичних медичних працівників і виплатити їм додаткове фінансове заохочення. За відповідне рішення «Про затвердження змін до міської цільової програми «Здоров’я киян» на 2020-2022 роки», яке було подано до Київради Київським міським головою Віталієм Кличком, 7 грудня 2021проголосувало 95 депутатів. Отже, вже у грудні медичні працівники столиці отримають матеріальне заохочення: лікарі – по 10 тисяч гривень, середній медичний персонал – по 8 тисяч гривень, молодший медперсонал – по 6 тисяч гривень. «Сьогодні ми розглянули важливі питання для громади та міста. Щоб наші медпрацівники отримали в грудні премії – як подяку за їх самовіддану роботу. Бо саме медики сьогодні рятують здоров’я і життя киян, відбивають атаки коронавірусу хвиля за хвилею. Місто знайшло можливість виділити з бюджету додаткові кошти, щоб підтримати столичних медпрацівників.», – підкреслив Віталій Кличко. Звертаємо увагу, що юридичне оформлення цієї виплати залишиться незмінним – це безповоротна фінансова допомога. Рішення про додаткові виплати столичним медикам стосується як вторинної, так і первинної ланки медичної допомоги м.Києва. Заступниця голови КМДА, кураторка галузі, депутатка Київради Ганна Старостенко також зазначила, що київські медики заслуговують на високу оцінку роботи: на своїх плечах вони втримують всі виклики коронавірусу, вакцинації та інших захворювань. Саме тому ми потурбувалися про наших лікарів, медсестер та молодший медперсонал. Зміни внесені з метою більш раціонального використання бюджетних коштів та наближення термінів завершення робіт. При цьому в Департаменті економіки та інвестицій зауважують про те, що загальний обсяг асигнувань, передбачених Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021-2023 роки в частині 2021 року, в цілому зменшується та ці кошти спрямовуються до бюджету для закупівлі спецтехніки, медичного обладнання, регулювання цін на послуги перевезення пасажирським транспортом, інші видатки тощо.

У зв’язку з численними зверненнями членів Профспілки з питань можливої зміни істотних умов праці (зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо) при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, та з метою недопущення порушення трудових прав працівників і законодавства про працю, просимо врахувати у подальшій роботі вимоги чинного законодавства. Відповідно до норм частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Згідно зі статтею 103 КЗпП України, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни. До умов оплати праці належать, зокрема, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,- схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат тощо. Таким чином, у разі необхідності внесення змін в організацію виробництва і праці, роботодавець повинен спочатку видати відповідний наказ, у якому розкривається конкретний зміст таких змін та пов’язані з ними зміни істотних умов оплати праці найманих працівників, оскільки саме конкретизація таких істотних змін умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним роботодавцем. На підставі зазначеного наказу конкретні працівники, істотні умови праці яких у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці підлягають зміні, персонально попереджаються про те, що з конкретної дати (але не раніше ніж через два місяці після ознайомлення з персональним попередженням) змінюються істотні умови їх праці. Відсутність відповідного наказу і повідомлення про майбутні зміни істотних умов оплати праці без їх конкретизації, виключає наявність змін в організації виробництва і праці та не може вважатися належним персональним попередженням працівника про зміну істотних умов праці. Звертаємо увагу, що згідно з нормами статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону України “Про оплату праці”, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Роботодавець не має права в односто­ронньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором. Таким чином, зміна умов оплати праці, передбачених колективним договором, що діє у закладі охорони здоров’я, можлива лише після внесення до нього відповідних змін за процедурою, визначеною Законом України “Про колективні договори і угоди” та самим колективним договором. При цьому, обов’язковому врахуванню (у якості мінімальних норм та гарантій) під час ведення колективних переговорів та укладення колективного договору підлягають положення Генеральної Угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки (зокрема, розділу II “Оплата праці” та додатку 3 “Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих (міжгалузевих), територіальних угодах та колективних договорах) та діючої Галузевої Угоди між Міністерством охорони здоров”я України та Профспілкою працівників охорони здоров’я України на 2007-2011 роки (зокрема, розділу 3 “Оплата праці”). Посадові особи підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Зважаючи на вищевикладене, з метою уникнення порушень чинного законодавства та прав працівників, просимо просимо роботодавців закладів охорони здоров’я забезпечити безумовне дотримання вимог трудового законодавства під час проведення змін в організації виробництва і праці на підприємствах, а також мінімальних норм і гарантій в оплаті праці, встановлених законодавством. Профспілка направила інформацію про недопущення порушення трудових прав працівників у зв'язку зі зміною істотних умов праці (зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо) керівникам закладів охорони здоров'я і головам територіальних та первинних профспілкових організацій.

16 листопада за ініціативи Наталії Берікашвілі - першого заступника голови Постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту, депутата, лікаря, відбулось висадження дерев на алеї вздовж бульвару Тараса Шевченка. До заходу активно долучились представники Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я: Голова Ради Сергій Кубанський та профспілкові активісти. Здорові легені мають дихати чистим повітрям. І хто, як не столичні медики, це розуміють та власним прикладом засвідчили необхідність озеленення нашого міста. Акція з висадження понад 30 тополь була присвячена Міжнародному дню боротьби з пневмонією, який відзначався 12 листопада і відбулась за підтримки КП «Київзеленбуд». Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітей віком до п’яти років – щохвилини від запалення легень помирає два малюки у світі. Фото - Наталії Берікашвілі

16 листопада 2021 року розпочала роботу Регіональна Рада м. Києва, що обиратиме претендентів на «Орден Святого Пантелеймона» та «Медаль Святого Пантелеймона». Це відзнаки за професіоналізм та милосердя, якими вже декілька років із легкої руки Василя КНЯЗЕВИЧА, ексміністра охорони здоров’я та голови Поважної Ради, нагороджують медичних працівників і керівників закладів охорони здоров’я. Регіональна рада здійснюватиме конкурсний відбір протягом 2021—2022 років. Регіональна Рада оприлюднить умови участі після 30.11.2021, тож стежте за інформацією у засобах комунікації профспілки, на офіційних ресурсах Відзнаки і на порталі «Медична справа». Головою Регіональної ради обрано Сергія КУБАНСЬКОГО, голову Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, члена Центру медичного права Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, медичного адвоката. Заступником з інформаційної політики стала Анна ЛЕУС, головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров’я». Секретарем — Наталія СТАХОВА, президентка ВГО «Асоціація працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф». До складу регіональної Ради увійшла Марина ПОРОШЕНКО, депутатка Київської міської ради, голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, к.мед.н., а також: Наталія БЕРІКАШВІЛІ, депутатка Київської міської ради, перша заступниця голови Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, директорка КНП «Консультативно-діагностичний центр» Шевченківського району м. Києва, к.мед.н., Заслужений лікар України; Валентин ВОЛОХА, генерал-майор медичної служби, перший заступник начальника установи — начальник госпіталю ДУ «Головний медичний центр МВС України», Заслужений лікар України; Валентина ГІНЗБУРГ, директорка Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), д. мед. н., Заслужений лікар України, лауреатка Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» (2020); Тетяна ГОЄНКО, Голова Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України; Андрій ДУДЧЕНКО, протоієрей, Переяславсько-Вишневська єпархія Православної Церкви України; Володимир ЖОВНІР, генеральний директор Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України, д.мед.н., Заслужений лікар України; Елеонора КОЛЯДА, директорка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Дніпровського району міста Києва Олег МАЛАНЧУК, заступник директора КНП «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), к. мед. н.; Тетяна МОСТЕПАН, директорка КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Заслужений лікар України; Лідія ПІДМОГИЛЬНА, директорка ЗФПО «Київський фаховий медичний коледж імені П. І. Гаврося», Заслужений працівник охорони здоров’я України; Сергій САЙ-БОНДАР, головний редактор Головної редакції маркетингу прес-центру та арт-заходу Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», Заслужений журналіст України; Ганна СТАРОСТЕНКО, заступниця голови Київської міської державної адміністрації, депутатка Київської міської ради; Ірина ТЕМЕРКО, директорка Благодійної організації «Фонд «СМАРТ ІМПАКТ»; Іван ТОДУРОВ, директор ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій Національної академії наук України», д.мед.н., Заслужений лікар України, лауреат Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» (2021); Микола ТРОНЬКО, директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України», академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, д.мед.н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» (2019); Олег ШЕКЕРА, директор навчально-наукового Інституту сімейної медицини НУОЗУ імені П. Л. Шупика, академік НАН ВО України, д.мед.н., професор, Заслужений лікар України. Зазначимо, що Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона» та «Медаль Святого Пантелеймона» має професійно-фахову спрямованість і присуджується з 2009 року за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я, яка позитивно впливає на свідомість й духовний розвиток українського народу та держави в цілому, спрямована на збереження та зміцнення здоров’я жителів України, виховує толерантне ставлення один до одного та надихає на нові можливості.

Через численні звернення членів Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я з питань можливого відсторонення від роботи через відмову від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, профспілка вимагає від роботодавців неухильного дотримання трудових прав працівників і законодавства про працю. Відповідно до норм частини першої статті 46 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається лише у разі: 1) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 2) відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; 3) в інших випадках, передбачених законодавством. Норми частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначають, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб (зокрема, і проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2). У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. При цьому, перелік таких професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, тобто, Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ України). На виконання наведених норм закону, МОЗ України прийнято наказ від 04 жовтня 2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», яким визначено вичерпний перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням  проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. До яких віднесено, виключно працівників: 1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів. 2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів. 3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.  Крім того, норми пункту 46-1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (що набуде чинності лише з 08.11.2021), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ України від 4 жовтня 2021 р. №2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена наказом МОЗ України від 4 жовтня 2021 р. №2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я. Отже, наведені вимоги законодавства не поширюються та не можуть бути застосовані до жодної категорії працівників закладів охорони здоров’я (лікарі, фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою, спеціалісти немедики, загальні професії тощо) будь-яких організаційно-правових форм (комунальна установа (організація, заклад), комунальне підприємство, комунальне некомерційне підприємство, державна установа (організація, заклад)). Працівники вказаних закладів охорони здоров’я не можуть бути відсторонені роботодавцями від роботи, у зв’язку з відмовою від проведення профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки, таке щеплення для них не є обов’язковим. В іншому випадку, дії роботодавця порушуватимуть трудові права працівника та право на недоторканність особистого життя в т.ч. щодо інформації про стан здоров’я, за що передбачене притягнення роботодавця до юридичної відповідальності. Додатково повідомляємо, що профспілка повністю поділяє позицію Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), МОЗ України та інших національних інституцій з питань запобігання та протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також необхідності проведення вакцинації тощо, однак, виключно у спосіб визначений чинним законодавством і з абсолютним дотриманням трудових прав та інтересів працівників. Відділ з правових питань Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я

2 листопада Верховна Рада України завершила процес розгляду проєкту Держбюджету-2022 у першому читанні. Так, Верховна Рада України прийняла постанову Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до проєкту закону про Державний бюджет України на 2022 рік. За відповідне рішення проголосували 273 народних депутати. При підготовці документа до першого читання народними депутатами, фракціями, групами та комітетами Верховної Ради було надано 3284 пропозиції до проєкту Держбюджету-2022, поданого Урядом до Парламенту 15 вересня. Зазначимо, що Профспілка також звернулась до голови Парламенту та Президента України щодо належного фінансування Програми медичних гарантій у 2022 році. Вперше проєкт річного бюджету України ґрунтується на середньостроковій Бюджетній декларації на 2022-2024 роки. Згідно з проєктом, прогнозований номінальний ВВП за підсумками 2022 року становитиме 5 368,7 млрд грн, бюджетний дефіцит зменшиться до 3,5% проти очікуваних 5,5% у нинішньому році, показник інфляції – 6,2%, середньомісячна заробітна плата – 15 258 грн (у грудні 2022 року – 17 500 грн). Основними пріоритетами Держбюджету-2022 є: забезпечення якісного рівня медицини та освіти; створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору; підтримка ветеранів; посилення обороноздатності й безпеки держави; розвиток інфраструктури; цифровізація. Відзначимо, що Кабмін у двотижневий термін має передати до Верховної Ради України проєкт Держбюджету-2022 до другого читання. Основні показники: доходи бюджету визначено у 1,267 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року). Дефіцит держбюджету скорочується на 23,8%; щодо ключових макропоказників, вони залишилися на рівні, затвердженому бюджетною декларацією. А саме, номінальний ВВП прогнозується обсягом 5,39 трлн грн, а зростання реального – на 3,8%; середній курс гривні до долара очікується у 28,6 – 28,7 грн за долар; середня заробітна плата становитиме близько 15 258 грн, рівень безробіття – 8,5%; на наступний рік заплановано підвищення мінімалки з жовтня 2022 року до 6700 грн з 6500 грн на початку; видатки держбюджету наступного року зростуть на 7,2% та становитимуть 7,2%. На 14% зросте фінансування охорони здоров’я – на медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу. На близько 11% збільшаться кошти на оборону та освіту. Зокрема, на армію виділяють 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн. На освіту попередньо спрямують 172 млрд грн, переважно завдяки підвищенню зарплат вчителей та стипендій студентам. У порівнянні з показниками 2021 року, найбільше фінансування зросте у Мінцифри (+66,5%), Фонду розвитку підприємництва (+50%) та на академічні стипендії (30,6%). На Раду нацбезпеки пропонується виділити на 21,1% більше, ніж цьогоріч, також на 17,5% збільшиться обсяг коштів Офісу генпрокурора.

27 жовтня 2021 року в Київській міській державній адміністарції відбулась урочиста церемонія підписання Територіальної угоди на 2021-2023 роки. Свої підписи під документом поставили: від Сторони профспілок –  Голова Спільного представницького органу профспілок та об’єднань профспілок м. Києва Валентин Мельник; від Сторони виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) – київський міський Голова Віталій Кличко; від Сторони роботодавців – Голова Спільного представницького органу сторони роботодавців на територіальному рівні в місті Києві Андрій Антонюк. Укладення Територіальної угоди на новий строк знаменує собою завершення тривалого і досить непростого процесу тристоронніх колективних переговорів, свідчить про можливість консолідації міської влади, бізнесу, профспілок задля кращого майбутнього працівників. Територіальна угода погоджена з керівниками галузевих членських організацій Київської міськпрофради. Нова Територіальна угода містить тристоронні домовленості, а також окремі зобов’язання сторін, спрямовані на розвиток економіки, вітчизняного виробництва, зростання продуктивної зайнятості, вирішення актуальних питань оплати праці, охорони та умов праці, забезпечення соціального захисту працюючих м. Києва. Положення Угоди є обов’язковими для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, у тому числі під час розроблення та укладання галузевих (міжгалузевих)  угод, колективних договорів. Угода підписана в трьох екземплярах, які будуть направлені на повідомну реєстрацію до Міністерства економіки України, після якої знаходяться у кожної із Сторін і мають однакову юридичну силу. Територіальна угода складається із п’яти розділів: економічний розвиток, збереження робочих місць та питання зайнятості; охорона та умови праці; оплата праці; соціальний захист і соціальні гарантії; соціальний діалог. А також двох додатків: порядок підготовки проекту Територіальної угоди, ведення колективних переговорів, підписання та здійснення контролю за її виконанням та порядок приєднання до Територіальної угоди. Зокрема, в розділі «Оплата праці» йдеться про забезпечення зростання середньомісячної заробітної плати: у 2021 році – 6,7%, у 2022 році – 13,0% , у 2023 році – 11,0% (відповідно до попереднього року). А у розділі «Соціальний захист і соціальні гарантії» рекомендовано передбачати в колективних договорах встановлення мінімальної тарифної ставки (окладу) за просту некваліфіковану працю не нижче рівня мінімальної заробітної плати, визначеного на відповідний бюджетний рік.

Голова ФПУ Григорій Осовий  проінформував про подальші дії Федерації профспілок України та її членських організацій щодо забезпечення виконання вимог учасників Всеукраїнської попереджувальної акції протесту профспілок, яка проходила 7 жовтня в Києві. Зокрема, реалізації домовленостей досягнутих профспілковою делегацією під час перемовин з керівництвом Уряду та Верховної Ради України щодо задоволення вимог учасників акції протесту. Григорій Осовий  підкреслив, що за підсумками зустрічі представників профспілок у Кабінеті Міністрів України Прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав ряд доручень керівникам міністерств та відомств. А також зазначив, що обговорення профспілкових вимог та пропозицій для напрацювання спільної позиції всіх трьох сторін соціального діалогу планується проводити у комітетах  НТСЕР.  Під час наради заступники Голови ФПУ Володимир Саєнко, Олександр Шубін, Євген Драп’ятий, керівники всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань внесли пропозиції щодо подальшого відстоювання вимог учасників акції протесту. Протокол зустрічі представників профспілок у Кабінеті Міністрів України з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем: За матеріалами пресцентру ФПУ

Зазначимо, що ще 29 вересня у режимі відеоконференції Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєст. № 6000). Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький поінформував, що всього надійшло 68 пропозицій до проєкту бюджету, на основі яких сформовано узагальнену пропозицію комітету. Крім того, заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що медицина є основною галуззю, на яку в Державному бюджеті на 2022 рік суттєво збільшено ресурси, і, зокрема, кошти буде спрямовано на підвищення заробітних плат лікарям і середньому медичному персоналу. Єрмоличев також наголосив на готовності міністерства співпрацювати у питаннях перерозподілу коштів між окремими напрямками охорони здоров’я, виконання зобов’язань щодо покращення якості надання медичних послуг і контролю за використанням державних коштів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що міністерство підтримує цей проєкт бюджету і просить комітет також його підтримати. «Коштів на медицину виділено недостатньо, і вони не покривають потребу на 100%, водночас ми як члени Уряду старались подати до Верховної Ради України збалансований і реалістичний бюджет», – зауважив міністр. «Ці кошти, в першу чергу, буде направлено на покриття витрат програми медичних гарантій, яка пріоритетно складається з підвищення зарплат медичним працівникам», – сказав Віктор Ляшко. Після обговорення комітет затвердив пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2022 рік. Зокрема, запропоновано збільшити видатки Міністерства охорони здоров’я України на такі потреби: на оплату медичних послуг, пов’язаних з наданням первинної медичної допомоги; екстреної медичної допомоги; вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації; на відшкодування вартості лікарських засобів; паталогоанатомічні розтини; на оплату витрат, пов’язаних з технічним забезпеченням надання медичних послуг – на 20 000 000,0 тис грн; на підвищення рівня заробітних плат медичних працівників відповідно до Указу Президента України від 18.06.2021 № 261/2021 «Про заходи підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» – на 10 894 865,1 тис. грн; для забезпечення фінансування у повному обсязі медичних послуг, які надають за програмою медичних гарантій – на 203 133 269,4 тис. грн; – для забезпечення діяльності Національного інституту раку – на 1 746 645,6 тис. грн; на забезпечення в повному обсязі пакетів медичних послуг «Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням опорно-рухового апарату» і «Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням нервової системи» – на 4 398 492,3 тис. грн; на проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», – на 12 015 723,0 тис. грн; на комплексну програму, яка включає в себе: закупівлю лікарських засобів для лікування хворих на вірусні гепатити В і С; закупівлю імунобіологічних препаратів; лікування орфанних хворих – на 7 000 000,0 тис. грн; на укладання договорів керованого доступу, на закупівлю високовартісного медичного обладнання, препаратів для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, інших лікарських засобів і виробів медичного призначення – на 9 406 512,8 тис. грн тощо. Також комітет пропонує утворити нові бюджетні програми і передбачити їхнє фінансування, серед них: створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку – 2 245 753,3 тис. грн; виготовлення проєктно-кошторисної документації для створення багатопрофільних лікарень загальнодержавного значення (передбачає реконструкцію 38 обласних багатопрофільних закладів охорони здоров’я, придбання сучасного медичного обладнання) – 33 340 135,0 тис. грн; будівництво багатопрофільної лікарні на території житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва – 720 000,00 тис. грн; розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я – 2 000 000,0 тис. грн тощо. Джерелами покриття додаткових видатків, обумовлених внесеними пропозиціями, комітет пропонує визначити надходження від підвищення акцизного податку на тютюн, тютюнові вироби і алкогольні напої; надходження від приватизації державного майна, а також від організації та проведення азартних ігор, грального бізнесу й лотерей. Комітетом було прийнято рішення направити узгоджені пропозиції до законопроєкту до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, зокрема в частині залучення додаткових коштів на реалізацію Програми медичних гарантій на 2022 рік. Члени комітету також розглянули проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі – законопроєкт № 6062), який системно пов’язаний з законопроєктом Державного бюджету України на 2022 рік. Запропоновані проєктом зміни до Бюджетного кодексу, що стосуються питань охорони здоров’я, передбачають: створення у складі спеціального фонду Державного бюджету України Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, який буде формуватися за рахунок коштів, отриманих від плати за ліцензії на провадження діяльності з азартних ігор і лотерей; встановити, що норми Закону «Про державні фінансові гарантії» щодо фінансування програми медичних гарантій на рівні не нижчому 5% ВВП і розрахунку тарифів з компонентом оплати праці медикам не менше 250% середньої заробітної плати в Україні будуть визначати, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів. Фактично, це означає, що фінансування програми медичних гарантій буде здійснюватися у ручному режимі за залишковим принципом, а 5% ВВП на її реалізацію не буде виділено ні у наступному році, ні надалі. Під час обговорення народні депутати «вважають такий підхід неприйнятним», тож було запропоновано наполягати на вилученні двох останніх положень із законопроєкту № 6062. Крім того, члени комітету наголошували на необхідності виконання вимоги про направлення 5% ВВП на потреби охорони здоров’я і підтримали створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Комітет ухвалив рішення запропонувати Комітету з питань бюджету рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроєкт № 6062 за основу з урахуванням зауважень Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування про необхідність вилучення з нього положень, які стосуються норм щодо обсягу коштів на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення у розмірі не менше 5% від ВВП України. За матеріалами сайту: https://portal.rada.gov.ua/