Новини

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я провела урочистості з нагоди Міжнародного жіночого дня та привітала медичних працівниць столиці. В урочистостях прийняв участь Київський міський голова Віталій Кличко, він привітав жінок зі святом, побажав здоров'я та успіхів, пообіців, що столична влада зробить все можливе для створення комфортних умов праці та належного фінансування в умовах трансформації системи охорони здоров'я. Віталій Кличко вручив Подяки Київського міського голови за вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм . Привітала жінок також директор Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Валентина Гінзбург та вручила Почесні грамоти за відданість своїй справі. Голова Ради профспілки Сергій Кубанський вручив Почесні грамоти Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я за активну життєву позицію, впровадження ідей профспілкового руху. Більш детально дивіться у відеосюжеті РТК Київ за посиланням.

Учасники акції вітали представників Спільної місії ПЄРР МКП та ЄКП, які приїхали із кінцевою метою оголосити про необхідність відкликати законопроєкт про працю та розробити нове законодавство із залученням соціальних партнерів. Під час акції лунали виступи профспілкових активістів. Мета акції - посилення уваги Спільної місії Європейської конфедерації профспілок та Панєвропейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок, які прибули на зустріч до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, щодо неприйнятності ухвалення антипрофспілкового законодавства в Україні, яке підриває права працівників.

Щодо недопущення порушення трудових прав членів Профспілки у процесі впровадження другого етапуреформи системи охорони здоров’я Керівникам закладів охорони здоров’яГоловам профспілкових комітетів первинних профспілкових організацій   Шановні колеги! До Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я (далі – Профспілка) надходять численні звернення з приводу ознайомлення працівників закладів охорони здоров'я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з письмовими попередженнями про зміну істотних умов праці та (або) про майбутнє скорочення (вивільнення) у зв’язку із запровадженням з 01 квітня 2020 року реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення для всіх видів медичної допомоги. З метою безумовного додержання трудових прав членів Профспілки просимо враховувати наступні положення законодавства. 1. Відповідно до положень частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою допускається лише у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Під змінами в організації виробництва і праці у вітчизняному законодавстві та судовій практиці розуміється раціоналізація  робочих  місць, введення нових  форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року), а також ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України). Під зміною істотних умов праці розуміються зміни систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інші. Відповідно до частини 2 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації.  Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами або колективним договором. Таким чином, якщо роботодавець планує зміну істотних умов оплати праці, передбачених колективним договором, він зобов’язаний спочатку ініціювати внесення до нього відповідних змін, а у разі, якщо колективний договір не укладений - погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві. Звертаємо увагу, що зміни до колективного договору вносяться за угодою сторін, що його уклали. За такою ж процедурою змінюються і інші істотні умови праці, які передбачені колективним договором. Попереджаючи працівника про зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору. Таким чином, конкретні зміни в організації виробництва і праці мають бути відображені у розпорядчому документі роботодавця, зокрема, наказі керівника. За відсутності відповідного письмового документа, відсутня і правова підстава для видання попереджень про будь-які зміни істотних умов праці та ознайомлення з ними працівників. Виходячи з викладеного, у письмовому попередженні про зміну істотних умов праці має міститися конкретна правова підстава таких змін (посилання на наказ роботодавця або рішення власника (за наявності) про зміни в організації виробництва і праці, які тягнуть за собою зміну конкретних істотних умов праці. 2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Зазначені обставини також мають бути чітко визначені у розпорядчому акті роботодавця або власника (за наявності). Зокрема, якщо відбувається скорочення чисельності (штату) працівників, у наказі (розпорядженні) роботодавця відображаються конкретні зміни, що вносяться до штатного розпису, а також дата введення його у дію з урахуванням внесених змін. Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Зокрема, частиною 1 статті 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Трудовим законодавством передбачені і інші гарантії зайнятості для окремих категорій працівників, зокрема, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів (стаття 184 КЗпП України). Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. У разі якщо вивільнення є масовим, роботодавець зобов’язаний також надати відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Критерії масового вивільнення наведені у статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: вивільнення з ініціативи роботодавця одноразово або протягом: 1) одного місяця: 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників; 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників; 2) трьох місяців - 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників. Відмінні від перелічених показники масового вивільнення працівників, заходи з їх запобігання та з мінімізації негативних наслідків можуть встановлюватися колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях. 3. Відповідно до статті 49-4 КЗпП України реорганізація підприємств або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Професійні спілки мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов'язаних з вивільненням працівників. Обов’язок роботодавців щодо надання вказаної інформації та проведення попередніх консультацій з профспілками передбачений також частиною 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», пунктом 4.2.6. розділу 4 діючої Галузевої Угоди між Міністерством охорони здоров’я України та ЦК профспілки працівників охорони здоров’я України. 4. За загальним правилом, визначеним у частині 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України, підпункт 3 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VIII). З повагою Голова Ради                                                                                                                                                              Сергій КУБАНСЬКИЙ

14 лютого 2020 року біля будівлі Посольства Франції в Україні (вул. Рейтарська, 22) у Києві відбулася солідарна акція Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я спільно з Профспілкою працівників охорони здоров’я України на підтримку медичних працівників профспілок Франції - CGT, спрямована на збереження і зміцнення системи охорони здоров’я в країні, насамперед державних лікарень. Своєю акцією представники українських медиків висловили солідарність та підтримку вимогам французьких колег проти руйнування владою, невиваженими реформами системи охорони здоров’я країни, яка протягом багатьох років визнавалася однією з найкращих у світі і стала синонімом системи загального охоплення якісними медичними послугами завдяки поєднанню системи надання медичної допомоги з продуманою політикою у сфері охорони громадського здоров’я. « Ми - зі світом! Світ - разом з нами!»

ФІНАЛ ІV ЧЕМПІОНАТУ З МІНІФУТБОЛУ Вітаємо чемпіонів ІVЧемпіонату з мініфутболу команду КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» !(капітан команди Віктор Строкоус, головний лікар д.мед.н. Вадим Крижевський, голова профкому Євген Марьян).  Завершився футбольний марафон ліги Української футбольної асоціації медиків за сприянням Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я.   Цього року у змаганнях, що тривали з грудня 2019 року по лютий 2020 року, взяло участь 10 команд: Київська Обласна Клінічна Лікарня, Українська Військово-медична Академія, клініка “Добробут”, Національний Медичний Університет ім. О.О.Богомольця, Фармацевтична компанія “Фармак”, Київський Центр Спортивної Медицини, Національний Інститут Раку, Інститут кардіології ім.М.Д.Стражеска, Збірна стоматологів “Porcelain” та команда Київської Міської Клінічної Лікарні №6.  Протягом трьох місяців десять команд боролися за право увійти до фіналу. У фіналі, внаслідок  запеклої боротьби визначилися переможці. Особливо гострою була гра між футболістами команди «Збірна стоматологів міста Києва» та команди КНП «Київська міська клінічна лікарня №6». Тільки післяматчеві пенальті вирішили долю золотих медалей та кубку ліги Української футбольної асоціації медиків. Ці найвищі нагороди турніру заслужено дісталися спортсменам столичної лікарні №6.

Всі учасники акції, у тому числі представники всеукраїнських профспілок та обласних профоб’єднань, трудових колективів, громадських організацій, які приєднались до акції, висловили своє «НІ» проєкту Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708) та низці законопроектів, що у супереч Конституції України та міжнародним актам руйнують трудові гарантії українських працівників. Віроломними змінами до законодавства про працю, про профспілки, соціальне страхування і соціальний діалог, Уряд України провокує до загострення ситуації в суспільстві, протистояння між працівниками і роботодавцями, до стихійної зупинки роботи підприємств та організацій, що може мати непередбачувані наслідки для країни! – наголосили учасники мітингу біля Кабміну. Також учасники ухвалили Резолюцію акції протесту. ІВ "Медик столиці" поцікавився у учасників акції, що їх більше хвилює та що їм болить. Про це можна дізнатися з коротких відео-інтерв'ю: Виступ Голови Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Виступ студентки медичного університету Виступ лікаря-хірурга дитячого Відеорепортаж мітингу під КМУ додається Крім того, 5 лютого о 14.30 профспілки пікетуватимуть Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8. Люди вийдуть з протестом під час засідання Комітету, де планується розгляд законопроекту про працю, антипрофспілкового законопроекту та інших законодавчих змін на знищення соціально-економічного захисту працівників. Збір – з 14.00 біля виходу з метро «Хрещатик» на вул. Інститутській. Приєднуйтесь!

В сучасних умовах профспілки України мають об'єднати свої зусилля для недопущення прийняття ліберального трудового законодавства та інших негативних змін у законодавстві, спрямованих на руйнацію системи соціального захисту, соцстраху, а також тих, що загрожують скороченням робочих місць у ході приватизації. На виконання Резолюції Всеукраїнського профспілкового віче від 16.01.2020 року та постанови Президії Київської міської ради профспілок від 24.01.2020 року, 30 січня 2020 року біля будівлі Кабінету Міністрів України відбудеться профспілкова акція протесту «Хвиля гніву». Акція спрямована проти проєктів Законів «Про працю» (реєстраційний №2708) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстраційний №2681), схвалених Кабінетом Міністрів України та переданих до Верховної Ради України, та за виконання Кабінетом Міністрів України вимог галузевої профспілки працівників охорони здоров’я. У зв’язку із зазначеним вище, запрошуємо всіх членів профспілки активно долучитись до участі у акції, а головам первинних профспілкових організацій забезпечити максимальну кількість учасників. Збір учасників заходу 30 січня 2020 року о 14.00 біля готелю «Дніпро» (вул. Хрещатик, б.1/2),  початок ходи о 14.15, початок акції біля будівлі Кабінету Міністрів України о 14.30. *** В И М О Г И Профспілки працівників охорони здоров’я України до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України 1. Невідкладно підвищити заробітну плату медичним працівникам та встановити мінімальну зарплату для працівників галузі охорони здоров’я на рівні не менше 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатного населення. 2. Затвердити до 1 квітня 2020 р. для медпрацівників комунальних некомерційних підприємств:       - нормативи навантаження;       - умови оплати праці, які включатимуть виплату надбавки за вислугу років; тривалість безперервної роботи; за кваліфікаційну категорію; шкідливі умови праці, а також допомоги на оздоровлення. 3. Відновити колективні переговори та укласти до 1 квітня 2020 р. Галузеву Угоду в охороні здоров'я на новий строк. 4. Забезпечити вирішення до 15 лютого 2020 р. колективного трудового спору між Профспілкою та Кабміном, який передбачає, зокрема, прийняття Державної програми соціально-економічного захисту працівників охорони здоров’я в умовах реформування галузі (працевлаштування, навчання/перенавчання, «місцеві стимули», вихідна допомога при виході на пенсію). 5. Забезпечити виконання та фінансування Закону України «Про екстрену медичну допомогу» із збереженням лікарсько-фельдшерських бригад та підвищення заробітної плати працівникам служби ЕМД. 6. Відновити право медичних працівників на пенсію за вислугу років. 7. Забезпечити прийняття  законопроєкту щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я, реєстр. № 0909 від 29.08.2019. 8. Не допустити при прийнятті законодавства про самоврядування медичних професій запровадження для медпрацівників:      - контрактної форми трудових договорів;      - примусового членства в органах самоврядування медичних професій;      - додаткової професійної відповідальності;      - обмеження або позбавлення права на здійснення професійної діяльності. 9. Не допустити закриття закладів охорони здоров’я та масових вивільнень медичних працівників внаслідок впровадження Програми державних гарантій медичного обслуговування населення. 10. Не допустити в умовах лібералізації трудового законодавства звуження змісту та обсягу прав найманих працівників на оплату праці, зайнятість, відпочинок та свободу об’єднань, передбачених нормами міжнародного права, ратифікованими Україною.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я, як і раніше, продовжує опікуватись соціально-економічним захистом та професійним розвитком медичних сестер Києва!  23 січня в залі Національної наукової медичної бібліотеки пройшов семінар-практикум на тему: «Нормативно-правове регулювання медичного використання наркотичних засобів». Зазначимо, що на дану тему був великий запит - були присутні більше 80 медсестер, класні і досвідчені лектори та слухачі, які мають бажання розвиватися та удосконалювати свої професійні знання. Інформаційно. 2020 рік Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила  роком медсестринства, Міністерство охорони здоров’я України, підтримало цю ініціативу, Зоряна Скалецька публічно заявила, що і в Україні наступник рік стане «РОКОМ МЕДСЕСТРИНСТВА. !  Рада медичних сестер Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я підтримує ініціативу та пропонує медичним сестрам Києва і надалі консолідуватись та розвиватись в професійному, моральному та духовному аспектах. 

У зв'язку з просуванням урядових законопроектів, які погіршують права і гарантії працюючих та позбавляють профспілки права на їх представництво й захист, 16 січня 2020 року у Києві зібралося Всеукраїнське профспілкове віче на захист конституційних трудових і соціально-економічних прав працівників та діяльності профспілок. Учасники Профспілкового віче – представники понад 60 тисяч первинних профспілкових організацій, які делеговані 7 мільйонами членів професійних спілок, прибули до столиці України міста Києва у переломний для нашої країни час, щоб довести до керівництва держави тривогу й обурення трудових колективів підприємств, установ і організацій усіх сфер економіки країни у зв’язку з економічними і соціальними «реформами» нового Уряду, які проводяться поспіхом і без належного громадського обговорення. Члени Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я також прийняли участі в роботі Віче. До профспілок приєднались Президент Українського союзу промисловців і підприємців, співголова НТСЕР зі сторони роботодавців Анатолій Кінах, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав Олена Степаненко. Відеозапис заходу можна переглянути тут. Учасниками Всеукраїнського профспілкового Віче прийнято резолюцію, яку вирішено відразу передати до Офісу Президента України В.Зеленського, Верховної Ради України і КМУ. Додатково: у посиланні знаходяться презентації в електроному виглядіз Віче для поширення та проведення розяснювальної роботи в первинних профспілкових організаціях щодо антисоціальних та проти профспілкових законопроєктів від Уряду (№2708 та №2681). *** РЕЗОЛЮЦІЯ В с е у к р а ї н с ь к о г о    в і ч е професійних спілок на захист трудових і соціально-економічних прав людини праці 16 січня 2020 року                                                                        м. Київ Учасники Профспілкового віче – представники понад 60 тисяч первинних профспілкових організацій, які делеговані 7 мільйонами членів професійних спілок, прибули до столиці України міста Києва у переломний для нашої країни час, щоб довести до керівництва держави тривогу й обурення трудових колективів підприємств, установ і організацій різних сфер економіки і форм власності у зв’язку з економічними і соціальними «реформами» нового Уряду, які проводяться поспіхом і без належного громадського обговорення. Обираючи нову владу – Президента, Верховну Раду, якою призначено Уряд України, люди праці, як виборці, щиро сподівались на масштабні позитивні зміни: стрімкий розвиток економіки, створення нових робочих місць з гідною заробітною платою і належними умовами праці, відкриття трудової перспективи для молоді у своїй країні. Ветерани праці очікували покращення матеріального забезпечення у старості за свій багаторічний трудовий стаж. Саме тому майже три чверті виборців побачили в особі Президента України Володимира Зеленського і його політичної сили «Слуга народу» рушіїв прогресивних змін і побудови ефективної моделі економіки, європейського рівня життя і поваги до прав людини, співпраці з громадянським суспільством у руслі соціального діалогу. Але очікування людей не виправдались. Економіка ще швидше котиться у прірву. Продовжують зупинятися і банкрутують промислові підприємства, які визначали статус України як індустріальної держави, займали флагманські позиції у світі і давали роботу десяткам інших галузей, зокрема авіабудування, суднобудування, космічного, автомобільного машинобудування. Активно втілюється політика повної деіндустріалізації, що несе загрозу економічній незалежності країни. Рахунок ліквідованих робочих місць йде на мільйони, молодь полишає свої сім’ї та виїжджає за кордон на заробітки, дехто й назавжди. Замість рішучого подолання кризи, відродження національної промисловості, її державної підтримки і замовлень, забезпечення роботою безробітних українців, наповнення державного і місцевих бюджетів, Кабінет Міністрів за підтримки парламентської більшості у Верховній Раді України зосередились на проведенні антисоціальних реформ, урізання державних соціальних програм і гарантій, руйнування системи державного соціального страхування і соціального захисту населення. Щоб не відповідати за протиправне зниження конституційного рівня соціальних гарантій не нижче прожиткового мінімуму – мінімальної зарплати, пенсій, страхових і соціальних допомог, влада просто ліквідувала прожитковий мінімум, передавши Уряду повноваження визначати його в ручному режимі. Ціна такої безвідповідальності – подальше збідніння українських сімей. Непрофесійні дії та неспроможність урядовців забезпечити справедливу податкову реформу і наповнення державного бюджету з економіки компенсуються безпрецедентними зовнішніми запозиченнями. А нещодавно Уряд знайшов ще одну міфічну «золоту жилу», яка має врятувати економіку: проголосив ліберальну трудову реформу. Утаємничено від профспілок, роботодавців і 17 мільйонів працездатних громадян розроблено і внесено до парламенту «куций» проєкт Закону про працю № 2708, яким скасовується діючий Кодекс законів про працю, закони про оплату праці та відпустки, втричі скорочується кількість захисних норм, руйнується система законодавчого захисту трудових прав працівників, закривається захищена трудова перспектива для молоді. Цим законом запроваджується антисоціальна ідеологія: мінімум трудових гарантій від держави, кожен працівник має сам домовлятись із роботодавцем про свої трудові права, заробітну плату, умови праці. Водночас професійні спілки, які не дають остаточно пограбувати людину праці, намагаються усунути від захисту прав працюючих. Соціальний діалог, як інститут упередження масштабних соціальних збурень, просто ігнорується. Міністр Тимофій Милованов з телеканалів проповідує солодке життя після такої «трудової реформи», відкрито закликає до ліквідації профспілок, протиправного перешкоджання законній діяльності єдиної конституційної громадської організації. В цьому його активно підтримує голова профільного парламентського комітету Галина Третьякова. Професійні спілки спокійно сприйняли атаки, запропонували діалог: за сприяння народних депутатів у листопаді внесено до парламенту проєкти Трудового кодексу України № 2410 та № 2410-1, в основу яких закладено узгоджені профспілками, роботодавцями і попереднім Урядом базові норми, підтримані експертами МОП. У цих проєктах збалансовано інтереси роботодавців і працівників, закладено можливості через соціальну взаємодію на підприємстві спільно вирішувати питання розвитку виробництва, продуктивності праці, організації, охорони й оплати праці.  Реакція Уряду і профільного комітету парламенту відома – ламати. У цьому проявилася вершина «європейськості» нової влади: повне ігнорування прав людини праці, норм Конституції України, понад 60 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії, толерантної європейської практики соціального діалогу, а в результаті – доведення професійних, висококваліфікованих українців до стану зневірених рабів, щоб за мізерну й нерідко невиплачену заробітну плату виконувати всі забаганки менеджменту і звільнити робоче місце за командою SMS-повідомленням. Ми не для цього обирали Президента і Верховну Раду України, не для цього було призначено Кабінет Міністрів! Ми не дамо зруйнувати країну! Учасники Всеукраїнського віче профспілок І. ЗАЗНАЧАЮТЬ: 1. Так звана «трудова реформа» Кабінету Міністрів України, Міністра економіки Милованова Т.С., голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякової Г.М. і частини інших народних депутатів України – це брутальне порушення трудових прав людини, руйнування збалансованої законодавчої системи трудових прав і гарантій, ігнорування норм Конституції України, європейського і міжнародного права. 2. Поспішними та невиваженими змінами законодавства про працю, про професійні спілки, соціальне страхування і соціальний діалог Кабінет Міністрів України провокує до загострення ситуації в суспільстві, протистояння між працівниками і роботодавцями, до стихійної зупинки роботи, змушує профспілки до вжиття різних форм протестних дій, аж до організації страйків, що не сприятиме ні залученню іноземних інвестицій в українську економіку, ні її сталому розвитку.  ІІ. ВИРІШИЛИ: 1. Звернутися до Президента України Зеленського В.О., Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О., Прем’єр-міністра України Гончарука О.В. з вимогою: – негайно зупинити процеси законодавчого руйнування представниками їх політичної сили трудового законодавства і трудових прав (законопроєкт      № 2708), законодавства про гарантії діяльності професійних спілок (законопроєкт № 2681), ефективно працюючої системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (законопроєкт № 2275); – відкликати з Верховної Ради України проєкт Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708 від 27.12.2019) та проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань професійних спілок)» (законопроєкт № 2681).  2. Вимагати від Уряду: 2.1. Запросити технічну місію експертів Міжнародної організації праці з метою надання консультативної допомоги в опрацюванні законодавства про працю, про профспілкову діяльність та законів щодо соціального забезпечення.  2.2. Розпочати у форматі тристороннього соціального діалогу роботу над справедливою трудовою реформою спільно з всеукраїнськими репрезентативними об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців у повній відповідності до Конституції України, міжнародних зобов’язань держави щодо євроінтеграційного курсу за участю експертів Міжнародної організації праці. Після підготовки законопроєкту винести його на всенародне обговорення і внести на розгляд парламенту тільки після схвалення українським народом.  2.3. Невідкладно делегувати представників Уряду до складу Національної тристоронньої соціально-економічної ради та якнайшвидше відновити її роботу з метою забезпечення розгляду актуальних питань соціально-економічного розвитку країни, збереження трудового потенціалу на основі балансу інтересів держави, бізнесу і працівників.  2.4. Невідкладно приступити до виконання зобов’язань за тристоронньою Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки.  2.5. Відновити соціальний діалог на всіх рівнях колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, де органи виконавчої влади є стороною угод і колективних договорів.  3. Засудити публічні антисоціальні дії і заклики, спрямовані на дискредитування профспілок, Міністра економіки Милованова Т.С., голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякової Г.М. і попередити про передбачену законодавством України кримінальну відповідальність за протидію законній діяльності професійних спілок (ст. 170 Кримінального кодексу України).  4. Запропонувати Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., керівництву парламентської фракції «Слуга народу» ініціювати негайне відкликання з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Г.М. за просування антинародних законопроєктів, руйнування системи соціального захисту, провокування соціальних збурень в Україні та протистояння між суспільством і державною владою.  5. У разі нереагування:       – мобілізувати весь арсенал протестних заходів щодо захисту трудових прав людини праці (збори, мітинги, пікетування, демонстрації тощо) перед будівлею Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України; – провести попереджувальні протестні акції у дні розгляду антизаконних проєктів стосовно законодавства про працю, соціального забезпечення та профспілкової діяльності з висуненням вимоги про їх відхилення; – організувати щоденні протестні акції.  ІІІ. ЗВЕРТАЮТЬСЯ: до всеукраїнських профспілок, первинних, територіальних профспілкових організацій та об’єднань:  1. На підтримку Резолюції Всеукраїнського віче профспілок невідкладно провести обговорення ситуації щодо посилення наступу на трудові, соціальні і профспілкові права, розгорнути в трудових колективах підприємств, організацій, установ інформаційну кампанію через ЗМІ, інтернет-видання, соціальні мережі з так званої «трудової реформи» Уряду, втручання в законну діяльність профспілок, згортання соціальних гарантій.  2. Організувати звернення до органів державної влади, депутатів усіх рівнів, депутатів мажоритарних округів, ОТГ, провести відповідні зустрічі.  3. У разі нереагування: – мобілізувати весь арсенал протестних заходів щодо захисту трудових прав людини праці (збори, мітинги, пікетування, демонстрації тощо) перед будівлею місцевих органів державної влади; – провести 30 січня 2020 року попереджувальну акцію з висуненням вимоги про відхилення антинародних проєктів законів про працю, соціального забезпечення та профспілкової діяльності.  4. Звернутися до органів місцевого самоврядування щодо підтримки позиції профспілок стосовно поданих законодавчих ініціатив Уряду та провладної більшості в парламенті.  до всеукраїнських репрезентативних профспілкових об’єднань:  1. У разі нереагування Уряду, вищих керівників держави на вимоги профспілок виступити з єдиною позицією про збір підписів за відставку Кабінету Міністрів у повному складі. 2. Вимагати негайного звільнення Міністра економіки Милованова Т.С. за ініціативи та рішення, що підривають розвиток економіки і системи соціального захисту, перешкоджають законній діяльності профспілок, провокують загострення протистояння в суспільстві. 3. Утворити Всеукраїнський профспілковий страйковий комітет для координації всіх всеукраїнських профспілок, підготовки до застосування загальнонаціональних протестних дій. 4. Керівникам Спільного представницького органу профспілкових об’єднань, всеукраїнських профспілок довести рішення Всеукраїнського віче профспілок до відома Міжнародного бюро праці, Європейської комісії, Ради і Комітету асоціації «Україна – ЄС», Міжнародної конфедерації профспілок, Європейської конфедерації профспілок, галузевих профспілкових інтернаціоналів для відповідного реагування й отримання солідарної підтримки. 5. Запропонувати Міжнародному бюро праці терміново винести ситуацію з наступом на профспілкові права в Україні на розгляд Комітету МОП із свободи об’єднання і прийняти рішення на підтримку українських профспілок.  Віче звертається до всіх небайдужих громадян, молоді, правозахисних організацій України із закликом підтримати професійні спілки, висловити єдину позицію громадянського суспільства проти намірів влади розв’язати руки соціально безвідповідальному бізнесу, спроби зруйнувати соціальну державу і принципи демократії, обмежити конституційні права громадян на гідну працю і участь в профспілках для захисту своїх трудових прав. Якщо не захистимо трудові права сьогодні, завтра на українців чекатиме повне безправ’я у всіх сферах суспільного життя! Безправна людина – це бідна людина і бідна країна! Захистимо наші права, разом ми сила! Схвалено учасниками Всеукраїнського віче профспілок

15 січня ФПУ провела пікетування Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України у Києві під час розгляду законопроектів, які погіршують права і гарантії працюючих та позбавляють профспілки їх представництва на захист найманих працівників. У багатотисячній акції взяли участь керівники і профактив всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань. Також до протесту профспілок приєдналися активісті молодіжних та громадських організацій.  Протестувальники вимагають від "слуг народу" не приймати внесені в Закон зміни 28 грудня і переглянути положення Закону "Про працю". Представники акції зазначили, що їх вже підтримала міжнародна профспілкова спільнота, в т.ч. і Міжнародна конфедерація профспілок.  Відео пікетування Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України у Києві: http://www.youtube.com/embed/g_bbcTr9_po?wmode=transparent Інформаційно: