Новини
На заміну Кодексу законів про працю підготовлено документ, який позбавить гарантованої оплати, захисту від надурочних і звільнення. До такого висновку дійшли активісти «Соціального руху», ознайомившись з проектом, розробленим ліберальними експертами в стінах Кабінету Міністрів України. Робоча назва – Кодекс про працю або Закон «Про працю». Його положення відповідають меседжам уряду та суперечать конвенціям МОП. СПО об'єднань профспілок найближчим часом скликає всеукраїнське профспілкове віче (звернення) щодо оцінки викликів і загроз, які постали, та визначення форм активної боротьби за права людини праці. Влада, вдаючись до маніпуляцій та введення в оману суспільство, впроваджує лібералізацію трудового законодавства і хоче в угоду інтересам олігархічного бізнесу та багатонаціональних корпорацій впровадити в Україні рабську працю для свого народу, знешкодити профспілки, як єдину правозахисну громадську організацію!. У зв'язку з перенесенням засідання Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з 10 січня на 15 січня попереджувальна акція-пікетування переноситься на 15 січня 2020 року. Час і місце збору залишаються без змін. Нагадаємо, що Кабінет міністрів 27 грудня затвердив і передав на розгляд Верховної Ради законопроект про зміни до Трудового кодексу (КЗпП). У ньому зберігаються базові соціальні гарантії в сфері праці, але роботодавцям дадуть більше можливостей для звільнення співробітників. У президентській партії "Слуга народу", аргументуючи необхідність прийняття нового КЗпП, заявили, що в Україні "права найманих працівників захищені навіть більше, ніж цього хочуть самі працівники". В той же час, норми нового Трудового кодексу "не враховують українських реалій, великої кількості тіньового працевлаштування, не враховують інтереси претендентів, не враховують велику кількість нюансів на ринку праці. Крім того, в законопроекті обмежуються функції профспілок. Наприклад, що в певних випадках людина не може бути звільнена з ініціативи роботодавця без узгодження з профспілкою. Зараз у законопроекті цього вже немає, і люди стають менш захищеними. По суті, новий законопроект (реєстр.№2708) призведе до наступного: появи у роботодавців нових можливостей довільного звільнення працівників без переговорів з профспілками; збільшення числа небезпечних робочих місць за відсутності гарантованого робочого часу; розширення можливостей примусової понаднормової роботи одночасно зі скороченням оплати понаднормових до однієї п’ятої поточного розміру оплати праці; ліквідації більшості соціальних гарантій та послаблення захисту працівників, які мають маленьких дітей, шляхом спрощення їх звільнення; розширення можливостей переведення працівників на інші робочі місця без їх згоди; ліквідації права на колективні переговори та позбавлення можливості здійснення профспілкової діяльності на робочих місцях; конфіскації майна профспілок.
Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я привітала дітей медичних працівників столиці з Новим роком та Різдвом Христовим, та подарувала чарівну виставу у виконанні артистів Національного цирку України!
З метою солідарної підтримки Профспілки працівників агропромислового комплексу України, якою прийнято рішення про участь у широкомасштабній акції протесту аграріїв, спрямованій на відкликання законопроєктів щодо запровадження ринку землі "Ні - розпродажу України!", а також висловлення позиції профспілок щодо недопущення лібералізації трудового законодавства, тотальної приватизації державних підприємств із знищенням робочих місць, руйнації існуючої системи соціального захисту та збереження соціальних стандартів, наступу на права профспілок, 17 грудня профспілки вийшли на акцію протесту. Заявити про права медичних працівників з'їхались спілчани з усіх куточків України! На мітингу виступили заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятиий, заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України Ірина Швець, заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості України Андрій Зимін та інші. У своїх виступах вони порушили проблеми, які найбільш турбують людей праці, і закликали учасників акції, представників профспілок надати солідарну підтримку аграріям та представникам інших громадських організацій, які сьогодні виступають проти намагань влади зруйнувати Україну, як соціальну та правову державу. Профспілки показали жовту картку владі, наступна - ЧЕРВОНА!
Ввечері 12 грудня відбулася перша зустріч між найчисельнішим і найвпливовішим громадським об'єднанням країни - Спільним представницьким органом репрезентативних профспілок України (СПО) і Міністром розвитку економіки Тимофієм Миловановим. Нагадаємо, що до складу СПО входить Федерація профспілок України чисельністю понад 5 000 000 чоловік, Конфедерація Вільних профспілок України чисельністю понад 500 тисяч чоловік, Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок, Об’єднання всеукраїнських профспілок і профоб’єднань "Єдність" та Федерація професійних спілок транспортників України. У відкритому форматі учасники зустрічі обговорити реальний стан та перспективи галузевої економіки. Також були обговорені питання щодо подальшого регулювання трудових відносин, реформ, нового Кодексу про працю, відстоюванея трудових прав людей, ролі профспілок та бізнесу, і багато чого іншого.у відкритому форматі обговорити реальний стан та перспективи галузевої економіки. Коло питань, порушених на цій зустрічі, досі залишаються невирішеними та вкрай актуальними. Крім того, проєкт нового Кодексу про працю, що регулюватиме трудові відносини в державі − це масштабний проект, який вимагає громадських обговорень і ґрунтовних професійних консультацій профспілок і експертів в області трудового права. Лише тоді він буде політично відповідальним по відношенню до країни і її громадян.
Відбулася зустріч членів Президії Профспілки працівників охорони здоров’я України з Міністром охорони здоров’я України Зоряною Скалецькою. У відвертій розмові йшлося про найбільш наболілі проблеми галузі: недостатнє фінансування, низьку заробітну плату ( особливо на вторинному, третинному рівнях у всіх категорій медичного персоналу та екстреній медичній допомозі), заборгованість з виплати заробітної плати, дефіцит кадрів, необхідність укладання Галузевої угоди на новий строк тощо. Було досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю за-для захисту соціально-економічних прав та інтересів медичних працівників та мінімізації ризиків впровадження другого етапу медичної реформи
10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший міжнародний документ, що включає широкий перелік політичних, громадянських, соціальних, культурних та економічних прав і свобод. З 1950 року в усьому світі цю дату щорічно стали відзначати як Міжнародний день прав людини. Прийняття Загальної декларації прав людини привернуло увагу до основоположних прав людини і спонукало людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини. Закріплені в декларації принципи рекомендовано до виконання в усіх країнах світу. Правове становище людини визначається правом на життя, свободу і власність, на достатній життєвий рівень, що вимагає право на гідну працю. У Загальній декларації закріплено наступні принципи: рівність людей (усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо); право кожного на життя, свободу й особисту недоторканість; заборона рабства та работоргівлі; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо. Святкування Міжнародного дня захисту прав людини спонукає до ініціатив суспільства у напрямку розвитку демократії, поваги і додержання норм міжнародних актів, ратифікованих Україною, законів, підвищення правової культури у громадян, затвердження високих стандартів життя. Особливо актуальним стає дотримання прав людини в нашій країні, оскільки останні законодавчі ініціативи з боку влади ведуть до звуження прав і свобод працівників, порушення міжнародних договорів, ратифікованих Україною, що визначають стандарти у сфері соціально-економічних і трудових відносин. Сьогодні в усьому світі та Україні вкрай необхідне об’єднання спільних зусиль в інтересах дотримання прав і свобод людини як основи подальшого розвитку громадянського суспільства!
8 грудня у Спорткомплексі “Наука – Спорт” відбулись матчі І туру Ліги УФАМ - КМППОЗ 2019/2020. В змаганнях прийняли участь команди Національного інституту раку, Київської міської клінічної лікарні №6, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, КНП "Центр спортивної медицини міста Києва", Porcelain Dent, Киевскої обласної клінічної лікарні, Медичної мережі "Добробут", ДУ ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМНУ, Української військової медичної академії Партнери змагань: UFAM Kyiv - Київська футбольна асоціація медиків, Kyiv city Health Workers' Union – Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, Фармацевтична компанія «Фармак». В першому турі команда НМУ ім.О.О.Богомольця розгромила команду Української військової-медичної академії з рахунком 6:0. Спортсмени ДУ ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМНУ виграли у команди Киевскої обласної клінічної лікарні з рахунком 7:3. Команда КМКЛ №6 з рахунком 7:2 виграла у команди «Добробут». Вітаємо учасників змагань і бажаємо нових спортивних досягнень!
29 листопада 2019 року Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося відзначив 80 річницю заснування. Урочистості розпочалися з відкриття меморіальної дошки першому директору навчального закладу Гавросю Павлу Іллічу. Свято продовжилось в актовій залі Центру дитячої та юнацької творчості Солом’янського району. Розділили цю радісну подію з колективом коледжу поважні гості: Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Свириденко В.В., перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю., директор Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Гінзбург В.Г., голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Кубанський С.А., заступник голови Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Горпинченко О.І., президент Асоціації медичних сестер України Чернишенко Т.І., директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Києва Вершигора А.В., завідуюча відділу Центру розвитку медсестринства МОЗ України Проха Т.В. Також до вітань долучились директори медичних коледжів м. Києва, випускники різних поколінь Київського військово-медичного училища та Київського медичного училища №2. З нагоди почесного ювілею студенти коледжу підготували святковий концерт. Внесок Коледжу у формування кадрової складової сфери охорони здоров'я та забезпечення здоров'я українців важко переоцінити. Сьогодні, Коледж ім. П. І. Гаврося - це сучасний заклад медичної освіти з розвинутою матеріальною базою, висококваліфікованим викладацьким складом, сформованими традиціями та перспективами розвитку на майбутнє. Нових звершень, успіху, добробуту та доброго настрою бажаємо колективу цього чудового закладу.
28 листопада 2019 року в актовій залі Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва відбулася спільна нарада служби управління персоналом Департаменту охорони здоров'я м. Києва, керівників кадрових служб закладів та профспілкових комітетів Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я. Профспілка нагадує, що в процесі реорганізації виникає безліч загроз щодо порушення трудових прав і гарантій працівників. Тому профспілка нагадує про гарантії для працівників під час реорганізації. Питання, пов'язані з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, вирішуються відповідно до положень Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці). Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання (закладу охорони здоров’я) здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) - за рішенням власника тощо. У разі перетворення одного закладу охорони здоров’я в інший до новоутвореного закладу охорони здоров’я переходять усі майнові права і обов'язки попереднього. Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. При реорганізації юридична особа припиняється. Водночас, можливість для звільнення працівників у разі реорганізації, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу. Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням закладу охорони здоров’я тощо. Скорочення чисельності та скорочення штату - це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися. Отже, при змінах в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися такого порядку дій: 1) якщо на підприємстві створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категоріїпрацівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду. У випадку коли на підприємстві немає профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником від трудового колективу; слід отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, щодо кожного працівника, крім випадків, коли така згода не вимагається. Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу КЗпП України; 2) Видати відповідний наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, в якому розкривається зміст цих змін, утворюються комісії з проведення припинення або реорганізації, яким доручається здійснити заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією підприємства; 3) Скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис; 4) Видати наказ, яким уповноважити відділ кадрів або інший відділ підприємства, на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі - відділ кадрів), провести необхідні заходи з попередження працівників у разі звільнення зі скороченням чисельності або штату працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення (Відділ кадрів повинен підготувати письмове повідомлення про можливе звільнення працівників та за два місяці до запланованого вивільнення персонально (під розпис) ознайомити кожного працівника з наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці та вручити письмове повідомлення. Одночасно з попередженням пропонується працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Протягом двох місяців від дати попередження від працівників, істотні умови праці яких зміняться, доцільно отримати письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову від цього). При цьому слід зазначити, що розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України передбачає дотримання певних гарантій для працівника. Так, за загальним правилом встановленим частиною першою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Власнику або уповноваженому ним органу слід пам'ятати, що працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення: скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи. Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження. Водночас, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, власник повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У трудовій книжці робиться запис про звільнення за пунктом 1 статті 40 КзЗпП України. Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується. Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Частиною другою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Власник або уповноважений ним орган при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці повинен дотримуватися вимог статті 42 КЗпП України, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. У разі звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 КЗпП України, а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, передбачених частиною другою статті 179 КЗпП України), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (частина третя статті 49-2 КЗпП України). Доцільно звернути увагу на те, що у разі прийняття рішення стосовно звільнення працівників слід дотримуватись положень статей 47 та 116 КЗпП України. Так, відповідно до статті 47 КЗпП України в день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 КЗпП України ). Також слід враховувати, що відповідно до статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40КЗпП України. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 КЗпП України для вивільнюваних працівників. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України може мати місце, лише якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. В усіх випадках звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП України. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював. Аналогічну позицію викладено і в роз’ясненні Міністерства юстиції України від 25.01.2011 «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»
14 листопада біля Верховної Ради України відбулась акція протесту, у якій взяли участь активісти всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, представникитрудових колективів. Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я також прийняла солідарну участь у акції проти звуження трудових прав працівників. Спілчани провели мітинг на площі Конституції перед будівлею Парламенту з вимогами до проекту Держбюджету-2020 та на підтримку профспілкового проекту Трудового кодексу. Близько п'яти тисяч учасників акції пройшли вулицею Грушевського до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. Саме цього дня народні депутати розглядали проект основного Кошторису країни на 2020 рік, в якому не було враховано пропозиції профспілок щодо необхідності належного фінансування бюджетної сфери, галузей енергетики і промисловості. На переконання профспілок, це ставить працівників та їхні сім'ї на межу виживання, може призвести до масових скорочень і нової хвилі трудової міграції з України. Федерація профспілок України від імені 5 млн. членів профспілок вийшла з вимогами до Уряду, Верховної Ради України і роботодавців: розмір мінімальної зарплати має складати – 7276 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 5640 грн розмір мінімальної пенсії – 3067 грн розмір посадового окладу працівника І т.р. ЄТС – 5640 грн У виступах рішуче зазначалось, що владою вже внесено зміни до низки законів, якими позбавлено прав на соціальний захист державних службовців і працівників бюджетної сфери при їх вивільненні. Також на розгляд парламенту готується ліберальний проект Трудового кодексу, який містить дискримінаційні норми щодо трудових прав найманих працівників та загрожує їх колективному захисту. Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанскький у своєму виступі перед учасниками мітингу зазначив, що показник фінансування галузі зменшено до 3,0% проти 3,2% у минулому році (за потреби у 228 млрд грн — 5% від ВВП). На думку профспілки, це призведе до порушення трудових і соціально-економічних прав працівників закладів охорони здоров’я, а також може знизити якість надання медичної допомоги населенню і обмежити її доступність. Крім того, підвищення розміру мінімальної заробітної плати в Україні відбувається швидшими темпами, ніж підвищення розміру прожиткового мінімуму, із якого обраховується ЄТС. Це вкрай негативно впливає на рівень матеріального забезпечення працівників бюджетної сфери, зокрема галузі охорони здоров’я. Розмір номінального прожиткового мінімуму повинен бути приведен до фактичного, адже чинний порядок розрахунку посадових окладів працівників галузі охорони здоров’я «прив’язаний» до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, котрий безпосередньо впливає на рівень їхньої заробітної плати. Сьогодні дефіцит кадрів в Україні складає понад 30 тисяч лікарів, та 25 тисяч медсестер. За останні 3 роки понад 66 тисяч медиків пішли з медицини з різних причин - лікарі та медичні сестри втомились чекати покращень. Медики масово звільняються, скоро не буде кому працювати. Крім того, профспілка вимагає і збільшення капітаційної ставки на 2020 рік за програмою державних гарантій, адже пояснювальна записка до проекту Держбюджету взагалі не містить інформації про її розмір на наступний рік. Влада і далі продовжує звужувати трудові права медичних працівників на відпустку, на пенсію за вислугу років, скороченням та закриттям лікарень, пропонуючи новий проект Трудового кодексу, влада створює умови для бізнесу, які дискримінують найманого працівника, бо за чинним трудовим законодавством нас виявляється складно звільняти. І це озвучує керівниця комітету з соціальної політики та прем’єр міністр. Завершуючи виступ, Сергій Кубанскьий зазначив: "Ми маємо сказати рішуче НІ таким змінам. Ми вимагаємо виконання чинного закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування» та фінансування галузі на рівні 5% ВВП, тобто не менше збільшити бюджет ОЗ на 100 млрд. Ми вимагаємо невідкладного погасити заборгованості по зарплатам та підняти заробітні плати медичним працівникам за ЄТС."