Новини

Нам, всім працівникам галузі охорони здоров’я, необхідно проявити свою рішучу позицію і активно реагувати на всі сучасні виклики, які турбують не тільки працівників столичної галузі, але і всіх медиків в державі. Ми не погоджуємося з безсистемною та економічно не обґрунтованою реформою системи охорони здоров’я, яка не передбачає необхідного фінансування та гідних умов і оплати праці працівників галузі. В ході акції відбулася зустріч ініціативної групи з радником Президента України Михайло Радуцьким, під час якої були обговорені проблемні питання реформування, гідної оплати праці медичних працівників, подальша реформа вторинного рівня надання медичної допомоги та введення страхової медицини. Маємо надію, що новообранний Президент і новий Уряд України теж прагнуть структурних змін в галузі охорони здоров'я, які повинні суттєво покращити соціально-економічні показники та забезпечити гідне життя медиків в України. 

Профспілка прийняла участь у засіданні з метою підбиття підсумків роботи Комітету з питань охорони здоров’я за період діяльності Верховної Ради України восьмого скликання (грудень 2014 р. – липень 2019 р.) Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я утворено постановою Верховної Ради України восьмого скликання від 4 грудня 2014 р. № 22-VІІІ. Відповідно до  постанови Верховної Ради України восьмого скликання від 4 грудня 2014 р. № 22-VІІІ до складу Комітету з питань охорони здоров‘я увійшло 11 народних депутатів України: Бахтеєва Т.Д., Біловол О.М., Богомолець О.В., Донець Т.А., Колганова О.В., Корчинська О.А., Мусій О.С., Сисоєнко І.В., Шипко А.Ф., Шурма І.М., Яриніч К.В. Головою Комітету обрано Богомолець О.В., першим заступником Голови – Корчинську О.А. Робота Комітету була спрямована на розвиток та удосконалення законодавства у сфері охорони здоров’я, реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, створення правових умов, необхідних для поліпшення доступності та якості медичної допомоги населенню, підвищення доступності лікарських засобів, посилення соціального захисту медичних працівників, розвиток професійного лікарського самоврядування, медичного забезпечення учасників антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (ООС) тощо. Зі 141 зареєстрованих законопроектів та проектів Постанов Верховної Ради України, з підготовки яких Комітет було визначено головним, усього 10 були підготовлені Кабінетом Міністрів України та 1 законопроект ініційований Президентом України. На жаль, слід констатувати, що за період роботи Верховної Ради України восьмого скликання законопроектам з питань охорони здоров’я не приділялась належна увага і вони практично не виносились на розгляд парламенту, а також вкрай рідко вносились у порядки денні пленарних засідань Верховної Ради України, незважаючи на настійні прохання профільного Комітету, у тому числі щодо проведення тематичних «днів охорони здоров’я» в парламенті, відведених для розгляду законопроектів з питань охорони здоров’я.  Так, було підготовлено до розгляду ВРУ та внесено в установленому порядку 89 законопроектів та 19 проектів Постанов, з опрацювання яких Комітет було визначено головним. З них рекомендовано прийняти 67, відхилити 23, направити на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи 18. Розглянуто ж парламентом та прийнято в цілому як Закон 11, прийнято у першому читанні 3 (Додаток 1). 16 грудня 2015 року за ініціативи Комітету з питань охорони здоров’я були проведені парламентські слухання на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні», під час яких в широкому колі професіоналів та практиків було обговорено першочергові кроки майбутньої реформи, що знайшли своє відображення в затверджених парламентом Рекомендаціях  (Постанова ВРУ від 21 квітня 2016 року № 1338-VIII) і передбачали створення в Україні системи охорони здоров’я, орієнтованої на пацієнта та здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Народними депутатами України – членами Комітету на виконання Рекомендацій парламентських слухань розроблено низку законопроектів, спрямованих  на реформування та розбудову вітчизняної системи охорони здоров’я, частина з яких вже прийнята Верховною Радою України як закони України. Так,  6 квітня 2017 року Парламентом було ухвалено Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»  № 2002-VIII (законопроект про автономізацію закладів охорони здоров’я). Цей Закон став першим кроком на шляху реформування системи охорони здоров’я та на рівні закону вперше ввів у національне законодавство поняття «послуга з медичного обслуговування населення» - «медична послуга», заклавши підвалини для переходу на новий принцип фінансування закладів охорони здоров’я - за конкретно надану медичну послугу. При цьому для забезпечення належної якості медичної допомоги відповідно до стандартів Комітет передбачив, що вартість послуги з медичного обслуговування повинна розраховуватися з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Закон дав поштовх до запровадження нових, більш ефективних форм господарювання в охороні здоров’я, надання закладам охорони здоров’я фінансової та управлінської автономіїдля забезпечення ефективного використання фінансового, матеріально-технічного та кадрового ресурсу системи охорони здоров’я, надавши можливість закладам охорони здоров’я реорганізуватися у неприбуткові державні та комунальні підприємства (казенні та комунальні унітарні підприємства). Водночас Законом було встановлено запобіжні заходи для недопущення комерціалізації системи охорони здоров’я, а саме: заборона перепрофілізації та приватизації закладів охорони здоров’я, а також недопущення звільнення працівників закладів охорони здоров’я внаслідок їх реорганізації. Комітет також брав активну участь у підготовці Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», прийнятому  19 жовтня 2017 року (№ 2168-VIII). Варто зазначити, що відповідний законопроект був внесений урядом і містив низку неприйнятних положень, що суперечили Конституції  України. Зокрема, ним пропонувалося зобов’язати громадян здійснювати співоплату за отриману медичну допомогу, що порушувало статтю 49 Конституції України в частині права громадян на отримання безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Безоплатно пропонувалося надавати лише первинну, екстрену та паліативну медичну допомогу. За усі інші види медичної допомоги громадяни мали здійснювати співоплату (вторинна, третинна медична допомога, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, заходи з профілактики інфекційних захворювань, включаючи вакцинацію, проведення судово-медичної експертизи та паталогоанатомічних  розтинів і пов’язаних з ними досліджень тощо). При цьому розміри такої співоплати законопроектом не визначались. При підготовці зазначеного законопроекту до другого читання Комітетом було опрацьовано 893 поправки, що надійшли від народних депутатів України, внаслідок чого було: скасовано запропоновану урядовим законопроектом співоплату пацієнтів за надання медичної  допомоги; визначено, що  усі види медичної допомоги (первинної, вторинної, третинної, паліативної, екстреної, медичної реабілітації), включаючи медичну допомогу дітям до 16 років та медичну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, мають надаватися за рахунок бюджетних коштів; встановлено, що обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій щорічно визначається у законі про Державний бюджет і має становити не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України, а також визначено, що видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету; передбачено окреме фінансування (окрім програми медичних гарантій) заходів з охорони громадського здоров’я, боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльність, пов’язана з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз та інших програми в галузі охорони здоров’я; збережено усі визначені на сьогодні пільги у сфері охорони здоров’я для ветеранів війни, учасників бойових дій,  інвалідів, Чорнобильців, військовослужбовців різних силових відомств та інших категорій населення, визначених іншими законами. Крім того, при доопрацюванні урядового законопроекту до другого читання Комітетом було запропоновано встановити запобіжники, спрямовані на недопущення скорочення мережі закладів охорони здоров’я та соціальний захист медичних працівників. Незважаючи на частково нівельовані ризики у прийнятій у другому читанні редакції Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII, на сьогодні у провадженні Конституційного суду України перебуває справа за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього Закону. Важливим кроком на шляху декомунізації психіатричної допомоги в Україні та її розбудови з урахуванням основних міжнародних стандартів у цій сфері стало прийняття Верховною Радою України розроблених народними депутатами України – членами Комітету законів України від 14.11.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» № 2205-VIII та «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо окремих питань захисту прав громадян у сфері охорони здоров’я» № 2204-VIII. Цими законами вперше зроблено крок в українському законодавстві до посилення прав недієздатних осіб при наданні їм психіатричної допомоги.Вони  спрямовані на удосконалення системи правового регулювання  надання психіатричної допомоги населенню України, забезпечення належного захисту прав людини при наданні такої допомоги, сприяння дестигматизації сприйняття психіатричної допомоги в нашій країні, зміцнення соціального захисту осіб з психічними розладами тощо. Щодо інших прийнятих Законів, з підготовки яких Комітет було визначено головним, слід зазначити: прийняття Закону України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів»  від 04.09.2018 р. № 2519-VIII далозмогу громадськості отримувати достовірну інформацію про доведену ефективність та безпеку лікарських засобів, що реєструються в Україні, та  гармонізувати положення національного законодавства з відповідними положеннями Директиви ЄС 2001/83/ЄС, зокрема щодо забезпечення публічного доступу до результатів доклінічних досліджень та клінічних випробувань лікарських засобів; Законом України «Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів» (урядовий) від 31.05.2016 № 1396-VIII запроваджено спрощену реєстрацію в Україні лікарських засобів, що зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною системою(Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Японія, Австралія, Канада,  Європейському Союзі) для насичення українського ринку такими лікарськими засобами та зниження цін на них. Законом України «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я» щодо акредитації аптечних закладів від 09.04.2015 № 326-VIII запроваджено добровільний підхід до проведення акредитації аптечних закладів. Важливою є проведена Комітетом робота по напрацюванню законодавчих ініціатив, необхідних для подальшого розвитку та реформування охорони здоров’я в Україні та виконання міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Також було проведено 5 слухань у Комітеті на теми: «Про Військово-медичну доктрину України» (24 грудня 2014 року); «Про реформу охорони здоров’я в Україні» (16 січня 2015 року); «Запровадження лікарського самоврядування в Україні» (1 липня 2015 року); «Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування» (11 травня 2016 року); «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення» (19 жовтня 2016 року). За результатами проведення цих комітетських слухань затверджено відповідні рекомендації з конкретними пропозиціями щодо заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань у певній сфері, у тому числі щодо необхідності розробки законодавчих актів. Комітетом постійно проводяться обговорення актуальних для розвитку охорони здоров’я питань з медичною спільнотою, професійними медичними асоціаціями, пацієнтськими організаціями, вітчизняними та міжнародними експертами, представниками органів місцевого самоврядування в форматі «круглих столів».

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денісовій Л.Л. Шановна Людмила Леонтіївна! Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я засвідчує Вам високу повагу. Профспілка стурбована численними зверненнями студентів та первинної профспілкової організації студентів провідного закладу медичної освіти України Національного медичного університету імені О.О.Богомольця,  які занепокоєні з приводу складання на початку липня 2019 року міжнародного іспиту з основ медицини (International Foundations of Medicine, далі - IFOM) студентами III курсу  спеціальності «Медицина» та «Фармація». Суть справи. У розвинених країнах світу для перевірки знань студентів, які навчаються у медичних закладах вищої освіти, держава проводить іспит. В Україні для студентів-медиків також є такий екзамен — «КРОК 1», який складають на III курсі, та «КРОК 2» — на випускному курсі. Починаючи з 2019 року МОЗ України вводить Єдиний державний кваліфікаційний екзамен (далі - ЄДКІ), що містить чотири компоненти: КРОК (який студенти здавали і досі), тест з англійської мови професійного спрямування, міжнародний іспит з основ медицини IFOM і практичний іспит OSCE. Кожен із компонентів ЄДКІ можна повторно скласти один раз, якщо при попередньому складанні іспиту студент не набрав мінімальний прохідний бал. Слід зазначити, що реформа медичної освіти здійснюється МОЗ України без належного вивчення міжнародного, у тому числі європейського досвіду, моніторингу та аналізу реального стану медичної освіти в Україні, прогнозування наслідків та ризиків щодо зменшення кількості студентів-медиків та скорочення викладачів, а також розуміння авторами реформи базових принципів підготовки у закладах вищої освіти спеціалістів для галузі охорони здоров’я. Зауважимо, що будь-яке навчання та зміни до нього повинні відповідати чинному законодавству України. Студенти Національного медичного університету імені О.О.Богомольця мають беззаперечне право на навчання та здобуття повної вищої освіти з акредитованих спеціальностей. Перш ніж проводити нове міжнародне тестування в рамках ЄДКІ, потрібно, щоб викладачі надавали студентам актуальні знання за оновленими навчальними програмами, і лише після цього можна проводити перевірку рівня знать та професійної компетентності із фундаментальних дисциплін. В той же час, міжнародний іспит IFOM, який готує й проводить комітет міжнародних експертів під егідою Національної ради медичних екзаменаторів США, у тому чи іншому вигляді проходить у багатьох країнах світу і використовується для порівняльного аналізу місцевих медичних іспитів. На постійній основі як випускний екзамен IFOM проводився та проводиться тільки у трьох країнах в світі: Республіках Коста-Рика та Панама, і в Омані, - сукупна кількість населення яких, менша ніж 10 млн. громадян. У 2019 році Україна стала четвертою такою країною в світі, адже МОЗ України зробив іспит IFOM обов’язковим для студентів-медиків III курсу, всупереч усім правилам організації навчального процесу та принципам дидактики. Крім того, з 2022 року іспит стане обов’язковим і для студентів шостого курсу. Іспит IFOM базується на загальних поняттях американської медицини. Їх система навчання значно відрізняється від вітчизняної: те, що по українським протоколам лікування буде здаватися правильним, може виявитися медичною помилкою у цьому тесті. Профспілка підтримує необхідність змін в медичній освіті в Україні і розуміє важливість інтеграції українського медичного навчання в сучасну міжнародну систему. Якість медичної освіти потребує прозорої і чесної оцінки, адже сьогоднішні студенти - майбутні лікарі, які нестимуть відповідальність за здоров’я і життя громадян. Однак, використання іспиту IFOM як обов’язкового, буде об’єктивним та справедливим щодо студентів виключно тільки тоді, коли документально оформлені та деталізовані "міжнародні стандарти" будуть включені до навчальних програм кожного університету. Відповідно, правильним буде проводити іспит IFOM лише для тих студентів, які навчалися за оновленими навчальними програмами, якщо його запровадження виявиться взагалі доцільним. Оскільки порушене питання потребує термінового вирішення, Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я, просить Вас, шановна Людмило Леонтіївно, вжити дієвих заходів реагування щодо дотримання і забезпечення конституційних прав на освіту студентів III курсу медичних закладів вищої освіти, та відміни проведення міжнародного іспиту IFOM, який не відповідає українським стандартам в системі медичної освіти. За дорученням Президії Ради, з повагою Голова Ради                                                                                                                                   С.А. Кубанський

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я  за підтримки КМО ФСТ «Спартак» провела спортивні змагання «KYIV MEDICAL GAMES 2019» на базі ОСТ «Медик» Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця. В змаганнях приймали участь 13 збірних команд працівників  закладів охорони здоров’я міста Києва з групами підтримки та вболівальниками. Змагання проводилися з 5 видів спорту: парковий волейбол, мініфутбол, шахи, шахмати, дартс, розігрувалися кубки серед команд в змаганнях з футболу та волейболу. Головним призом став «Кубок виклику», який в загальнокомандному заліку отримала команда НМУ ім.. О.О. Богомольця. Всі призери нагороджені «золотими», «срібними» та «бронзовими» медалями. В змаганнях приймали участь команди, які представляли: Київський міський медичний коледж № 3, Київський медичний коледж ім.. П.І.Гаврося, Клінічну лікарню "ФЕОФАНІЯ", ДУ «Київський міський лабораторний центр МОЗ України», ДЗ «Інститут геронтології НАМН України», Перший Київський медичний коледж, Київську міську клінічну лікарню № 18. В змаганнях також приймали участь команди Київського медичного університету народної медицини та Медичного центру «ДОБРОБУТ». Відбулося справжнє спортивне свято, завзята боротьба, відпочинок на березі річки Козинка, спілкування. Всі учасники висловили задоволення та побажали продовження традиції в наступному році. Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я висловлює подяку першому проректор Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця Юрію Кучину за надання ОСТ «Медик» для проведення ІІІ Спартакіади та заступнику голови КМО ФСТ «СПАРТАК» Івану Токаренку за організацію суддівства під час змагань.

Профспілка привітала медичну громаду столиці з професійним святом! Участь в урочистостях взяли: голова Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор – Ольга Вадимівна Богомолець, голова Постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту – Олег Іванович Гелевей, директор Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Заслужений лікар України, доктор медичних наук – Валентина Григорівна Гінзбург, голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я – Сергій Анатолійович Кубанський. Голова Ради Сергій Кубанський привітав медичну спільноту столиці з професійним святом: "В цій залі сьогодні без перебільшення зібрався цвіт медичної спільноти столиці. Це наукові працівники галузі, і практикуючі лікарі столичних лікарень та центрів, медичні сестри, фельдшери, лаборанти, працівники допоміжних служб та багато інших. Всі ті, кого об’єднує покликання жертовно служити людям, давати те, чого і самим часто бракує – це здоров’я. Ваша професія гідна поваги, адже щодня, часто в складних умовах, ви надаєте таку необхідну медичну допомогу, всім хто її потребує вчасно та професійно. Несете радість одужання, та надію на порятунок. Тому дозвольте подякувати вам за вашу працю, та побажати у цей мінливий час твердої віри та цілющої енергії. Нехай спільне свято помножить радість і додасть впевненості у завтрашньому дні. Зі святом вас!" та вручий Почесні грамоти Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я. Ольга Богомолець вручила Вітальний лист для медичних працівників міста Києва, привітала Подяками Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я та виконала пісню на вірш Ліни Костенко "Напитись голосу твого".  Окрім того, Олег Гелевей та Валентина Гінзбург нагородили медиків Подяками Київського міського голови, Подяками Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту та Почесними грамотами Департаменту охорони здоров’я.  Також профспілка всім присутнім подарувала концерт у виконанні Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я ЗАПРОШУЄ ВАС з нагоди Дня медичного працівника 13 червня в Національніу оперу України (початок о 15.00), де відбудуться привітання медичних працівників  з нагоди професійного свята та святковий концерт Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Верьовки.

Конкурс відбувався у три єтапа: відбірковий - безпосередньо в закладах, теоретичний - комп’ютерне тестування в Київському медичному коледжі ім. П.І.Гаврося та третій етап - демонстрація практичних навичок в Київському міському медичному коледжі.  До фіналу конкурсу  допущено 8 учасниць, які показали найкращі результати під час тестування і набрали більше 95 балів, вони демонстрували практичні навики та підготували відеоінформацію. Фінал  проходив як справжнє свято вшанування медсестринства. Всі учасниці чудово продемонстрували практичні вміння та гідно представили свої заклади. Свято доповнили яскраві виступи студентів медичних коледжів Києва. Поважне журі під головуванням директора Департаменту охорони здоров’я, доктора медичних наук Валентини Гінзбург обрали переможців. Перше місце – медична  сестра Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 Наталія Томашевська, Друге місце – медична сестра Київської міської клінічної лікарні № 6 Оксана Ткаченко, Третє місце – медична сестра Дитячої клінічної лікарні № 7 Печерського району Тетяна Петрівська. Медичних сестер міста Києва прийшов привітати Віталій Кличко та разом з Валентиною Гінзбург вручили нагороди «Краща медична сестра Києва 2019 року» та подарунки. Київський міський голова подякував столичним медпрацівникам за невтомну працю та служіння людям. «Усім вам та вашим колегам низький уклін. Адже ваша робота дуже важлива та потрібна. Ви рятуєте людей, піклуєтесь про хворих, полегшуєте їхній біль. Ви не досипаєте ночей та віддаєте свою енергію, свою душу людям. І робите це, на жаль, за не такі уже й великі кошти», – сказав він. Утім він зауважив, що заробітна платня столичних медсестер вища за зарплату їхніх колег у регіонах: «На сьогодні це можливо завдяки дотаціям із місцевого бюджету. У 2018 році з бюджету міста так звана «муніципальна надбавка» для середнього медичного персоналу становила у середньому 36%».  Віталій Кличко відповів на питання щодо забезпечення медиків житлом, що вже цього року планують розпочати реконструкцію нежитлового будинку із прибудовою гуртожитку по пров. Польовому, 7 у Солом’янському районі. У 2019 році на це передбачили 50 млн грн із міського бюджету. Проектом заплановано побудувати 225 квартир для медиків.  «Це, звичайно, небагато. Але ми сьогодні робимо все, що можливо у нинішніх умовах. Ми ремонтуємо лікарні і поліклініки, оновлюємо пологові будинки. Закуповуємо нове сучасне обладнання. І продовжимо це робити», – підкреслив Віталій Кличко.  Нагадаємо, бюджет медицини столиці на цей рік передбачений на рівні майже 11 млрд грн.  Краща медична сестра буде направлена  для участі у Всеукраїнському конкурсі «Ескулап-професіонал 2019», який буде проведено восени у м. Чернівці.

11 травня з нагоди Всесвітнього дня медичних сестер відбувся VІІІ Всеукраїнський конгрес медичних сестер. В Національній опері України зібралося біля тисячі медсестер з міста Києва та інших міст України, спеціалісти в галузі медсестринства, студенти медичних коледжів. Організатори конгресу Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я та Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Відкрив Конгрес почесний президент Заслужений лікар України, д.м.н., професор, директор ДУ «Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», він привітав медичних сестер, пригадав історію проведення конгресів, поряд з ним стояла медична сестра – прообраз конгресів, Даша Севастопольська. Потім медичних сестер благословив Його Високопреосвященство, Високопреосвященнішого Павла, Митрополита Вишгородського і Чорнобильського, намісника Свято-Успенської  Києво-Печерської Лаври. Привітали Медичних сестер голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту Гелевей О.І, секретар комісії  Лобан Ю.М., та вручили Подяки кращим медичним сестрам. Також вітання прозвучало від директора Департаменту охорони здоров’я Турчака Д.В. та голови Профспілки, Заслуженого працівника охорони здоров’я України  Канаровської Л.В. Вони вручили Почесні грамоти ДОЗ та КМППОЗ переможцям міського конкурсу професійної майстерності серед медичних  сестер. Після урочистої вітальної частини перед медичними сестрами з дуже цікавими та познавальними доповідями виступили Член-кореспондент НАМН України, Заслужений лікар, директор Інституту серцево-судинної хірургії НАМН України Лазоришинець В.. про особливості роботи медичної сестри кардіологічного профілю. Заступник голови КМППОЗ Кубанський С.А. про права та обов’язки медичних сестер. Фельдшер підстанції № 15 Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва Трухан Н.І. про роль фельдшера в удосконаленні системи надання швидкої медичної допомоги на до госпітальному етапі. Начальник Української військово-медичної академії, д.м.н., професор, полковник медичної служби Савіцький В.Л. про роль медичної сестри в Збройних силах України. Головна медична сестра Військово-медичного клінічного центру центрального регіону Бабкіна О.В. про особливості діяльності операційної медсестри в умовах військового мобільного госпіталю. Студентка Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, учасник АТО про роботу медичних сестер, санінструкторів в умовах Антитерористичної операції на сході України. Директор Київського медичного коледжу ім. П.І.Гаврося Підмогильна Л.Г. про інтегровану систему безперервної освіти – основу професійного розвитку. Завідувач відділу з питань охорони праці Профспілки Мартинюк А.О. про безпеку роботи медичної сестри, атестацію робочих місць. Після цікавих та корисних доповідей для делегатів Конгресу відбувся концерт  Національного Заслуженого Академічного ансамблю танцю України ім. П.Вірського.

З нагоди Всесвітнього дня медичної сестри 10-11 травня 2019 року, у Національному академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької (м. Львів), відбудеться ювілейний X Міжнародний конгрес медсестринства «Медсестринство – крок у майбутнє: безпечне лікарняне середовище».Учасники конгресу мають визначити чергові завдання медсестринського руху. Відбудеться обмін досвідом фахівців з різних країн світу. Саме під час ювілейного конгресу, вперше на теренах України, відбудеться вручення премії «Найкраща медична сестра України», запровадженої організаторами. Премія має підкреслити, що медсестра є повноправним членом команди, яка має на меті попередити виникнення захворювання, забезпечити комфортне перебування пацієнта в закладі охорони здоров’я, пришвидшити процес одужання. Відзначення найкращих медсестер України слугуватиме каталізатором підвищення статусу медсестри у суспільстві, сприятиме приверненню уваги громадськості до проблем цієї важливої професії. Організатори конгресу: ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, ВНКЗ ЛОР “Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського”, Міжнародний благодійний фонд «Дитяче серце». Захід внесено до реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій 2019 року, затвердженого МОЗ України та узгодженого з НАМН України.

На черговому засіданні Ради медичних сестер профспілки, яке відбулось 29 березня, вирішено ряд важливих питань спрямованих на поліпшення процедури атестації молодших спеціалістів з медичною освітою. Серед запрошених, начальник відділу управління персоналом Департаменту охорони здоров’я м. Києва - Тетяна Старча, яка надала практичні рекомендації з питань проведення атестації, та запевнила, що впроваджені зміни не мають перевантажити роботу працівниць. У засіданні взяв участь і голова профспілки – Сергій Кубанський, яких повідомив про заходи профспілки до відзначення Всесвітнього дня медичної сестри та проведення Х Міжнародного конгресу медсестринства у м. Львів. Загалом медичні сестри змогли обмінятись досвідом з питань забезпечення інфекційного контролю у ЗОЗ; підготовки та проведення акредитації; впровадження та функціонування системи управління якістю ISO та багатьох інших. Головне, власним рішенням Рада розширила свій склад, до якого включено представників сестринства Олександрівської клінічної лікарні м. Києва – Тетяну Новицьку, та Клінічної лікарні №15 Подільського району міста Києва – Ларису Дмитрієву.