Новини

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я (провайдер БПР №2070) провела безкоштовний захід безперервного професійного розвитку для своїх спілчан на тему:«Роль медичного працівника у фіксації тілесних ушкоджень: сучасний підхід і практичні рішення». Актуальність заходу складно переоцінити, про що зазначив під час урочистого відкриття Голова Ради Профспілки Сергій Кубанський: "У сьогоднішніх реаліях саме медичні працівники часто першими фіксують тілесні ушкодження, що може мати вирішальне юридичне значення. Від якості, точності та повноти таких фіксації залежить не лише надання медичної допомоги, захист прав постраждалих та подальше правосуддя, а й захист самих медичних працівників". Під час заходу учасники: ознайомилися з актуальними вимогами до фіксації тілесних ушкоджень; відпрацювали практичні навички опису та оформлення медичної документації; розібрали типові помилки та способи їх уникнення; проаналізували реальні кейси з медичної практики; отримали рекомендації щодо ефективної взаємодії з правоохоронними органами. Лекторами виступили:Олена Бабкіна — доктор медичних наук, професор, юрист, медична психологиня, судово-медичний експерт вищої категорії;Ростислав Любевич — заступник медичного директора з роботи з НСЗУ, лікар-пульмонолог, фтизіатр, науковець і лектор провідних медичних освітніх платформ. Експерти доступно й практично розкрили ключові аспекти теми, зосередившись на інструментах, які можна одразу застосовувати в роботі закладів охорони здоров’я. БПР: обов’язкові напрями навчання Тема заходу належить до переліку обов’язкових напрямів БПР, визначених Порядком проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я (наказ МОЗ від 16.04.2025 №650). Усі медичні працівники незалежно від спеціальності мають проходити навчання за цими напрямами щонайменше раз за атестаційний період: Етичні питання(гендерна рівність, недискримінація, конфіденційність, біоетика, вплив війни тощо); Професійна комунікація та стандарти медичної допомоги(безбар’єрність, клінічні протоколи, стандарти лікування); Документування медичних оглядів і тілесних ушкоджень(у т.ч. у випадках насильства, катувань, торгівлі людьми, наслідків війни); Цифрова компетентність; Невідкладна медична допомога; Інфекційний контроль. Чотири напрями, за кожним із яких усі працівники сфери охорони здоров’я незалежно від спеціальності, які працюють у державних спеціалізованих установах, що проводять судово-медичні експертизи, незалежно від спеціальності зобов’язані проходити навчання не рідше ніж раз за атестаційний період: Профспілкові заходи БПР — це не формальність, а реальний інструмент професійного зростання. Вони дають практичні знання, які допомагають медичним працівникам діяти впевнено, правильно документувати важливі випадки та ефективно захищати права пацієнтів у складних умовах сьогодення. Тож слідкуйте за новими заходами на нашому сайті в розділі БПР!

У реаліях війни, колосального навантаження на систему охорони здоров’я та обмеженого державного контролю за дотриманням трудового законодавства саме профспілки беруть на себе ключову роль у захисті життя і здоров’я працівників. Сьогодні охорона праці — це вже не про «галочку» у звітах. Це про щоденну безпеку медиків, які працюють на межі можливостей і в умовах постійних ризиків — фізичних, професійних і психологічних. Мова йде не лише про інструкції та техніку безпеки. Це про рівень стресу, психологічну витривалість, здорову атмосферу в колективі та відчуття підтримки й захищеності на робочому місці. Водночас це питання збереження людей у професії. Безпечне середовище — ключ до утримання кадрів у системі охорони здоров’я. Позиція профспілки чітка: сучасна система охорони праці має охоплювати і фізичну, і психосоціальну безпеку. Пріоритет — не ліквідація наслідків, а попередження ризиків через системний підхід. Що це означає на практиці?— рівноцінну оцінку психосоціальних і виробничих ризиків;— реалістичне планування навантаження та ресурсів;— зрозумілу організацію роботи й чіткі зони відповідальності;— швидке реагування на конфлікти, мобінг і ознаки вигорання;— впровадження програм психосоціальної підтримки. Це не про складні реформи — це про управлінську відповідальність і щоденну увагу до людей. Безпечне робоче середовище — це не лише вимога закону. Це основа стабільності закладів, якості медичної допомоги та довіри в колективах. Саме тому профспілка наполягає: безпека праці та психічне здоров’я мають стати невід’ємною частиною управління в кожному медичному закладі. Турбота про тих, хто щодня рятує інших, — це показник зрілості системи охорони здоров’я. Саме з цією метою 21 та 23 квітня ми провели практичні семінари для відповідальних за охорону праці в закладах та громадських інспекторів з числа членів первинних профспілкових організацій — щоб посилити компетенції, обмінятися досвідом і дати дієві інструменти для роботи.

Голова Профспілки Сергій Кубанський взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Під час засідання народні депутати заслухали представників правоохоронних органів, МОЗ та НСЗУ щодо проведення слідчих дій у закладах охорони здоров’я в межах досудових розслідувань справ про можливе привласнення бюджетних коштів за Програмою медичних гарантій. У ході обговорення цього резонансного питання ключовим меседжем голови Профспілки до депутатів і правоохоронців стало те, що в суспільстві не повинно укорінюватись сприйняття медичних працівників як злочинців. Відтак питання встановлення додаткової відповідальності для медиків, які працюють у межах ПМГ, має чітко розмежовуватися на: - технічні помилки, що не скасовують факт надання медичної допомоги; - порушення у сфері господарських відносин між закладами та НСЗУ; - умисні зловживання та шахрайські дії. Окремо Сергій Кубанський порушив і зворотне питання — щодо встановлення кримінальної відповідальності за погрози та посягання на життя чи здоров’я медичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків. Такі випадки є неприпустимими, однак, на жаль, не втрачають актуальності через неправомірні дії пацієнтів, особливо під час надання ургентної або екстреної медичної допомоги. Загалом ця позиція знайшла підтримку серед депутатів Комітету.

Питання виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в Законі України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», який з 1 січня 2026 року діє в новій редакції. Цей норматив встановлений в такому розмірі: Для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб – одне робоче місце для особи з інвалідністю. Для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від більше 25 осіб – 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за квартал. Для закладів охорони здоров'я, реабілітаційних центрів, організацій, що займаються навчанням чи доглядом за особами з інвалідністю – 2%. Якщо у роботодавця середньооблікова кількість штатних працівників за квартал склала 7 працівників і менше – норматив виконувати не вимагається. З 1 січня 2026 року норматив виконують щоквартально, а не за рік (як було попередньо). Розрахунок нормативу буде здійснюватися на підставі показника середньооблікової кількості штатних працівників за нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 №286. 1. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників враховуємо працівників за основним місцем роботи. Зовнішніх сумісників не включаємо. Відповідно зовнішні сумісники не будуть включатися і до нормативу. 2. Якщо у працівник з інвалідністю працює як за основним місцем роботи та ще як внутрішній сумісник, то його, при розрахунку середньооблікової чисельності, рахуємо як одну особу. 3. Працівника з інвалідністю можна зарахувати до нормативу, незалежно працює повний чи неповний робочий час, якщо його нарахована зарплата буде перевищувати мінімальну заробітну плату (в 2026 році – 8647 грн). 4. Для підтвердження інвалідності роботодавець має отримати витяг з рішення експертної команди, або копію довідку МСЕК, або копію відповідного посвідчення. Квартальна звітність – ключова зміна! З 1 січня 2026 року в Україні запроваджено нову квартальну звітність щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що подається до Пенсійного фонду України (ПФУ). Замість колишніх штрафів за невиконання нормативу (4% або 1 робоче місце) введено обов'язковий цільовий внесок.  Терміни подання звіту та сплати внеску у 2026 році: за I квартал: звіт до 11.05.2026, оплата внеску до 20.05.2026. за II квартал: звіт до 10.08.2026, оплата внеску до 19.08.2026. за III квартал: звіт до 10.11.2026, оплата внеску до 20.11.2026. за IV квартал: звіт до 09.02.2027, оплата внеску до 19.02.2027. Розмір цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю розраховується, за формулою: Середньомісячна зарплата за квартал х 40% х Кількість місяців у кварталі х Різницю між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал На приклад, у вас на підприємстві середня місячна зарплата за квартал 30000 грн, на підприємстві має бути одна особа з інвалідністю, але немає жодної.  Розрахунок буде таким: 30000 х 40% х 3 х 1 = 36 000 грн. Водночас на час воєнного стану цільовий внесок зменшено до 50% від базового розміру. Таким чином підприємство повинно сплатити за квартал цільовий внесок у розмірі 18000 грн. Як визначити середньомісячну зарплату для розрахунку? Відповідно до Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 268, середньомісячна зарплата визначається як: ЗПсер = ЗПкварт/ Ксер : П, 1.       ЗПкварт – загальна сума нарахованої зарплати (винагороди) штатним працівникам за квартал 2.       Ксер – середньооблікова кількість штатних працівників, 3.       П – 3 місяці. До середньомісячної зарплати для внеску враховують виплати, на які нараховано ЄСВ, зокрема: 1) основну та додаткову зарплату; 2) інші заохочувальні та компенсаційні виплати, включно з натуральною формою; 3) грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, співробітників БЕБ, Служби судової охорони тощо. Не включаються виплати, які не входять до фонду оплати праці, а саме: 1) виплати за цивільно-правовими договорами; 2) допомога по вагітності та пологах; 3) оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця; 4) допомога по тимчасовій непрацездатності від Пенсійного фонду; 5) зарплата за працівників на шкідливих чи небезпечних роботах; 6) зарплата та допомога працівникам, призваним на військову службу, мобілізованим або направленим на базову військову службу. Як визначається середня кількість працівників для розрахунку внеску? Алгоритм обчислення середньої кількості працівників встановлено Порядком №268. Саме цей показник використовується при визначенні суми внеску за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. До розрахунку включаються особи, які працюють на підставі трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством. Особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами, до цього показника не входять. Враховуються лише ті працівники, яким у відповідному календарному кварталі було нараховано заробітну плату, дохід або грошове забезпечення. Середня кількість працівників формується як сума двох складових: 1) середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу; 2 кількості зовнішніх сумісників, перерахованої в еквівалент повної зайнятості. Як визначається середньооблікова кількість штатних працівників? Показник за квартал обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та поділу отриманої суми на кількість місяців, за які здійснювалося нарахування заробітної плати. При цьому для цілей розрахунку внеску не враховуються: 1) особи, що працюють за цивільно-правовими договорами; 2) працівники у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною (у передбачених законодавством межах); 3) працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати протягом повного звітного періоду; 4) працівники, з якими тимчасово призупинено дію трудового договору відповідно до Закон України №2136-IX; 5) особи, призвані або прийняті на військову службу (включаючи мобілізацію, службу резервістів та контрактну службу); 6) працівники, зайняті на роботах із важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до Закону №875. У разі невиконання нормативу та несплати цільового внеску роботодавець несе фінансову відповідальність: 1) несплата або прострочення внеску – штраф 7% від суми простроченого платежу; 2) донарахування внеску після перевірки ПФУ або роботодавцем – штраф 10% за кожен звітний період, але не більше 50% загальної суми внеску.

Щороку 28 квітня за ініціативою Міжнародної організації праці відзначається Всесвітній день охорони праці. У 2026 році його девізом визначено: «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації». Для працівників закладів охорони здоров’я ця тема має особливе значення. Щоденна робота медиків пов’язана з високою відповідальністю, емоційним напруженням, значним навантаженням та необхідністю швидко приймати рішення, від яких залежить життя і здоров’я пацієнтів. В умовах воєнного стану ці виклики лише посилилися. Психосоціальні ризики в медичній сфері – це хронічний стрес, професійне вигорання, психологічне виснаження, дефіцит кадрів, нічні зміни, складні комунікації з пацієнтами та їхніми родинами. Якщо ці фактори ігнорувати, вони можуть призвести не лише до погіршення здоров’я самих працівників, а й до зниження якості медичної допомоги. Створення сприятливого психосоціального середовища у закладах охорони здоров’я передбачає: забезпечення належного режиму праці та відпочинку; підтримку з боку керівництва та колективу; розвиток культури взаємоповаги і командної роботи; доступ до психологічної допомоги та програм підтримки; навчання навичкам стресостійкості та емоційного самозахисту. Важливу роль у цьому процесі відіграють як роботодавці, так і профспілки, які мають спільно працювати над створенням безпечного і підтримуючого середовища для кожного працівника. Сприятливе психосоціальне середовище — це не розкіш, а необхідність для сучасної медицини. Турбота про медичних працівників є запорукою їхньої професійної ефективності, збереження кадрового потенціалу та надання якісної медичної допомоги пацієнтам. У Всесвітній день охорони праці варто не лише говорити про ці питання, а й впроваджувати конкретні зміни, які допоможуть зробити робочі місця медиків безпечними. Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я планує активну участь у реалізації тематичних заходів, які приурочені до Всесвітнього деня охорони праці. Профспілка зосередить свою діяльність на підтримці медичних працівників у питаннях збереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню та формування безпечного і сприятливого робочого середовища. Зокрема, передбачається: проведення тематичних семінарів, тренінгів і лекцій з питань психосоціальної підтримки медичних працівників; підготовка та поширення інформаційних матеріалів (пам’яток, рекомендацій, публікацій) щодо подолання стресу та емоційного виснаження; ініціювання діалогу між працівниками та адміністрацією закладів охорони здоров’я щодо покращення умов праці; участь у громадському контролі стану охорони праці та дотримання законодавства, зокрема в частині психосоціальних факторів; організація зустрічей із психологами та фахівцями з ментального здоров’я; відзначення кращих закладів охорони здоров’я та первинних профспілкових організацій, які сприяють створенню безпечного та підтримуючого робочого середовища. Активна позиція Профспілки спрямована на те, щоб питання психічного здоров’я медичних працівників стало невід’ємною частиною системи охорони праці в кожному закладі. Адже турбота про тих, хто щодня дбає про здоров’я інших — це основа сильної, ефективної та людяної системи охорони здоров’я. Саме для цього ми проводимо семінари для відповідальних осіб за стан охорони праці в закладах та для громадських інспекторів з охорони праці з числа членів первинних профспілкових організацій. Для закладів, які належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підпорядковані або входять до сфери управління Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) семінар пройде 23 квітня 2026 року о  14.00 в Київській міській студентській поліклініці за адресою вулиця Політехнічна, б.25/29. Для закладів, які підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України, Національній академії медичних наук України та іншим закладам такий захід відбудеться 21 квітня 2026 року об 11.00 в актовому залі Медичної бібліотеки за адресою вул. Павла Скоропадського, 7. У разі виникнення питань:   234-32-27, 235-48-89 Анжела Мартинюк  

Професійна спілка працівників охорони здоров’я України вважає, що проєкт Стандарту «Рекомендовані критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги», винесеного на громадське обговорення МОЗ України, потребує суттєвого доопрацювання. Проєкт наказу у запропонованій редакції документу не може використовуватися як інструмент для оцінки дій медичного персоналу, навпаки може створювати ризики як для професійної діяльності, та і для правового захисту медичних працівників та закладів охорони здоров’я. Профспілка пропонує МОЗ України доопрацювати проєкт наказу з урахуванням наданих зауважень та пропозицій, забезпечивши: закріплення пріоритету клінічного рішення лікаря; виключення норм, що можуть призводити до формальних відмов у госпіталізації; приведення положень проєкту у відповідність до норм Конституції та законодавства України з метою недопущення обмежень професійної діяльності медичних працівників і доступу пацієнтів до медичної допомоги.

Турбота про здоров’я наших спілчан і їхній повноцінний відпочинок залишається одним з пріоритетів профспілкової діяльності. Закарпаття здавна славляться своїми природними багатствами, цілющими мінеральними водами й унікальним кліматом. Саме тут розташовано сучасні оздоровчі комплекси, які поєднують традиції санаторно-курортного лікування з комфортом європейського рівня. Саме тому члени Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я мають можливість скористатися програмами пільгового санаторно-курортного оздоровлення і відпочинку в одному з наймальовничіших регіонів України − Карпатах. Перлина Поляни – оздоровниці серед гір Село Поляна − відомий бальнеологічний курорт, який приваблює гостей чистим гірським повітрям і мінеральною водою «Поляна Квасова». Тут розташовано сучасні оздоровчі заклади, що забезпечують якісне лікування і відпочинок. Одним з таких є оздоровчий комплекс «Сонячний» − комплекс, який спеціалізується на санаторно-курортному оздоровленні дорослих. Заклад пропонує комфортні умови проживання, лікувальні програми для профілактики й відновлення здоров’я, сучасну діагностичну базу, фізіотерапевтичні процедури і бальнеолікування. Поруч функціонує готельно-рекреаційний комплекс «Софія», який поєднує можливості оздоровлення з комфортним відпочинком. Наші спілчани можуть скористатися спа-послугами, басейном, оздоровчими процедурами і насолодитися мальовничими краєвидами Карпат. Окрім медичних послуг, Поляна дарує можливість відновити сили завдяки чистому гірському повітрю, тиші і мальовничим краєвидам Карпат. Активний відпочинок у Буковелі Для тих, хто прагне поєднати оздоровлення з активним дозвіллям, в цьому році Київська міська профспілка охорони здоров’я пропонує своїй профспілковій спільноті доступний відпочинок у комплексі «Рута Поляниця», розташованому поблизу відомого гірськолижного курорту Буковель (с. Поляниця). Це чудова можливість для наших спілчан та їхніх членів сім’ї провести відпустку в комфортних умовах. «Рута Поляниця» в Буковелі пропонує комфортне проживання, розвинену інфраструктуру й зручний доступ до підйомників і туристичних маршрутів. У зимовий період гості можуть насолоджуватися катанням на лижах і сноуборді, а влітку − пішими прогулянками, веломаршрутами й гірськими краєвидами. Готель розташований у затишній зоні урочища Вишні, це гармонійне поєднання комфорту й активного відпочинку в центрі курортного життя, поруч з підйомниками, ресторанами і розвагами, але водночас територія готелю оточена величним хвойним лісом, що дарує спокій та чисте гірське повітря. Турбота про дітей медичних працівників – це також не разова соціальна ініціатива, а один з головних напрямів профспілкової роботи, який ми реалізуємо на постійній основі. У фокусі – якісне й безпечне оздоровлення, емоційне відновлення дітей і реальна підтримка родин медиків, які сьогодні працюють в умовах підвищеного навантаження. Минулого року профспілка забезпечила організоване оздоровлення дітей членів профспілки у дитячих закладах з належною медичною, побутовою і безпековою інфраструктурою. Путівки надавали на пільгових умовах, а для сімей, які потребують особливої соціальної підтримки, безкоштовно. Було оздоровлено 166 дітей, з них безоплатно путівки отримали 64 дитини. Під час оздоровчої кампанії у дитячому відпочинковому закладі «Водограй» діти мали не лише повноцінний відпочинок, збалансоване харчування та медичний супровід, а й можливість психологічного перезавантаження, живого спілкування, розвитку творчих і спортивних навичок. Для багатьох один це стало відчутною допомогою і відповіддю на запит часу. Ми працюємо за принципом: дитяче оздоровлення – це не витрати, а довгострокова інвестиція у здоров’я нації, мотивацію працівників і соціальну стабільність у колективах. З пропозиціями дорослого та дитячого оздоровлення можна ознайомитись за цим посиланням <<< ТИСНИ ТУТ >>>

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, яка є провайдером БПР №2070 запрошує своїх спілчан до участі у заході безперервного професійного розвитку майстер-класі на тему: «Роль медичного працівника у фіксації тілесних ушкоджень: сучасний підхід і практичні рішення». В сучасних умовах саме медичний працівник часто стає першим, хто документує тілесні ушкодження, що можуть мати важливе юридичне значення. Від правильності та повноти фіксації залежить не лише якість медичної допомоги, а й захист прав постраждалих та подальше правосуддя. Детальна програма заходу за цим посиланням           Під час заходу учасники: ознайомляться з актуальними вимогами до фіксації тілесних ушкоджень; отримають практичні навички опису, документування та оформлення медичної документації; дізнаються про типові помилки та способи їх уникнення; розглянуть реальні кейси з медичної практики; отримають рекомендації щодо взаємодії з правоохоронними органами. Дата: 29 квітня 2026 з 10.00 до 15.30     Захід проводиться у офлайн форматі (з фізичною присутністю працівника сфери охорони здоров’я в освітній події у місці її проведення).    Місце проведення: м. Київ (локація буде повідомлена провайдером додатково). Цільова аудиторія: лікарські спеціальності (всі лікарські спеціальності); професіонали у сфері охорони здоров’я (всі спеціальності); фахівці у сфері охорони здоров’я (всі спеціальності). Попередня реєстрація на захід за цим посиланням Умови участі: Для членів Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я участь у майстер-класі – безоплатна. Для інших категорій учасників цільовий внесок для участі у заході складає 400 грн. Обов’язкова реєстрація та попереднє схвалення участі кожного учасника провайдером. Кількість місць обмежена. Реєстраційний номер в Переліку заходів БПР 2026 року: Кількість балів БПР: 9 Бали нараховуються за критеріями нарахування балів безперервного професійного розвитку відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року №446 Після успішного проходження майстер-класу учаснику буде видано сертифікат* Захід контролю: тестування. Правила проходження тестування для отримання сертифікату: проходження тестування та оцінювання знань проводиться тільки в день проведення заходу до 15:00 29.04.2026, відповідно до постанови 725 від 14.07.2021 п.19. (пізніше анкета вже не буде доступна). За тестовим завданням необхідно надати не менше 80% правильних відповідей. *УЧАСНИКАМ ЯКІ НЕ ЗАПОВНЯТЬ АНКЕТУ ВЧАСНО АБО НЕ ПРОЙДУТЬ ТЕСТУВАННЯ СЕРТИФІКАТ НЕ НАДАЄТЬСЯ!

Профспілка, у зв’язку з чисельними зверненнями спілчан, з числа членів комісій з реорганізацій закладів охорони здоров’я, щодо питань необхідності подання антикорупційних декларацій, просить взяти до відома наступну інформацію. Закон України «Про запобігання корупції» (далі також – Закон) в нормах ст.3 визначає вичерпний перелік осіб, які є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Разом з тим, не на всіх осіб, на яких поширюється дія цього Закону, розповсюджується обов’язок з подання антикорупційних декларацій. Так, норми розділу VII «Фінансовий контроль» Закону чітко визначають перелік осіб, які підлягають обов’язковому антикорупційному декларуванню. До суб’єктів декларування у юридичних особах публічного права (які повинні подавати декларацію) належать лише окремі посадові особи державних та комунальних закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (згідно з роз’ясненнями НАЗК, до них відносяться як комунальні чи державні установи, так і комунальні чи державні некомерційні підприємства): - керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня; - голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи; - голови та члени військово-лікарських комісій. При цьому, нормами частини 5 статті 45 Закону встановлено, що дія наведеного Розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на: посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій) (ч. 5 ст. 45 Закону). Охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних i психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров’я; фізичні особи – підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об’єднання i громадяни (ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, далі – Основи). Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно- правової форми a6o її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників i фахівців з реабілітації (абз. 7 ч. 1 ст. 3 Основ). Перелік закладів охорони здоров’я затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 (далі – Перелік від 28.10.2002 №385). Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (абз. 12 ч. 1 ст. 3 Основ). Своєю чергою, медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями i патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 9 ч. 1 ст. 3 Основ). Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій), яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно): - мають статус закладу охорони здоров’я, установи чи організацій, що здійснює діяльність у сфері охорони здоров’я; - здійснюють діяльність щодо забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії; - така діяльність для них є основною; - є закладом охорони здоров’я відповідно до Переліку від 28.10.2002 №385. Таким чином, вбачається, що Закон України «Про запобігання корупції» не створює обов’язку та не встановлює вимог щодо обов’язкового подання антикорупційних декларацій посадовими особами юридичних осіб публічного права, з числа голів та членів комісій з реорганізації, ліквідаційних комісій, комісій з припинення, ліквідаторів тощо державних та комунальних закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я. Звертаємо увагу, що аналогічне роз’яснення міститься і в базі знань НАЗК «Декларування» 2026 року, зокрема, вміщено у пункті 38. З роз'ясненням можна ознайомитись за посиланням:  https://wiki.nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Categories/ab/55/ab5537ddaf9a766843b4ded05de4c248920e740bc84b8616fffdc5d577701316269411914.pdf Одночасно зазначаємо, що листи Профспілки не є нормативними актами, не створюють норм права, а за своєю природою вони носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер.

Премія «Найкраща медична сестра України» - це всеукраїнська премія професійної майстерності медичних сестер України, яка започаткована у 2019 році. Премія є відзнакою за високий професійний рівень, людські якості, притаманні професії медичної сестри, та направлена на покращення та збереження здоров'я громадян України. Премія має підкреслити, що ця професія є невід’ємною частиною у ланцюгу відносин «лікар-пацієнт». Відзнака найкращих буде носити мотиваційний характер для підвищення професійного рівня медичних сестер в Україні та пригортати увагу суспільства до інституту медсестринства. До церемонії нагородження Премією «Найкраща медична сестра України 2026» залишилось трохи більше трьох місяців. Тому ми запрошуємо медичних сестер та братів України взяти участь у престижній професійній премії в рамках XVIІ Міжнародного конгресу медичних сестер, який за традицією відбудеться в День медичної сестри - 12 травня! Реєструйте свої заявки на нашому сайті https://award.medsestra.org.ua або за прямим посиланням: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSeq3uFx0UB.../viewform... та станьте героями в білих халатах цьогорічної Премії професійної майстерності медичних сестер України! Ми чекаємо саме на вас!