Новини

4 грудня у Києві відбувся IX З’їзд Професійної спілки працівників охорони здоров’я України. З’їзд розпочався з вшанування хвилиною мовчання загиблих героїв. На початку заходу запрошеним військовим 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» було передано генератор для військових потреб, а у відповідь захисники подарували Профспілці книгу «Очі Маріуполя. Українські супергерої. Азовсталь». У роботі З’їзду також взяли участь запрошені представники від МОЗ України - Геннадій Нерсесян, який очолює фінансово-економічний департамент, та Андрій Нечипорук, представник департаменту медичних послуг. Із звітом Ради Профспілки за період з грудня 2020 по жовтень 2025 року виступила голова Профспілки Вікторія Коваль, а зі звітом Ревізійної комісії - Голова КРК Світлана Лукашук. З’їзд також розглянув питання про Основні напрями діяльності Профспілки на 2026–2030 роки, ухвалив зміни до Статуту та затвердив його у новій редакції. Делегати З’їзду у своїх виступах підняли низку гострих проблем, які довгий час лишаються без вирішення та вже стали критичними. Вони підкреслили потребу в термінових системних діях, адже ці питання безпосередньо впливають на результативність роботи галузі та добробут її працівників. Серед озвучених питань були: відсутність галузевої угоди з МОЗ України, необхідність відновити дію статті 43 КЗпП України щодо обов’язкової згоди профспілки на звільнення працівника, підвищення рівня оплати праці, кадровий дефіцит (особливо в прифронтових регіонах), забезпечення захисту лікарів під час виконання ними службових обов’язків тощо. Також делегати порушили тему цифровізації профспілкової роботи та висловили пропозицію запровадити в Профспілці посаду Омбудсмена з питань захисту медичних працівників. Голова ФПУ Сергій Бизов під час свого виступу зауважив, що особисто знайомий із багатьма присутніми, і підкреслив: неприпустимо, що окремі міністри не усвідомлюють реальний стан справ у профспілковому русі та діяльності ФПУ. Він наголосив, що після З’їзду питання, які хвилюють працівників сфери охорони здоров’я, повинні розглядатися по-іншому - без ситуацій, коли потрібно «просити передати позицію міністру». Також Профспілка має домогтися підписання нової Галузевої угоди. Голова ФПУ висловив вдячність за підтримку війська, але наголосив, що допомога має надаватися так, щоб вона гарантовано доходила саме до тих захисників, які пішли служити з їхніх колективів. Він підкреслив, що говорити про єдність складно, коли у профспілковий рух допускають розколювальні дії, однак трудові колективи та обласні організації все ж згуртувалися й не підтримали спроб розколоти ФПУ. Сергій Бизов подякував колегам за надану йому довіру, зазначивши, що робота складна, але спільними зусиллями вдається активізувати роботу НТСЕР і налагоджувати діалог з урядом. Далі, відповідно до порядку денного, З’їзд заслухав виступи трьох кандидатів на посаду голови Профспілки: Вікторії Коваль, Сергія Кубанського та Ірини Швець. Після відкритого голосування переважною більшістю голосів головою Профспілки був обраний Сергій Анатолійович Кубанський, що підтверджує високий рівень довіри та підтримки його кандидатури серед членів Профспілки.

5 листопада 2025 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт №13062. Закон уточнює правила видачі електронних і паперових листків непрацездатності, посилює контроль з боку Пенсійного фонду та визначає порядок повернення неправомірно виплачених сум. Документ ухвалено на базі законопроєкту №13062 від 04.03.2025 року, а чинності він набере вже у 2026 році, через два місяці після офіційного опублікування. Розберемо оновлення і поговоримо про зміни у порядку оформлення та перевірки листків непрацездатності Підстава для виплат та перевірок обґрунтованості лікарняних Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах є листок непрацездатності, сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Порядок видачі, продовження та обліку таких листків визначатиме МОЗ України, погоджуючи його з Пенсійним фондом України. Перевірки листків непрацездатності проводитимуть територіальні органи ПФУ. Але внесено зміни в статтю 27 Закону №1105 і тепер контролери ПФУ зможуть: перевіряти обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності, а у разі потреби – залучати уповноважених лікарів, затверджених рішенням правління ПФУ, для оцінки правильності медичних висновків. Порядок перевірок і визначення статусу «уповноваженого лікаря» має затвердити Кабінет Міністрів України. Отже, перевіряти законність виданого лікарняного зможуть лише спеціально уповноважені лікарі, які мають необхідну кваліфікацію та відповідний досвід. Вибір таких лікарів відбуватиметься автоматично через електронну систему охорони здоров’я, без будь-якого ручного втручання. Це так званий екстериторіальний принцип, коли перевірку може здійснювати фахівець з будь-якого регіону, не маючи доступу до персональних даних пацієнта. Відповідальність лікарів за необґрунтовані медичні висновки У законі прописано персональну відповідальність лікарів за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність. І якщо перевірка встановить, що лікарняний видано без достатніх підстав, – відповідальність несе заклад охорони здоров’я або ФОП-медик, який його видав. У цьому випадку ПФУ зможе вимагати від медзакладу виправити порушення або повернути неправомірно отримані кошти. Таким чином, функції перевірки й контролю, зосереджуються в одній структурі – ПФУ. Якщо ПФУ після перевірки встановить, що лікарняний видано без належних підстав, він у такому випадку: 1. повідомляє протягом 5 днів про порушення медзаклад або лікаря; 2. може зупинити фінансування страхових виплат; 3. вимагає компенсацію неправомірно виплачених сум. Медзаклад або лікар мають 10 днів, щоб або компенсувати суму, або оскаржити вимогу до ПФУ. Скарга подається письмово з аргументами й доказами, що необґрунтованість висновку сталася не з вини лікаря. Нові норми суттєво посилюють фінансову дисципліну в системі соціального страхування. Пенсійний Фонд отримує реальні інструменти контролю – від перевірок до примусового стягнення коштів, а медична система – чіткі правила і персональну відповідальність. Водночас закон зберігає баланс: дає можливість оскаржувати рішення, зупиняти нарахування пені, і навіть автоматично визнавати скаргу задоволеною, якщо ПФУ не встигає розглянути її вчасно.

ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ — РЕСУРС ВИЖИВАННЯ. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ — ГАРАНТІЯ ВПЕВНЕНОСТІ . В час, коли медичні працівники виконують свій професійний обов’язок у складних умовах воєнного стану, питання безпеки — психологічної, правової та професійної — виходять на перший план. З метою підтримки фахівців галузі 21 і 22 жовтня Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я організувала майстер-клас  в онлайн-форматі «Посилення психологічної та правової безпеки медичних працівників у воєнний час в Україні». . Лекторами заходу виступили досвідчені фахівці у сфері психології та права – Анастасія СИДОРЕНКО – лікар-психолог, доктор медичних наук, доцент кафедри загальної та медичної психології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця та Сергій КУБАНСЬКИЙ – Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, юрист, адвокат і трудовий арбітр. Учасники заходу обговорили виклики, з якими стикаються медики під час виконання професійних обов’язків у період збройної агресії, та отримали конкретні інструменти для збереження власної стійкості й захисту трудових прав. . . Перший день майстер-класу був присвячений прихованим психологічним та недооціненим організаційно-правовим механізмам в роботі медичних команд. Психологічний блок майстер-класу був присвячений питанням емоційного вигорання, подолання стресу, відновлення внутрішніх ресурсів та підтримки колег у кризових ситуаціях. Психологиня Анастасія Сидоренко надала практичні рекомендації щодо саморегуляції, управління емоціями та створення безпечного мікроклімату у робочих колективах. У правовій частині заходу Сергій Кубанський надав роз’яснення щодо трудових гарантій, особливостей оформлення робочого часу, відпусток, компенсацій і соціального захисту у період воєнного стану. На другий день учасники заходу відпрацьовували навички психологічній взаємопідтримці та стійкості у кризових умовах, а також ролі профспілкових об’єднань в пріоритизації захисту психічного здоров’я медичних працівників. . . Під час заходу Голова Ради Профспілки Сергій Кубанський зазначив: "Набуті знання допоможуть лікарям, медичним сестрам і іншим працівникам системи охорони здоров’я: підвищити ефективність командної взаємодії, запобігти конфліктам та зменшити ризики медичних помилок; підвищити рівень правової обізнаності та опанувати доказовими методами прийняття рішень й підтримки у кризових ситуаціях; розвинути навички формування спільноти взаємопідтримки, яка допомагає протидіяти професійному вигоранню та підвищує задоволеність роботою, що наразі дуже актуально". Майстер-клас став ще одним прикладом практичної роботи профспілки на захист своїх членів. Психологічна стабільність і правова впевненість — це основа професійної безпеки медичного працівника, а отже — запорука стабільності всієї системи охорони здоров’я навіть у воєнний час. Учасники заходу, які правильно відповіли на питання тесту,  отримали 14 балів БПР. БЕЗПЕЧНЕ МЕДИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ Захід було проведено  у співпраці з ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України». Лекторами виступили  Наталія ТУРІ - лікар-епідеміолог вищої категорії, завідувач відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю та Олена НАСТУСЕНКО – лікар-епідеміолог. Відкрив майстер-клас Сергій КУБАНСЬКИЙ – Голова Ради Профспілки. “Нам важливо бути корисними для спілчан з різних сторін. Лише цим заходом охоплено понад 150 спілчан з різних закладів. Тож отримані знання точно стануть у нагоді в роботі учасникам”, – зазначив він на початку заходу. Питання безпеки пацієнта та медичного працівника — один із ключових пріоритетів сучасної охорони здоров’я. Створення безпечного медичного середовища неможливе без активної участі медичних сестер, адже саме вони забезпечують більшість клінічних процесів, догляд, комунікацію з пацієнтами й контроль за дотриманням стандартів. . Головна мета проведеного заходу — підвищити рівень обізнаності медичних сестер щодо формування культури безпеки в закладах охорони здоров’я, актуалізувати знання про інфекційний контроль, поводження з медичними відходами. Сьогодні безпека медичного середовища  — це не просто набір правил, а частина професійного мислення, яке формується через безперервне навчання. . . Профспілка організовує  таке навчання для своїх спілчан, забезпечивши їм можливість безоплатної участі, а також сприяла поширенню методичних матеріалів, які надали лектори. Після кожного такого заходу безперервного професійного розвитку, учасники отримають не лише сертифікати БПР, а й практичні навички: оцінювати ризики у власному робочому середовищі, застосовувати інструменти внутрішнього контролю якості, підтримувати командну взаємодію у кризових ситуаціях. Учасники заходу, які правильно відповіли на питання тесту, отримали 10,5 балів БПР.

Верховна Рада України підтримала у першому читанні проєкт закону про Державний бюджет України на 2026 рік. Документ визначає ключові напрями фінансування держави на наступний рік — 2,8 трлн грн на сектор безпеки й оборони, 467,1 млрд грн на соціальний захист, 265,4 млрд грн на освіту, 258 млрд грн на охорону здоров’я та 50,5 млрд грн на підтримку економіки та бізнесу. “Державний бюджет-2026 залишається бюджетом воєнного часу. Фінансування Збройних Сил є абсолютним пріоритетом Уряду. Всі власні ресурси – податки, надходження від митниці та внутрішні запозичення спрямовуються на забезпечення потреб сектору безпеки й оборони. Водночас Уряд передбачив значний ресурс на підтримку соціальної та гуманітарної сфер, ветеранську політику, підтримку економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.  Основні показники проєкту бюджету-2026 подані Урядом до I читання. Доходи державного бюджету (без урахування трансфертів) прогнозуються на рівні 2,8 трлн грн, з яких 2,6 трлн грн — кошти загального фонду. Порівняно із держбюджетом-2025, доходи зростуть на понад 400 млрд грн, що є результатом поступового відновлення економічної активності. На сектор безпеки і оборони (27,2% ВВП) передбачено 2.8 трлн гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2024 році. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8 647 гривень; у погодинному розмірі - 52 гривні. Зараз мінімалка становить 8000 гривень, у 2026 році вона зросте на 8,1%. Також, середня заробітна плата за очікуваннями Мінекономіки, у 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата брутто, до вирахування податків. Згідно з документом, середня зарплата становитиме у 2026 році 30 032 гривні. Окремо зазначимо, що Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я ще у серпні 2025 року звернулася до Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького з питань підвищення рівня мінімальних державних стандартів, зокрема, розміру мінімальної заробітної плати і посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС.  Видатки на сферу охорони здоровя визначено у сумі 258 млрд грн (+38,2 млрд грн), зокрема: 191,6 млрд грн – програма медичних гарантій (на 16 млрд грн більше, ніж у поточному році): збільшення ресурсу дасть змогу медичним закладам надавати доступну та якісну допомогу за основними напрямами та переглянути тарифи; у пріоритеті — цільове підвищення заробітних плат для медиків екстреної та первинної допомоги, а також для тих, хто працює у прифронтових районах; 41 млрд грн – підвищення зарплат лікарям до 35 тис. грн; 10 млрд грн – скринінг здоров’я для людей віком від 40 років: з 1 січня 2026 року заплановано запуск національної програми профілактичних медичних оглядів, яка передбачає щорічне безоплатне обстеження для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та психічних розладів; 18,6 млрд грн – інвестиції у медичну інфраструктуру (реабілітація, психіатрія, обладнання). У 2026 році заплановано реалізацію понад 186 інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я на загальну суму понад 39 млрд грн, зокрема 9,9 млрд грн — коштом Ukraine Facility, передбачених у проєкті державного бюджету. Інвестиції будуть спрямовані на підтримку материнства та дитинства, розбудову системи онкологічної допомоги, модернізацію медичної освіти, розвиток реабілітації, охорону ментального здоров’я, оснащення лікарень сучасним обладнанням та оновлення медичної інфраструктури. Фінансування дефіциту держбюджету передбачено за рахунок державних запозичень у сумі 2,54 трлн грн. З детальними показниками проєкту Держбюджету-2026 можна ознайомитися за посиланням.

10 жовтня 2025 року Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я провела професійний та цікавий майстер-клас: "Групи рівних як інструмент безперервного професійного розвитку медичних фахівців", який покликаний підвищити рівень професійної компетентності медичних фахівців шляхом обговорення клінічних випадків у групі, відпрацювати навички ефективної комунікації та розвитку резилієнтності, використовуючи формат груп рівних як інструмент безперервного професійного розвитку тощо. . Відкрив захід Сергій Кубанський – Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я, який наголосив, що Профспілка завжди поруч, щоб допомогти всім нашим спілчанам навчатися та розвиватися! Також Голова Ради проінформував присутніх, що саме завдяки послідовній позиції та системній роботі Профспілки, активній позиції Київського міського голови Віталія Кличка та підтримці Постійної комісії, 9 жовтня депутати Київської міської ради внесли важливі зміни до міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024 – 2025 роки» та поширили виплату щомісячних доплат у вигляді безповоротної фінансової допомоги "5-4-3" за рахунок місцевого бюджету на всіх працівників первинної ланки столиці. Відтак з 01 січня 2026 року отримувати «місцеві стимули» у вигляді безповоротної фінансової допомоги будуть всі медичні працівники всіх комунальних закладів охорони здоров’я без виключення. . . Головними лекторами заходу були: Анна Остафійчук – сімейна лікарка, КНП ”ЦПМСД №1” Голосіївського району міста Києва, фасилітаторка та менторка груп рівних; Анастасія Гібескул - сімейна лікарка, консультантка з питань грудного вигодовування, фасилітаторка і менторкагруп рівних у м. Кривий Ріг; Марина Опаленко - лікарка-педіатриня, заступниця директора, фасилітаторка та менторка груп рівних, лідерка Черкаського осередку ГС «Твій сімейний лікар»; Іванна Котурбаш - cімейна лікарка, фасилітаторка групи рівних, лікарка 29-ої Української антарктичної експедиції на станцію "Академік Вернадський"; Катерина Поштарук – сімейна лікарка, фасилітаторка та менторка груп рівних, тренерка mhGAP та з питань гендерно-зумовленого насильства; Наталія Тунік - сімейна лікарка, фасилітаторка та менторка груп рівних, тренерка ГО «Академія сімейної медицини України»; Олександра Малишевська - сімейна лікарка, КНП ”ЦПМСД №1” Голосіївського району міста Києва, керівниця відділу інфекційного контролю КНП ”ЦПМСД №1” Голосіївського району міста Києва. . . Запрошені лектори розповідали про групи рівних як інструмент безперервного професійного розвитку медичних фахівців, а потім допомогали сформувати вміння та навички з порушених питань. Практична частина майстер-класу складалася з двох кол з паралельним обговоренням в 4-х групах. Кожна група працювала над своєю темою – розбір теоретичного матеріалу, або практичні навики, або клінічні кейси. За результатами контрольних заходів учасники також отримають 10,5 балів БПР до свого освітнього портфоліо.

Сьогодні 9 жовтня 2025 року, саме завдяки послідовній позиції та системній роботі Профспілки, активній позиції Київського міського голови Віталія Кличка та підтримці Постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я, сім'ї, соціальної та ветеранської політики, депутати Київської міської ради внесли важливі зміни до рішення Київської міської ради від 05 жовтня 2023 року № 7108/7149 «Про затвердження міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024 – 2025 роки» та поширили виплату щомісячних доплат у вигляді безповоротної фінансової допомоги за рахунок місцевого бюджету на всіх працівників первинної ланки столиці. Відтак з 01 січня 2026 року отримувати «місцеві стимули» у вигляді безповоротної фінансової допомоги будуть всі медичні працівники всіх комунальних закладів охорони здоров’я без виключення. Крім того, депутати Київради проголосували про продовження дії міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024 – 2025 роки до 2028 року. Дякуємо Київському міському голові Віталію Кличку, Постійній комісії з питань охорони здоров'я, сім'ї, соціальної та ветеранської політики та всьому депутатському корпусу Київської міської ради. Окремо зазначимо, що раніше, 15 квітня 2025 року депутати Київради також підтримали ініціативу міського голови Віталія Кличка та частково вимоги Профспілки, і внесли необхідні зміни до МЦП «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024-2025 роки щодо збільшення виплат за рахунок міського бюджету безповоротної фінансової допомоги молодшим медичним працівникам комунальних закладів охорони здоров’я столиці до 3000 гривень, в тому числі і молодшим медичним працівникам «первинки».

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я звернулась до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з питання вжиття додаткових заходів підвищення рівня соціально-економічного забезпечення та фізичної безпеки працівників служби екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) під час виконанням професійних обов’язків в умовах бойових дій/воєнного стану. У листі Профспілка зазначала, що від початку повномасштабної збройної агресії працівники служби ЕМД щоденно залучаються до надання допомоги в умовах надзвичайної складності та підвищеної небезпеки, пов’язаної з постійною загрозою для життя і здоров’я під час виїздів на місця ракетних обстрілів. Нарівні з іншими екстреними службами вони забезпечують скоординоване оперативне реагування на виклики, що загрожують життю та здоров’ю громадян, і одні з перших надають допомогу постраждалим, сумлінно виконуючи свої професійні обов’язки. В той же час, на місце після обстрілів або під час дії сигналу повітряної тривоги вони можуть опинитися під повторним вогнем, перехресним обстрілом або зазнати небезпеки від уламків збитих ракет, що становить пряму загрозу їхньому життю та здоров’ю навіть після завершення основної фази атаки. З метою забезпечення соціальної справедливості та фізичної безпеки для працівників ЕМД при виконання професійних обов’язків в умовах бойових дій/воєнного стану просимо Уряд вжити дієвих заходів реагування щодо: підвищення розміру та нормативного встановлення мінімального розміру оплати праці саме для працівників виїзних бригад ЕМД, а також впровадження додаткових виплат за години фактичного виконання професійних обов’язків під час або за наслідками ракетно-дронових ударів; забезпечення працівників ЕМД спеціальними засобами індивідуального захисту для безпечного виконання професійних обов’язків під час дії сигналів повітряної тривоги та загрози ракетно-ударів; визначення чітких критеріїв та умов, під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», за яких працівники виїзних бригад ЕМД можуть відмовитися від виконання професійних обов’язків через загрозу їх життю або здоров’ю. Уряд розглянув пропозиції Профспілки та в межах компетенції проінформував про наступне. Окремо зазначимо, що Міністерство внутрішніх справ України листом від 01.09.2025 року №32360/08/35-2025 підтримує необхідність забезпечення працівників ЕМД спеціальними засобами індивідуального захисту для безпечного виконання професійних обов'язків під час дії сигналів повітряної тривоги та загрози ракетно-дронових ударів. Крім того, за наявності загрози ракетних ударів слід передбачити припинення виконання робіт та перебування працівників ЕМД у найближчих укриттях цивільного захисту.

19 вересня 2025 року відбувся ІІІ Всеукраїнський форум медичних сестер та братів у форматі науково-практичної конференції «Сестра медична в спеціалізованому закладі. Медсестринські стандарти та професійний розвиток». Захід був організований Асоціацією серцево-судинних хірургів України, ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», ДУ «Центр розвитку медсестринства МОЗ України», Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я, Івано-Франківським національним медичним університетом та ЗВО «Університет Короля Данила». Форум став чудовою нагодою для професійного обміну досвідом, нових ідей та натхнення, а у заході взяли участь представники Профспілки. Захід розпочав директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор,  лікар-кардіохірург Василь ЛАЗОРИШЕНЕЦЬ. З вітальним словом звернувся Голова Ради Київською міською профспілкою працівників охорони здоров’я Сергій КУБАНСЬКИЙ та директорка ДУ «Центр розвитку медсестринства МОЗ України» Катерина КОМАР. Загалом у заході взяли участь 260 учасників офлайн та 6000 онлайн. Учасники форуму розглянули сучасні виклики у роботі медичної сестри, в тому числі, комунікацію під час роботи з військовими; ознайомилися з мультидисциплінарним підходом сестринського догляду, стратегічними напрямками розвитку медсестринства в Україні; необхідністю безперервного професійного розвитку, профорієнтаційної роботи. Практикуючі медичні сестри та брати поділились особливістю догляду за паліативними, кардіохірургічними пацієнтами, досвідом роботи з апаратами штучного кровообігу. Особливо корисною була панельна дискусія, яка дозволила обмінятися думками та отримати нові ідеї для професійного розвитку. Атмосфера заходу була дружньою та надихаючою, що мотивує впроваджувати отримані знання на практиці. Участь спілчан у форумі стала важливим кроком у поширенні кращих практик в контексті розвитку медсестринства в Україні.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я більше 25 років організовує  оздоровлення та відпочинок дітей. Цей рік не є виключенням: влітку цього року вже оздоровлено 157 дітей , з них 64 дитини пільгових категорій. На осінні шкільні канікули Профспілка пропонує путівки для оздоровлення та відпочинок дітей в ДОТ «Водограй» на 14 календарних днів, з 25 жовтня по 07 листопада 2025 року. Повна вартість путівки складає 23 100 гривень. За рахунок профспілкового бюджету Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я для членів профспілки буде забезпечено здешевлення кожної путівки  на 4000 гривень, проїзд до табору в вартість путівки не входить. Дитячий оздоровчий табір «Водограй» знаходиться в селищі міського типу  Чинадієво, має надійне укриття. На території табору є все необхідне: харчоблок, 2 конференц-зали; хореографічний зал площею 230 кв. м; галокамера (соляна кімната); футбольне поле з штучним покриттям; волейбольна та баскетбольна площадки; ігрові площадки та зони відпочинку; столи для настільного тенісу. Діти проживають в сучасних двох та трьохповерхових корпусах.  Дітям надається повноцінне свіже 4-х разове харчування по системі «шведський стіл». Меню розроблене відповідно до норм дитячого харчування та включає свіжі овочі, фрукти, салати, м’ясні та рибні страви, молочні продукти, випічку. В таборі працюють кваліфіковані викладачі та найкращі вожаті-наставники, які проходять спеціалізоване навчання, і вміють професійно працювати з дітьми. Кожного року для дітей насичена, сучасна і різноманітна програма: квести, майстер-класи, туризм та походи, спортивні конкурси та естафети, екскурсії та щоденна розважальна шоу програма. Цілодобово чергує медичний персонал (лікар, медична сестра). У разі виникнення бажання забронювати відпочинок для вашої дитини звертайтеся до Профспілки за телефоном (044) 234 00 77 чи до голови вашого Профкому. Окремо Профспілка пропонує путівки для оздоровлення для матерів та дітей (від 3-х до 10 років) в табір «Водограй» на 5 календарних днів, з 20 листопада по 26 листопада 2025 року. Повна вартість путівки складає 16 500 гривень. За рахунок профспілкового бюджету Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я для членів профспілки буде забезпечено здешевлення кожної путівки на 4 000 гривень, проїзд до табору в вартість путівки не входить. У вартість входить: проживання у двомісному номері; 4-х разове харчування (за програмою нутріціолога Інни Ковальської); окремий дитячий відпочинок; повна анімаційна програма та розваги для дітей; вільний час для мами: відвідування бані, релакс; тренінг з психологом; спільні заняття з арт-терапевтом для мами й дитини. За кожну додаткову дитину доплата 5 500 гривень. З заявкою надати: копію свідоцтва про народження дитини, копію ідентифікаційного коду та паспорту члена профспілкової організації (батько або мати дитини). У разі виникнення бажання забронювати відпочинок для матері та дитини звертайтеся до Профспілки за телефоном (044) 234 00 77

У серпні Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я звернулась до Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з питань щодо впровадження розміру мінімальної оплати праці для науково-педагогічних та педагогічних працівників установ Національної академії медичних наук України, МОЗ України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти. У листі до Уряду і Президента України Профспілка звернула увагу, що сьогодні всі працівники сфери охорони здоров’я, зокрема, і установ НАМН України, МОЗ України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти, працюють в однакових умовах воєнного стану та підвищеного ризику, спричиненого повітряними тривогами, можливими ракетними ударами та іншими загрозами, виконуючи напружену та відповідальну роботу за збереження життя і здоров’я здобувачів освіти під час освітнього процесу. Нормами постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 №28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я» встановлено державний мінімальний розмір оплати праці для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації. В той же час, наукові працівники установ НАМН України та МОЗ України, педагогічні і науково-педагогічні працівники закладів фахової передвищої медичної освіти, зокрема ті, що забезпечують здобуття учнями та студентами повної загальної середньої освіти, а також педагогічні і науково-педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес у закладах вищої медичної освіти, не мають в оплаті праці відповідних державних мінімальних гарантій. З метою відновлення соціальної справедливості Профспілка просила розглянути можливість щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 №28 в частині поширення дії її норм на науково-педагогічних та педагогічних працівників установ НАМН України, МОЗ України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти. Уряд розглянув пропозиції Профспілки та в межах компетенції проінформував про наступне. Окремо зазначимо, що МОЗ підтримує запропоновану ініціативу, але з урахуванням наявності фінансового ресурсу на зазначені цілі: