Новини

Уряд ухвалив Програму дій на 2025 року та вніс документ на розгляд Верховної Ради України. Документ визначає конкретні кроки, які мають забезпечити відчутний для людей результат. Медична частина Програми включає вісім операційних цілей. Усі рішення спрямовані на посилення системи охорони здоров’я та її готовність діяти в умовах постійних викликів. Вони охоплюють ключові напрями — від профілактики й цифровізації до розвитку інфраструктури та нових стандартів якості, і при цьому не дублюють інші стратегічні документи, а доповнюють їх. Зокрема, узгоджуються зі Стратегією розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Вже з 1 січня 2026 року в Україні планується запустити щорічний профілактичний чекап для людей віком від 40 років. Він дозволить безоплатно пройти обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. Це ті хвороби, які найчастіше призводять до передчасної смертності й втрати працездатності, але вчасна діагностика дає можливість їх контролювати й лікувати. Держава оплатить чекап, а людина зможе самостійно обрати заклад — державний, комунальний або приватний. Продовжуємо розвивати екосистему підтримки ментального здоров’я. До кінця року мережа центрів ментального здоров’я має зрости до 200 закладів по всій країні. Сьогодні їх вже 137, 114 з них  функціонують на базі кластерних та надкластерних лікарень. Це простори, де можна отримати психосоціальну й психіатричну допомогу без стигми та у безпечному середовищі. Модернізація медичної інфраструктури — важливий напрям, який дозволяє розвивати медичну систему навіть в умовах війни і робити її стійкішою. Наразі в Україні реалізується 160 інфраструктурних проєктів у сфері охорони здоров’я на суму близько 20 млрд грн. До кінця року планується завершення робіт на 14 об’єктах, серед яких — нові корпуси в Ірпені, на Рівненщині, у Хмельницькому та Кропивницькому, а також відновлення лікарень на Миколаївщині й Херсонщині. Із 2026 року набуде чинності оновлений Календар профілактичних щеплень. До програми рутинної вакцинації вперше включено безоплатне щеплення від ВПЛ для дівчат 12–13 років. Також змінено вік для другого щеплення проти кору — тепер його робитимуть у 4 роки замість 6. Крім того, до календаря вводяться сучасні комбіновані вакцини, які дозволять робити менше ін’єкцій за один візит. У сфері цифровізації охорони здоров’я вже цього року буде запущено е-Кабінет пацієнта та е-Ліцензію. Перший сервіс дозволить швидко обрати сімейного лікаря, укласти або змінити декларацію та оновити особисті дані без черг і паперової тяганини. Другий забезпечить повністю онлайн-процес отримання ліцензій для медзакладів і ФОПів, що означає менше бюрократії, зниження витрат і більшу прозорість. Важливим завданням є реінтеграція бойових медиків у цивільну медицину. Держава створює умови для визнання їхнього унікального досвіду, продовження навчання та роботи у цивільних медичних закладах, зокрема в системі екстреної допомоги. Також передбачені спрощені умови вступу на навчання, зокрема за програмою «Парамедик». Ще один пріоритетний напрям — рівний доступ до медичних послуг у громадах, у тому числі прифронтових. Для цього запущена низка урядових ініціатив, на черзі — їх втілення у громадах. Молоді лікарі, які поїдуть працювати в сільську місцевість або прифронтові регіони, отримуватимуть від держави одноразову допомогу у 200 тис. грн. Сільські громади зможуть забезпечувати їх службовим житлом, придбаним за бюджетні кошти. Додатково наступного року підвищується фінансування первинної ланки, щоб медзаклади мали ресурс для підвищення заробітних плат. Окремий блок стосується підвищення якості медичної допомоги. Запускається окрема інституція, яка системно оцінюватиме якість послуг у закладах охорони здоров’я. Будуть запроваджені єдині стандарти реабілітаційної допомоги, розширена програма «Доступні ліки» препаратами для лікування серцево-судинних захворювань та гормонозалежного раку молочної залози. Також впроваджується безоплатне планове стентування для пацієнтів із хронічними серцево-судинними хворобами та оновлюються тарифи на кардіохірургічні операції з урахуванням складності та інноваційності втручань. Це дозволить знизити смертність від інфарктів, зменшити потребу у лікуванні за кордоном і зробити доступ до якісної допомоги рівним для всіх українців.

Безперервний професійний розвиток (далі – БПР) є важливим елементом постійного самовдосконалення працівників сфери охорони здоров’я. Це сучасний підхід до їх професійного вдосконалення, коли вони можуть постійно підвищувати свої компетенції, вміння та навички. Задля допомоги своїм членам та членкиням розвиватись та удосконалювати власні компетенції, до провайдерів долучилась Профспілка, яка зареєстрована за номером №2070. Сьогодні БПР зобов’язані здійснювати працівники сфери охорони здоров’я, зокрема, які отримали документ про: вищу освіту за спеціальностями 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 227 «Терапія та реабілітація», 229 «Громадське здоров’я» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»; фахову передвищу освіту за спеціальностями 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 223 «Медсестринство», 224 «Технології медичної діагностики та лікування», 226 «Фармація, промислова фармація» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Ще одне підтвердження обов’язку проходити БПР – діяльність за професією, включеною до розділу «Фахівці» Випуску 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 року № 117. Наразі він налічує 57 професій: від сестер медичних/братів медичних, акушерів/акушерок до фельдшерів, лаборантів і диспетчерів оперативно-диспетчерської служби. Система БПР поширюється не лише на медичних працівників у закладах охорони здоров’я, а й на осіб, які мають фахову передвищу або вищу медичну і фармацевтичну освіту та працюють у закладах освіти, профспілкових організаціях і громадських об’єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я.   Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 725 затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників (далі – Положення, Постанова № 725). Документ набрав чинності 1 січня 2022 року, але через воєнний стан початок застосування вимог Положення до фармацевтів, молодших спеціалістів з медичною освітою, інших професіоналів та фахівців сфери охорони здоров’я перенесли на 1 січня 2024 року. Також Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725» від 29.09.2023 року № 1036, якою удосконалили умови проходження безперервного професійного розвитку для працівників сфери охорони здоровʼя. Це дає змогу працівникам ефективніше підвищувати кваліфікацію, а також впровадити електронну систему БПР.  27 липня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16.04.2025 року № 650, який затвердив новий Порядок проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я (далі – Порядок атестації; Наказ № 650). Вести облік балів БПР та особистого освітнього портфоліо (далі – Портфоліо) для працівників сфери охорони здоров’я, визначених пунктом 2 постанови № 725, обов’язково з 1 липня 2025 року. Згідно з пп.3 п.1 наказу № 650 щорічна перевірка Портфоліо з балами БПР  розпочнеться у 2026 році. ЗА ЩО НАРАХОВУВАТИМУТЬ БАЛИ БПР МЕДИЧНИМ СЕСТРАМ? Медичним сестрам бали БПР нараховуватимуть за участь у заходах безперервного професійного розвитку, що відповідають певним критеріям та зареєстровані у системі. Заходи можуть бути формальними, неформальними або інформальними у сфері охорони здоров'я. З 1 липня 2025 року основним критерієм нарахування балів є тривалість навчання, де 1 академічна година дорівнює 1 балу БПР (45 хвилин), а за міжнародні заходи нараховується подвійна кількість балів.  Бали нараховуються, зокрема за: Формальну освіту. Сюди входять навчання на циклах тематичного удосконалення, нарахування балів  за здобуття освітньо-наукового та наукового ступеня (доктор філософії, доктор наук), стажування, конференції, конгреси, симпозіуми, а також навчання на факультетах післядипломної освіти. Неформальну освіту. Це участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, вебінарах та інших заходах, організованих закладами освіти, професійними асоціаціями, громадськими організаціями тощо. Також навчання на циклах тематичного удосконалення, на циклах спеціалізації,  професійне медичне стажування за межами закладу. Інформальну освіту. Сюди входить самостійне навчання, робота з професійною літературою, участь у професійних дискусіях, консультації з колегами. Написання та публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором. Участь працівників сфери охорони здоров’я, які є рівними за посадою, у заходах з безперервного, систематичного, критичного розгляду питання щодо провадження власної професійної діяльності та професійної діяльності інших працівників сфери охорони здоров’я для безперервного поліпшення якості медичної допомоги. Навчання для сестер медичних може бути очним або дистанційним у теоретичній частині. Водночас практичні й лабораторні заняття передбачають лише особисту присутність фахівців у тренінгових центрах. Після успішного оцінювання фахівець отримує свідоцтво про проходження спеціалізації. Окрім того, фахівці мають право проходити спеціалізацію з кількох спеціальностей, якщо є така необхідність. СКІЛЬКИ БАЛІВ БПР ПОТРІБНО НАБИРАТИ МЕДИЧНИМ СЕСТРАМ? Новий Порядок атестації підтверджує норми Положення про БПР і визначає, що вести портфоліо, планувати свій професійний розвиток та обліковувати бали БПР зобов’язані всі працівники сфери охорони здоров’я. Річний мінімум балів БПР для медсестри, асистенти фармацевтів й інші фахівці зобов’язані набирати по 30 балів БПР на рік. Сумарна кількість балів БПР для атестації у 2026–2028 роках складає: Рік проведення атестаціїСумарна кількість балів2026602027902028120 . ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ АТЕСТАЦІЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ ВОЄННОГО СТАНУ? Атестаційним періодом - є період часу, який триває від дати попередньої до дати поточної атестації за відповідною спеціальністю працівника сфери охорони здоров’я і не є більшим ніж 5 років. Основним завданням атестації є оцінювання виконання працівниками сфери охорони здоров’я вимог до професійної кваліфікації / рівня професійної кваліфікації в частині проходження БПР відповідно до Положення №725. Атестація проводиться за спеціальностями, включеними до Номенклатури спеціальностей / профілів роботи за спеціальностями та відповідних їм професійних кваліфікацій / посад працівників сфери охорони здоров’я, зазначених у додатку 1 до Порядку атестації. Види атестації: 1. За строками проведення: чергова атестація, що проводиться для працівника сфери охорони здоров’я один раз за атестаційний період; позачергова атестація, що проводиться для працівника сфери охорони здоров’я у випадках, визначених пунктом 10 розділу ІV Порядку. 2. За метою проведення: атестація на підтвердження професійної кваліфікації або рівня професійної кваліфікації (за наявності); атестація на присвоєння наступного рівня професійної кваліфікації (за наявності). Чергова атестація проводиться двічі на рік: у квітні для працівників, строк дії сертифіката про присвоєння / підтвердження професійної кваліфікації / рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я (далі – Сертифікат), або посвідчення про кваліфікаційну категорію яких закінчується у першому півріччі поточного року; у жовтні для працівників строк дії Сертифіката або посвідчення про кваліфікаційну категорію яких закінчується у другому півріччі поточного року. Зверніть увагу! Строк дії Сертифіката або посвідчення про кваліфікаційну категорію, який закінчується у першому півріччі поточного року, але раніше ніж дата проведення атестації, подовжується до 1 травня поточного року. Хто проводить атестацію медпрацівників? Працівники ЗОЗ проходитимуть чергову атестацію за місцем роботи, тобто в самому закладі. За результатами атестації працівник отримає Сертифікат про присвоєння / підтвердження професійної кваліфікації / рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я за формою, визначеною в додатку 2 до Порядку атестації  Якщо працівник працює в одному ЗОЗ за основним місцем роботи, а в іншому - за сумісництвом за тією самою спеціальністю, то проходити атестацію потрібно за основним місцем роботи. Якщо за сумісництвом в іншому ЗОЗ працівник обіймає посаду за іншою спеціальністю, то атестуватися за цією спеціальністю теж потрібно там (абз. 4 п. 1 розд. II Порядку атестації). Фінансування заходів БПР для медсестер Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до безперервного професійного розвитку.  Коли працівник проходить БПР з відривом від виробництва, за ним зберігають середню зарплату. Роботодавець має робити це в порядку, який законодавство встановлює для працівників, яких направляють на підвищення кваліфікації. БПР фінансують за рахунок: коштів державного бюджету, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Заходи БПР бувають платними й безплатними для їх учасників, зокрема й для медичних сестер. Держава компенсує участь у заходах БПР працівникам комунальних закладів охорони здоров’я відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2023 № 216. Цей Порядок поширюється лише  та медичних сестер на лікарів і передбачає відшкодування в розмірі 2000 гривень на рік, проте не всім. Медичні сестри, які працюють у комунальних і державних закладів охорони здоров'я, мають можливість проходити цикли тематичного удосконалення і цикли спеціалізації за державний кошт. Головне, вчасно запланувати таке навчання. Для медичних сестер приватних закладів охорони здоров'я воно платне. Оплатити БПР медичної сестри може роботодавець. Більшість роботодавців системно планують підвищення кваліфікації своїх працівників, щоб дотримати ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, і покривають його вартість. КИЇВСЬКА МІСЬКА ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ПРОВОДИТЬ ВСІ ЗАХОДИ БПР ДЛЯ ЧЛЕНІВ ПРОФСПІЛКИ - БЕЗКОШТОВНО!

Відповідно до п.п. 15, 16 Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373, робочими групами підготовлено проєкт професійного стандарту, який підлягає публічному громадському обговоренню: 1. ПРОЄКТ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ «Менеджер (управитель) з психосоціальної підтримки персоналу, безпеки та гігієни праці» Відомості про розробника. Галузева рада з розроблення професійних стандартів в галузі охорони здоров’я Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я, 02000, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 16/12 Контактні дані особи, яка є відповідальною за розроблення проєкту професійного стандарту «Менеджер (управитель) з психосоціальної підтримки персоналу, безпеки та гігієни праці»: Найда Ігор Володимирович, тел.+38 044 453-75-85, e-mail: vvooroz@gmail.com Строк і форма подання пропозицій і зауважень. Пропозиції та зауваження приймаються до 20 вересня 2025 року. Прохання надсилати пропозиції та зауваження на електронну пошту відповідальної особи з обов’язковим зазначенням теми листа “Публічне обговорення: ПС Менеджер з психосоціальної підтримки персоналу, безпеки та гігієни праці” у вигляді таблиці за запропонованою формою. Строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення. Результати обговорення будуть розміщено на офіційному вебсайті Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я в межах строку розроблення проєкту ПС.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я на початку серпня 2025 року звернулася до Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького з питань підвищення рівня мінімальних державних стандартів, зокрема, розміру мінімальної заробітної плати і посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. У листі Профспілка зазначає, що за три роки повномасштабного вторгнення немає жодної галузі в Україні, яка б прямо або опосередковано не зазнала втрат від російської агресії. Ми розуміємо, що війна змінила традиційні форми та підходи до процесу аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку країни, але ми також переконані, що держава має забезпечити належну підтримку медичним працівникам, які сьогодні стоять на передовій боротьби за життя та здоров’я громадян, а фінансування сфери охорони здоров’я, з огляду на її ключову роль у забезпеченні національної стійкості, має бути безумовним пріоритетом у проєкті Державного бюджету на 2026 рік. Урядом в Бюджетній декларації передбачено встановлення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2026 року у розмірі 8688 гривень та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у розмірі 3470 гривень. Зазначені розміри мінімальної заробітної плати пропонуються встановити з урахуванням фінансових можливостей майбутнього бюджету і таке підвищення, дійсно, є вкрай необхідним, але в повній мірі не враховує пропозиції профспілкової сторони щодо рівня сукупного (накопиченого) індексу інфляції, яка з початку 2022 року по перше півріччя 2025 року вже склала більше 50%. Реалізація зазначених вище гарантій в оплаті праці потребує відповідного збільшення фінансування сфери охорони здоров’я на 2026 рік та безпосередньо впливає на загальний рівень функціонування медичної галузі, зокрема, продуктивність праці медичних працівників та ефективність роботи закладів. У відповідь на звернення Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув лист Профспілки від 04 серпня 2025 року та в межах компетенції проінформував про наступне:

За останні роки у сфері охорони здоров’я сформувалися нові окремі професійні групи працівників як: «професіонали у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я», «фахівці у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я», «професіонали з вищою немедичною освітою», «професіонали з вищою немедичною освітою, залучені до надання реабілітаційної допомоги у складі мультидисциплінарних реабілітаційних команд в закладах охорони здоров’я». Зазначені працівники стали невід’ємною частиною медичних команд, що безпосередньо забезпечують надання медичної, паліативної та реабілітаційної допомоги населенню приймають участь в основній діяльності закладів охорони здоров’я. Конкретний перелік цих посад чітко визначений відповідними Переліками, затвердженими наказом МОЗ України від 28.10.2002 №385 та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженим наказом МОЗ України від 29.03.2002 №117. При цьому, окремі питання трудових прав та гарантій цих працівників, віднесених до сфери нормативно-правового регулювання, зокрема щодо тривалості робочого часу та щорічної додаткової відпустки, досі залишаються не визначеними. Так, наказом МОЗ України від 25.05.2006 №319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» регулюється тривалість робочого часу для працівників закладів охорони здоров’я. Наприклад, для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезинфекторів та їх структурних підрозділів за роботу в нормальних умовах передбачено скорочений робочий час - 38,5 год. на тиждень. Проте, тривалість робочого часу професіоналів у сфері реабілітації та професіоналів з вищою немедичною освітою не визначена ні зазначеним наказом МОЗ України від 25.05.2006 №319, ні постановою Уряду від 21.02.2001 №163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня». З аналогічних причин, відсутнє правове регулювання тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці для професіоналів та фахівців у галузі реабілітації та професіоналів з вищою немедичною освітою, оскільки відповідні зміни не внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці». Хоча очевидним і доцільним є встановлення цим професіоналам і фахівцям щорічну додаткову відпустку (за умов відсутності шкідливих факторів) до 7 календарних днів, як це має місце щодо лікарів і середнього медичного персоналу. Пропозиція врегулювання. З метою забезпечення трудових прав та гарантій відповідних категорій професіоналів та фахівців у сфері охорони здоров’я, просимо: 1. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», якими передбачити щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (тривалістю 7 календарних днів) для посад, віднесених до професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, фахівців у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, професіоналів з вищою немедичною освітою. 2. Надати відповідні доручення МОЗ України щодо осучаснення галузевого законодавства, що регулює трудові права та гарантії працівників у сфері охорони здоров’я, за участю галузевих профспілок та організацій роботодавців, зокрема, і норм наказу МОЗ України 25.05.2006 №319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я», якими встановити скорочений робочий час (38,5 год./тиждень) для посад віднесених до професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, фахівців у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, професіоналів з вищою немедичною освітою.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я звернулась до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко з питання вжиття додаткових заходів підвищення рівня соціально-економічного забезпечення та фізичної безпеки працівників служби екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД) під час виконанням професійних обов’язків в умовах бойових дій/воєнного стану. Від початку повномасштабної збройної агресії працівники служби ЕМД щоденно залучаються до надання допомоги в умовах надзвичайної складності та підвищеної небезпеки, пов’язаної з постійною загрозою для життя і здоров’я під час виїздів на місця ракетних обстрілів. Нарівні з іншими екстреними службами вони забезпечують скоординоване оперативне реагування на виклики, що загрожують життю та здоров'ю громадян, і одні з перших надають допомогу постраждалим, сумлінно виконуючи свої професійні обов’язки. В той же час, на місце після обстрілів або під час дії сигналу повітряної тривоги вони можуть опинитися під повторним вогнем, перехресним обстрілом або зазнати небезпеки від уламків збитих ракет, що становить пряму загрозу їхньому життю та здоров’ю навіть після завершення основної фази атаки. З метою забезпечення соціальної справедливості та фізичної безпеки для працівників ЕМД при виконання професійних обов’язків в умовах бойових дій/воєнного стану просимо Уряд вжити дієвих заходів реагування щодо: підвищення розміру та нормативного встановлення мінімального розміру оплати праці саме для працівників виїзних бригад ЕМД, а також впровадження додаткових виплат за години фактичного виконання професійних обов’язків під час або за наслідками ракетно-дронових ударів; забезпечення працівників ЕМД спеціальними засобами індивідуального захисту для безпечного виконання професійних обов'язків під час дії сигналів повітряної тривоги та загрози ракетно-ударів; визначення чітких критеріїв та умов, під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», за яких працівники виїзних бригад ЕМД можуть відмовитися від виконання професійних обов’язків через загрозу їх життю або здоров’ю.

На початку липня СПО об’єднань профспілок на національному рівні виступив з ініціативою внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» щодо підвищення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати за підсумками виконання Державного бюджету України у І півріччі 2025 року та надіслав відповідне звернення до Кабінету Міністрів України. Слід зазначити, що мінімальна зарплата в Україні у 2025 році становить 8 000 гривень (як і в 2024 році), але «на руки» працівник отримує 6160 гривень після сплати податків (ПДФО 18% та військовий збір 5%). Це не дозволяє працівнику оплатити навіть мінімальний набір продуктів та послуг та не відповідає реальній вартості життя в Україні Так, за розрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах червня 2025 року склав 11 464 гривні (майже в чотири рази більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону про Державний бюджет України на 2025 рік). Наразі отримано відповідь від Міністерства фінансів України, в якій зазначено, що сьогодні для внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» щодо підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати немає підстав. Основні прогнозні макропоказники, на основі яких було розраховано показники Державного бюджету України на 2025 рік, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 № 780 «Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025–2027 роки». Відповідні зміни до цієї постанови Уряду не вносились. . Також Мінфін зазначив, що під час розгляду порушених питань Мінекономіки у листі від 27.07.2025 № 4704-05/50455-03 звернуло увагу, що підвищення мінімальної зарплати вимагає комплексного аналізу економічних наслідків з метою недопущення посилення фінансового навантаження на бізнес та спричинення «тінізації» доходів, врахування потенційного впливу на макроекономічну стабільність, фінансових можливостей держави та бізнесу, а також проведення консультацій з представниками бізнесу та заінтересованими сторонами. Проте, Профспілкова сторона вчергове звертає увагу, що зростання розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій наблизить законодавство України до європейських трудових стандартів та сприятиме підтримці купівельної спроможності працівника, легалізацію заробітної плати, зростання надходжень до бюджетів та Пенсійного фонду України.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров'я звернулась до Президента України Володимира Зеленського та Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко з питань щодо впровадження розміру мінімальної оплати праці для науково-педагогічних та педагогічних працівників установ Національної академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров'я України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти. Сьогодні всі працівники сфери охорони здоров’я, зокрема, і установ НАМН України, МОЗ України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти, працюють в однакових умовах воєнного стану та підвищеного ризику, спричиненого повітряними тривогами, можливими ракетними ударами та іншими загрозами, виконуючи напружену та відповідальну роботу за збереження життя і здоров’я здобувачів освіти під час освітнього процесу. В той же час, вони не тільки забезпечують поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою, а й здійснюють підготовку різних спеціалістів для сфери охорони здоров`я, які вкрай потрібні для забезпечення обороноздатності України в умовах війни. Нормами постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 №28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова №28) встановлено державний мінімальний розмір оплати праці для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації. В той же час, наукові працівники установ НАМН України та МОЗ України, педагогічні і науково-педагогічні працівники закладів фахової передвищої медичної освіти, зокрема ті, що забезпечують здобуття учнями та студентами повної загальної середньої освіти, а також педагогічні і науково-педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес у закладах вищої медичної освіти, позбавлені в оплаті праці відповідних державних мінімальних гарантій в сфері охорони здоров’я. З метою відновлення соціальної справедливості Профспілка просить розглянути можливість щодо внесення змін до Постанови №28 в частині поширення дії її норм на науково-педагогічних та педагогічних працівників установ НАМН України, МОЗ України та закладів вищої (фахової передвищої) медичної освіти.

5 серпня 2025 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування народні депутати заслухали Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка щодо проєкту плану роботи Міністерства охорони здоров'я України у складі новосформованого Кабінету Міністрів України. . Віктор Ляшко поінформував, що на найближчі пів року діяльність МОЗ України базуватиметься на положеннях Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року, а також на низці стратегічних документів, ухвалених рішеннями РНБО та введених у дію указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України і законодавчими ініціативами. Всі індикативні показники роботи Міністерства формуються навколо трьох ключових принципів: доступність, якість і безоплатність. Серед основних напрямів та ініціатив: запровадження коефіцієнта на густоту населення у Програмі медичних гарантій для первинної медичної допомоги; запровадження коефіцієнта ПМГ для екстреної медичної допомоги; фінансовий стимул для роботи в сільській місцевості: 200 тис. гривень підйомних за вибір роботи у сільській місцевості; забезпечення лікарів службовим житлом у сільській місцевості; запуск програми Check-up - з 2026 року запрацює програма безоплатних планових медоглядів для пацієнтів від 40 років; розширення мережі центрів ментального здоров’я; розвиток та модернізація дитячої реабілітації за сімейноцентричною моделлю; підвищення мінімальної заробітної плати сімейного лікаря до 35 тис гривень; ухвалення стратегії та плану дій у сфері наркополітики до 2030 року; запуск окремої інституції, яка займатиметься контролем якості медичної допомоги, щоб системно оцінювати ефективність і безпеку лікування; запровадження електронних ліцензій для медичної практики та обігу наркотичних лікарських засобів; єдиний стандарт реабілітації — однакові правила для всіх закладів, реінтеграція бойових медиків у цивільну медицину; запуск електронного кабінету пацієнта та запровадження нового календаря профілактичних щеплень; безоплатне планове стентування та оновлення тарифів на кардіохірургію; розширення переліку препаратів програми «Доступні ліки». Також на засіданні депутати затвердили План роботи Комітету та підтримали пропозицію щодо створення при Комітеті робочої групи з удосконалення роботи Національної академії медичних наук України та її інститутів для підвищення якості медичного обслуговування населення і співпраці з Комітетом. Метою створення цієї робочої групи є системне переосмислення ролі та функціонування НАМНУ в сучасній системі охорони здоров’я. Серед питань, що пропонуються для опрацювання: забезпечення ефективної інтеграції НАМН України та науковців у сфері медицини в єдиний медичний простір України, оцінка наявних бар’єрів у нормативному регулюванні та визначення перспектив розвитку медичної науки.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я на початку серпня 2025 року звернулася до Голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького з питань підвищення рівня мінімальних державних стандартів, зокрема, розміру мінімальної заробітної плати і посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. Наразі медичну спільноту столиці гостро турбує питання підвищення соціальних стандартів на рівень інфляції минулих років (прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати), зростання яких хоч мінімально і закладено в Бюджетній декларації, але все одно залишається на рівні, що не забезпечує належної якості життя медичних працівників, їх сімей, і не відповідає тій винятковій відповідальності та рівню покладених на них обов’язків у період воєнного часу. Так, Урядом в Бюджетній декларації передбачено встановлення мінімальної заробітної плати з 01 січня 2026 року у розмірі 8688 гривень та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у розмірі 3470 гривень. Зазначені розміри мінімальної заробітної плати пропонуються встановити з урахуванням фінансових можливостей майбутнього бюджету і таке підвищення, дійсно, є вкрай необхідним, але в повній мірі не враховує пропозиції профспілкової сторони щодо рівня сукупного (накопиченого) індексу інфляції, яка з початку 2022 року по перше півріччя 2025 року вже склала більше 50%. Крім того, вирішення питання підвищення державного мінімального розміру заробітної плати на рівень індексації для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, також має першочергове значення для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та недопущення виникнення заборгованості з її виплати в закладах охорони здоров’я. Реалізація зазначених вище гарантій в оплаті праці потребує відповідного збільшення фінансування сфери охорони здоров’я на 2026 рік та безпосередньо впливає на загальний рівень функціонування медичної галузі, зокрема, продуктивність праці медичних працівників та ефективність роботи закладів. Сьогодні справедливий розмір гарантованої мінімальної заробітної плати для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації, за розрахунками Профспілки, з урахуванням інфляції та соціальних державних стандартів, які не переглядались два роки поспіль, повинен складати: лікарям – не менше 30 000 грн, середньому медичному персоналу – 20 000 грн, лікарям-інтернам – не менше 22 000 грн. При цьому, зазначені розрахунки Профспілки кореспондуються з законодавчими гарантіями щодо визначення у тарифах на медичні послуги компонента на оплату праці медичних працівників у розмірі 250% середньої заробітної плати в Україні за липень попереднього року (ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»). Зважаючи на вищенаведене, Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я просить Михайла Борисовича та членів Комітету при розгляді проєкту Державного бюджету на 2026 рік підтримати профспілкові пропозиції щодо підвищення рівня мінімальних державних стандартів, зокрема, розміру мінімальної заробітної плати і посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, а також державного мінімального розміру оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації на рівні не менше: лікарям – 30 000 гривень, середньому медичному персоналу – 20 000 гривень, лікарям-інтернам – 22 000 гривень: