Новини

У січні 2025 року Профспілка звернулась до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з питань щодо необхідності внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році в частині збільшення тарифу на підготовку лікарів-інтернів та його відповідності державному мінімальному розміру оплати праці в сфері охорони здоров’я. Так, нормами Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 року № 1503 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році», передбачено, що тариф за пакетом медичних послуг “Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів” визначається як добуток мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, та коефіцієнта 1,22. Тобто, оплата від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за роботу одного лікаря-інтерна за місяць буде складати 9 760 гривень (8 000 х 1,22). У відповідь на наше звернення Міністерство охорони здоров'я України розглянуло лист Профспілки від 21 січня 2025 року та в межах компетенції проінформувало про наступне:

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюються на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, медико-соціальних експертних комісій (MCEK) та військово-лікарських комісій (ВЛК)) (ч. 5 ст. 45 Закону). Охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних i психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості iï життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ïx посадові особи, заклади охорони здоров'я; фізичні особи — підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об’єднання i громадяни (ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, далі – Основи). Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно- правової форми a6o її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників i фахівців з реабілітації (абз. 7 ч. 1 ст. 3 Основ). Перелік закладів охорони здоров’я затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 (далі – Перелік від 28.10.2002 №385). Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (абз. 12 ч. 1 ст. 3 Основ). Своєю чергою, медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями i патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 9 ч. 1 ст. 3 Основ). Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів медико- соціальних експертних комісій (MCEK) та військово-лікарських комісій (ВЛК)), яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно): мають статус закладу охорони здоров’я, установи чи організацій, що здійснює діяльність у сфері охорони здоров'я; здійснюють діяльність щодо забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії; така діяльність для них е основною; є закладом охорони здоров'я відповідно до Переліку від 28.10.2002 №385. Таким  чином, вбачається, що  посадові особи  закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я, зокрема, з числа голів та членів комісій з припинення (реорганізації та/або ліквідації), не мають законодавчо встановленого обов’язку з подання антикорупційних декларацій. Наведене вміщено у пункті 38 Роз'яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 13.11.2023 №4.

Профспілка продовжує відстоювати питання щодо поширення заходів міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров'я столиці» на 2024-2025 роки з надання безповоротної фінансової допомоги за рахунок міського бюджету на медичних працівників комунальних закладів охорони здоров’я столиці, що надають первинну медичну допомогу. У жовтні 2023 році депутати Київради затвердили міську цільову програму «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024−2025 роки і продовжили ініціативу щодо збереження щомісячної безповоротної фінансової допомоги медичним працівникам, які надають екстрену, спеціалізовану, паліативну й реабілітаційну допомогу. Профспілка вдячна Київському міському голові, депутатам, голові та членам Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров'я, сім'ї та соціальної політики за плідну співпрацю, спрямовану на збереження та забезпечення належного функціонування столичної сфери охорони здоров’я та підтримку медичних працівників. В той же час, місцевими стимулами, попри значні та систематичні зусилля, досі не вдалось охопити медичних працівників «первинки». Зазначимо, що Профспілка з березня 2020 року відстоювала позицію щодо необхідності включення працівників «первинки» до заходів міської цільової програми «Здоров’я киян», зокрема, шляхом порушення цього питання перед Київським міським головою, представниками депутатського корпусу та профільної постійної комісії Київради. На жаль, воно так і не знайшло позитивного вирішення. . Так, Профспілка не полишає спроб позитивного вирішення порушеного питання. З метою встановлення єдиних підходів в питанні фінансової підтримки всіх медичних працівників комунальних закладів охорони здоров’я в умовах воєнного стану, Профспілка звернулась до Київського міського голови Віталія Кличка з проханням виступити з ініціативою щодо внесення змін до міської цільової програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров'я столиці» на 2024-2025 роки, в частині встановлення виплат безповоротної фінансової допомоги за рахунок міського бюджету і медичним працівникам комунальних закладів з надання первинної медичної допомоги.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я організувала та провела 12 лютого 2025 року семінар-навчання з питань психосоціальної підтримки та ментального здоров’я для відповідальних осіб з числа первинної профспілкової організації (голів, представників  членських організацій, які відповідають за охорону праці), психологів закладів та  інженерів з охорони праці на тему: «Формування основних понять щодо ментального здоров’я, навичок створення психологічно безпечного робочого середовища та психосоціальної підтримки на робочому місці», на якому були присутні більше 70  представників закладів охорони здоров’я. Для висвітлення даної тематики на захід були запрошені головний спеціаліст сектору з питань впровадження та реалізації програм психосоціальної підтримки Управління інспекційної діяльності у Київській області Центрального міжрегіонального управління Держпраці Ганна Бєлая, завідувач відділення психологічної реабілітації Київського міського центру «Аскольд», координатор Всеукраїнської програми «Ти як?» Світлана Шпак, керівник служби ментального здоров’я проєкту «Разом з тобою» Тетяна Кріль. З вступним словом звернувся до присутніх Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський, який наголосив на важливості даної тематики та на ролі Профспілки в створенні сприятливого психологічного клімату у колективах. . Більш того, тему психосоціальної підтримки та ментального здоров’я Профспілка системно розглядає як одне з пріоритетних напрямків роботи. Адже психологічна підтримка допомагає працівникам зберегти працездатність, емоційну рівновагу та стійкість у сучасних умовах, що особливо важливо для тих, хто працює під постійним стресом.  Завідувачка відділу охорони праці та професійного розвитку Анжела Мартинюк розказала, що Профспілкою розроблені «Методичні та довідкові матеріали для первинних профспілкових організацій «Психологічна безпека і підтримка ментального здоров’я працюючих в умовах війни», де зібрано багато матеріалів для використання в роботі, зокрема є приклад написання Політики щодо психосоціальної підтримки на робочому місці. Лектори розповіли присутнім про те, як в умовах нестабільної ситуації, яка постійно змінюється, відбувається збільшення рівня стресу та тривоги. Кризові ситуації, війна, швидкі соціальні зміни, стресові умови на роботі та решта, підвищують рівень стресу в людини, а в довгостроковій перспективі можуть мати значні соціальні та психологічні наслідки. Саме тому турбота про ментальне здоров’я працівників – це складова безпеки і здоров’я на роботі. Зокрема психологіня Світлана Шпак розказала присутнім про Всеукраїнську програму «Ти як?», про те як не вигоріти на роботі, про методи, які допоможуть привести ментальне здоров’я до ладу. Що ми маємо на сьогодні в Україні? Дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» проведено соціологічною компанією Gradus Research у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» показало, що: Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям. 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності. Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн. грн. (Аудит ресурсів існуючої системи надання послуг у сфері психічного здоров’я. Дослідження проведено у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я.) Суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним. 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою. 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності. 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%. . Практики для зміцнення емоційної стійкості. Емоційна стійкість - це здатність справлятися з життєвими труднощами і зберігати внутрішню рівновагу, незважаючи на зовнішні обставини. Розвивати таку стійкість можна за допомогою різних методів, спрямованих на керування емоціями та зміцнення психічного здоров'я. Ось кілька ефективних практик, які допоможуть стати більш емоційно стійкими: 1. Медитація та майндфулнес: Регулярна практика медитації дозволяє заспокоїти розум, покращити концентрацію та знизити рівень стресу. Майндфулнесс (усвідомленість) допомагає жити в даний момент, позбавляючи від переживань про минуле або майбутнє, що сприяє внутрішньому спокою та ясності мислення. 2. Ведення щоденника: Записати свої думки та почуття – це корисна практика для усвідомлення та управління емоціями. Ведення щоденника допомагає переосмислити проблеми і конфлікти, що виникають, сприяє кращому розумінню себе і допомагає справлятися з емоційними навантаженнями. 3. Фізична активність: Регулярні заняття спортом не лише підтримують фізичне здоров'я, а й сприяють виробленню ендорфінів – гормонів щастя, які покращують настрій та знижують рівень стресу. Спортивні тренування можуть стати чудовим способом зняти напругу та покращити самопочуття. 4. Розвиток навичок спілкування: Ефективні комунікативні навички допомагають не лише покращити відносини з оточуючими, а й запобігти непорозумінням та конфліктам. Уміння відкрито висловлювати свої думки та почуття сприяє зміцненню міжособистісних зв'язків та підвищенню емоційної стійкості. 5. Практика подяки: Щоденне вираження подяки допомагає змінювати сприйняття світу. Знайти щось хороше у кожному дні і дякуватиза це зміцнює позитивне ставлення до життя, покращує настрій та загальний емоційний стан. 6. Техніки релаксації та дихальні вправи: Усвідомлене дихання та релаксація допомагають знизити рівень стресу та відновити емоційний баланс. Прості дихальні практики, такі як глибоке дихання або дихання методом «4-7-8», допомагають заспокоїти нервову систему і зняти напругу. 7. Встановлення реалістичних цілей: Постановка досяжних цілей та святкування навіть найменших успіхів зміцнюють впевненість у собі та дають відчуття контролю над своїм життям. Це допомагає зберігати мотивацію і долати труднощі, що виникають на шляху. 8. Розвиток емпатії та соціальна підтримка: Розуміння та підтримка інших людей сприяє зміцненню емоційної стійкості. Створення та підтримання кола близьких людей, які можуть підтримати у скрутну хвилину, покращує психоемоційний стан та сприяє гармонії у стосунках. 9. Уміння справлятися з негативними емоціями: Визнання та конструктивне перероблення негативних емоцій, як-от гнів, страх чи смуток, допомагає уникнути їхнього накопичення та впливу на психіку. Важливо не пригнічувати емоції, а вчитися їх усвідомлювати та ефективно з ними працювати. 10. Професійна допомога за потреби: Звернення до психолога або психотерапевта може стати важливим кроком у зміцненні емоційної стійкості. Професіонал допоможе впоратися з важкими емоціями, навчить правильних методів управління стресом і підтримає в періоди кризи. Ці практики не тільки сприяють зміцненню емоційної стійкості, а й допомагають поліпшити якість життя, підвищуючи відчуття щастя і внутрішньої гармонії. Представниця Держпраці Ганна Бєлая наголосила, що прийнятий Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» хоч і вступає в силу 6 лютого 2025 року, але проводити підготовчу роботу в медичних  закладах потрібно починати вже сьогодні. Прийнятий закон орієнтований на дотримання прав людини, співпрацю різних секторів і біопсихосоціальну модель, щоб систематизувати й уніфікувати надання допомоги у сфері психічного здоров’я кожній людині. Він чітко визначає мету та завдання системи, розподіл повноважень, а також встановлює ключові принципи та стандарти її функціонування. Учасники семінару висловили подяку організаторам та лекторам за важливу інформацію, що допоможе їм бути готовими до критичних ситуацій та подбати про ментальне здоров’я своє і тих, хто поруч. До Профспілки можна звернутися за координатами лекторів з психосоціальної підтримки за тел. 234-32-27

Запрошуємо медичних сестер та братів України взяти участь у престижній професійній премії в рамках XVI Міжнародного конгресу медичних сестер! Це всеукраїнська премія професійної майстерності медичних сестер та медичних братів України, яка започаткована у 2019 році на ювілейному X Міжнародному конгресі медсестринства. Премія ініційована та була започаткована організаторами Міжнародного конгресу медсестринства: ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, Міжнародний благодійний фонд «Дитяче серце» та КЗВО ЛОР «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», для відзнаки найкращих представників медсестринської професії, які демонструють високий професіоналізм та відданість справі. Премія є відзнакою за високий професійний рівень, людські якості, притаманні професії медичної сестри та медичного брата, та направлена на покращення та збереження здоров'я громадян України. Відзнака найкращих носить мотиваційний характер для підвищення професійного рівня медичних сестер та медичних братів в Україні та пригортати увагу суспільства до інституту медсестринства. Детальна інформація: https://award.medsestra.org.ua Форма для реєстрації: https://forms.gle/FaPSJcqAfU5EUzh78 Станьте частиною спільноти найкращих медичних сестер та братів України!

Члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи стали декларантами, тобто особами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, вони повинні подавати електронні декларації до Єдиного державного реєстру декларацій. Обов’язок подання декларацій виникає з моменту включення особи до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи. Такий перелік лікарів затверджується керівником закладу охорони здоров’я, в якому організовано проведення оцінювання, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підготувало роз’яснення щодо того, хто саме, коли та які декларації має подати. НАЗК зазначає: незважаючи на те, що повноваження, права і обов’язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи припинилися 31 грудня 2024 року, голови та члени МСЕК також залишилися декларантами, тобто особами, які зобов’язані подати декларації відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Тож членам експертних команд необхідно орієнтуватись те, коли вони були включені до Переліку лікарів, та коли були або будуть виключені з нього. Подання декларацій особами, які до 31.12.2024 (включно) вже перебували в Переліку лікарів Особам, які до введення в дію Закону № 4170-IX (01.01.2025) вже перебували і продовжують перебувати у Переліку лікарів (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), слід до 31.03.2025  включно подати щорічну декларацію  за 2024 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування». Подання декларацій особами, які включені до Переліку лікарів у період з 01.01.2025 до 31.03.2025 (включно) Таким декларантам слід подати: спершу декларацію кандидата на посаду за 2024 рік; потім щорічну декларацію за 2024 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» – до 31.03.2025 включно. Подання декларацій особами, які виключені з Переліку лікарів у період щорічної кампанії декларування (тобто у період з 1 січня до 31 березня включно) Якщо у період з початку січня до кінця березня 2025 року особу було виключено з Переліку лікарів, і при цьому така особа не є декларантом за іншою посадою чи статусом (наприклад, керівником закладу охорони здоров’я чи членом ВЛК тощо), то така особа має подати: щорічну декларацію за 2024 рік з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування», декларацію при звільненні за період з 1 січня 2025 року по дату виключення з Переліку лікарів (з урахуванням особливостей, викладених у відповіді на запитання 4 Роз’яснень) - протягом 30 календарних днів з дня виключення з Переліку лікарів,  а також щорічну декларацію за 2025 рік з позначкою «я припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення)» під час кампанії декларування у 2026 році. Подання декларацій особами, які виключені з Переліку лікарів після щорічної кампанії декларування (тобто у період з 1 квітня до 31 грудня включно) Таким особам слід подати: декларацію при звільненні - протягом 30 календарних днів з дня виключення з Переліку лікарів; щорічну декларацію з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)» – до 31 березня (включно) року, наступного за роком виключення з Переліку лікарів.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я звернулася до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова з питань неможливості бронювання у повному обсязі (100% від кількості військовозобов’язаних) працівників медичних закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності через портал «Дія», що підтвердили статус критично важливих. Наразі до Профспілки масово звертаються трудові колективи медичних закладів, які вже підтвердили статус критично важливих, але при спробі бронювання медичних працівників через Єдиний портал державних послуг «Дія» цією послугою скористатись не можуть, оскільки ця послуга – недоступна. Тобто, не зважаючи на норми пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2025 № 36 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», заклади охорони здоров’я державної чи комунальної форми власності, що підтвердили належність до критичної інфраструктури, як і раніше, можуть забронювати лише 50% від всіх військово-зобов’язаних медичних працівників. Зважаючи на те, що вирішення порушеного питання має важливе значення для забезпечення належної діяльності закладів охорони здоров’я столиці та їх критичної ролі у підтримці життєдіяльності держави у воєнний час, Профспілка просить Уряд невідкладно вжити дієвих заходів реагування щодо забезпечення можливості бронювання у повному обсязі (100% від кількості військовозобов’язаних) медичних працівників критично важливих закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності через портал «Дія», що підтвердили статус критично важливих.

У 2025 році Національна служба здоров’я України (НСЗУ) деталізувала перелік безоплатних послуг для пацієнта в амбулаторних умовах. Цьогоріч за пакетом “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах” передбачено п’ять сервісів. Сервіс “Консультації та лікування” У 2025 році передбачено 40 класів в межах даного сервісу. Якщо пацієнту надали послуги декілька спеціалістів в межах різних класів, то ці послуги будуть оплачені. Наприклад, якщо пацієнт має направлення на консультацію до лікаря-офтальмолога та направлення до лікаря-хірурга, то пацієнт може отримати консультації як в один день, так і в різні. НСЗУ не обмежує отримання консультацій різних лікарів у часі та оплатить ці послуги. Сервіси “Інструментальні обстеження” та “Лабораторні обстеження” У 2025 році передбачено 5 класів сервісу “Інструментальні дослідження”, серед яких магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, рентгенологічні дослідження, ультразвукове дослідження та клінічні інструментальні дослідження. НСЗУ оплачує одне інструментальне обстеження в межах одного класу одному пацієнту, що може становити до 5 обстежень за день. Наприклад, в один день пацієнту можуть зробити рентгенологічне обстеження, УЗД, КТ або МРТ і ще одне клінічне інструментальне обстеження (ЕКГ або холтеровське дослідження, або аудіометрію або інше клінічне інструментальне обстеження), і ці послуги будуть оплачені. Лабораторні обстеження НСЗУ оплачує без обмежень в кількості на добу. Чи оплачуються УЗД різних органів? Пацієнт може зробити УЗД кількох різних органів безоплатно. Для цього лікар внесе в ЕСОЗ відповідний код обстеження, який включатиме УЗД кількох органів або систем, наприклад обстеження органів травлення та сечостатевої системи. Сервіс “Процедури” У 2025 році передбачено 10 класів сервісу “Процедури”. Це передбачає, що в один день пацієнту може бути виконано до 10 процедур, по одній із жодного класу. Наприклад, в один день одному пацієнту може бути виконано бронхоскопію під анестезією, перев’язку рани та внутрішньовенну ін’єкцію, то НСЗУ оплатить ці 4 послуги медзакладу. Слід зазначити, що обмеження послуг за кожним класом кожного сервісу не стосується дітей. Ургентні (невідкладні) стани без госпіталізації Якщо пацієнт потрапляє в медзаклад і йому надається допомога без госпіталізації під час перебування в приймальному відділенні або відділенні екстреної та невідкладної допомоги або цілодобовому травматологічному пункті, то НСЗУ оплатить таку послугу. Профілактичні огляди В межах профілактичних оглядів один раз на рік сплачуються такі послуги: гінекологічне обстеження; рентгенографічне обстеження; обстеження очей та зору; обстеження слуху; загальне медичне обстеження здоров'я школярів, студентів та інших певних груп населення. обстеження у зв’язку зі вступом до навчального закладу; обстеження здоров’я членів спортивних команд старше 18 років обстеження для допуску для проживання в закладах тривалого перебування Профілактичні огляди дітей, які повинні проводяться відповідно до галузевих стандартів, медичні огляди дітей для участі в спортивних змаганнях, перед їх поїздкою до літнього табору, а також для усиновлення - оплачуються без обмежень.

За ініціативою Голови Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького депутати ухвалили рішення звернутися до Голови Верховної Ради України та Комітету з питань правоохоронної діяльності з проханням прискорити розгляд законопроєкту № 10221 та внести його на розгляд Верховної Ради України. Проєкт закону передбачає доповнення Кримінального кодексу новими статтями, які встановлюють кримінальну відповідальність за погрози, побої, тілесні ушкодження, вбивство або замах на вбивство, захоплення як заручника, вчинені проти медиків та рятувальників. Михайло Радуцький зазначив, що питання, порушене цим законопроєктом, не втратило своєї актуальності, а навпаки, під час війни проблема загострилася. «Кількість випадків нападів на медиків зростає. Нещодавно медіа сколихнула новина про підготовку замаху на першого заступника Міністра охорони здоров’я. Це ще раз підтверджує актуальність цього питання і необхідність адекватного покарання за такі протиправні дії», — наголосив він. Під час голосування рішення підтримало 11 членів Комітету: Лада Булах, Вікторія Вагнєр, Василь Вірастюк, Дмитро Гурін, Оксана Дмитрієва, Валерій Дубіль, Валерій Зуб, Сергій Кузьміних, Максим Перебийніс, Михайло Радуцький, Ольга Стефанишина.

Профспілка звернулась до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з питань щодо необхідності внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році в частині збільшення тарифу на підготовку лікарів-інтернів та його відповідності державному мінімальному розміру оплати праці в сфері охорони здоров’я. Нормами Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 року № 1503 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році», передбачено, що тариф за пакетом медичних послуг “Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів” визначається як добуток мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, та коефіцієнта 1,22. Тобто, оплата від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за роботу одного лікаря-інтерна за місяць буде складати 9 760 гривень (8 000 х 1,22). В той же час, лікарі-інтерни є повноцінними членами медичних команд і під наглядом куратора та досвідчених лікарів долучаються до надання медичної допомоги пацієнтам, отже, їхня робота має бути оплачена. Беручи до уваги, що мінімальний розмір оплати праці лікарів-інтернів сьогодні визначений державою у розмірі 15 000 гривен, то різницю в розмірі 5 240 гривень за одного лікаря-інтерна повинно буде компенсувати підприємством, в якому він буде працювати. Наявна ситуація буде створювати додаткове фінансове навантаження на фонд оплати праці медичного закладу та зможе покриватися тільки за рахунок зменшення рівня оплати праці інших працівників підприємства. Впевнені, що вирішення цього питання має першочергове значення для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та недопущення виникнення заборгованості з її виплати в закладах охорони здоров’я