Новини

Щороку 28 квітня світ відзначає Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі. Цей день має глибоке історичне коріння: його витоки сягають 1989 року, коли канадські та американські працівники вперше вшанували пам’ять загиблих на робочому місці. У 1996 році Міжнародна організація праці підтримала ініціативу профспілок, а з 2003 року ця дата офіційно стала міжнародним днем охорони праці. В Україні, згідно з Указом Президента №685/2006, День охорони праці щороку також відзначається 28 квітня з метою привернення уваги до безпеки на робочому місці, запобігання травматизму та професійним захворюванням. Цифрова революція у сфері безпеки праці: виклики і можливості. У 2025 році МОП оголосила нове гасло відзначення Дня – «Революційні підходи до здоров’я і безпеки: роль ШІ та цифровізації на роботі». Так, у сучасному світі штучний інтелект, цифрові технології, смарт-системи, віртуальна реальність та алгоритмічне управління відкривають нові можливості в управлінні ризиками та захисті працівників.  Ці інструменти дозволяють: ідентифікувати потенційні небезпеки до того, як вони стануть проблемою, прогнозувати нещасні випадки, створювати інтелектуальні системи моніторингу робочого середовища та навчати працівників у безпечному віртуальному просторі. Проте цифровізація несе і нові ризики: етичні дилеми щодо збору та використання персональних даних, небезпека дискримінації через алгоритмічні упередження, а також розмиття меж між робочим і особистим життям, особливо при віддаленій роботі. Спільна відповідальність за охорону праці у цифрову епоху. День охорони праці – це нагадування про нашу спільну відповідальність. Роботодавці, працівники, держава та суспільство мають разом працювати над тим, щоби сучасні інструменти цифрової трансформації служили захисту людини праці, а не створювали нові загрози. Безпека працівників у цифрову добу – це виклик, який ми маємо прийняти разом. Інновації повинні бути інструментом турботи про життя, а не ризику для нього. Виклики війни та значення інновацій для України. В умовах повномасштабної війни питання охорони праці в Україні набуває критичної актуальності. Високі ризики, незадекларована праця, тіньова економіка, навантаження на працівників – усе це вимагає комплексного підходу до безпеки. Саме інноваційні технології можуть стати ключем до збереження життя та здоров’я працівників критичної інфраструктури, будівельників, працівників виробництва та сфери оборони. Враховуючи реалії сьогодення, роботодавцям і працівникам потрібно активно впроваджувати новітні технології та спільно працювати над створенням безпечного робочого середовища в цифрову епоху.

Щомісячна безповоротна фінансова допомога молодшому медичному персоналу збільшена з 2000 до 3000 гривень та поширена на відповідну категорію персоналу, які надають первинну медичну допомогу населенню столиці. Зазначимо, що Профспілка з 2020 року докладала максимум зусиль для позитивного вирішення цього питання ще під час дії міської цільової програми «Здоров’я киян» в т. ч. шляхом звернень до представників депутатського корпусу профільної Постійної комісії Київради та до мера Києва Віталія Кличка. Крім того, у жовтні 2023 році депутати Київради затвердили міську цільову програму «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» на 2024−2025 роки і продовжили ініціативу щодо збереження щомісячної безповоротної фінансової допомоги медичним працівникам, які надають екстрену, спеціалізовану, паліативну й реабілітаційну допомогу. 15 квітня 2025 року депутати Київради підтримали ініціативу міського голови Віталія Кличка та частково вимоги Профспілки, і внесли необхідні зміни до МЦП «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров'я столиці» на 2024-2025 роки щодо збільшення виплат за рахунок міського бюджету безповоротної фінансової допомоги молодшим медичним працівникам комунальних закладів охорони здоров’я столиці до 3000 гривень, в тому числі і молодшим медичним працівникам «первинки».

15 квітня 2025 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт №11044 «Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)». Законопроєкт було розроблено, зокрема, у зв’язку зі зростанням кількості звернень щодо вчинення мобінгу до Державної служби з питань праці. Документом вносяться зміни до статті 16 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до яких встановлено можливість проведення Державною службою України з питань праці за заявою працівника або профспілки позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) під час дії правового режиму воєнного стану. Зазначимо, що ще 23 грудня 2022 року набув сили закон про внесення змін до КУпАП, за яким вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин. Щоб запобігти мобінгу роботодавець повинен: правильно організувати роботу працівників; створювати умови для зростання продуктивності праці; забезпечувати трудову і виробничу дисципліну; неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці; здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню); уважно ставитися до потреб і запитів працівників; самому бути чемному; поліпшувати умови їх праці та побуту. Роботодавець також зобов’язаний: вживати заходів для забезпечення безпеки та захисту фізичного та психічного здоров’я працівників; здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці; проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню). У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькуванню), а також заходи щодо відновлення порушених унаслідок мобінгу (цькування) прав.

Сьогодні, 7 квітня, в Україні відзначають Всесвітній день здоров’я, який щороку присвячений одній із ключових тем у сфері глобального здоров’я. У 2025 році він про здоров’ї матерів і новонароджених: адже саме турбота про мам і немовлят є основою міцних родин і стійких громад. Охорона здоров’я матері — один із пріоритетів ВООЗ. Це питання завжди розглядається крізь призму прав людини і є невід’ємною частиною зусиль із забезпечення загального доступу до медичної допомоги.  Також у Всесвітній день здоров'я Європейська федерація профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО) відзначає відданість і стійкість працівників охорони здоров'я по всій Європі. Так, цього року також виповнюється п'ять років з моменту оголошення пандемії COVID-19 - події, яка спричинила безпрецедентний тиск на системи охорони здоров'я та підкреслила важливість інвестування в сильні, добре укомплектовані служби охорони здоров'я. Реагування на пандемію спиралося на відданість медичних працівників, багато з яких зіткнулися з довгими змінами, непередбачуваним графіком, надмірною роботою вночі та високим рівнем стресу. Отримані знання повинні слугувати орієнтиром для довгострокового покращення умов праці та стійкості робочої сили. Оскільки 78% працівників охорони здоров'я - жінки, покращення якості робочого часу - це не лише питання робочої сили, а й питання гендерної рівності. Справедлива заробітна плата, безпечний рівень укомплектування штату та політика балансу між роботою та особистим життям мають важливе значення для забезпечення того, щоб охорона здоров'я залишалася привабливою професією для майбутніх поколінь. ЄФПГО закликає європейські та національні уряди вжити невідкладних і послідовних заходів, включаючи наступні: виключити системи охорони здоров'я з будь-яких заходів жорсткої економії та забезпечити більше державних коштів; застосовувати безпечні рівні укомплектування штатів на національному рівні для запобігання надмірному навантаженню; вирішити проблему нестачі кадрів шляхом підвищення заробітної плати та покращення умов для утримання існуючого персоналу та залучення нових працівників; посилити роль колективних переговорів і соціального діалогу в поліпшенні умов праці; запровадити спеціальну Директиву ЄС про психосоціальні ризики для захисту психічного здоров'я працівників; підтримувати соціальних партнерів у покращенні умов праці в рамках соціального діалогу на рівні ЄС та на національному рівні. Отже, соціальний діалог і колективні договори є цінними інструментами, які можна і потрібно використовувати для поліпшення умов праці.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я, яка є провайдером безперервного професійного розвитку (БПР) № 2070 визначила дуже актуальну і цікаву тему та провела захід БПР для відповідальних осіб за проведення психіатричних оглядів медичних працівників «Обов’язковий психіатричний огляд медичних працівників: покрокова інструкція». Відповідно до норм постанови Кабінету Міністірв України від 14.07.2021 №725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я – це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей працівників сфери охорони здоров’я, що дає їм змогу підтримувати або підвищувати рівень професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я. Відкрив майстер-клас Сергій Кубанський - Голова Ради профспілки, який наголосив, що саме профспілка була ініціатором внесення відповідних змін до нормативних документів, що забезпечили покладення обов'язку не лише з організації, а й фінансування таких психіатричних оглядів виключно на роботодавця. Ці зміни діють від січня 2025 року. Головним лектором заходу була запрошена Оксана Олійник - заступник генерального директора Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України» з наукової роботи та освітньої діяльності, старший науковий співробітник, доктор медичних наук. Лектор розповіла, що з 1 січня 2025 року набули чинності зміни до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ України від 18 квітня 2022 року № 651. Також профільне міністерство удосконалило процес проведення психіатричних оглядів і посилило вимоги до медзакладів, які їх проводять. Це зроблено, зокрема, й для запобігання зловживанням під час проведення психіатричних оглядів, наприклад, коли довідки про їх проходження видаються без факту огляду, а заклади, що їх проводять, не мають відповідних фахівців. Перелік видів діяльності (робіт, професій, служби), які вимагають обовʼязкового проходження попереднього (під час прийняття на роботу) психіатричного огляду визначає постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №577 «Про затвердження переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих» (набрала чинності з 1 червня 2022 року). Крім того, для виконання певних видів діяльності необхідно проходити періодичні (протягом трудової діяльності) психіатричні огляди, що регламентує наказ МОЗ України 26 січня 2024 року №139 «Про затвердження Переліку категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду, та змін до порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин». Медичним працівникам необхідно проходити і попередній і періодичний психіатричні огляди. Попередній, періодичний та позачерговий психіатричні огляди, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин проводяться надавачами медичних послуг, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ за групами послуг «Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах», «Психосоціальна та психіатрична допомога дорослим та дітям, що організовується центрами ментального (психічного) здоров'я та мобільними мультидисциплінарними командами» та/або «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах» та закладами охорони здоров’я Державного управління справами, закладами охорони здоров’я в системі Міноборони, МВС (в тому числі закладами охорони здоров’я ДСНС, Держприкордонслужби, Нацгвардії), СБУ, СЗРУ, Держспецзв’язку, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія, забезпечують надання медичної допомоги та є користувачами електронної системи охорони здоров’я. Огляд проводиться лікарем-психіатром, який працює в закладі та зареєстрований у електронній системі охорони здоров’я, пройшов тематичне навчання за відповідною програмою згідно із законодавством України. Інформація про проходження тематичного навчання з посиланням на відповідний документ розміщується на офіційному вебсайті та/або у загальнодоступному місці закладу. Організація та проведення попереднього (під час прийняття на роботу), позачергового та періодичного (протягом трудової діяльності) психіатричних оглядів категорій осіб, зазначених в Переліку категорій осіб які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 січня 2024 року №139, здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Заходом було охоплено понад 50 спілчан, відповідальних саме за проведення психіатричних оглядів медичних працівників в закладах. Під час заходу присутні мали змогу розширити свій досвід, структурувати та осучаснити знання щодо покроково правильної організації проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів для працівників закладів охорони здоров'я, а також поставити питання з теми майстер-класу та отримати вичерпні відповіді. Набуті в процесі навчання знання щодо організації та проведення психіатричних оглядів медичних працівників дозволять правильно скерувати цей процес в закладах, забезпечити виявлення придатності медичних працівників до роботи, і, головне, дотримати трудові права спілчан. За результатами заходу учасники пройшли захід контролю у формі тестування, і отримали 10 балів БПР.

Відповідно до п.п. 15, 16 Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373, робочими групами підготовлено проєкти професійних стандартів, які підлягають публічному громадському обговоренню: 1. ПРОЄКТ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ "МЕНЕДЖЕР (УПРАВИТЕЛЬ) У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я" Відомості про розробника. Галузева рада з розроблення професійних стандартів в галузі охорони здоров'я Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців охорони здоров'я, 02000, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 16/12 Контактні дані особи, яка є відповідальною за розроблення проєкту професійного стандарту “МЕНЕДЖЕР (УПРАВИТЕЛЬ) У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я”: Найда Ігор Володимирович, тел.+38 044 453-75-85, e-mail: vvooroz@gmail.com Строк і форма подання пропозицій і зауважень. Пропозиції та зауваження приймаються до 30 квітня 2025 року. Прохання надсилати пропозиції та зауваження на електронну пошту відповідальної особи (e-mail: vvooroz@gmail.com) з обов’язковим зазначенням теми листа “Публічне обговорення: ПС Менеджер у сфері ОЗ” в форматі word за запропонованою формою: Контактні дані автора пропозиції (ПІБ, телефон) __________________________________ Пункт Проєкту ПСЗапропонована редакціяОбґрунтування пропозиції    Строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення. Результати обговорення будуть розміщено на офіційному вебсайті Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я в межах строку розроблення проєкту ПС. 2. ПРОЄКТ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ “МЕНЕДЖЕР (УПРАВИТЕЛЬ) З УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В CФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я” Відомості про розробника. Галузева рада з розроблення професійних стандартів в галузі охорони здоров'я Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців охорони здоров'я, 02000, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 16/12 Контактні дані особи, яка є відповідальною за розроблення проєкту професійного стандарту “МЕНЕДЖЕР (УПРАВИТЕЛЬ) З УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В CФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я”: Найда Ігор Володимирович, тел.+38 044 453-75-85, e-mail: vvooroz@gmail.com Строк і форма подання пропозицій і зауважень. Пропозиції та зауваження приймаються до 30 квітня 2025 року. Прохання надсилати пропозиції та зауваження на електронну пошту відповідальної особи (e-mail: vvooroz@gmail.com) з обов’язковим зазначенням теми листа “Публічне обговорення: ПС Менеджер (управитель) з управління змінами в сфері охорони здоров'я” в форматі word за запропонованою формою: Контактні дані автора пропозиції (ПІБ, телефон) __________________________________ Пункт Проєкту ПСЗапропонована редакціяОбґрунтування пропозиції    Строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення. Результати обговорення будуть розміщено на офіційному вебсайті Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я в межах строку розроблення проєкту ПС.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 №461 (далі – Постанова №461) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділом  ХІХ. «Охорона здоров’я» вказаного Списку №1 зазначені медичні  працівники, які зайняті повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці. До них віднесені лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок). Однак, вказаним Списком №1 не охоплені ті самі категорії медичних працівників, які працюють у відділенні променевої діагностики, умови та характер роботи яких аналогічний зайнятості у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) та рентгенівських відділень (кабінетів). Органи Пенсійного фонду України, керуючись Списком №1, відмовляють в нарахуванні пенсій за віком на пільгових умовах медичним працівникам через те, що відділення, в якому медичні працівники працювали не передбачено нормами Списку №1. Вказане відбувається навіть за умови підтвердження шкідливих та важких умов праці працівника безпосередньо на робочому місці, за результатами атестації робочих місць, проведеної, відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442) за формальним принципом, у зв’язку з відсутністю назви відділення променевої діагностики у Списку №1. Наявна ситуація призводить до звуження обсягу прав медичних працівників на пільгове пенсійне забезпечення, які працювали у шкідливих умовах під дією іонізуючого випромінювання. Тому Профспілка звернулась до профільного міністерства з пропозицією щодо врегулювання права на пільгове пенсійне забезпечення окремих категорій працівників та ініціювати внесення змін та доповнень до розділу ХІХ. «Охорона здоров’я»  Списку №1 Постанови №461 шляхом включення позиції: «відділення променевої діагностики». У відповідь на звернення Профспілки Мінекономіки розглянуло лист Профспілки від 07 лютого 2025 року та в межах компетенції проінформувало про наступне:

Міністерство економіки України розглянуло лист Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я та повідомляє, що у разі реорганізації підприємства дія трудового договору працівника продовжується. Наведене передбачено нормами частини шостої статті 36 Кодексу законів про працю України. Внесення записів до трудової книжки працівника здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (зі змінами). У цьому випадку до трудової книжки працівника необхіно внести запис про реорганізацію за аналогією з перейменуванням підприємства (пункт 2.15 Інструкції) («Заклад такий-то з такого-то числа реорганізований шляхом приєднання до такого-то закладу», а у графі 4 проставляється підстава реорганізації — наказ (розпорядження, рішення тощо), його дата і номер).

Наразі реалізована технічна можливість для бронювання всіх військовозобов’язаних медичних працівників закладів державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи. Нагадаємо, що з моменту прийняття постанови Урядом щодо реалізації права військовозобов'язаних медичних працівників на бронювання, портал Дія функціонально не міг забезпечити такої можливості. Через що Профспілка вимагала у Уряду та профільного міністерства оперативно усунути недоліки в роботі системи та забезпечити реалізацію прав працівників на бронювання. Наразі технічну перешкоду усунуто, і заклади охорони здоров'я критичної інфраструктури можуть подати списки на бронювання за посиланням - https://diia.gov.ua/services/bronyuvannya-pracivnikiv

28 квітня 2025 року світова спільнота з охорони праці зосередиться на впливі штучного інтелекту (ШІ) та діджиталізації на безпеку та здоров’я працівників. Сучасні технології відкривають нові можливості та виклики для сфери охорони праці: автоматизація та роботизація – підвищують продуктивність праці, але як щодо безпеки? екзоскелети – підтримують фізичне навантаження, але чи є ризики? ШІ та великі дані – покращують управління ризиками, але як вони впливають на працівників? віртуальна реальність (VR) та доповнена реальність (AR) – нові методи навчання та підготовки. Також будуть розглянуті нові формати роботи, такі як віддалена, гібридна та телеробота, а також робота на цифрових платформах. В Україні наразі ці питання не є першочерговими, але все може дуже швидко змінитися. Світ змінюється – і ми маємо адаптувати підходи до охорони праці!