Новини

Профспілка звернулась до Голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка виступити з ініціативою щодо впровадження за рахунок місцевого бюджету доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів фахової передвищої медичної освіти – медичних коледжів столиці: з 1 січня 2025 р. – у розмірі 1300 гривень; з 1 вересня 2025 р. та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – у розмірі 2600 гривень. Сьогодні всі працівники установ та закладів освіти, зокрема, і сфери охорони здоров’я, працюють в умовах воєнного стану, виконуючи напружену, небезпечну та відповідальну роботу, несучи відповідальність за збереження життя і здоров’я здобувачів освіти під час навчального процесу. Вони не тільки забезпечують поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою, а й здійснюють підготовку спеціалістів для сфери охорони здоров`я, які вкрай потрібні для забезпечення обороноздатності нашої країни. Що, на жаль, не враховано Урядом у нормах Постанови № 1286. На думку працівників закладів фахових медичних коледжів міста Києва, наявна ситуація створює дискримінаційні умови в питаннях оплати їх праці, прямо демонструє несправедливу та незрозумілу вибірковість у ставленні держави до працівників установ та закладів освіти різних рівнів та сфер, не забезпечуючи рівні права та можливості. Профспілка звернулася до мера Віталія Кличка з питань необхідності впровадження ініціатив з підтримки педагогічних працівників закладів фахової передвищої медичної освіти – медичних коледжів столиці:

Верховна Рада України більшістю голосів ухвалила у другому читанні Закон №12030 «Про систему охорони психічного здоров’я». Його мета — створення сучасної, ефективної та злагодженої системи, яка відповідатиме європейським нормам та стандартам й працюватиме для всіх громадян країни. Серед ключових положень законопроєкту: чіткий розподіл обов’язків у сфері охорони психічного здоров’я між державою, громадськими організаціями та приватним сектором; доступ до послуг на рівні громад; введення єдиної термінології, стандартизація послуг, мультидисциплінарний підхід до їхнього надання; створення Національної комісії з питань психічного здоров’я, яка координуватиме надання послуг; запровадження сертифікації фахівців; створення самоврядних організацій, які навчатимуть фахівців. Для роботодавців необхідно буде створити службу психічного здоров’я, відповідно до норм статті 33 Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я»: 1. Роботодавець з кількістю найманих працівників 50 і більше осіб створює службу психічного здоров’я. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби психічного здоровʼя можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну професійну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби психічного здоровʼя можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Функції та повноваження служби психічного здоров’я, типове положення про її діяльність затверджуються Кабінетом Міністрів України. 2. Кожен роботодавець має розробити та затвердити політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці. У разі наявності у роботодавця системи управління безпекою та гігієною праці, така політика або план включаються до неї. Також нагадуємо про 5 кроків до покращення свого психічного здоров'я під час війни:

️Уряд дозволив у повному обсязі бронювати працівників медичних закладів державної та комунальної форм власності (раніше було 50% від кількості військовозобов'язаних). Це стосується працівників лікарень, центрів крові, установ судово-медичної та судово-психіатричної експертиз. За умови, що така робота є основною. Також підприємства можуть перебронювати працівників від мобілізації через портал «Дія» без необхідності чекати 72 год. Ця норма діятиме з 22 січня до 1 березня для підприємств, що підтвердили статус критично важливих. При цьому, бронь таких працівників здійснюватиметься в режимі реального часу. Ці зміни мають вирішити складнощі, що виникали через 72-годинну паузу між завершенням попереднього терміну бронювання та оформленням нового.

В окремих закладах охорони здоров’я столиці проводяться поточні і капітальні ремонти без  повного закриття цих закладів. Тому, як для працівників, так і для відвідувачів ЗОЗ може бути небезпечно перебувати на території закладу під час виконання таких робіт. В проєкті бюджету Києва на 2025 рік передбачено фінансування масштабних реконструкцій п’яти медичних закладів та будівництва нової станції швидкої допомоги. Для забезпечення безпеки праці всіх працівників та пацієнтів під час будівельно-монтажних робіт і дотримання законодавчих вимог необхідно розробити й реалізувати комплекс заходів, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації, зокрема в проєктах організації будівництва (ПОБ) і проектах виконання робіт (ПВР). Без дотримання цих вимог виконання будівельних робіт забороняється. Перед початком робіт на території діючого закладу охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), замовник і генпідрядник за участю субпідрядних (підрядних) організацій зобов’язані скласти акт-допуск. Відповідальність за невиконання передбачених ним заходів несуть керівники будівельно-монтажних організацій і діючого ЗОЗ. Перед початком робіт у місцях, де діють або можуть виникати небезпечні виробничі фактори, не пов’язані з характером виконуваної роботи, відповідальний виконавець робіт повинен видати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки. Він затверджується особою, уповноваженою роботодавцем, і видається керівнику робіт (виконробу, майстру). Під час робіт на території діючого ЗОЗ наряд-допуск має підписати і посадова особа цього закладу. Основні заходи безпеки, які повинні бути вказані в документації: 1. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів: проведення оцінки ризиків і розроблення заходів щодо їх мінімізації, визначення потенційно небезпечних зон (місця з можливістю обвалів, падіння предметів тощо), оцінка впливу шуму, пилу, вібрації, температурного режиму на працівників. 2. Інженерно-технічні рішення для забезпечення безпеки: захисні конструкції: встановлення огороджень, сіток, тимчасових поручнів на висоті, підйомно-транспортне обладнання; використання сертифікованих кранів, лебідок, ліфтів із захисними пристроями; шляхи евакуації: планування безпечних виходів, що відповідають нормам пожежної безпеки; системи освітлення: організація належного штучного освітлення в умовах недостатньої видимості. 3. Організація охорони праці на об’єкті: режими праці та відпочинку: визначення безпечної тривалості змін, особливо для робіт із підвищеними фізичними чи психологічними навантаженнями; розміщення інформаційних матеріалів: інструкції, схеми евакуації, попереджувальні знаки; контроль доступу: допуск на об’єкт лише працівників із відповідним навчанням та кваліфікацією. 4. Застосування засобів індивідуального та колективного захисту засоби індивідуального захисту (ЗІЗ): каски, респіратори, захисні окуляри, спецвзуття, страхувальні пояси; колективний захист: анкерні лінії, бар’єри, протипожежне обладнання. 5. Організація безпечного виконання робіт на висоті: визначення вимог до монтажу риштувань, помостів і платформ, опис заходів безпеки під час роботи з люльками та лебідками. 6. Пожежна та техногенна безпека системи протипожежного захисту: розташування вогнегасників, організація пожежних резервуарів, доступ до водопостачання; план дій у разі аварій: детальний опис порядку евакуації та оповіщення. 7. Охорона навколишнього середовища: місця зберігання будівельних матеріалів, техніки та відходів повинні відповідати екологічним нормам, запобігання забрудненню ґрунтів, водних ресурсів і повітря. 8. Навчання та інструктаж працівників: проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та обов’язкове навчання керівників робіт та працівників із високим ризиком діяльності. Додатково зазначимо, що представник від ЗОЗ повинен контролювати виконання тих пунктів, які безпосередньо можуть впливати на безпеку і здоров’я працівників ЗОЗ та пацієнтів і звертатися письмово до генпідрядника з метою негайного усунення всіх зауважень. 

Документ потребує суттєвого доопрацювання. Причина – суперечливість та незрозумілі формулювання трудових норм, відсутність системності у структурі кодексу  та прогалини у сфері регулювання окремих інститутів трудового права.  Мінекономіки не врахувало (за окремими винятками) зауваження до проєкту Кодексу, які надав Спільний представницький орган профспілок профспілок до його попередньої редакції. У зв’язку з цим документ усе ще значною мірою залишається «технічним» об’єднанням положень низки законів та їх проєктів, положення яких часто не кореспондуються між собою та відрізняються термінологією. Документ також очікує експертної оцінки від міжнародних профспілкових організацій і Європейського Союзу, що, на думку профспілок, є критично важливим для врахування. При цьому, профспілкова сторона вже неодноразово звертала увагу Мінекономіки на неможливість повного та якісного опрацювання проекту Кодексу (нових редакцій, остання - на 279 аркушах) у десятиденний термін, який щоразу (усупереч принципам соціального діалогу: конструктивності й взаємодії, добровільності та прийняття реальних зобов'язань) надається для його розгляду, і який є абсолютно недостатнім. І, на жаль, порівняльна таблиця до проекту Кодексу, підготовлена розробником, не містить інформації про положення законів, які визнаються такими, що втрачають чинність, а відтак не дає змоги оцінити законодавчі новели на предмет недопущення звуження існуючих трудових прав і свобод громадян.

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я інформує, що у зв’язку з внесенням змін до організаційної структури Головного управління ДПС у м. Києві ліквідовано Державні податкові інспекції у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Печерському, Подільському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському районах м. Києва. На основі цих ДПІ створені Центральна, Лівобережна та Правобережна ДПІ з урахуванням такого: до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у м. Києві переведені платники, які перебували на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, в ДПІ у Деснянському районі; до Правобережної ДПІ ГУ ДПС у м. Києві переведені платники, які перебували на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, в ДПІ у Подільському районі м. Києва, в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва; до Центральної ДПІ ГУ ДПС у м. Києві переведені платники, які перебували на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в ДПІ у Печерському районі м. Києва, в ДПІ у Солом’янському районі м. Києва. У разі подання документів звітності в електронному вигляді просимо скеровувати їх до відповідного контролюючого органу: Лівобережна ДПІ ГУ ДПС у м. Києві – код ДПІ 2651; Правобережна  ДПІ ГУ ДПС у м. Києві – код ДПІ 2657; Центральна ДПІ ГУ ДПС у м. Києві – код ДПІ 2650.

Профспілка звернулась до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Президента України Володимира Зеленського з питань щодо необхідності поширення ініціатив державної підтримки працівників закладів загальної середньої освіти на педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої та вищої медичної освіти. Переконані, що наявна ситуація створює дискримінаційні умови в питаннях оплати їх праці, прямо демонструє несправедливу та незрозумілу вибірковість у ставленні держави та Уряду до працівників установ та закладів освіти різних рівнів та сфер, не забезпечуючи рівні права та можливості у роботі.

Встановлено мінімальний розмір оплати праці для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров'я лікарів-інтернів, що віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців. Такий мінімальний розмір заробітної плати повинен складати 15 000 гривень. Відповідні зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1503 "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році" до діючої постанови Кабінету Міністірв України від 13 січня 2023 р. №28 "Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я". Нагадаємо, що серед інших і цю вимогу послідовно відстоювала та обгрунтовувала Профспілка. Адже оплата праці лікаря-інтерна - обов’язок роботодавця, а гарантований розмір у 20 000 гривень для всіх лікарів державних та комунальних медичних закладів не стосується лікарів-інтернів, тому розмір їх мінімальної заробітної плати часто становив 8 000 гривень.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 24 грудня 2024 р. № 1503 затвердив Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році. На реалізацію Програми медичних гарантій враховані видатки в обсязі 175,5 млрд грн, що на 16,3 млрд грн або на 10% більше, ніж було у 2024 році (158,8 млрд грн). Загальний розмір фінансування ПМГ складає лише 2% від ВВП України, як і в 2024 році. Програма медичних гарантій охоплюватиме 44 пакети медичних послуг, серед яких зʼявляться нові: радіоізотопна діагностика — доступ до передових методів діагностики онкологічних захворювань, зокрема позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)-сканування; психосоціальна та психіатрична допомога — розвиток центрів ментального здоров’я та мобільних мультидисциплінарних команд для дорослих і дітей. У 2025 році 25,6 млрд грн передбачено на надання первинної медичної допомоги, і 144,6 млрд грн − на спеціалізовану медичну допомогу. З них стаціонарна спеціалізована медична допомога дорослим і дітям − 80,2 млрд грн, а 15,6 млрд грн − на надання амбулаторних медичних послуг. На екстрену медичну допомогу передбачено 11 млрд грн. Створення єдиного медичного простору. На 2025 рік враховано реалізацію заходів зі створення єдиного медичного простору та долучення до програми медичних гарантій закладів охорони здоров’я МОЗ України, Національної академії медичних наук України (далі - НАМН України) і ДУС. 12 листопада 2024 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1295 «Деякі питання залучення державних установ до реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення», що дозволяє провідним державним медичним закладам до завершення реорганізації долучитися до реалізації ПМГ-2025. Постановою затверджено перелік державних закладів охорони здоров’я, які будуть залучені до виконання Програми медичних гарантій. До цього переліку увійшли установи Міністерства охорони здоров’я, Національної академії наук України, провідні НДУ НАМН України та заклади ДУС. Також до переліку увійшли університетські клініки провідних медичних університетів, серед яких Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Постанова передбачає, що вимоги до надавачів медичних послуг щодо реєстрації як юридичної особи (крім державної або комунальної установи) не поширюються на державні установи, що є в цьому переліку, на період до 31 грудня 2025 р. Це означає, що ці заклади зможуть укладати договори з НСЗУ і надавати послуги в рамках ПМГ-2025 під час перехідного періоду. При цьому фінансування наукової діяльності інститутів НАМН України у Держбюджеті закладено окремо. Первинна та екстрена медична допомога. З 2025 року у пакет первинної медичної допомоги ПМГ-2025 інтегрують психологічну допомогу та супровід пацієнтів з туберкульозом. Відповідно, планують збільшити капітаційну ставку: у 2024 році НСЗУ провело аналіз тарифу на первинній ланці і відповідно буде пропонувати МОЗ врахувати те, що витрати первинної ланки медичної допомоги переросли той тариф, який наразі сплачує НСЗУ (планують збільшити базову ставку з 786,65 до 868,35 гривень). Для екстреної медичної допомоги також підвищено тарифи за готовність до надання послуг. Контрактування закладів. З наступного року НСЗУ укладатиме договори з медичними закладами на три роки. Це стосуватиметься закладів первинної ланки, екстреної меддопомоги, кластерних та надкластерних лікарень. Також у 2025 році будуть законтрактовані кластерні та надкластерні лікарні за пакетом надання послуг центрами ментального здоровʼя, які мають функціонувати при цих медичних закладах. Однією з вимог буде використання мобільних мультидисциплінарних бригад. Робота ЕКОПФО і програма «Доступні ліки» У межах Програми медичних гарантій також вперше фінансуватиметься робота експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), які запрацюють у медзакладах з 1 січня 2025 р. завдяки реформі медико-соціальної експертизи. Також значно розширять у 2025 р. програму реімбурсації «Доступні ліки». Її бюджет становитиме 6,6 млрд грн, а до програми додано понад 30 нових діючих речовин, включаючи комбіновані препарати для лікування серцево-судинних захворювань, ревматологічних, неврологічних, ендокринологічних та дитячих хвороб. Медичні гарантії також передбачають нові тарифи для паліативної допомоги, розширення реабілітаційних послуг. Ментальне здоров’я З 1 січня 2025 р. запроваджується новий пакет медпослуг «Психосоціальна і психіатрична допомога дорослим та дітям, що надається в центрах ментального (психічного) здоровʼя та мобільними мультидисциплінарними командами». Центри психічного здоров’я забезпечать доступну та якісну психіатричну й психологічну допомогу на різних рівнях. Функціонування Центрів психічного здоров’я є частиною реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні до 2030 р. та впроваджується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.